вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про відкриття провадження
"11" листопада 2025 р. м. Київ Справа № 911/3438/25
Суддя Конюх О.В., розглянувши позовні матеріали
за позовом Бориспільської окружної прокуратури Київської області (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Героїв Небесної Сотні, буд.21, ідентифікаційний код 0290999622) в інтересах держави в особі:
Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (08305, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд.74, ідентифікаційний код 24209740)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК-Бориспіль 2023» (08301, Київська область, м. Бориспіль, вул. Котляревського, буд.12, ідентифікаційний код 44974256)
про витребування земельної ділянки
Бориспільська окружна прокуратура Київської області (далі по тексту - прокурор) 10.11.2025 звернулась до Господарського суду Київської області з позовом від 05.11.2025 №51-5675вих-25 в інтересах держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (далі по тексту - Бориспільська РДА) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК-Бориспіль 2023» (далі по тексту - ТОВ «МПК-Бориспіль 2023»), в якому просить суд:
- залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034);
- витребувати у категорію земель лісогосподарського призначення на користь держави в особі Бориспільської РДА з незаконного володіння ТОВ «МПК-Бориспіль 2023» земельну ділянку з кадастровим номером 3220881301:01:001:0291.
Крім того, прокурор просить суд стягнути на користь Київської обласної прокуратури судовий збір.
Позов обґрунтований тим, що рішенням Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області №1125-31-VII від 22.12.2017 ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3220881301:01:001:0291 площею 0,2360 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Вишеньки на території Вишеньківської сільської ради.
23.02.2022 громадянка ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №237 земельної ділянки з кадастровим номером 3220881301:01:001:0291 площею 0,2360 га, відчужила спірну земельну ділянку громадянину ОСОБА_2 .
У грудні 2024 року Бориспільська окружна прокуратура, діючи в інтересах держави, звернулась до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про витребування з незаконного володіння ОСОБА_2 спірної земельної ділянки.
В ході розгляду вказаної справи в міськрайонному суді було встановлено, що 04.06.2025 на підставі акту приймання-передачі майна земельну ділянку з кадастровим номером 3220881301:01:001:0291 передано у статутний капітал ТОВ «МПК-Бориспіль 2023».
Прокурор твердить, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220881301:01:001:0291 не могла бути передана у приватну власність, позаяк належить до земель лісогосподарського призначення.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за ТОВ «МПК-Бориспіль 2023».
Як зазначає прокурор, згідно з інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання «Укрдержліспроект» від 16.10.2023 №03-1027 та доданого витягу з картографічної бази даних ДП «Бориспільський лісгосп» Вишеньківського лісництва, земельна ділянка з кадастровим номером 3220881301:01:001:0291 повністю накладається на землі лісогосподарського призначення кварталу 97, відповідно до матеріалів базового лісовпорядкування 2014 року з нанесеними земельними ділянками за наданими координатами.
Прокурор твердить, що Вишеньківська сільська рада не мала повноважень на вилучення і розпорядження земельною ділянкою державної власності лісогосподарського призначення, яка перебуває у постійному користуванні в межах населеного пункту, тим самим остання вийшла за межі своїх повноважень, прийнявши рішення №1125-31-VII від 22.12.2017.
Відтак, прокурор твердить про недобросовісність відповідача при набутті у приватну власність спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення, та на підставі ст. 387 ЦК України просить суд витребувати вказану земельну ділянку від недобросовісного набувача у власність держави.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі №911/3438/25 за правилами загального позовного провадження.
Щодо клопотання прокурора про залучення третьої особи, суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Суд погоджується, що рішення у справі може вплинути на права та обов'язки Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», позаяк прокурор твердить, що підприємство є постійним користувачем земельної ділянки лісогосподарського призначення, за рахунок якої була відведена спірна земельна ділянка, у зв'язку з чим суд залучає ДСГП «Ліси України» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 50, 164, 176, 177, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №911/3438/25. Справа розглядатиметься в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні із повідомленням сторін.
2. Підготовче судове засідання призначити на 08.12.2025 об 11:00. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108). Рекомендувати учасникам справи ознайомитися з режимом роботи суду та правилами допуску у приміщення суду, розміщеними на офіційному сайті господарського суду Київської області.
3. Клопотання Бориспільської окружної прокуратури Київської області про залучення третьої особи задовольнити.
Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9а, ідентифікаційний код 44768034).
Зобов'язати третю особу у п'ятнадцятиденний строк від дати отримання ухвали надати пояснення третьої особи щодо позову, підтверджені нормативно та документально.
Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами третьою - сьомою статті 165 цього Кодексу.
4. Зобов'язати відповідача ТОВ «МПК-Бориспіль 2023» невідкладно здійснити реєстрацію електронного кабінету юридичної особи ТОВ «МПК-Бориспіль 2023» код ЄДРПОУ 44974256 в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, про що письмово повідомити суду. Попередити відповідача про те, що якщо учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи (частина 7 ст. 42 ГПК України).
5. Відповідач має право подати відзив в строк п'ятнадцять днів з дати отримання цієї ухвали. До відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача та докази надіслання відзиву іншим учасникам справи. Копія відзиву та доданих до нього документів має бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу (ст. 165 ГПК України).
6. Попередити відповідача про те, що відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
7. Роз'яснити сторонам, що відповідно до ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
8. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. Повноваження адвоката як представника підтверджуються договором про надання правової допомоги, довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Повноваження особи, яка представляє інтереси учасника справи в порядку самопредставництва, підтверджуються наказом про призначення на посаду, посадовою інструкцією, положенням про відділ, статутом, трудовим договором (контрактом) тощо.
9. Інформацію по справі, що розглядається, сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/) та за номером телефону 099-385-7680.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому частиною 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.В. Конюх
Відповідно до Розпорядження голови Господарського суду Київської області від 19.07.2022 №6-А «Про порядок дій при оголошенні повітряної тривоги», у разі оголошення сигналу «повітряна тривога» співробітники служби охорони мають забезпечити вихід відвідувачів суду за межі території та обмежити допуск на територію суду відвідувачів та працівників суду до оголошення «відбій повітряної тривоги».
Відповідно до частин 5-8 статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Інформація про права та обов'язки учасників справи.
Відповідно до статті 42 ГПК України учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу. Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою.
Відповідно до ст. 200 ГПК України учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну неповагу до суду або встановлених у суді правил. За прояв неповаги до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом.