Справа № 129/11/25
Провадження № 2/147/171/25
07 листопада 2025 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Мудрак А.М.
з участю секретаря Чудак Г.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Пономаренка Д.Ю.,
представника відповідача адвоката Головенка Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,
у провадженні Тростянецького районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Ухвалою суду від 14.10.2025 застосовано до відповідача ОСОБА_2 штраф в сумі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9084,00 грн, у зв'язку із повторним зловживанням процесуальними обов'язками, та неявкою в судове засідання.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, причина неявки суду невідома.
Представником відповідача адвокатом Головенком Є.В. до початку засідання через систему «Електронний суд» подано клопотання про скасування ухвали від 14.10.2025. В обгрунтування клопотання покликається на те, що у вказаній ухвалі зазначено, що ОСОБА_2 після застосування до нього штрафу ухвалою суду від 17.07.2025 не з'явився без поважних причин у судові засідання у даній справі 28.08.2025, 29.09.2025, 14.10.2025. Так, на підтвердження поважності причин неявки надають виписку від 08.09.2025, в якій вказано, що в період з 27.08.2025 по 08.09.2025 перебував на амбулаторному лікуванні з діагнозом Covid-19. З виписки із медичної карти від 08.10.2025 ОСОБА_2 29.09.20205 звертався за медичною допомогою до лікувального закладу з діагнозом гіпертонічна хвороба. Вважає, що відповідачем надано суду докази поважності ричин неявки в судові засідання.
В судовому засіданні представник відповідача адвокат Головенко Є.В. підтримав заявлене клопотання за обставин, викладених у ньому, додатково зазначив, що докази неможливості явки в судове засідання відповідачем надані йому на електронному виді. Оригінали медичних документів перебувають у відповідача. Також висловився про те, що відповідач його повідомив, що не має наміру з'являтись у судові засідання для розгляду справи. Щодо наданої виписки від 29.09.2025 зазначив, що йому невідомо, коли саме ОСОБА_2 29 вересня 2025 року звертався до лікаря.
Представник позивача ОСОБА_3 заперечив щодо поданого клопотання, зазначив, що відсутні підстави для його задоволення. При винесенні ухвали поклався на розсуд суду.
Позивач ОСОБА_1 заперечила щодо поданого клопотання, зазначила, що дані докази недостовірні. Покладається на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників, які прибули в судове засідання, дослідивши подане клопотання та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).
Частиною другою статті 43 ЦПК України встановлено обов'язки учасників справи, серед яких, зокрема, обов'язок сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Ухвалою суду від 22 травня 2025 року визнано явку відповідача обов'язковою в судове засідання, однак останнім умови даної ухвали не виконуються. Так, ухвалою суду від 17 липня 2025 року застосовано заходи у виді штрафу в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028,00 грн.
В подальшому відповідач в судові засідання повторно не з'являвся.
Ухвалою суду від 14 жовтня 2025 року застосовано до відповідача ОСОБА_2 штраф у сумі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9084,00 грн. Розгляд справи відкладено на 07 листопада 2025 року.
В судове засідання призначене на 07.11.2025 відповідач не з'явився, представник відповідача зазначив, що ОСОБА_2 повідомив про те, що немає наміру з'являтись у судові засідання.
На підтвердження поданого клопотання представником відповідача надано суду виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_2 , 1976 року народження. Зі змісту якого вбачається, що з 29.07.2025 по 08.08.2025 знаходився на денному стаціонарі в Летківкській АЗПСМ з д-зом остеохондроз поперекового відділу хребта з корінцевим синдромом. З 28.07.2025 по 08.09.2025 амбулаторне лікування.
У п.8 виписки зазначено «короткий анамнез, двагностичні дослідження, перебіг хвороби, проведене лікування, стан при направленні, при виписці «Д-н Covid-19 ГРВІ, ускладн. - бронхітом. Дата ІНФОРМАЦІЯ_1 лікар ОСОБА_4 .
З виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_2 , 1976 року народження, від 08.10.2025 вбачається, що 29.09.2025 звертався за медичною допомогою. Д-з: гіпертонічна хвороба.
Відповідно до ч.6 ст. 148 ЦПК України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст. 44 ЦПК України).
У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України (ч.3 ст. 43 ЦПК України).
Частиною 4 статті 44 ЦПК України встановлено обов'язок суду вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальним правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених ЦПК України випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (ч.1 ст.143 ЦПК України).
Мета, задля якої були застосовані судом заходи процесуального примусу ухвалою суду від 14.10.2025, наразі недосягнута. Передбачена ч.6 ст. 148 ЦПК України вимога про виправлення допущеного порушення відповідачем не виконана так як відповідач ОСОБА_2 в судове засідання так і не з'явився.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився та зі слів його представника в судовому засіданні 07 листопада 2025 року вбачається, про не бажає з'являтись до суду, що трактується судом як свідоме ігнорування процесуальних рішень суду з метою затягування розгляду справи і нехтування своїми процесуальними обов'язками.
Скасування заходів процесуального примусу є правом суду, а тривале та систематичне невиконання відповідачем вимог суду та своїх процесуальних обов'язків переконує суд у зловживанні процесуальними правами, а тому в задоволенні клопотання представника відповідача про скасування заходу процесуального примусу (штрафу) слід відмовити.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про скасування ухвали суду від 14.10.2025 в частині застосування заходів процесуального примусу.
Керуючись ст. ст. 143, 148, 260, 273, 353 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Головенка Є.В. про скасування ухвали Тростянецького районного суду Вінницької області від 14 жовтня 2025 року в частині застосування до відповідача ОСОБА_2 штрафу - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Повний текст ухвали суду складений о 16.50 год. 10 листопада 2025 року.
Суддя А.М. Мудрак