"11" листопада 2025 р. Справа153/1751/25
Провадження1-кп/153/81/25-к
у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020170000235 по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Ухвалою від 29 жовтня 2025 року по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за №12025020170000235 по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України було прийнято до свого провадження матеріали вказаного кримінального провадження та призначено підготовче судове засідання на 11 листопада 2025 року о 10 годині 30 хвилин.
У підготовчому судовому засіданні прокурор вважає за можливе призначення справи до судового розгляду. Заявив клопотання про виклик і допит свідків згідно реєстру. Що стосується клопотань захисників про повернення обвинувального акту прокурору заперечує, так як у обвинувальному акті наявні всі конструктивні елементи, які визначені ст..291 КПК України. Обставини викладені стороною захисту у лопотаннях може бути перевірені на стадії судового розгляду, а ніяк не у підготовчому судовому засіданні.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 заперечує проти призначення справи до судового розгляду. Підтримує клопотання захисника щодо повернення обвинувального акту. Щодо клопотання прокурора про виклик і допит свідків не заперечує.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 заперечує проти призначення справи до судового розгляду. Підтримує клопотання захисника щодо повернення обвинувального акту. Щодо клопотання прокурора про виклик і допит свідків не заперечує.
Захисники обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 заперечували проти призначення справи до судового розгляду. Подали до суду клопотання про повернення обвинувального акту, у зв'язку із тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст..291 КПК України, а саме: у обвинувальному акті не визначені обставини вчинення кримінального правопорушення. Вказано, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вчинили злочин за попередньою змовою із невстановленою під час досудового розслідування особою. Також, відсутні та не відображені в обвинувальному акті конкретні дати, час, обставини подій, а також наявність невстановленої під час досудового розслідування особи, за допомогою якої нібито створювався та реалізовувався план незаконного перетину державного кордону України. Така невизначеність суперечить вимогам ч.2 ст.291 КПК України щодо обов'язковості зазначення в обвинувальному акті часу і місця вчинення кримінального правопорушення. Не встановлення конкретного часу і способу вчинення інкримінованих дій унеможливлює реалізацію права обвинувачених на захист, оскільки вона не може надати алібі або інші докази своєї невинуватості стосовно невизначених обставин. Також, ще однією із підстав для повернення обвинувального акту прокурору зазначили про відсутність прямих доказів вини та змови. В обвинувальному акті відсутні прямі докази змови, умисної співпраці та розподіл ролей у реалізації плану. Також відсутні прямі докази, які б підтверджували наявність домовленостей або спільних дій між обвинуваченими, відсутні докази щодо отримання грошових коштів від осіб, яких нібито був намір переправити через державний кордон України до Республіки Молдова через річку Дністер в обхід встановлених пунктів пропуску, а також залучення обвинувачених за винагороду. Вказали, що для висновку про змову необхідні факти, які безпосередньо вказують на існування злочинної домовленості, що в обвинувальному акті не представлено. Зазначили, що відстань, на якій нібито виявлені обвинуваченні (25 км автомобільними дорогами та 12 км по прямій) не є реальною, для встановлення факту спроби незаконного переправлення осіб через державний кордон України та припинення незаконних дій. В обвинувальному акті такі факти або не наведені, або їхній зміст є припущенням, що суперечить принципу презумпції невинуватості. Також, звертають увагу суду на те, що в обвинувальному акті відсутній елемент складу злочину - об'єктивна сторона. Вказали, що за умови неконкретності та незрозумілості обвинувачення, особа немає можливості належним чином захищатися від того, що йому не зрозуміло. Оскільки суд діє в межах обвинувального акту, виконати вищезазначені вимоги за умови неконкретності і нечіткості обвинувального акту неможливо, тому він має бути повернутий прокурору.
Заслухавши думку прокурора, обвинувачених та їх захисників, вивчивши обвинувальний акт, розглянувши заявлені клопотання сторін захисту та обвинувачення, суд приходить до наступного:
Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Для ухвалення рішення про повернення обвинувального акту прокурору суд має встановити невідповідність такого обвинувального акту вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Статтею 291 КПК України передбачено відомості, які повинен містити обвинувальний акт, а також які документи додаються до обвинувального акту.
Так, судом встановлено, що поданий до суду обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, оскільки він містить відомості, які передбачені п.1-9 ч.2 ст.291 КПК України, підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.
В обвинувальному акті міститься виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на статтю закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення із зазначенням дій, які були вчинені обвинуваченими, а також обставини, які, відповідно до положень КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Суд звертає увагу, що в обвинувальному акті викладаються ті фактичні обставини вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. Вказане означає, що визначення обсягу та способу викладення фактичних обставин кримінального правопорушення у тексті обвинувального акту належить до повноважень прокурора, а тому ані суд, ані інші учасники судового провадження не можуть вимагати від нього змінити їх виклад.
Крім того, під час підготовчого засідання не досліджуються будь-які докази на підтвердження, або спростування викладених прокурором фактичних обставин, а тому суд позбавлений можливості на даному етапі перевіряти чи встановлювати їх достовірність.
Суд наголошує на тому, що питання, які стосуються змісту та достовірності викладених прокурором фактичних обставин кримінального правопорушення не підлягають розгляду на підготовчому судовому засіданні і суд на цій стадії лише встановлює відповідність процесуальної форми обвинувального акту вимогам, визначеним кримінальним процесуальним законом, не досліджуючи при цьому суті обвинувачення, а тому не вправі пропонувати слідчому/прокурору зазначати в обвинувальному акті інші обставини чи події, або викладати їх в інший спосіб.
Суд не може передчасно, без дослідження будь-яких доказів, надавати оцінку обставинам, викладеним в обвинувальному акті та ставити їх існування під сумнів, як того вимагають захисники.
Доводи зазначені захисниками у клопотаннях є неспроможними, та не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту. Суд зауважує, що у обвинувальному акті міститься перелік діянь, які, на думку сторони обвинувачення, утворюють склад інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення. Обґрунтування стороною обвинувачення належної кваліфікації кримінального правопорушення і, відповідно, її підтвердження чи спростування, має відбуватися виключно в ході судового розгляду на підставі дослідження та оцінки наданих суду доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає зазначені в клопотаннях захисників зауваження щодо змісту обвинувального акту такими, що не дають підстав для його повернення та не заважають призначенню судового розгляду у цьому кримінальному провадженні
Угод про визнання винуватості чи про примирення, у порядку ст.ст.468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Ямпільському районному суду Вінницької області. Відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 30.08.2025 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Клопотань про продовження запобіжного заходу або обрання іншого щодо обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не заявлено. Підстав, передбачених у ст.27 КПК України для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні судом не встановлено.
Таким чином, у наявності достатні підстави для завершення підготовки до судового розгляду та для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Суд також вважає, що клопотання прокурора про виклик у судове засідання для допиту свідків обвинувачення підлягає задоволенню виходячи із наступного:
Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнути до відповідальності у міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частинами 1, 2 та 6 ст.22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань (ч.1 ст.65 КПК України).
Статтею 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1.Подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2.Винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3.Вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4.Обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5.Обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установленому цим Кодексом випадках - на потерпілого.
Пунктом 4 ч.2 ст.315 КПК України встановлено, що під час підготовчого провадження, з метою підготовки до судового розгляду суд розглядає клопотання учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту.
Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання прокурора відповідає викладеним вище вимогам КПК України та не суперечить загальним засадам кримінального провадження, визначеним у ст.7 КПК України щодо: верховенства права, законності, рівності перед законом і судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередності дослідження показань, і відповідно, підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.2, 7, 22, 23, 65, 76, 91, 92, 314-316, 334, 369-372 КПК України, суд
У задоволенні клопотань захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.
Закінчити підготовче провадження і призначити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України до судового розгляду у залі судових засідань Ямпільського районного суду Вінницької області на 11 листопада 2025 року о 12 годині 00 хвилин.
Розгляд кримінального провадження здійснюватиметься у відкритому судовому засіданні суддею ОСОБА_1 одноособово.
У судове засідання викликати прокурора, обвинувачених та їх захисників, яким вручити копії даної ухвали.
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про виклик і допит свідків - задовольнити.
Викликати у судове засідання як свідків обвинувачення: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України. Згідно ч.5 ст.532 КПК України ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення.
Головуючий ОСОБА_1