Справа № 147/2081/25
Провадження № 3/147/1060/25
10 листопада 2025 року с-ще Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від командира 1 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, головного сержанта 3 навчального взводу 1 навчальної роти 1 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
10 листопада 2025 року до Тростянецького районного суду Вінницької області від командира 1 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно військовослужбовця військової служби по мобілізації, який проходить військову службу на посаді головного сержанта 3 навчального взводу 1 навчальної роти НОМЕР_3 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення А1890 №167/25 від 05.11.2025 вбачається, що 05.11.2025 об 11 годині 30 хвилин молодший сержант ОСОБА_2 виявлений молодшим лейтенантом ОСОБА_3 з ознаками алкогольного сп'яніння на території тимчасового місця розміщення 1 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 , в умовах дії особливого періоду - воєнного стану під час виконання обов'язків військової служби. Своїми діями молодший сержант ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Згідно з вимогами ст. 276 КУпАП справа про військове адміністративне правопорушення підвідомча Тростянецькому районному суду Вінницької області.
Відповідно до ст.221 КУпАП судді районних судів розглядають справи про військові адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-10 - 172-20 КУпАП.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення, в тому числі, передбачене ст.173-20 КУпАП розглядається судом протягом доби.
Перед початком судового розгляду справи ОСОБА_2 роз'яснено права відповідно до положень ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся та не заперечував проти призначення покарання у виді штрафу.
Заслухавши ОСОБА_2 , та оцінивши всі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов таких висновків.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Відповідно до ст. 172-20 КУпАП, Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.
Участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов'язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов'язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.
Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, - тягнуть за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Згідно з ст.1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Так, відповідно до Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію» затвердженого Законом України від 01.03.2014, в Україні оголошено часткову мобілізацію, отже з того часу настав особливий період, який триває по теперішній час.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 30.05.2018 (справа №521/12726/16-ц), в Україні особливий період розпочався 18.03.2014 і триває по теперішній час. Обставинами (умовами), що визначають момент настання особливого періоду є: оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової), або доведення такого рішення до виконавців стосовно прихованої мобілізації, або момент ведення воєнного стану в Україні чи окремих її місцевостях. Таким чином, часткова мобілізація, яка оголошувалася Указами президента України є складовою частиною особливого періоду. Виходячи із вищевикладеного вбачається, що особливий період охоплює собою мобілізацію, воєнний час, частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, і на теперішній час не завершився.
З наявних документів, зокрема копії військового квитка серії НОМЕР_4 , вбачається, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, і перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, а отже така особа є суб'єктом адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
З огляду на матеріали справи, судом встановлено, що 05 листопада 2025 року близько 11 години 30 хвилин молодший сержант ОСОБА_2 перебував на території військової частини НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №226 складеного о 12 годині 15 хвилин 05 листопада 2025 року, встановлено, що ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп'яніння (результат тестування приладом Drager тест №961 - 1,61 проміле).
За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_2 скоїв правопорушення, що передбачене диспозицією ч.3 ст.172-20 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Обставиною, яка пом'якшує відповідальність суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
За таких обставин, вбачаючи в діях ОСОБА_2 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, що відноситься до військових адміністративних правопорушень, враховуючи особу правопорушника, його ставлення до скоєного, вважаю, що на ОСОБА_2 потрібно накласти стягнення, яке передбачене санкцією ч.3 ст.172-20 КУпАП, у виді штрафу.
Згідно зі ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Зокрема, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При направленні до суду справи, командир 1 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_1 звертає увагу суду на те, що відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні або перевірочні) та спеціальні збори - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Однак, для звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» особа повинна мати статус військовослужбовця, а спір у справі повинен бути пов'язаний із проходженням нею військової служби, тобто професійною діяльністю особи, пов'язаною із обороною України.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №640/7310/19.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_4 від сплати судового збору у провадженні по справі про адміністративне правопорушення при винесенні судом постанови про накладення адміністративного стягнення, відтак з ОСОБА_2 необхідно стягнути 605,60 грн судового збору.
Керуючись ч.3 ст.172-20, ст. ст. 221, 283-285, 294, 321 КУпАП, суд
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь держави (рахунок UA508999980313090106000002898, код ЄДРПОУ 37979858, одержувач ГУК у Вінницькій області/с. Ободівка/21081100, банк одержувача Казначейство України (ЕАП).
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави (рахунок - UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Вінницького апеляційного суду.
Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами (ст.298 КУпАП).
Відповідно до ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Платіжні документи, що свідчать про сплату штрафу та судового збору, негайно подаються до суду.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, в даному випадку 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя О. Г. Борейко