65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"11" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3536/25
За позовом: Державного підприємства ''Адміністрація морських портів України" (01135, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Ренійської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Ренійського морського порту) (68803, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Рені, вул. Дунайська, буд. 188, код ЄДРПОУ 38728465)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БІО-ЛАЙН-РЕНІ» (68800, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Рені, вул. Дунайська, буд. 188, код ЄДРПОУ 40667260, електронна пошта: biolinereni@ukr.net)
про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Суть спору: Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Ренійського морського порту) (далі - Ренійська філія АМПУ) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «БІО-ЛАЙН-РЕНІ» про стягнення заборгованості у розмірі 17 800 грн., пені у розмірі 2 731 грн 88 коп., 3% річних у розмірі 372 грн 95 коп., інфляційних витрати у розмірі 1 760 грн 95 коп.
Ухвалою суду від 01.09.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/3536/25, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Позивач - ДП «АМПУ», будь-яких клопотань та заяв щодо відмови від позову, залишення позовної заяви без розгляду до суду не надав, у зв'язку із чим суд дійшов висновку, що позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач - ТОВ «БІО-ЛАЙН-РЕНІ», своїм правом на захист не скористався, відзиву на позовну заяву не надав.
Ухвала по справі направлялись відповідачу на його електронну адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та позовній заяві.
Зокрема, у рішенні від 09.07.2024р. у справі Hyett Perger Cvitanoviж v. Croatia (справа № 57743/19) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Оскільки під час слухань 23 травня і 17 вересня 2014 року позивач надав суду два документи, в яких чітко була зазначена електронна адреса заявниці, яку вона використовувала для зв'язку з Хорватською асоціацією адвокатів (Croatian Bar Association), враховуючи важливість принципу змагальності судового розгляду, належна старанність вимагала від суду першої інстанції використати цю електронну адресу для повідомлення заявниці про провадження щодо неї (навіть якщо за хорватським законодавством такий метод повідомлення не був офіційним способом вручення судових повісток), або отримати поштову адресу заявниці через електронну пошту для вручення їй позовної заяви чи принаймні запропонувати представнику ad litem це зробити».
Враховуючи зазначене, суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позивач у справі зазначає, що між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України" (далі - Адміністрація) та ТОВ "БІО-ЛАЙН-РЕНГ (Портовий оператор) було укладено Договір про забезпечення доступу Портового оператора до причалу (ів) від 29.09.2023р. №52-П-АМПУ-23 (надалі - Договір).
Відповідно до Договору Адміністрація зобов'язується забезпечити доступ Портового оператора до причалу №8 Ренійської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (надалі - Послуга), що перебуває у господарському віданні Адміністрації для проведення Портовим оператором вантажно-розвантажувальних робіт, а Портовий оператор зобов'язується сплатити Адміністрації плату за Послуги.
Позивач зазначає, що згідно п.8.2 Розділу 8 Договору всі права та обов'язки Адміністрації, які передбачені цим Договором, виконуються Ренійською філією державного підприємства «Адміністрація морських портів України», в т.ч. підписання усіх актів та приписів, передбачених цим договором, ведення технічної документації, ведення бухгалтерського обліку, проведення розрахунків, підписання первинних документів тощо.
Відповідно до п. 3.1 Договору нарахування плати за послуги із забезпечення доступу Портового оператора до Причалу(ів), що перебуває(ють) у господарському віданні Адміністрації, здійснюється за тарифами відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 18.12.2015 № 541 «Про затвердження Тарифів на послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.12.2015 за№ 1608/28053.
Згідно п.3.2. Договору якщо Портовий оператор є резидентом України, формування рахунків для оплати за Послуги здійснюється у національній валюті. Перерахунок доларів США в валюту України здійснюється по курсу НБУ на дату надання Послуг. Датою надання Послуг є дата складання Акту наданих послуг, який формується на підставі відомостей наведених у наступних документах: для вантажів, що вибувають морем - коносамент, маніфест або інший документ, виданий морським або річковим перевізником для вантажів, що прибувають морем - генеральний акт або інший документ.
Позивач зазначив, що Портовим оператором ТОВ «БІО-ЛАЙН-РЕНІ» від 31.10.2024р. було надано Інформацію для виставлення рахунку за №1 за формою, що передбачено Додатком 3 до Договору та 31 жовтня 2024 р. між ДП «АМПУ» в особі РФ ДП «АМПУ» та ТОВ «БІО-ЛАЙН-РЕНІ» був підписаний Акт №1024 виконання робіт (надання послуг) та виставлений рахунок №1024 від 31.10.2024 на суму 24 244,80 грн.
Як відмічає позивач, рахунок №1024 від 31.10.2024р. отримано представником відповідача 06.11.2024р.,про що свідчить відмітка в Журналі реєстрації рахунків та актів наданих послуг, виданих контрагентам.
Позивач звертає увагу суду, що оплата рахунків здійснюється шляхом банківського переказу грошових коштів Портовим оператором на поточний рахунок Адміністрації протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дати виставлення Адміністрацією рахунку на оплату послуг (п.3.4 Договору).
За порушення Портовим оператором строків оплати, вказаних у цьому Договорі, стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючи день оплати. Оплата пені і штрафу не звільняє Портового оператора від обов'язку сплатити суму заборгованості (п.6.4 Договору).
Позивач повідомив, що відповідачем здійснено часткову оплату рахунку №1024 від 31.10.2024р. на суму 6 444 грн 80 коп., а тому залишок заборгованості складає 17 800 грн.
Зважаючи на те, що відповідачем не дотримані умови Договору щодо сплати за Послуги, позивач нарахував відповідачу пеню у вигляді подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення до повної сплати заборгованості, включаючи день сплати, яка складає 2 731 грн 88 коп. а також 3% річних у розмірі 372 грн 95 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 760 грн 95 коп., які також просить стягути на свою користь.
Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався.
Розглянув матеріали справи, судом встановлено, що 29.09.2023р. між ДП «АМПУ» (Адміністрація) та ТОВ «БІО-ЛАЙН-РЕНІ» (Портовий оператор) був укладений Договір №52-П-АМПУ-23 про про забезпечення доступу Портового оператора до причалу(ів), відповідно до п. 1.1. якого Адміністрація зобов'язується забезпечити доступ Портового оператора до причалу № 8 Ренійської філії державною підприємства «Адміністрація морських портів України» (надалі - Послуга), що перебуває у господарському віданні Адміністрації для проведення Портовим оператором вантажно-розвантажувальних робіт, а Портовий оператор зобов'язується сплатити Адміністрації плату за Послуги.
Послуга надасться з метою забезпечення виконання Портовим оператором вантажно- розвантажувальних робіт та надання послуг із використанням причалу(ів) у межах, визначених у паспорті споруди, а саме довжини та ширини конструкції (конструктивної ширини) споруди.
Пунктом 7.1 визначено, що цей Договір набирає чинності з дати його підписання обох Сторін і діє протягом 3 (трьох) років здати його підписання. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору за 30 календарних днів до закінчення с троку його чинності. Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього Договору.
Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Отже, за своєю правовою природою Договір №52-П-АМПУ-23 про про забезпечення доступу Портового оператора до причалу(ів) є договором про надання послуг.
Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Отже, з моменту укладення Договору №52-П-АМПУ-23 про про забезпечення доступу Портового оператора до причалу(ів) між сторонами виникли певні зобов'язання.
Так, сторони домовилися, що нарахування плати за послуги із забезпечення доступу Портового оператора до Причалу(ів), що перебуває(ють) у господарському віданні Адміністрації, здійснюється за тарифами відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 18.12.2015 № 541 «Про затвердження Тарифів на послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.12.2015 за № 1608/28053. Для формування рахунку та акту наданих послуг за підсумками календарного періоду (місяця) Портовий оператор надає до Адміністрації у перший робочий день місяця, наступного за звітним, інформацію та документи, передбачені Додатком 3 до цього Договору, в паперовому/електронному вигляді. Формування рахунку та акту наданих послуг здійснюється на останню дату календарного періоду (місяця) протягом 6-ти робочих днів місяця наступного за звітним.
Згідно 1 розділу наказу Міністерства інфраструктури України від 18.12.2015 № 541 «Про затвердження Тарифів на послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України» тарифи справляються у морських портах за групами морських портів, зазначеними в додатку 1 до цих Тарифів. Сплата за послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України (за групами морських портів), здійснюється портовим оператором за ставками за ці послуги, визначеними додатком 2 до цих 1 Тарифів, державному підприємству «Адміністрація морських портів України».
Відповідно до Додатку 1 наказу Міністерства інфраструктури України від 18.12.2015 № 541 «Про затвердження Тарифів на послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України» Рені відноситься до 2 Групи морських портів.
Згідно п.3.2. Договору якщо Портовий оператор є резидентом України, формування рахунків для оплати за Послуги здійснюється у національній валюті. Перерахунок доларів США в валюту України здійснюється по курсу НБУ на дату надання Послуг. Датою надання Послуг є дата складання Акту наданих послуг, який формується на підставі відомостей наведених у наступних документах: для вантажів, що вибувають морем - коносамент, маніфест або інший документ, виданий морським або річковим перевізником для вантажів, що прибувають морем - генеральний акт або інший документ.
Відповідно до п. 3.4. Договору оплата рахунків здійснюється шляхом банківського переказу грошових коштів Портовим оператором на поточний рахунок Адміністрації протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дати виставлення Адміністрацією рахунку на оплату послуг.
Матеріали справи містять Акт №1024 виконання робіт (надання послуг) від 31.10.2025р. та рахунок №1024 від 31.10.2024р. на суму 24 244 грн 80 коп., який отримано представником відповідача 06.11.2024р. про що свідчить відмітка в Журналі реєстрації рахунків та актів наданих послуг, виданих контрагентам.
Господарський суд зазначає, що Акт №1024 виконання робіт (надання послуг) від 31.10.2025р. підписано сторонами та скріплено печатками без зауважень.
Отже, у звязку із виконанням Договору у сторін виникли певні обовязки, у позивача - надати доступ до причалу, а у відповідача - сплатити плату за надання цього доступу.
У відповідності до матеріалів справи та доказів, які в них містяться, позивачем свої зобовязання виконано у повному обсязі, однак відповідач здійсним тільки часткову оплату у розмірі 6 444 грн 80 коп., чим порушив умови Договору.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі зазначеного вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі у розмірі 17 800 грн.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання.
Відповідно до п. 6.4. Договору за порушення Портовим оператором строків оплати, вказаних у цьому Договорі, стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національної о банку України, діючої в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючи день оплати. Оплата пені і штрафу не звільняє Портового оператора від обов'язку сплатнти суму заборгованості.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Господарський суд зазначає, що сторонами не погоджувався інший термін щодо нарахування пені, а тому до спірних правовідносин застосовуються умови ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Перевірив наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що він є правильний, у зв'язку з чим стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 2 731 грн 88 коп.
Щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 372 грн 95 коп. та інфляційних витрат у розмірі 1 760 грн 95 коп., перевіривши наведений позивачем розрахунок, суд встановив, що він є правильним, у звязку із чим зазначені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з положень ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Суд вважає за необхідне також зауважити, що справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача у відповідності до положень ст.129 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовну заяву Державного підприємства ''Адміністрація морських портів України" в особі Ренійської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Ренійського морського порту) до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІО-ЛАЙН-РЕНІ» про стягнення заборгованості у розмірі 17 800 грн., пені у розмірі 2 731 грн 88 коп., 3% річних у розмірі 372 грн 95 коп., інфляційних втрат у розмірі 1 760 грн 95 коп. - задовольнити повнісю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІО-ЛАЙН-РЕНІ» (68800, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Рені, вул. Дунайська, буд. 188, код ЄДРПОУ 40667260) на користь Державного підприємства ''Адміністрація морських портів України" (01135, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Ренійської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Ренійського морського порту) (68803, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Рені, вул. Дунайська, буд. 188, код ЄДРПОУ 38728465) заборгованість у розмірі 17 800 грн., пеню у розмірі 2 731 грн 88 коп., 3% річних у розмірі 372 грн 95 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 760 грн 95 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 11 листопада 2025 р.
Суддя Н.В. Рога