Справа № 147/2092/25
Провадження № 3/147/1067/25
11 листопада 2025 року с-ще Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Натальчук О.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції №2 Гайсинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №673879 від 04.11.2025 вбачається, що 04.11.2025 об 11 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 ухилялась від виконання, покладених на неї ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства» обов'язків по вихованню своїх дітей. Під час перевірки житлово-побутових умов було виявлено неналежні умови для проживання, а саме: в будинку було брудно, розкидані речі, крихти, не вимитий посуд.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.184 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, будь-яких клопотань не заявляла.
Відповідно до ч.2 ст. 268 КУпАП не встановлено обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених ч.1 ст. 184 КУпАП.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що особа зобов'язана, з розумним інтервалом часу, сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. (Рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» № 3236/03 від 03.04.2008 року).
ОСОБА_1 була обізнана про те, що відносно неї складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.184КУпАП, про що свідчить її підпис у пункті протоколу «підпис особи, а також повідомлена про розгляд справи Тростянецьким районним судом Вінницької області 11.11.2025 о 08.00 год.
Відтак, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи і вважає можливим здійснити судовий розгляд за відсутності ОСОБА_1 , на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184КУпАП.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402-ІІІ на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Згідно ч. 1 ст. 184 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає у випадку ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України:
1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
4. Батьки зобов'язані поважати дитину.
5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Як роз'яснив Пленум Верховного суду України в п. 16 своєї постанови від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей являє собою бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.
При винесенні постанови в справі суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд, розглянувши адміністративний матеріал, дослідивши докази по справі, дійшов висновку про те, що винність громадянки ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП в повному обсязі доведена дослідженими судом доказами по справі, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №673879 від 04.11.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 04.11.2025, в яких остання зобов'язалася навести лад у будинку та забезпечити належні умови проживання своїм дітям; фототаблицями до протоколу.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , а також те, що до адміністративної відповідальності вона притягується вперше, всі обставини справи в їх сукупності та вважаю, що до неї слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді попередження, що буде необхідним для виправлення ОСОБА_1 та достатнім для виконання завдань КУпАП.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 33, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави (рахунок - UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя О.А. Натальчук