Справа № 127/34390/25
Провадження № 2/127/7868/25
Іменем України
11 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Бойко В.М., розглянувши заяву представника позивачів ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє ОСОБА_1 , до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок ДТП, -
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за вищевказаним позовом.
Разом із позовною заявою представником позивачів було подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, на грошові кошти, що належать ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 та знаходяться (обліковуються) на його рахунках у всіх банківських або інших кредитно-фінансових установах на території України, що будуть виявлені виконавцем в процесі виконання ухвали, в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 302 091,60 грн.
Заява мотивована тим, що внаслідок ДТП, що сталася в липні 2025 року з вини ОСОБА_4 , позивачі зазнали матеріальної та моральної шкоди, про що йдеться в позовній заяві. Однак, з липня 2025 року відповідач самостійно не відшкодував завдану шкоду, не проявив співчутливості до стану потерпілих, поводить себе зухвало, тому існують підстави вважати, що виконання рішення суду може бути ускладнено відповідачем. З огляду на викладене в позовній заяві, невжиття заходів забезпечення позову, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача може запобігти несумлінним діям відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати, знецінити або вчинити інші дії, що можуть призвести до певних складнощів при виконанні рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Ст. 151 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що заява обґрунтована, підтверджена належними доказами, оскільки існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення суду по справі.
Керуючись ст. 151, 152, 153, 260, 263, ЦПК України, п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», -
Заяву задовольнити.
Вжити заходів для забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, на грошові кошти, що належать ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , та знаходяться (обліковуються) на його рахунках у всіх банківських або інших кредитно-фінансових установах на території України, в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 302 091,60 грн.
Ухвалу звернути до негайного виконання.
Копію ухвали направити сторонам для подальшого пред'явлення для виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана потягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відомості про відповідача:
ОСОБА_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя: