Справа № 127/34059/25
Провадження 2-н/127/4474/25
07 листопада 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Вохмінова О.С., розглянувши заяву ТОВ «Енера Вінниця» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ,
28.10.2025 року судом зареєстровано заяву ТОВ «Енера Вінниця» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за період з 01.01.2024 року по 30.09.2025 року в загальному розмірі 4 162, 57 грн.
На виконання вимог ч. 5 ст. 165 ЦПК України суд звернувся до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради із запитами щодо реєстрації місця проживання боржника.
Із отриманої судом 06.11.2025 року з Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради інформаційної довідки, зокрема, вбачається, що ОСОБА_2 , 1941 р.н., з 05.06.2014 року була знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з її смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до частин першої та другої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.
У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18 (провадження № 14-35цс20), викладено такі правові висновки: «Цивільне процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні. Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.
За таких обставин, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог статті 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною у справі, провадження у справі в частині позовних вимог, пред'явлених до відповідача, який на час звернення з позовом до суду вже помер, підлягало закриттю з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.».
Пунктом 4 частини 1 статті 165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені ч. 1 ст. 186 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи, що дана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки смерть боржника ОСОБА_1 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд дійшов висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити.
Відмова у видачі судового наказу за вимогою до ОСОБА_1 не позбавляє заявника права пред'явити вимоги до її спадкоємців у порядку, передбаченому ст. 1281 ЦК України, оскільки захист прав заявника має здійснюватись виключно в порядку позовного провадження шляхом пред'явлення позову до правонаступників споживача.
Крім того, суд вважає необхідним зауважити, що згідно вимог ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 165, 186, 260 ЦПК України,
відмовити у видачі судового наказу за заявою ТОВ «Енера Вінниця» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України.
Повне судове рішення складене 07 листопада 2025 року.
Суддя: