04.11.2025 р., м. Львів, вул. Личаківська, 128 справа № 914/3023/25
Господарський суд Львівської області в складі судді Бортник О. Ю. за участі секретаря судового засідання Свистуна П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом:Заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львів,
до відповідача : Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Аркан», м. Львів
про витребування з незаконного володіння земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:11:016:0011, площею 2,5 га
За участі представників:
від прокуратури: Максимовська С.А. - прокурор,
від позивача:Коржевич У.Ф. - представник,
від відповідача: Медвідь Ю.О. - адвокат.
Встановив: Заступник керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львів, звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Аркан», м. Львів, про витребування з незаконного володіння земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:11:016:0011, площею 2,5 га.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Відповідач подав заяву про залишення позовної заяви прокурора у справі без руху та надання йому не більше 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви. Заява мотивована тим, що в порушення вимог ч.6 ст. 164 ГПК України (в редакції Закону № 4292-IX) прокурором при зверненні з позовом не додано доказів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, як і експертно-грошової оцінки спірної земельної ділянки, чинної станом на дату подання позовної заяви. Аргументи прокурора про недобросовісність дій відповідача, на які він посилається у позовній заяві, не можуть бути оцінені судом на стадії прийняття позовної заяви. Питання добросовісності чи недобросовісності набувача майна повинно вирішуватись судом лише з урахуванням досліджених у межах конкретної справи доказів, що унеможливлює встановлення відповідних обставин на етапі відкриття провадження у справі.
Вимога ч.6 ст.164 ГПК України щодо подання разом із позовною заявою доказів внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна та чинної на момент подання позову експертної грошової оцінки такого майна має імперативний характер і не допускає розширювального тлумачення. А тому, на думку відповідача, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення виявлених недоліків шляхом подання належних доказів, передбачених ч.6 ст.164 ГПК України.
Заступник керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова заперечив проти задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху.
Заперечуючи проти заяви про залишення позову без руху прокурор вказує на те, що звертаючись із позовом, він у позовній заяві вказав, що відповідач є недобросовісним набувачем і на цій обставині наполягає. Звернення прокурора до суду відповідає критерію законності, оскільки здійснюється на підставі норм ст. 387 ЦК України, яка відповідає вимогам доступності, чіткості, передбачуваності, офіційний текст якої є публічним та загальнодоступним.
Відтак, на думку прокурора, підстави для внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна відсутні.
Крім цього, прокурор зазначив, що у випадку, якщо в процесі розгляду справи судом буде встановлено, що наведена прокурором ціна позову не відповідає дійсній вартості земельної ділянки, прокурором у разі необхідності, у встановленому законом порядку, буде здійснено сплату недоплаченої суми судового збору.
Відтак прокурор вважає, що підстави для залишення позовної заяви без руху відсутні.
03.11.2025р. від відповідача надійшли заперечення (на відповідь на відзив), у яких він просить суд залишити без руху позовну заяву з підстав несплати судового збору. У цих запереченнях відповідач вказує на те, що поданий прокурором витяг із нормативної грошової оцінки не може вважатися належним доказом вартості земельної ділянки, не забезпечує можливості суду перевірити правильність визначення ціни позову та розміру судового збору, а також не відповідає вимогам ч.6 ст. 164 ГПК України. На думку відповідача, позов подано без дотримання процесуальних вимог, що виключає можливість його належного розгляду, а відсутність експертної грошової оцінки свідчить про істотні недоліки позовної заяви, які не були усунуті прокурором.
Представники учасників справи в судове засідання з'явились, надали усні пояснення у справі.
Розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без руху від 22.10.2025р. та від 31.10.2025р, яке викладено у запереченні (на відповідь на відзив), суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні, з огляду на таке.
Згідно з ч.6 ст. 164 ГПК України разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Прокурор у позовній заяві вказав, що Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Аркан», на його думку, є недобросовісним набувачем права власності на земельну ділянку. Прокурор звернувся з позовом в порядку, який встановлено ст. 387 ЦК України, тоді як правовий інститут витребування майна у добросовісного набувача врегульовано нормами ст. 388 ЦК України.
Вирішення питання щодо добросовісності/недобросовісності відповідачів у спірних правовідносинах має здійснюватися судом на стадії ухвалення рішення і суд не вправі відхиляти ці твердження прокурора на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі і залишати позов без руху.
Посилання відповідача на приписи ч. 5 ст. 12 ЦК України у даному випадку безпідставні. В силу ч. 6 ст. 164 ГПК України та ст. 390 ЦК України внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна та компенсація вартості такого майна добросовісному набувачеві пов'язується не з правовим інститутом здійснення права власності, а з обраним стороною способом захисту права власності, який вона просить суд визначити у рішенні. Такі кошти вносяться на депозитний рахунок суду лише у випадку звернення з позовом про витребування майна від добросовісного набувача. Нормами Глави 29 ЦК України (Захист власності) встановлено право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (ст. 387) та право власника на витребування майна від добросовісного набувача (ст. 388). Це різні правові інститути. Прокурором в інтересах позивача обрано спосіб захисту права власності, який встановлено ст. 387 ЦК України, і у такому випадку внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду Законом не вимагається.
В силу ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Тому аргументи відповідача про те, що подаючи позов про витребування майна із чужого незаконного володіння прокурор фактично просить витребувати це майно від добросовісного набувача, жодним чином не можуть змінити обраний прокуратурою спосіб захисту права власності. Такі аргументи не спростовують й факту відсутності у прокуратури та позивача обов'язку вносити на депозитний рахунок суду кошти у розмірі вартості спірного майна.
Що стосується відсутності грошової оцінки, то відповідно до Витягу № НВ-9978101692025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, який сформовано 16.09.2025р., нормативна грошова оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:11:016:0011 становить - 16621625,41грн.
Відповідач, який вважає себе власником майна, іншої грошової оцінки суду не подав, наявної у матеріалах справи грошової оцінки земельної ділянки не спростував.
При поданні позовної заяви Львівською обласною прокуратурою сплачено 199459,50 грн. судового збору, як з позовної заяви майнового характеру, із застосуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За таких обставин, у суду відсутні підстави для задоволення клопотань відповідача про залишення позову без руху з підстав не внесення прокурором на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна та несплати судового збору.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, суд дійшов висновку про доцільність відкладення підготовчого засідання у справі для надання можливості прокурору та сторонам подати суду усі наявні у них докази, які стосуються грошової оцінки спірної земельної ділянки, якщо такі ще не були подані суду.
Враховуючивищевикладене, керуючисьст.ст.120, 121, 182, 183, 234, 235 ГПК України, суд -
Відкласти засідання у справі на 03.12.25 на 10:35 год.
Судове засідання у справі відбудеться у приміщенні залів судових засідань Господарського суду Львівської області (м. Львів, вул. Личаківська, 128).
Відмовити у задоволенні клопотань відповідача про залишення позову без руху. Прокурору та сторонам подати суду до 03.12.2025р. усі наявні у них докази, які стосуються грошової оцінки спірної земельної ділянки, якщо такі ще не були подані суду.
Суддя Бортник О.Ю.