просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
10 листопада 2025 року м.Харків Справа № 913/81/25
Суддя господарського суду Луганської області Злепко Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Макарова А.Д.
від представників сторін:
від позивача: адвокат Піун С.П. (в режимі відеоконференції);
від відповідачів: не прибув;
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», м. Київ
до відповідача - Комунального підприємства «Добробут» Нижньотеплівської сільської ради Станично-Луганського (Щастинського) району Луганської області, село Нижньотепле, Щастинський район Луганської області,
про стягнення 1417032 грн 45 коп.
21.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до відповідача - відділу Комунального підприємства «Добробут» Нижньотеплівської сільської ради Станично-Луганського (Щастинського) району Луганської області про стягнення за договором постачання природного газу від 29.11.2021 №8446-НГТ-20 з додатковими угодами до договору №2 від 09.12.2021, №3 від 06.01.2022, №4 від 17.01.2022 та №4 від 20.01.2022 (далі - Договір) 1417032 грн 45 коп., з яких сума основного боргу 859739 грн 52 коп., пеня - 169129 грн 88 коп., три проценти річних - 71275 грн 31 коп., інфляційні втрати - 316887 грн 74 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем вказаного договору, що пов'язане з ненаданням актів розподілу природного газу та нездійсненням оплати поставленого природного газу у січні та лютому 2022 року.
Позивач зазначає, що на виконання умов вказаного Договору, позивач, у період грудня 2021 - лютий 2022 року передав у власність відповідача природний газ на суму 1333829 грн 39 коп. Акт приймання-передачі за січень 2021 року відповідачем підписаний, та сплачено за природний газ. Факт поставки за січень 2022 року та лютий 2022 року підтверджується копією листа оператора ГТС від 16.08.2024 №ТОВВИХ-24-12671.
На підставі зазначеного позивач звертається до суду з позовом до відповідача за стягненням 1417032 грн 45 коп., з яких зокрема сума основного боргу 859739 грн 52 коп., пеня - 169129 грн 88 коп., три проценти річних - 71275 грн 31 коп., інфляційні втрати - 316887 грн 74 коп.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2025 справа передана на розгляд судді Злепко Н.І.
Ухвалою від 25.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 12.03.2025.
12.03.2025 ухвалою відкладено підготовче провадження на 15.04.2025.
15.04.2025 постановлено закрити підготовче провадження та призначити судове засідання у межах розгляду справи по суті на 15.05.2024.
15.05.2025 зупинено провадження та задоволено клопотання позивача про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №908/1162/23 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
13.10.2025 поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 10.11.2025.
04.11.2025 від представника позивача Піун Світлани Петрівни надійшла заява від 03.11.2025 б/н про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Суд звертає увагу, що питання участі у судових засіданнях представника позивача Піун Світлани Петрівни вже вирішено ухвалою суду від 27.02.2025, якою тотожну заяву задоволено. У зв'язку з зазначеним відсутні правові підставі у задоволенні заяви від 03.11.2025 б/н.
10.11.2025 в судовому засіданні в режимі відеоконференції взяв участь представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та надав відповідні пояснення.
Відповідач в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання шляхом надсилання ухвали на офіційну електронну пошту та розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади.
За інформацією, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою відповідача є Україна, 93632, Луганська обл., Щастинський р-н, село Нижньотепле, вул.Центральна, будинок 7.
За інформацією Акціонерного товариства "Укрпошта", розміщеною на офіційному сайті (https://offices.ukrposhta.ua), відділення поштового зв'язку за номером 93632 (Луганська обл., Щастинський р-н, село Нижньотепле) тимчасово не функціонує, а тому пересилання поштової кореспонденції на адресу місцезнаходження відповідача є неможливим.
Повідомлення відповідача, як було зазначено, здійснювалось шляхом надсилання ухвал на його офіційну електронну пошту та шляхом розміщення оголошення на вебсайті судової влади.
Хоча відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, своїм правом на подання відзиву він не скористався.
Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 13 ГПК Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», як Постачальником та Комунального підприємства «Добробут» Нижньотеплівської сільської ради Станично-Луганського (Щастинського) району Луганської області (EIC код 56XO00018346L008) як Споживачем, було укладено договір постачання природного газу від 29.11.2021 №8446-НГТ-20, а також укладено додаткові угоди №2 від 09.12.2021, №3 від 06.01.2022, №4 від 17.01.2022, №4 від 20.01.2022.
Також сторонами укладено додаткові угоди до договору №2 від 09.12.2021, №3 від 06.01.2022, №4 від 17.01.2022 та №4 від 20.01.2022.
Згідно з п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Пунктом 1.2. Договору визначено, що природний газ, що постачається за цим Договором використовується Споживачем для своїх власних потреб, або в якості сировини, а не для перепродажу.
У п. 1.3. Договору сторони визначили, що за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.
За умовами п. 2.1. Договору Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з червня 2021 року до червня 2024 року, а саме: АТ «ОГС «Луганськагаз».
Пунктом 2.1.1. договору передбачено, що з червня 2021 року до червня 2022 року постачальник передає споживачу природний газ в кількості 141,710 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях тис. куб.м.
Зокрема сторони цим пунктом визначили, що замовлений обсяг, тис. куб. м за обсягом ІІІ (фіксований) у грудні 2021 року 40,150; у січні 2022 року 36,650; у лютому 2022 року 33,000; у березні 2022 року 24,600; у квітні 2022 року 5,150; у травні 2022 року 2,160; всього 141,710.
Сторонами договору постачання у межах обсягу І та обсягу ІІ не передбачено.
Згідно з п. 2.1.3. договору загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору.
Відповідно до п. 2.2.2. договору обсяг ІІІ (фіксований) природного газу розраховується як середньо-арифметичне значення обсягу фактичного використання природного газу споживачем за останні три роки у відповідному місяці для виробництва теплової енергії та надання відповідних комунальних послуг бюджетним установам/організаціям та релігійним організаціям.
Положенням пункту 2.2.3. сторонами врегульовано, що у разі відсутності у Споживача фактичних даних за будь-якими календарними місяцями (розрахунковими періодами) протягом останніх трьох років, для розрахунку Обсягу I (фіксованого) та/або Обсягу III (фіксованого) приймаються лише наявні відповідні дані: за два роки a6o за один (попередній) рік.
У разі, якщо Споживач за останні три роки не використовував природний газ для потреб виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню та/або надання відповідних комунальних послуг бюджетним установам/організаціям та релігійним організаціям в окремих розрахункових періодах (календарних місяцях) a6o використання газу для цих потреб з будь-яких причин було обмеженим (використання альтернативних видів палива; простої в роботі протягом розрахункового періоду по причині аварійної ситуації, ремонтних робіт, відсутності постачальника тощо), Споживач самостійно визначає Обсяг І (фіксований) та Обсяг ІІІ для потреб виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню та/або надання відповідних комунальних послуг бюджетним установам/організаціям та релігійним організаціям у цих розрахункових періодах.
У разі, якщо Споживач не мав виробничих потужностей з виробництва теплової енергії i у нього відсутні відповідні дані для розрахунку Обсягу і (фіксованого) та/або Обсягу III (фіксованого) дія окремих розрахункових періодів, зазначених в підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цього Договору, aбо Споживач отримав додаткові виробничі потужності з виробництва теплової енергії i за цими oб'єктами не має даних для врахування їx при розрахунку Обсягу 1 (фіксованого) та/або Обсягу III (фіксованого) у відповідних розрахункових періодах, Споживач самостійно визначає Обсяг I (фіксований) та Обсяг III (фіксований) на підставі своїх прогнозних даних щодо обсягів використання природного газу для потреб виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню та/або надання відповідних комунальних послуг бюджетним установам/організаціям та релігійним організаціям у тих розрахункових періодах, по яким відсутні фактичні дані для розрахунку обсягу I (фіксованого) та/або обсягу ІІІ (фіксованого), або такі дані не враховують роботу додатково отриманих виробничих потужностей.
Фактично використані у розрахунковому періоді Обсяг I (фіксований) та Обсяг III (фіксований) можуть відрізнятися від замовлених Споживачем у відповідному розрахунковому періоді i зазначених в підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цього Договору лише в меншу сторону.
Відповідно до п. 3.1. Договору Постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Згідно з п. 3.5. Договору, приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідальному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Пунктом 3.5.1. Договору визначено, що Споживач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ т/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
На підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає Споживачу два примірники актів приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника, а саме: акт на передачу обсягу ІІІ (фіксованого) та акт на передачу обсягу ІІ. При цьому, сторони в першу чергу оформлюють акти а передачу обсягу І (фіксованого) та обсягу ІІІ (фіксованого) природного газу в обсягах, які не можуть перевищувати зазначені в підпункті 2.1.1. пункту 2.1. цього договору відповідні значення у відповідному розрахунковому періоді. Різниця між фактично використаним споживачем обсягом газу за відповідний період та сумою відповідних фактичних показників обсягу І (фіксованого) та обсягу ІІІ (фіксованого), оформлюється актом приймання-передачі газу, як обсяг ІІ. (п. 3.5.2. Договору).
Згідно з п. 3.5.3 Договору Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
Звірка фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду, ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС (п. 3.6. Договору).
Відповідно до п. 4.1. Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:
Згідно з пунктом 4.1.3 договору ціна обсягів газу, визначених у пункті 2.1 цього договору як обсяг ІІІ (фіксований), визначається наступним чином:
4.1.3.1. В період з 01.10.2021 до 31.12.2022 (включно) ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,42 грн., крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб. м.
Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, обсягів газу в період з 01.10.2021 до 31.12.2022 (включно) становить 16 554,00 грн.
4.1.3.2. В період з 01.01.2023 по 31.05.2024 (включно) ціна природного газу розраховується за формулою:
Ціна= [(ТНЕ+ spread) * X-RateEUR* 10,6] + ПДВ , де ТНЕ - середньоарифметичне значення форвардів індексу ТНЕ на період з січня 2023 року по травень 2024 року згідно з даними, опублікованими у джерелі котирувань Argus European Natural Gas під заголовком "Complete European Gas prices: THE " за період 1 вересня по 22 вересня у євро/МВттод і розраховані як середньоарифметичне значення між цінами “Bid» та “Ask».
spread - середньоарифметичне значення спреду цін українського ринку до ТНЕ за період з 1 по 22 грудня 2022 року для наступного місяця постачання (наступний місяць січень 2023). Під ціною українського ринку мається на увазі середній арифметичний рівень цін за результатами електронних біржових торгів на Товарній біржі “Українська енергетична біржа» , цін UA VTP gas price (наступний місяць, МаН) згідно з даними, опублікованими у джерелі котирувань Argus Furopean Natural Gas , цін U A VTP Gas Price (наступний міс яць, МаН), опубпікованими у звіті ExPro Gas&Oil під заголовком “Ринок газу», цін UA VTP Gas Price (наступний місяць, МаН), що розраховується як середньоарифметичне значення між цінами “Bid» та “Ask», опублікованими у звіті ICLS European Spot Gas Market під загоповком “UA VTP Gas Price Assessment»;
X-RateEUR - середньоарифметичне значення офіційного курс гривні до євро, за період 1 по 22 грудня 2022 року, опублікований на офіційному сайті Національного банку України, у грн за 1 євро ПДВ - 20% * [(NCG + spread) * X-RateEUR* 10,6].
Пунктом 4.2. унормовано, що у разі зміни тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та/або коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді, вони є обов'язковими для Сторін за цим Договором з дати набрання чинності відповідних змін.
Відповідно до п. 4.3. Загальна фактична вартість цього Договору дорівнює вартості фактично використаного за цим Договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування.
Умовами пункту 5.1. встановлено, що оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.5 пункту 3.5 цього договору.
Відповідно до п. 7.1. договору за невиконання неналежне виконання договірних зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.
Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової стави Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє до 30 червня 2024 р. включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (п. 13.1. договору).
Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками.
Позивачем на підтвердження своїх вимог надано акти приймання-передачі природного газу. Зокрема акт від 31.12.2021 за період грудня 2021 року на суму 474089 грн 87 коп. підписано обома сторонами, однак акти приймання передачі від 31.01.2022 за січень 2022 року та від 28.02.2022 за лютий 2022 року підписані тільки стороною постачальника.
Також на підтвердження вимог позивачем надано податкові накладні від 31.01.2022 №3318 на суму 517443 грн 96 коп. з ПДВ та від 28.02.2022 від №16849 на суму 342295 грн 56 коп. з ПДВ. Зазначені накладні зареєстровано у Державній податковій службі.
Позивачем був надісланий адвокатський запит до ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», у відповідь на який надійшов лист від 16.08.2024 №ТОВВИХ-24-12671 з Інформаційної платформи щодо обсягів спожитого природного газу, в якому наявна інформація, що відповідачем (ЕІС - код: 56XO00018346L008, що зазначений в умовах договору) спожито природний газ з ресурсу позивача за період січня 2022 року природний газ обсягом (об'ємом) 31257,95 куб.м та за лютий 2022 - в обсязі (об'ємі) 20677,52 куб.м.
Зазначені об'єми споживання також підтверджуються й даними подобового споживання відповідачем природного газу (а.с. 90-91).
Згідно з інформацією, наданою Акціонерним Товариством «Державний ощадний банк України» на запит позивача, про надходження коштів на рахунки позивача за період з 29.11.2021 по 07.08.2024 відповідачем, за спірним договором, сплачено 17.01.2022 за природний газ за період грудня 2021 року 474089 грн 89 коп.
Позивач у позовній заяві зазначив, що відповідач не виконав обов'язку з оплати вартості поставленого природного газу в повному обсязі, у зв'язку з чим, відповідач має основну заборгованість у розмірі 859739 грн 52 коп.
Оскільки відповідачем обов'язок щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленого природного газу не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення також пені у сумі 169129 грн 88 коп., трьох відсотків річних - 71275 грн 31 коп. та інфляційних втрат - 316887 грн 74 коп.
Встановивши фактичні обставини справи та дослідивши надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», як Постачальником та Комунальним підприємством «Добробут» Нижньотеплівської сільської ради Станично-Луганського (Щастинського) району Луганської області (EIC код 56XO00018346L008) як Споживачем, було укладено договір постачання природного газу від 29.11.2021 №8446-НГТ-20, а також укладено додаткові угоди №2 від 09.12.2021, №3 від 06.01.2022, №4 від 17.01.2022, №4 від 20.01.2022.
Згідно з умовами п. 1.1. Договору позивач зобов'язався поставити відповідачу природний газ, а відповідач зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України визначено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно з загальними положеннями про купівлю-продаж (ст. 662-663, 689, 691-692 Цивільного кодексу України) продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором та у встановлений договором строк. В свою чергу, покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його за ціною, встановленою в договорі та в обумовлений строк.
На підставі наведеного, відповідач зобов'язаний оплатити повну вартість отриманого газу в установлений Договором строк.
Суд враховує, що відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС), регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2496.
Відповідно до пункту 3 розділу І Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Пунктом 3 розділу ІІ Правил постачання природного газу встановлено, що реєстрація споживача у реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється постачальником на період дії укладеного договору постачання природного газу в частині його обов'язку постачати природний газ споживачу.
Споживач надає свою згоду постачальнику на включення його у Реєстр споживачів постачальника виключно шляхом укладення, продовження або поновлення дії договору постачання природного газу, за яким обсяг та ціна є узгодженими на визначений період постачання природного газу. Якщо дію договору постачання було призупинено в частині постачання природного газу відповідно до вимог цих правил, вважається, що споживач за таким договором не надав згоду постачальнику на включення його в Реєстр споживачів постачальника. У випадку включення (наявності) споживача у Реєстр споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем, такий постачальник не має права виставляти рахунок (платіжний документ) споживачу за поставлений природний газ (надані послуги постачання природного газу).
Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об'єкті споживача (абз. 2 пункту 11 розділу ІІ Правил постачання природного газу).
Відповідно до пункту 13 розділу II Правил постачання природного газу, за підсумками розрахункового періоду, споживач до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акту про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.
На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС, постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.
Взаємовідносини між постачальником і Оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу споживачем регулюються Кодексом газотранспортної системи та окремим договором транспортування природного газу, укладеним між постачальником та Оператором ГТС.
Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.
У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.
Суд враховує приписи статей 11, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України в силу яких договір є підставою виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статті 692 Цивільного кодексу України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу, який згідно з частиною 2 статті 712 ЦК України застосовується також до договорів поставки. Зокрема, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина 1 статті 691 ЦК України).
Відповідно до умов спірного договору постачальником відповідача є Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».
Згідно з підпунктом 19 пункту 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» Оператор газотранспортної системи (Оператор ГТС) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову №3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44, код ЄДРПОУ 42795490).
Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу 1 Кодексу ГТС, інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Згідно з пунктом 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи та оприлюднює на своєму веб-сайті різну інформацію, передбачену цим Кодексом.
Отже, суб'єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як постачальник та споживач природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є оператор ГТС.
Відповідно до пункту 2 глави 3 розділу Кодексу ГТС, інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень.
Отже сторони, як суб'єкти ринку природного газу мають право доступу до інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.
Судом встановлено, що пунктом 3.5.1. Договору визначено, що Споживач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ т/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
На підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає Споживачу два примірники актів приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника, а саме: акт на передачу обсягу ІІІ (фіксованого) та акт на передачу обсягу ІІ. При цьому, сторони в першу чергу оформлюють акти на передачу обсягу І (фіксованого) та обсягу ІІІ (фіксованого) природного газу в обсягах, які не можуть перевищувати зазначені в підпункті 2.1.1. пункту 2.1. цього договору відповідні значення у відповідному розрахунковому періоді. Різниця між фактично використаним споживачем обсягом газу за відповідний період та сумою відповідних фактичних показників обсягу І (фіксованого) та обсягу ІІІ (фіксованого), оформлюється актом приймання-передачі газу, як обсяг ІІ (п. 3.5.2. Договору).
Згідно з п. 3.5.3 Договору Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
Отже обов'язку постачальника надіслати акти приймання-передачі природного газу споживачу кореспондує попередній обов'язок надати споживачем постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за відповідний період.
За умовами договору, зокрема п. 3.5.4. у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.
Відповідно до листа від 16.08.2024 №ТОВВИХ-24-12671 від ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», за інформацією з Інформаційної платформи відповідачем (ЕІС - код: 56XO00018346L008) спожито природний газ з ресурсу позивача за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 - 31257,95 м3; з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 20677,52 м3.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
Отже на споживача покладений обов'язок з надання постачальнику копії акту надання послуг з розподілу/транспортування газу на підставі даних комерційного вузла обліку, відповідно до якого постачальник складає та направляє споживачеві акт приймання-передачі природного газу. У пункті 5.1 договору сторони погодили, що у разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.
Докази виконання відповідачем обов'язку відповідно до пп.3.5.1 п.3.5 договору в матеріалах справи відсутні.
Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Умовами пункту 5.1. встановлено, що оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.5 пункту 3.5 цього договору.
З урахуванням обов'язку споживача надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за відповідний період, контролювати власне споживання, обізнаності щодо ціни природного газу, що визначена в договорі, він знав (мав знати) про вартість природного газу яка мала бути ним сплачена за відповідний період поставки та мав можливість здійснити таку оплату без відповідного акту приймання-передачі природного газу. Сам по собі факт відсутності підписаного сторонами акту приймання-передачі не є визначальним для висновку про непостачання природного газу та про відсутність обізнаності відповідача про спожиті обсяги природного газу, а стандарт розумної та обачливої поведінки суб'єкта господарювання (відповідача/споживача) в даному випадку передбачає також і можливість використовувати дані Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягу (об'єму) спожитого газу який переданий у власність Споживачу.
За таких обставин, за умовами договору відповідач повинен був виконати покладене на нього зобов'язання з оплати поставленого йому позивачем природного газу за січень 2022 року у строк до 15.03.2022 загальною вартістю 517443 грн 96 коп.
Отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу за січень 2022 року у строк до 15.03.2022 загальною вартістю 517443 грн 96 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За лютий 2022 року відповідач мав виконати зобов'язання щодо оплати за поставлений газ до 15.04.2022.
Позивачем за лютий 2022 року заявлено до стягнення 342295 грн 56 коп.
Щодо заборгованості за лютий 2022 року суд зазначає, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
28.02.2025 Міністерством розвитку громад та територій України був прийнятий наказ № 376, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. У вказаному переліку Нижньотеплівська сільська територіальна громада (UA44160010000053248) визначена окупованою з 24.02.2022.
Тобто, спірний період утворення боргу у цій справі частково охоплює час, з якого за даними вказаного вище Переліку територія місцезнаходження відповідача є окупованою, що має правові наслідки, обумовлені чинним законодавством.
Зокрема, відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі за текстом - Закон) правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
Тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації (п. 7 ч. 11 Закону).
Цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (ст. 2 Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається, зокрема, сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях тощо.
За приписами абзацу 2 частини 3 статті 4 Закону в умовах воєнного стану правовий режим тимчасово окупованої території, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, визначається, змінюється і скасовується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
Правочин, стороною якого є суб'єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абз. 2 ч. 2 ст. 215 ЦК України.
Частиною 2 ст. 13-1 унормовано, що На період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.
У відповідності до ч. 1 ст. 13-1 Закону положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.
В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.
Аналогічні положення містить і ч. 1 ст. 13 «Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території» Закону.
Воєнний стан в Україні введено з 24.02.2022 із 05 год. 30 хв. Указом Президента України № 64/2022 та неодноразово продовжувався.
06.12.2022 Кабінет Міністрів України затвердив постанову № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військової адміністрації.
Отже, територія Нижньотеплівської сільської територіальної громади (UA44160010000053248) визнана тимчасово окупованою з 24.02.2022. Отже в умовах воєнного стану положення статей 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» можуть бути поширені на такі території з урахування частин 1 зазначених статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.
Враховуючи викладене та приписи ст. 2 Закону, суд зазначає, що його дія розповсюджується на спірні правовідносини у цій справі.
Отже, з 24.02.2022 позивач не мав права здійснювати господарську діяльність щодо постачання природного газу відповідачу.
Подібну правову позицію щодо заборони передачі енергоресурсів на тимчасово окуповану територію висловлено у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23, в якій, окрім цього, зазначено, що правовий режим на такій території не залежить від ухвалення уповноваженим органом державної влади рішення про визнання такої території як тимчасово окупованої.
Верховний Суд вказав, що рішення повноважного органу державної влади України (зокрема - і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону, має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася.
За інформацією, що міститься у роздруківці «Попередні/остаточні відбори ПГ з 01.01.2022 по 28.02.2022» відповідачем спожито 20677,52 куб.м природного газу, зокрема 28.02.2022 обсягом 597,62 куб.м. Однак судом встановлено, що 28.02.2025 територія, де розташований відповідач вже перебувала в окупації, а отже постачання та стягнення за поставлений газ за цей період є неправомірним.
Суд зазначає розрахунок, з врахуванням зазначених обставин: 20,0799 тис. куб.м х 13658,42 грн (без ПДВ) = 274259 грн 71 коп.; 20,0799 тис. куб.м х 124,16 х 1,1 = 2742 грн 43 коп. (без ПДВ); 274259 грн 71 коп. + 2742 грн 43 коп. = 277002 грн 14 коп. без ПДВ або 332 402 грн 57 коп. з ПДВ.
Отже за лютий 2022 року з відповідача підлягає стягненню 332402 грн 57 коп.
Також у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 96 825 грн 81 коп., три відсотки річних - 43 422 грн 76 коп. та інфляційні втрати у розмірі 199 302 грн 78 коп. за зобов'язаннями січня 2022 року, а також пеню у сумі 72304 грн 07 коп., 27852 грн 55 коп. три відсотки річних та 117584 грн 96 коп. інфляційних втрат за зобов'язаннями лютого 2022 року.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень статті 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 7.1. договору за невиконання неналежне виконання договірних зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.
Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової стави Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Перевіривши розрахунок пені на суму 96 825 грн 81 коп., за зобов'язаннями січня 2022 року за період з 16.03.2022 по 15.09.2022, суд дійшов висновку про його арифметичну та правову правильність.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Згідно з наданим розрахунком позивач нарахував та пред'явив до стягнення за зобов'язаннями січня 2022 року 3 % річних в сумі 43 422 грн 76 коп. за період з 16.03.2022 по 31.12.2024.
Перевіркою судом розрахунку 3% річних порушень законодавства та арифметичних помилок не встановлено, тому вимога про стягнення 3% річних в сумі 43 422 грн 76 коп. є обґрунтованою, правильно нарахованою та підлягає стягненню з відповідача.
Суд враховує, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Згідно з наданим розрахунком позивач нарахував та пред'явив до стягнення інфляційні втрати в сумі 199 302 грн 78 коп. за зобов'язаннями січня 2022 року за період з 01.04.2022 по 31.12.2024.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним, тому вимога про стягнення інфляційних втрат в сумі 199 302 грн 78 коп. є обґрунтованою, правильно нарахованою та підлягає стягненню з відповідача.
Щодо зобов'язаннями лютого 2022 року, з урахуванням часткового задоволення основної заборгованості у сумі 332402 грн 57 коп., у межах періодів заявлених позивачем, суд зазначає належні розрахунки пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.
Розрахунок пені: 16.04.2022 - 02.06.2022 : 10,00 (облікова ставка НБУ) 332402,57 Сума боргу) x (2 x 10,00 : 365) x 48 днів (прострочення) : 100 = 8742 грн 64 коп. 03.06.2022 - 15.10.2022 : 25,00 (облікова ставка НБУ) 332402,57 (Сума боргу) x (2 x 25,00 : 365) x 135 днів (прострочення) : 100 = 61471 грн 71 коп.; 61471 грн 71 коп. + 8742 грн 64 коп. = 70 214 грн 35 коп.
Розрахунок 3 % річних: з 16.04.2022 по 31.12.2023 = 332402,57 x 3 % x 625 : 365 = 17 075 грн 47 коп.; з 01.01.2024 по 31.12.2024 = 332402,57 x 3 % x 366 : 366 = 9 972 грн 08 коп.; 9 972 грн 08 коп. + 17075 грн 47 коп. = 27047 грн 55 коп.
Інфляційні втрати: індекс інфляції - (102,70 : 100) (103,10 : 100) (100,70 : 100) (101,10 : 100) (101,90 : 100) (102,50 : 100) (100,70 : 100) (100,70 : 100) (100,80 : 100) (100,70 : 100) (101,50 : 100) (100,20 : 100) (100,50 : 100) (100,80 : 100) (99,40 : 100) (98,60 : 100) (100,50 : 100) (100,80 : 100) (100,50 : 100) (100,70 : 100) (100,40 : 100) (100,30 : 100) (100,50 : 100) (100,20 : 100) (100,60 : 100) (102,20 : 100) (100,00 : 100) (100,60 : 100) (101,50 : 100) (101,80 : 100) (101,90 : 100) (101,40 : 100) = 1.34351883.
Інфляційні втрати - 332402,57 x 1.34351883 - 332402,57 = 114186 грн 54 коп.
Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд на підставі наявних у матеріалах справи доказів дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість у загальній сумі 1400 846 грн 32 коп., з яких основний борг в сумі 849 846 грн 53 коп., пеня - 167040 грн 16 коп., три відсотки річних - 70470 грн 31 коп. та інфляційні втрати у розмірі 313489 грн 32 коп.
В судовому засіданні 10.11.2025 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог судовий збір, у сумі 16810 грн 16 коп. покладається на відповідача.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Добробут» Нижньотеплівської сільської ради Станично-Луганського (Щастинського) району Луганської області (Україна, 93632, Луганська обл., Щастинський р-н, село Нижньотепле, вул.Центральна, будинок 7; Ідентифікаційний код юридичної особи: 44112237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ: 42399676) 1 400 846 грн 32 коп., з яких основний борг в сумі 849 846 грн 53 коп., пеня - 167040 грн 16 коп., три відсотки річних - 70470 грн 31 коп. та інфляційні втрати у розмірі 313489 грн 32 коп.
3. Стягнути з Комунального підприємства «Добробут» Нижньотеплівської сільської ради Станично-Луганського (Щастинського) району Луганської області (Україна, 93632, Луганська обл., Щастинський р-н, село Нижньотепле, вул.Центральна, будинок 7; Ідентифікаційний код юридичної особи: 44112237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ: 42399676) судовий збір у сумі 16810 грн 16 коп.
4. Видати накази позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно з положеннями ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 11.11.2025.
Суддя Н.І. Злепко