"11" листопада 2025 р.
Справа153/1744/25
Провадження2/153/632/25-ц
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Дзерина М.М.
за участю секретаря судового засідання Поліш Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ямпільського районного суду Вінницької області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до Ямпільського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05 липня 2024 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 було укладено Договір №80893940. Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець ТОВ «ЕКО ФІН» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 3000 гривень, а ОСОБА_1 зобов'язалась протягом 730 днів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами (протягом пільгового періоду) у розмірі 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом та проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховані за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 1% за один день фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. ТОВ «ЕКО ФІН» виконало своє зобов'язання за договором та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3000 гривень. Відповідач неналежним чином виконувала грошові зобов'язання, тому у неї виник борг у розмірі 16 770 гривень 00 копійок. 02 жовтня 2025 року ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір факторингу №02-10/25. За умовами якого до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №80893940 від 05 липня 2024 року. Відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість. Тому ТОВ «Факторинг Партнерс» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 16770 гривень, що складається: заборгованості за тілом кредиту 3000 гривень, заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги 13650 гривень, заборгованості за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 120 гривень.
Представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» у судове засідання не з'явився, в прохальній частині позову просить суд розгляд справи проводити за відсутності їх представника.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання розгляду справи в судове засідання розгляду справи по суті в порядку спрощеного провадження не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином судовою повісткою-повідомленням із рекомендованим повідомленням, яка направлялася за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Відмітка на поштовому повідомленні: «адресат відсутній за вказаною адресою» відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України свідчить про те, що відповідач належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:
Із досліджених судом письмових доказів, встановлено, що 05 липня 2024 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит/Кредитний договір №80893940. За яким ТОВ «ЕКО ФІН» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 3000 гривень, а ОСОБА_1 зобов'язалась протягом 730 днів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами протягом дисконтного періоду до 18 липня 2024 року у розмірі 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом та проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховані за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 1% за один день фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду .
ТОВ «ЕКОФІН» виконало своє зобов'язання за кредитним договором та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3000 гривень. Вказана обставина підтверджується копією квитанції №42018-05862-54363 про зарахування коштів на картковий рахунок НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , за кредитним договором №80893940 від 05 липня 2024 року На суму: 3000,00грн.
Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл.48 «Виконання зобов'язання» та гл.71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.
Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту)другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір,відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею12цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
У відповідності до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч.1 ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно з ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Встановлено, що кредитний договір №80893940 від 05 липня 2024 року був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора MDkwYTc2. У такий спосіб кредитний договір був укладений в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ЕКО ФІН» в електронній формі. Викладене у повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.
02 жовтня 2025 року ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір факторингу №02-10/25. За умовами якого сторони домовились про передачу права грошових вимог по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав або виникне в майбутньому, до третіх осіб боржників від ТОВ «ЕКО ФІН» до ТОВ «Факторинг Партнерс».
ТОВ «ЕКО ФІН» передало ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги, яке мало до ОСОБА_1 за кредитним договором №80893940 від 05липня 2024 року. Дана обставина підтверджується копією акту приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді до договору факторингу №02-10/25 від 02.10.2025, копією реєстру боржників до договору факторингу №02-10/25 від 02.10.2025 року.
Встановлено, що ОСОБА_1 неналежним чином виконувала грошове зобов'язання, тому у неї виникла заборгованість за договором кредитної лінії №80893940 від 05 липня 2024 року у розмірі 16770 гривень, що складається: заборгованості за тілом кредиту 3000 гривень, заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги 13650 гривень, заборгованості за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 120 гривень.
В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно сплатила заборгованість за кредитним договором.
Тому суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» належить сягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 16770 гривень.
Відповідно до ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За правилами з ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені платіжною інструкцією №0562070000 від 07 жовтня 2025 року, за правилами ст.141 ЦПК України підлягають відшкодуванню із відповідача у сумі 2422 гривні 40 копійок, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у сумі 2422 гривні 40 копійок.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного:
Частиною 1 ст.133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед яких, в тому числі, є й витрати на професійну правничу допомогу.
Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача на його користь 9000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з приписами ч.ч.1-6 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судом встановлено, що у матеріалах справи містяться копія договору про надання правової допомоги від 02.07.2024 №02-07/2024, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», прас-лист, заявка на надання юридичної допомоги №58 від 03 жовтня 2025 року, витяг з акту №20 про надання юридичної допомоги від 10 жовтня 2025 року на суму 9000,00 грн.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. В іншій частині суд вважає за необхідне відмовити.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274 275, 279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України і на підставі ст.ст.15, 16, 526, 527, 530, 533, 610, 612, 623, 625, 631, 1048-1050, 1051, 1052, 1054, 1055, 1056, 1056-1 ЦК України, ст.129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, ст.11Закону України «Про електронну комерцію», суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,- задоволити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (03150, м.Київ вул.Ґедройця Єжи,6 офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за кредитним договором №80893940 від 05 липня 2024 року в сумі 16 770 (шістнадцять тисяч сімсот сімдесят) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (03150, м. Київ, вул.Ґедройця Єжи,6 офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) судові витрати в сумі 7422 (сім тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальність «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», місцезнаходження 03150, м.Київ, вул.Ґедройця Єжи, 6 офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст судового рішення складено 11 листопада 2025 року.
Головуючий Дзерин М.М.