Cправа № 127/29617/25
Провадження № 3-в/127/157/25
Іменем України
11 листопада 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Антонюк В.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови суду в частині штрафу,-
В провадженні суду перебувала справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Постановою Вінницького міського суду Вінницької облшасті від 04.11.2025, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді стягнення штрафу у розмірі 17 000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
07.11.2025 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій він просить розстрочити виплату суми штрафу у розмірі 17 000,00 грн., строком на 10 місяців з виплатою штрафу по 1 700,00 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання постанови законної сили. Своє клопотання обґрунтовує тим, він був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Він є багатодітним батьком, тобто у нього на даний на утриманні четверо дітей, що ускладнюють виконання судового рішення, внаслідок чого останній наразі не має можливості одноразово сплатити вказаний штраф.
Дослідивши заяву, суд дійшов наступного висновку.
З матеріалів справи слідує, що постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.11.2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до положень ст. 298-299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами. Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. ст. 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 304 КУпАП, питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Згідно з ч. 2 ст. 301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» - за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Статтею 304 КУпАП передбачено, що питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що нормами КУпАП передбачено лише розгляд питання про відстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, тоді як розстрочка сплати штрафу передбачена законом.
З аналізу наведених правових норм слідує, що розстрочка штрафу - це надання судом права на оплату штрафу рівними частинами протягом певного терміну, відстрочка штрафу - це надання судом права здійснити оплату штрафу з відстроченням платежу на визначений термін.
Враховуючи що ОСОБА_1 є багатодітним батьком, у якого на утриманні четверо дітей, про що свідчать свідоцтва про народження дітей, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу підлягає задоволенню.
З повідомлених обставин слідує, що правопорушнику, в силу його майнового стану, дійсно складно наразі здійснити оплату штрафу в розмірі 17 000,00 грн, тому є законні підстави для розстрочки виконання постанови про накладання адміністративного стягнення, однак строком на 10 місяців.
Керуючись ст. 304 КУпАП України, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», -
Заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу - задовольнити.
Розстрочити виконання постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 04.11.2025 року по справі № 127/29617/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в частині стягнення штрафу в розмірі 17 000,00 гривень, строком на десять місяців зі сплатою штрафу рівними частинами в розмірі по 1 700,00 гривень щомісяця, починаючи з дня набрання постанови законної сили.
Перебіг строку давності виконання постанови в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку розстрочки.
Після закінчення строку встановленої розстрочки строк пред'явлення до примусового виконання постанови в частині накладання адміністративного стягнення в виді штрафу становить три місяці.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя: