65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"03" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3733/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.
при секретарі судового засідання Задорожному А.О.;
за участі представників:
від позивача - Калітенко С.А.;
від відповідача - Рудніва С.В.;
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРУС ШИППІНГ КО" (68800, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, місто Рені, вул.Вокзальна, буд. 34, кв. 12; код ЄДРПОУ 41105735);
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКОСА" (65045, м. Одеса, вул. Тираспольська, буд. 3, кв. 10; код ЄДРПОУ 22464792);
про стягнення 363 409,77 грн, -
1. Суть спору.
11.09.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№3829/25) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРУС ШИППІНГ КО" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКОСА", в якій позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 363 409,77 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує про невиконання відповідачем умов Договору морського агентування №01/09/21 від 01.09.2021, укладеного між сторонами у спрощений спосіб, в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості наданих позивачем послуг з морського агентування баржі «HS 83» та плавкрану «ПК-3-63».
2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.
Ухвалою суду від 16.09.2025 провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 09.10.2025.
06.10.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№31051/25).
У судовому засіданні 09.10.2025, за участі представників сторін суд без оформлення окремого документа оголосив перерву в розгляді справи по суті до 03.11.2025.
15.10.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№32329/25).
24.10.2025 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив (вх.№33679/25).
У судовому засіданні 03.11.2025, за участі представників сторін, суд проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення у справі та відклав складення повного рішення на строк до 10.11.2025.
3. Аргументи учасників справи.
3.1. Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРУС ШИППІНГ КО".
У якості обґрунтування позовних вимог позивач, зазначає, що відповідно до декларації від 19.12.2018 №34, ТОВ «ЛАРУС ШИППІНГ КО» приєдналося до договору №367-П-АМПУ-18 про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України від 03.12.2018.
Позивач вказує, що 01.09.2021 відповідач - ТОВ «ЛАКОСА» звернувся до позивача з листом за вих. №375, в якому номінував позивача як морського агента баржі HS-83 та плавкрану ПК-3-63, які здійснюють свою діяльність у порту Рені.
Позивач зазначає, що факт укладення договору у спрощений спосіб та факт надання позивачем послуг з агентування баржі «HS-83» і плавкрану «ПК-3-63» підтверджені рішенням Господарського суду Одеської області від 03.09.2024 у справі №916/792/24, яке набрало законної сили після прийняття постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2025.
Також ТОВ «ЛАРУС ШИППІНГ КО» вказує, що в період з лютого 2023 року по вересень 2024 року включно, ТОВ «ЛАРУС ШИППІНГ КО» виставляв ТОВ «ЛАКОСА» наступні рахунки на оплату з актами виконаних робіт за послуги з агентування баржі «HS-83» на загальну суму 355 409,77 грн.
Крім того у період з вересня 2021 по січень 2022 року позивачем за надані послуги агентування плавкрану ПК-3-63 були виставлені та направлені на адресу ТОВ «ЛАКОСА» рахунки на оплату, які були оплачені за виключенням рахунку №7 від 31.01.2022, який був оплачений частково.
Таким чином позивач вважає, що заборгованість ТОВ «ЛАКОСА» перед ним складається із заборгованості за надання послуг з агентування баржі «HS-83» у розмірі 355 409,77 грн та заборгованості за надання послуг з агентування плавкрану ПК-3-63 в розмірі 8000 грн.
У відповіді на відзив позивач зазначає щодо вартості послуг із відстою баржі в порту та вказує, що тарифи визначалися не морським агентом, а Державним підприємством «Адміністрація морських портів україни» відповідно до тарифів, затверджених галузевими наказами Міністерства інфраструктури України. Таким чином морський агент ТОВ «ЛАРУС ШИППІНГ КО» не мав і не міг мати будь-якого впливу на формування чи зміну тарифів, а лише забезпечував виконання технічних і документальних процедур від імені відповідача.
Також позивач звертає увагу суду на те, що позов який розглядається у даній справі стосується лише боргу за тими самими агентськими послугами, які були у т.ч. предметом розгляду попередньої господарської справи №916/792/24, але не могли бути заявлені тоді через не настання моменту обов'язку оплати.
Враховуючи викладене позивач вважає, що позовні вимоги ТОВ «ЛАРУС ШИППІНГ КО» підлягають задоволенню в повному обсязі.
3.2. Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКОСА".
У якості заперечень позовних вимог, відповідач зазначає, що йому не зовсім зрозумілі рахунки, за які позивач вимагає оплати, так і не зрозумілі послуги, за які нібито сплатив ТОВ «ЛАРУС ШИППІНГ КО» без попередження і без погодження з ТОВ «ЛАКОСА», на користь РФ ДП «АМПУ», а особливо незрозумілі рахунки за період з серпня 2023 року по грудень 2023 року, згідно яких ТОВ «ЛАРУС ШИППІНГ КО» нібито платило за послуги з «Використання затону», «Якірний збір», на загальну суму до 9 000,00 грн, а не 50 000 грн, які були до серпня 2023 року.
Відповідач вважає, що оскільки судовим рішенням у справі №916/792/24 встановлено, що ТОВ «ЛАРУС ШИППІНГ КО» було агентом ТОВ «ЛАКОСА» та, як наслідок, здійснювало агентування шаланди HS-83, яка була в користуванні ТОВ «ЛАКОСА», то при здійснені дій щодо надання агентських послуг позивач мав би узгоджувати свої дії щодо переміщення, користування та розпорядження баржою HS-83 у межах порту Рені з відповідачем.
Окрім того ТОВ «ЛАКОСА» своєї згоди на перешвартовку судна не надавало, а виходячи з того, що місце знаходження шаланди HS-83 залежить від вартості наданих послуг, позивач допустив перевищення повноважень за договором, так ТОВ «ЛАКОСА» своєї згоди на зміну місця відстою шаланди HS-83 не надавало.
Також відповідач стверджує, що позивачем не надано доказів надання послуг (зокрема, не надані звіти про надані послуги чи бухгалтерські витяги щодо всіх угод, за які належить сплачувати агентську винагороду) пов'язаних з виконанням ТОВ «ЛАРУС ШИППІНГ КО» обов'язків перед ТОВ «ЛАКОСА» за договором агентування шаланди HS-83 в порту Рені за період зазначений у претензії.
Разом з цим представниками ТОВ «ЛАКОСА» фіксувався факт використання даної баржі, в період агентування, як баржі проставки, для обслуговування інших суден які було до неї пришвартовано, без погодження з відповідачем. Тобто фактично позивачем використовувалась баржа HS-83 у власних комерційних цілях, без погодження з відповідачем
Щодо 8000 грн за залишок заборгованості за надані ТОВ «ЛАРУС ШИППІНГ КО» послуги з агентування плавкрану ПК-3-63 згідно рахунку №7 від 31.01.2022, відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів надання послуг агентування саме плавкрану ПК-3-63, а лише по факту виставлено рахунок за надання послуг, які не обґрунтовані належним чином.
У запереченнях на відповідь на відзив ТОВ «ЛАКОСА» зазначає, що ТОВ «ЛАРУС ШИППІНГ КО» в односторонньому порядку, самостійно без погодження з ТОВ «ЛАКОСА» обрало для себе послугу з агентування саме баржі «HS 83», тобто визначило предмет договору, визначило розмір винагороди за надання такої послуги без будь-якого погодження з ТОВ «ЛАКОСА», визначило порядок та строки сплати винагороди, визначило характер та порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, без погодження з ТОВ «ЛАКОСА» здійснювало відшкодування незрозумілих витрат у незрозумілих розмірах і без будь-якого обґрунтування чи посилання на їх необхідність чи наявність їх оплати стороною позивача, визначило строк дії договору, визначило всі інші умови договору, які жодним чином не були погоджені з відповідачем.
Враховуючи вищевикладене, ТОВ «ЛАКОСА» просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ЛАРУС ШИППІНГ КО» у повному обсязі.
4. Фактичні обставини справи встановлені судом.
Як вбачається копії декларації №34 від 19.12.2018 (а.с. 12) ТОВ "ЛАРУС ШИППІНГ КО" приєднався до договору №367-П-АМПУ-18 про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України від 03.12.2018 (далі - Договір) (а.с. 12 на звороті - 16).
Відповідно до умов Договору, в редакції від 16.02.2022, що набула чинності з 01.04.2022, його умовами регулюються взаємовідносини ДП «АМПУ» та морського агента під час агентування суден у морських портах, зокрема, щодо порядку нарахування та оплати за заявками морського агента портових зборів, спеціалізованої послуги та інших послуг (робіт), що надаються у морських портах України, перелік яких розміщений на веб сайті Адміністрації.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що оплата портових зборів та спеціалізованої послуги здійснюється морським агентом до виходу судна з морського порту на рахунок Адміністрації у доларах США щодо суден під іноземним прапором і у національній валюті щодо суден під Державним Прапором України на підставі рахунків, своєчасно виставлених адміністрацією.
Згідно з п. 8.1. договору він набуває чинності з моменту реєстрації Адміністрацією оригіналу декларації про приєднання, але у будь-якому разі не раніше 01.01.2019 та діє до 31 грудня року такої реєстрації, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов?язань.
Листом за №375 від 01.09.2021 (а.с. 17) ТОВ "ЛАКОСА" звернулося до позивача та номінувало ТОВ "ЛАРУС ШИППІНГ КО", як агента шаланди HS-83 та плавкрану ПК-3-63, які здійснюють свою діяльність у порту Рені. Також ТОВ "ЛАКОСА" просило направити йому договір на агентування, між тим окремого договору між сторонами укладено не було.
Обставини виникнення правовідносин між сторонами були предметом дослідження Господарського суду Одеської області при розгляді справи №916/792/24.
ТОВ "ЛАРУС ШИППІНГ КО" на підставі договору агентування 01/09/21 від 01.09.2021 складено рахунок на оплату №7 від 31.01.2022 з агентування Плавкрану РК-3-63 на загальну суму 47 251,39 грн (а.с.18).
Відповідно до платіжної інтрукції №52 від 18.05.2022 (а.с.19) ТОВ "ЛАКОСА" здійснено сплату грошових коштів на користь ТОВ "ЛАРУС ШИППІНГ КО" у загальному розмірі 39 251,39 грн, призначення платежу - плата за агентські послуги згідно рах.№7 від 31.01.2022 у т.ч. ПДВ - 6541,90 грн.
Протягом періоду лютий 2023 - вересень 2024 року ТОВ "ЛАРУС ШИППІНГ КО" складено наступні рахунки на оплату наданих ТОВ "ЛАКОСА" послуг з агентування баржі «HS-83» та акти здачі-приймання послуг з агентування баржі «HS-83» на загальну суму 355 409,77 грн (а.с. 20-30, 44-53), а саме:
- рахунок №122 від 28.02.2023 на суму 47 087,08 грн (акт №91 від 28.02.2023);
- рахунок №155 від 31.03.2023 на суму 51 274,94 грн (акт №126 від 31.03.2023);
- рахунок №206 від 30.04.2023 на суму 49 879,26 грн (акт №176 від 30.04.2023);
- рахунок №263 від 31.05.2023 на суму 51 275,32 грн (акт №222 від 31.05.2023);
- рахунок №349 від 30.06.2023 на суму 49 879,03 грн (акт №295 від 30.06.2023);
- рахунок №437 від 31.07.2023 на суму 23 859,23 грн (акт №376 від 31.07.2023);
- рахунок №541 від 31.08.2023 на суму 3 744,28 грн (акт №466 від 31.08.2023);
- рахунок №650 від 30.09.2023 на суму 12 225,18 грн (акт №565 від 30.09.2023);
- рахунок №764 від 31.10.2023 на суму 8 073,47 грн (акт в матеріалах справи відсутній);
- рахунок №868 від 30.11.2023 на суму 7 822,54 грн (акт №777 від 30.11.2023);
- рахунок №944 від 31.12.2023 на суму 8 266,51 грн (акт №882 від 31.12.2023);
- рахунок №76 від 31.01.2024 на суму 4 508,62 грн (акт №58 від 31.01.2024);
- рахунок №139 від 29.02.2024 на суму 4 254,82 грн (акт №110 від 29.02.2024);
- рахунок №213 від 31.03.2024 на суму 4 668,85 грн (акт №188 від 31.03.2024);
- рахунок №305 від 30.04.2024 на суму 4 569,82 грн (акт №283 від 30.04.2024);
- рахунок №359 від 31.05.2024 на суму 4 821,11 грн (акт №338 від 31.05.2024);
- рахунок №413 від 30.06.2024 на суму 4 669,82 грн (акт №397 від 30.06.2024);
- рахунок №469 від 31.07.2024 на суму 4 884,23 грн (акт №452 від 31.07.2024);
- рахунок №559 від 31.08.2024 на суму 4 903,19 грн (акт №535 від 31.07.2024);
- рахунок №608 від 30.09.2024 на суму 4 742,47 грн (акт №577 від 30.09.2024).
Також у матеріалах справи наявні копії документів, які підтверджують понесення ТОВ "ЛАРУС ШИППІНГ КО" витрат в межах агентських послуг зі сплати портових платежів за судно «HS-83» за період 2023 - 2024 роки, а саме рахунки Ренійської філії ДП «АМПУ» на оплату послуг в іноземній валюті на загальну суму 7549,67 Євро (а.с.31-38, 43, 54-58), а також докази проведених оплат за даними рахунками, а саме платіжні інструкції в іноземній валюті на загальну суму 7465,56 Євро (а.с. 38 на звороті - 42 на звороті, 58 на звороті - 60 на звороті).
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ЛАРУС ШИППІНГ КО" зверталося до ТОВ "ЛАКОСА" із претензією №2025/02/03/01 від 03.02.2025 щодо сплати боргу за надання послуг з агентування баржі «НS 83» в розмірі 355 309,77 грн (а.с.61-65), претензією №2025/02/03/01 від 03.02.2025 щодо сплати боргу за надання послуг з агентування плавкрану ПК-3-63 в розмірі 8000,00 грн (а.с.66-68), повторним листом претензією №2025/05/22/01 від 22.05.2025 щодо сплати боргу за надання послуг з агентування баржі «НS 83» в розмірі 355 309,77 грн та агентування плавкрану ПК-3-63 в розмірі 8000,00 грн (а.с.69-71), повторним листом претензією №2025/08/06/01 від 06.08.2025 щодо сплати боргу за надання послуг з агентування баржі «НS 83» в розмірі 355 309,77 грн та агентування плавкрану ПК-3-63 в розмірі 8000,00 грн (а.с.72-74).
Листом на претензію №20/08-2 від 20.08.2025 (а.с.75-76) ТОВ "ЛАКОСА" надала відповідь на претензії ТОВ "ЛАРУС ШИППІНГ КО", в якому зазначало, що погоджується з існуванням заборгованості за послуги агентування, проте не погоджується з розміром заборгованості визначеного ТОВ "ЛАРУС ШИППІНГ КО".
ТОВ "ЛАКОСА" у даному листі вказує що ТОВ "ЛАРУС ШИППІНГ КО" допустило перевищення повноважень за договором, шляхом розміщення баржі біля причалів вартість яких є більшою від інших та ТОВ "ЛАКОСА" своєї згоди на таку зміну не надавало. Також ТОВ "ЛАРУС ШИППІНГ КО" в період агентування баржі, використовувала її для обслуговування інших суден, без погодження з ТОВ "ЛАКОСА", та крім того, останнє вважає, що до складених ТОВ "ЛАРУС ШИППІНГ КО" рахунків на оплату послуг з агентування баржі "НS 83" та плавкрану ПК-3-63 не було надано належних доказів надання таких послуг.
У зв'язку із зазначеним ТОВ "ЛАКОСА" просило перерахувати та зменшити розмір заборгованості з урахуванням викладених заперечень.
Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази щодо звернення відповідача до позивача з повідомленням про розірвання договору агентування та/або відкликання номінації позивача як агента баржі «HS-83», яка здійснює свою діяльність у порту Рені.
У листі від 21.05.2024 (а.с. 109) Ренійська філія ДП «АМПУ» зазначала що з 01.05.2023 на час надання відповіді баржа «HS-83» здійснювала відстій та повідомила, що тариф за відстій погоджений у наступному розмірі: з 01.01.2022 по 31.12.2022 19,27 грн/доба/п.м.; з 01.01.2023 по 31.12.2023 22,81 грн/доба/п.м. Також повідомлено, що вищевказані тарифи відносяться як для суден, які не під Державним Прапором України, так і для суден, які під Державним Прапором України.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії листа ПП «ІНТЕР-БУНКЕР» поданого до Ренійської філії ДП «АМПУ» за вхідним №2374/21/вх (а.с.78 на звороті) від 11.10.2024, ПП «ІНТЕР-БУНКЕР» є агентом ФОП Костюкової О.С. зокрема плавзасобу "НS 83" та який знаходиться в акваторії порту Рені, що також вбачається з повідомлення про підхід судна (а.с.79).
Зазначений лист та повідомлення про підхід судна були надані Ренійською філією ДП «АМПУ» у відповідь на запит представника ТОВ «ЛАРУС ШИППІНГ КО» (а.с.78).
Також рішенням Господарського суду Одеської області від 03.09.2024 у справі №916/792/24, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2025, було встановлено що ТОВ "ЛАКОСА" номінував ТОВ "ЛАРУС ШИППІНГ КО" як агента щодо баржі HS-83, а ТОВ "ЛАРУС ШИППІНГ КО", прийнявши пропозицію ТОВ "ЛАКОСА", надавав послуги агентування судна за період 2022 - 2023 року, які ТОВ "ЛАКОСА" прийняв здійснюючи часткову оплату рахунків ТОВ "ЛАРУС ШИППІНГ КО" за надання послуги морського агентування.
5. Позиція суду щодо встановлених обставин справи.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 116 Кодексу торговельного мореплавства України встановлено, що у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства. При виконанні договору морського агентування морський агент, що діє від імені судновласника, може також діяти на користь іншої договірної сторони, якщо вона її на те уповноважила і якщо судновласник не заперечує.
Відповідно до ст. 117 Кодексу торговельного мореплавства України, морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з службами порту, місцевими органами виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні. Морський агент зобов'язаний: а) здійснювати добросовісно свою діяльність відповідно до інтересів судновласника або іншого довірителя і звичайної практики морського агентування; б) діяти в межах своїх повноважень; в) не передавати здійснення своїх функцій іншій особі (суб'єкту), якщо тільки він не був уповноважений на це своїм довірителем
Відповідно до ст. 118 Кодексу торговельного мореплавства України, судновласник або інший довіритель зобов'язані: а) надавати морському агенту кошти, достатні для здійснення його функцій; б) відшкодовувати морському агенту будь-які витрати, зроблені ним від їх імені або за їх згодою; в) нести відповідальність за наслідки будь-яких дій морського агента в межах його повноважень. У разі обмеження довірителем звичайних повноважень морського агента будь-яка угода, укладена ним з третьою особою, яка діяла добросовісно, є дійсною і обов'язковою для довірителя, якщо тільки третій особі не було відомо про таке обмеження.
Так частиною 1 ст. 295 Господарського кодексу України (в редакція що була чинною станом на момент існування спірних правовідносин) (далі - ГК України) встановлено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.
Відповідно до ст. 296, ч. 1-2 ст. 297 ГК України, агентські відносини виникають у разі надання суб'єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій; схвалення суб'єктом господарювання, якого представляє комерційний агент, угоди, укладеної в інтересах цього суб'єкта агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження. За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.
Відповідно до ст. 295 ГК України, комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво. Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені. Комерційний агент не може укладати угоди від імені того, кого він представляє, стосовно себе особисто. Законом можуть бути встановлені обмеження або заборона здійснення комерційного посередництва в окремих галузях господарювання.
Згідно з ст. 298 ГК України комерційний агент повідомляє суб'єкта, якого він представляє, про кожний випадок його посередництва в укладенні угод та про кожну укладену ним в інтересах цього суб'єкта угоду. Угода, укладена від імені суб'єкта, якого представляє комерційний агент, без повноваження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження, вважається схваленою цим суб'єктом за умови, якщо він не відхилить перед третьою особою дії комерційного агента. Наступне схвалення угоди суб'єктом, якого представляє агент, робить угоду дійсною з дня її укладення.
Статтею 301 ГК України визначено, що відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором. Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін. Сторони можуть передбачити в договорі, що комерційному агенту сплачується додаткова винагорода у разі, якщо він бере на себе зобов'язання гарантувати виконання угоди, укладеної ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє. Суб'єкт, якого представляє комерційний агент, розраховує винагороду, на яку має право комерційний агент, відповідно до розмірів і строків, передбачених договором сторін. Комерційний агент має право вимагати для розрахунку бухгалтерський витяг щодо всіх угод, за які йому належить агентська винагорода. Умови виплати винагороди комерційному агенту за угоди, укладені після закінчення договірних відносин, а також інші умови, що стосуються розрахунків сторін, визначаються договором.
Частиною 1 статті 116 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу торговельного мореплавства України, морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з службами порту, місцевими органами виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників мультимодального перевезення.
Статтею 118 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що судновласник або інший довіритель зобов'язані: а) надавати морському агенту кошти, достатні для здійснення його функцій; б) відшкодовувати морському агенту будь-які витрати, зроблені ним від їх імені або за їх згодою; в) нести відповідальність за наслідки будь-яких дій морського агента в межах його повноважень. У разі обмеження довірителем звичайних повноважень морського агента будь-яка угода, укладена ним з третьою особою, яка діяла добросовісно, є дійсною і обов'язковою для довірителя, якщо тільки третій особі не було відомо про таке обмеження.
Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно з ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Статтею 642 ЦК України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
Так відповідно до копії декларації №34 від 19.12.2018 (а.с. 12) ТОВ "ЛАРУС ШИППІНГ КО" приєднався до договору №367-П-АМПУ-18 про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України від 03.12.2018 (далі - Договір) (а.с. 12 на звороті - 16).
Листом за №375 від 01.09.2021 ТОВ "ЛАКОСА" звернулося до позивача та яким номінував ТОВ "ЛАРУС ШИППІНГ КО" як агента шаланди HS-83 та плавкрану ПК-3-63, які здійснюють свою діяльність у порту Рені (а.с. 17).
Господарський суд зазначає, що факт укладення на невизначений строк договору морського агентування Плавкрану РК-3-63 та шаланди «HS-83» між ТОВ «ЛАРУС ШИППІНГ КО», як морським агентом, та ТОВ «ЛАКОСА», як судновласником, визнається сторонами, та дані обставини встановлені Господарським судом Одеської області під час розгляду справи №916/792/24.
Окремо суд вказує, що відповідно до ст. 20 Кодексу торговельного мореплавства України, судновласником у цьому Кодексі визнається юридична або фізична особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує на інших законних підставах. Власником судна є фізична або юридична особа, яка здійснює відносно закріпленого за нею судна права, до яких застосовуються правила про право власності.
Таким чином, оскільки ТОВ «ЛАРУС ШИППІНГ КО» було номіновано як морського агента Плавкрану РК-3-63 та шаланди «HS-83», що вбачається з листа ТОВ «ЛАКОСА» №375 від 01.09.2021, саме останній є стороною договору та у правовідносинах з ТОВ «ЛАРУС ШИППІНГ КО» виступає як судновласник Плавкрану РК-3-63 та шаланди «HS-83».
Згідно з ст. 304 ГК України агентський договір припиняється за угодою сторін, а також у разі: відкликання повноважень комерційного агента суб'єктом, якого він представляє, або відмови комерційного агента від подальшого здійснення комерційного посередництва за договором, укладеним сторонами без визначення строку його дії; вибуття однієї із сторін договору внаслідок її припинення або смерті; виникнення інших обставин, що припиняють повноваження комерційного агента або суб'єкта, якого він представляє. У разі відкликання повноважень комерційного агента суб'єкт, якого представляє комерційний агент, повинен сповістити його про припинення договору не менш як за один місяць, якщо більш тривалий строк не передбачений договором. У разі усунення (закінчення) обставин, що призвели до припинення повноважень комерційного агента, ці повноваження за згодою сторін можуть бути поновлені.
Відповідно до ст. 119 Кодексу торговельного мореплавства України, договір морського агентування, укладений на визначений термін, припиняється після його закінчення, якщо умовами договору не передбачено інше. Якщо договір морського агентування укладено на невизначений термін, то кожна із сторін вправі розірвати договір за наявності серйозних причин, які підтверджують його невиконання, сповістивши другу сторону про це не пізніше ніж за три місяці з часу, коли їй стало відомо про такі причини.
Як заявляє позивач, та що не було спростовано відповідачем під час розгляду справи, за письмовим повідомленням Ренійської філії ДП «АМПУ» з 01.10.2024 року морським агентом баржі «HS 83» номіновано ТОВ «ІНТЕР-БУНКЕР», у якості підтвердження чого позивачем до суду було надано копію листа ПП «ІНТЕР-БУНКЕР» №2374/21/вх (а.с.78 на звороті) від 11.10.2024, та копію повідомлення про підхід судна (а.с.79).
Таким чином суд погоджується з позивачем та зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що послуги з морського агентування баржі «HS 83» ТОВ «ЛАРУС ШИППІНГ КО» надавалися ТОВ «ЛАКОСА» по жовтень 2024 року, оскільки з жовтня 2024 року агентування баржі «HS 83» здійснюється ПП «ІНТЕР-БУНКЕР».
Судом було встановлено, що ТОВ "ЛАРУС ШИППІНГ КО" на підставі договору агентування 01/09/21 від 01.09.2021 складено рахунок на оплату №7 від 31.01.2022 з агентування Плавкрану РК-3-63 на загальну суму 47 251,39 грн (а.с.18).
Відповідно до платіжної інструкції №52 від 18.05.2022 (а.с.19) ТОВ "ЛАКОСА" здійснено сплату грошових коштів на користь ТОВ "ЛАРУС ШИППІНГ КО" у загальному розмірі 39 251,39 грн, призначення платежу - плата за агентські послуги згідно рах.№7 від 31.01.2022 у т.ч. ПДВ - 6541,90 грн.
Таким чином враховуючи визнаними обставини укладення договору морського агентування Плавкрану РК-3-63 та шаланди «HS-83», часткову оплату вартості наданої послуги агентування Плавкрану РК-3-63, суд зазначає про наявність у ТОВ "ЛАКОСА" обов'язку з оплати вартості такої послуги за рахунком №7 від 31.01.2022 у повному обсязі. Між тим, матеріали справи доказів проведення відповідної доплати не містять.
Також під час розгляду справи судом було встановлено, що протягом періоду лютий 2023 - вересень 2024 року ТОВ "ЛАРУС ШИППІНГ КО" складено рахунки на оплату наданих ТОВ "ЛАКОСА" послуг з агентування баржі «HS-83» та акти здачі-приймання послуг з агентування баржі «HS-83» на загальну суму 355 409,77 грн (а.с. 20-30, 44-53).
Вказані акти здачі-приймання послуг, а також рахунки на оплату складені на підставі рахунків Ренійської філії ДП «АМПУ» на оплату послуг в іноземній валюті на загальну суму 7465,56 Євро (а.с.31-38, 43, 54-58).
Крім того позивачем було надано до суду копії платіжних інструкцій в іноземній валюті на загальну суму 7465,56 Євро (а.с. 38 на звороті - 42 на звороті, 58 на звороті - 60 на звороті), які підтверджують проведення ТОВ "ЛАРУС ШИППІНГ КО" оплат рахунків складених Ренійською філією ДП «АМПУ» з оплати послуг з якірного збору та використання затону баржою «HS 83» за період 2023 - 2024 роки.
Між тим відповідачем не було спростовано належність таких доказів та не надано до суду доказів самостійного проведення ТОВ "ЛАКОСА" оплат по рахункам Ренійської філії ДП «АМПУ» за послуги з якірного збору та використання затону баржою «HS 83».
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Предметом позову у цій справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього заборгованості за надані позивачем агентські послуги та сум оплачених позивачем в інтересах відповідача рахунків РФ ДП «АМПУ» за стоянку баржі «HS 83» та недоплаченої суми агентської винагороди за агентування Плавкрану РК-3-63.
Як встановлено судом, в обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що послуги на спірну суму у розмірі 835731,29 грн позивачем надавались на підставі укладеного між сторонами у спрощений спосіб договору агентування.
Отже, оскільки правовідносини агентування баржі у спірному періоді існували саме між позивачем та відповідачем, суд дійшов висновку, що саме відповідач є зобов'язаною стороною перед позивачем щодо відшкодування портових витрат, фактично понесених позивачем та щодо сплати агентських послуг.
Водночас, наявні у справі докази не містять даних щодо погодження між сторонами строку здійснення оплати відповідачем рахунків позивача. За цих обставин до спірних відносин підлягають застосуванню положення ст. 530 ЦК України, які визначають, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Так судом було встановлено, що ТОВ "ЛАРУС ШИППІНГ КО" зверталося до ТОВ "ЛАКОСА" із претензією №2025/02/03/01 від 03.02.2025 щодо сплати боргу за надання послуг з агентування баржі «НS 83» в розмірі 355 309,77 грн (а.с.61-65), претензією №2025/02/03/01 від 03.02.2025 щодо сплати боргу за надання послуг з агентування плавкрану ПК-3-63 в розмірі 8000,00 грн (а.с.66-68), повторним листом претензією №2025/05/22/01 від 22.05.2025 щодо сплати боргу за надання послуг з агентування баржі «НS 83» в розмірі 355 309,77 грн та агентування плавкрану ПК-3-63 в розмірі 8000,00 грн (а.с.69-71), повторним листом претензією №2025/08/06/01 від 06.08.2025 щодо сплати боргу за надання послуг з агентування баржі «НS 83» в розмірі 355 309,77 грн та агентування плавкрану ПК-3-63 в розмірі 8000,00 грн (а.с.72-74).
Таким чином, оскільки обов'язок негайного виконання відповідачем зобов'язання зі сплати рахунків не випливає із договору або актів цивільного законодавства, суд доходить висновку, що відповідач зобов'язаний був сплатити заборгованість по рахункам у семиденний строк від дня пред'явлення йому вимоги позивачем.
З матеріалів справи вбачається пред'явлення зазначених листів претензій ТОВ «ЛАКОСА» шляхом направлення на електронну пошту. Також листом №20/08-2 від 20.08.2025 ТОВ «ЛАКОСА» надало відповідь на повторну претензію ТОВ "ЛАРУС ШИППІНГ КО".
Відтак суд доходить висновку про виникнення у ТОВ «ЛАКОСА» обов'язку з оплати вартості наданих ТОВ "ЛАРУС ШИППІНГ КО" послуг з агентування баржі «НS 83» в розмірі 355 309,77 грн за період лютий 2023 - вересень 2024 та агентування плавкрану ПК-3-63 в розмірі 8000,00 грн.
Щодо тверджень відповідача стосовно зміни ТОВ "ЛАРУС ШИППІНГ КО" місця розташування плавзасобу без погодження з ТОВ «ЛАКОСА» та використання баржі у власних цілях то суд не приймає такі доводи оскільки в підтвердження наведеного відповідачем не надано до суду жодного належного та допустимого доказу.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Така позиція зазначена у Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Таку ж правову позицію було застосовано у постанові КГС ВС від 09.11.2023 року № 910/6379/22, у постанові КГС ВС від 03.08.2022 року по справі № 925/538/19.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
Вказану правову позицію також було застосовано в постанові КГС ВС від 17.04.2024 року по справі № 910/18677/23, постанові КГС ВС від 13.03.2024 по справі № 906/91/20, постанові КГС ВС від 24.07.2024 року по справі 910/1869/23, постанові КГС ВС 03.09.2024 року по справі 910/2127/24.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписи статті 79 ГПК України, встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
З урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРУС ШИППІНГ КО" обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, а також такими що не спростовані відповідачем під час розгляду справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, на підставі ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 4360,92 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКОСА" (65045, м. Одеса, вул. Тираспольська, буд. 3, кв. 10; код ЄДРПОУ 22464792) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРУС ШИППІНГ КО" (68800, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, місто Рені, вул.Вокзальна, буд. 34, кв. 12; код ЄДРПОУ 41105735) заборгованість в розмірі 363 409/триста шістдесят три тисячі чотириста дев'ять/грн 77 коп. а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 4360/чотири тисячі триста шістдесят/грн 92 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повне рішення складено 10 листопада 2025 р.
Суддя Ю.М. Невінгловська