Справа №127/15638/25
Провадження № 1-кп/127/571/25
05 листопада 2025 року місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про закриття кримінального провадження , у якому не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42016020000000026 від 05.02.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_3 ,
законного представника потерпілого: ОСОБА_4 ,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, у якому не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42016020000000026 від 05.02.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 у ході судового провадження просив суд задовольнити клопотання та закрити провадження, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України з мотивів, викладених у клопотанні.
Законний представник потерпілого ОСОБА_4 просила суд повернути кримінальне провадження прокурору для подальшого розслідування, оскільки вважає, що даних осіб можливо встановити, тому що дані невстановлені особи є працівниками установи виконання покарань, що знаходиться у м. Вінниця. Крім того, зазначила, що внаслідок злочинних дій саме цих невстановлених осіб її син ОСОБА_5 , отримав важкі тілесні ушкодження та в результаті став інвалідом, який на даний час визнаний недієздатним.
У судове засідання не з'явився потерпілий ОСОБА_5 , який належним чином повідомлений та неодноразово викликався у судові засідання, однак, як повідомила його мати, ОСОБА_5 перебуває у лежачому стані та не може з'явитись у судове засідання, крім того ОСОБА_5 визнаний недієздатним та не може усвідомлювати свої дії.
Тому суд вважає за можливе проводити розгляд клопотання у відсутність потерпілого, однак за присутності законного представника ОСОБА_4 .
Вислухавши думку прокурора, думку законного представника потерпілого, дослідивши клопотання та матеріали додані до клопотання, суд встановив наступне.
Так, Вінницькою обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016020000000026 від 05.02.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 27.02.2010 після 22:00 год. невідомі особи, перебуваючи в камерному приміщенні № 292 слідчого ізолятора Державної Установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)», нанесли численні удари взятому під варту ОСОБА_5 в ділянку його голови та тулуба, чим спричинили тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черпно-мозкової травми - забою головного мозку важкого ступеня, субарахноїдального крововиливу, саден та забою м'яких тканин обличчя, поверхневої рани в ділянці правої вушної раковини, що у своєму перебігу супроводжувалась мозковою комою 1-го ступеня та загрозливими для життя явищами.
Так, відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, зокрема, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Разом з тим, згідно п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких у тому числі відносяться: законність, публічність.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язаний всебічно, і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Як зазначив Європейський суд з прав людини по справі Євген Петренко проти України (заява № 55749/08 від 29.01.2015) п. 65 для того, щоб розслідування могло вважатися ефективним , воно має в принципі призвести до встановлення фактів у справі та встановлення і покарання винних. Державні органи повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для збереження доказів, що стосуються події, включаючи показання свідків, висновки судових експертиз тощо. Будь-які недоліки розслідування, які підривають його здатність до встановлення причин заподіяння ушкоджень або винних осіб, ставлять під сумнів дотримання цього стандарту та вимог оперативності й розумної швидкості. Як вбачається з п. 40 рішення Європейського суду з прав людини ОСОБА_6 проти України від 03.10.2013 року, заява № 4299/03 державні органи мають вживати усіх заходів, які було б розумно від них очікувати, для зібрання доказів щодо ходу подій. Якщо розслідування містить недоліки, які не дозволяють встановити причину смерті або визначити винних осіб, які є безпосередніми виконавцями злочину або особами, які його фінансували чи організовували, то таке розслідування може не відповідати вимозі ефективності.
Відповідно до вимог ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Внесення змін до КПК України і, зокрема, доповнення ч. 1 ст. 284 КПК України пунктом 3-1 не звільняє слідчого та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та виконання обов'язків, визначених загальними засадами кримінального провадження.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
У даному кримінальному провадженні наявні доручення про проведення слідчих дій шляхом опитування певних осіб, для встановлення подій, які є предметом розгляду вказаного клопотання. Разом із тим, жодні слідчі дії не проводились, а у матеріалах справи наявні рапорти про не можливість виконання вказаних доручень. Крім того, суд звертає увагу на те, що у вказаному кримінальному провадженні починаючи з 2022 року жодна слідча дія не проводилась.
Також, не виконаною залишається ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 24.04.2025, де предметом судового розгляду було аналогічне клопотання.
Суд вважає, що використання прокурором норми, що була запроваджена Законом України № 187-IX від 04.10.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» та Законом України № 2617-VIII від 22.11.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», як можливості закінчити досудове розслідування кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42016020000000026 від 05.02.2016 шляхом закриття кримінального провадження судом на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, суперечить як вимогам самої норми, що містить п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, так і ст. 9 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, усталеній практиці Європейського суду з прав людини, завданням та загальним засадам, встановленим чинним КПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання прокурора про закриття кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42016020000000026 від 05.02.2016 на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України не підлягає задоволенню, а матеріали кримінального провадження підлягають поверненню прокурору для подальшого проведення досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ст. ст. 284, 369, 372, 392 КПК України, суд
У клопотанні прокурора про закриття кримінального провадження, у якому не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42016020000000026 від 05.02.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України - відмовити.
Матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016020000000026 від 05.02.2016 - повернути прокурору для проведення досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні копію ухвали суду надіслати поштою не пізніше наступного дня після її оголошення.
Суддя: