Справа № 127/24207/25
Провадження № 1-кп/127/829/25
11.11.2025 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці кримінальне провадження № 12025020020000572 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою загальною освітою, не одружений, не працевлаштований, раніше судимий:
-02.06.2025 вироком Вінницького міського суду Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК України, призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік;
-01.07.2025 вироком Вінницького міського суду Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК України призначено покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів. Що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень. Відповідно до ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК України вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 02.06.2025 виконувати самостійно,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», дія якого неодноразово продовжувалася, востаннє - Указом Президента України № 235/2025 від 15.04.2025, перебуваючи в період з 27.06.2025 по 03.07.2025, точних дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, за адресою: м. Вінниця, вул. Левка Лук'яненка, 14/2, де здійснює свою підприємницьку діяльність ПП «ВІНЦИТРУС-ТРЕЙДІНГ», побачив, що на стіні біля входу у приміщення розміщується холодильне обладнання, яке закріплене металевою конструкцією, після чого у нього винник протиправний умисел на таємне викрадення вказаного майна.
Так, реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел ОСОБА_5 , користуючись нагодою та будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає та ніхто його не зможе викрити, підбурюваний жагою до легкої наживи, діючи таємно, шляхом вільного доступу, за допомогою накидного ключа відкрутив металеві гвинти та зняв металевий компресор марки «Tecumseh» серії «FH» моделі «TFH4540Z» вартістю 20 934 грн 51 коп згідно з висновком експерта №1570/25-21 від 09.07.2025 та прикріплений до нього вентилятор невстановленої марки, вартість якого згідно висновку експерта не визначалась, оскільки недостатньо вихідних даних для його ідентифікації.
Заволодівши зазначеним майном, ОСОБА_5 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, в подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 завдав ПП «ВІНЦИТРУС-ТРЕЙДІНГ» матеріальної шкоди на загальну суму 20 934 грн 51 коп.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не оспорював час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за інкримінованим йому злочином, свою вину визнав у повному обсязі, підтвердив обставини його скоєння, викладені в обвинувальному акті та погодився з кваліфікацією його дій. Зокрема, зауважив, що злочин було вчинено в стані алкогольного сп'яніння, так як перед тим він випивав з товаришами.
Вислухавши позицію прокурора, думку обвинуваченого, які вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, переконавшись, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, перевіривши добровільність його позиції, роз'яснивши наслідки застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме позбавлення його права оскаржити в апеляційному порядку визнані ним обставини вчинення злочину, що викладені у обвинувальному акті, беручи до уваги визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину у повному обсязі, зважаючи на те, що жодним учасником судового провадження не оспорено винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину та визначені обвинуваченням обставини його вчинення, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого порядку судового розгляду, суд вважає можливим застосувати положення ч. 3 ст. 349 КПК України та визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежується дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.
Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.
Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Судом створено необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їхніх процесуальних обов'язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), Series А, заява № 25, від 18.01.1978, пункт 161, та «Коробов проти України», заява № 39598/03, від 21.07.2011, пункт 65, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_4 у судовому засіданні не встановлено.
З огляду на вищевикладене, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, враховуючи позицію обвинувачення та визнання обвинуваченим вини, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та вважає, що його дії кваліфіковано вірно, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.
Відтак, суд, за внутрішнім переконанням, дійшов висновку про те, що встановлені судом обставини дозволяють ухвалити обвинувальний вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.
На підставі вимог статті 65 КК України суд призначає покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Згідно зі статтею 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, визнання вини, відшкодування шкоди потерпілій, участь у бойових діях.
Обставин, передбачених статтею 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.
Відповідно до положень статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.
За вищевикладених обставин, суд, проаналізувавши поведінку обвинуваченого: визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди, те, що останній є учасником бойових дій, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, відсутність обтяжуючих покарання обставин, з метою захисту прав і законних інтересів особи, суспільства і держави, зважаючи на вимоги справедливості і мету правосуддя, враховуючи позицію прокурора, який вважає, що виправлення обвинуваченого та його перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства; позицію потерпілої, яка претензій до обвинуваченого не має, а також з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Саме таке покарання, на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, є гуманним, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року. При цьому, визначене покарання не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
Підстав для застосування ст. 69 КК України чи приписів ст. 69-1 КК України, до обвинуваченого, суд не вбачає, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», за сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.
При застосуванні правил ст. 71 КК судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.
Аналогічна позиція викладена у постанові Об'єднаної палати ККС ВС від 25.06.2018 справа № 511/37/16-к, постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 24.05.2018 справа № 310/3080/16-к, постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 128/5484/13-к.
Оскільки ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення до відбуття покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 01.07.2025, яким ОСОБА_4 призначено покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за правилами ст. 71 КК України, з урахуванням правил п. а-1 ч. 1 ст. 72 КК України, згідно з якими при складанні покарань за сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий виходячи з співвідношення одному дню позбавлення волі відповідають два дні пробаційного нагляду.
Щодо вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 01.07.2025, яким ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, то вказаний вирок на підставі ч. 3 ст. 72 КК України підлягає самостійному виконанню.
Під час досудового розслідування ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався, тому оскільки відповідного клопотання прокурором в ході судового розгляду заявлено не було, суд не вбачає підстав для його обрання до дня набрання вироком суду законної сили.
Згідно з ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз № 1570/25-21 від 09.07.2025 в сумі 1 696 (одна тисяча шістсот дев'яносто шість) гривень 32 копійки та №СЕ-19/102-25/15574-Д від 16.07.2025 в сумі 3 119 (три тисячі сто дев'ятнадцять) гривень 90 копійок, оскільки їх проведення було обумовлено розслідуванням скоєного ним злочину.
Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 65-67, 185 КК України, ст. ст. 100, 124, 174, 349, 371, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71, п. а-1 ч. 1, ч. 3 ст. 72 КК України до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання у виді пробаційного нагляду за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 01.07.2025, покарання у виді штрафу виконувати самостійно, та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня його фактичного затримання на виконання вироку суду.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в сумі 4 816 (чотири тисячі вісімсот шістнадцять) гривень 22 копійки.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11.07.2025 по справі № 127/21092/25 - скасувати.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16.07.2025 по справі № 127/21373/25 - скасувати.
Речові докази по кримінальному провадженню № 12025020020000572, а саме:
-частина компресора, що була поміщена до спеціального пакету НПУ «QYH0066571» - повернути власнику ОСОБА_6 ;
-???частина компресора, що була поміщена до спеціального пакету НПУ «QYH0066568» - повернути власнику ОСОБА_6 ;
-???частина компресора (вентилятора), що була поміщена до спеціального пакету НУ «QYH0066570» - повернути власнику ОСОБА_6 ;
-DVD-R диск сірого кольору - залишити при матеріалах кримінального провадження;
-DVD-R диск сірого кольору, на якому наявний відеозапис проведення огляду місця події за адресою: м. Вінниця, вул. Ватутіна, 18, від 08.07.2025 - залишити при матеріалах кримінального провадження;
-DVD-R диск сірого кольору, на якому наявний відеозапис проведення слідчої дії за адресою АДРЕСА_2 , від 15.07.2025 - залишити при матеріалах кримінального провадження;
-DVD-R диск сірого кольору, на якому наявний відеозапис проведення слідчого експеремента за участю свідка ОСОБА_7 від 15.07.2025 - залишити при матеріалах кримінального провадження;
-довідка рецептурного бланка, яку було поміщено до спец, пакету НПУ «RIC2131219» - знищити;
-накидний ключ на «10», який поміщено до спец. пакету Експертної служби МВС «6194350» - повернути власнику;
-гвинти в кількості 4 шт., який поміщено до спец. пакету Експертної служби МВС «6128247» - повернути власнику;
-пластикова бутилка, яку було поміщено до спец. пакету Експертної служби МВС «6194351» - знищити;
-зелена флісова кофта, яку було поміщено до спец. пакету НУ «QHY0185268» - повернути власнику;
-рюкзак червоного та чорного кольорів із червоним павуком, поміщено до спец. пакету НПУ «QHY0185265» - повернути власнику;
Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення, копію вироку направити учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
Відповідно до частини 2 статті 394 КПК України, вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.
Суддя: