Справа № 127/31367/25
Провадження № 2/127/6962/25
06 листопада 2025 рокумісто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі: головуючого судді Сичука М.М.,
за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позов мотивований тим, що між позивачем та відповідачем 10.12.2021 року укладено шлюб, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про що 10.12.2021 року складено відповідний актовий запис № 3280. Від шлюбу у подружжя народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як зазначає позивач, відносини між подружжям поступово погіршувалися, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин, які вже тривалий час фактично припинені з 07.03.2025. Мирним шляхом збереження шлюбує неможливим, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом до відповідача.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.10.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи провести у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач надала до суду заяву про задоволення позовних вимог в повному обсязі, просила шлюб розірвати, судовий розгляд проводити за відсутності позивача, судові витрати стягнути з відповідача, зокрема 3 000 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідач до суду подав заяву, в якій позов визнає, просить шлюб розірвати, судове засідання провести за його відсутності, просив також суд вирішити питання щодо зміни позивачем прізвища з « ОСОБА_4 » на дошлюбне « ОСОБА_5 ».
На підставі п.п. 1-2 ч.3 ст.223 ЦПК України суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності позивача та відповідача.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч.2 ст. 247 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, враховуючи зміст заяв позивача та відповідача, суд приймає визнання відповідачем позову та вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами СК України щодо припинення шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В ході дослідження позовної заяви та доданих до неї матеріалів судом, відповідно до ч. 1 ст. 112 СК України, з'ясовано фактичні взаємини подружжя, а також те, що подана до суду позовна заява відповідає дійсній волі позивача та відповідача, їх бажання розірвати шлюб є істинним та добровільним.
Судом встановлено, що 10.12.2021 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про що 10.12.2021 року складено відповідний актовий запис № 3280.
Від шлюбу у подружжя народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно п. 10 Постанови пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України (254к/96-ВР) охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін.
Досліджуючи вказані обставини, суд зважає на те, що примирення між подружжям неможливе, наданий судом строк на примирення до позитивного результату не привів, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, позивач підтримує позовні вимоги, відповідач не заперечує щодо задоволення позову.
За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позову.
Суд звертає увагу, що відповідно до положень статті 113 Сімейного кодексу України, після розірвання шлюбу особа має право або залишити прізвище, яке вона взяла при реєстрації шлюбу, або відновити своє дошлюбне прізвище - за власним бажанням.
Отже, питання щодо зміни прізвища не вирішується судом без відповідного волевиявлення (заяви) особи, яка бажає його змінити. У даному випадку, оскільки позивач не звертався з клопотанням про зміну прізвища, суд не має підстав вирішувати це питання у межах даної справи.
Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи викладене, зважаючи на визнання відповідачем позову, позивачу слід повернути з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого нею при поданні позову. Решту судового збору (50%) слід стягнути з відповідача на її користь.
Позивач просить стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн.
При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата),підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подано договір №04 від 03.10.2025 про надання правової допомоги, Квитанцію про оплату правничої допомоги №03 від 03.10.2025 - 3000 грн., попередній розрахунок та акт виконаних робіт згідно якого адвокатом Байдаком В.Г. надані наступні послуги тривалістю 5 години, загальною вартістю 3000 гривень.
Відтак, враховуючи викладене суд приходить до висновку, що до стягнення підлягають з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 3000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 104, 105, 112-113 СК України, ст. 13,223, 247, 258-259, 263-265, 282-284, 289 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений 10.12.2021 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис №3280.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків сплаченого нею відповідно до платіжної інструкції №2.335395371.1 від 02.10.2025 року судового збору, що становить 605 гривень 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесенні втрати на правничу допомогу в розмірі 3000 гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: