вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про залишення заяви без руху
"11" листопада 2025 р. м. Київ Справа № 911/1150/25
Суддя Рябцева О.О., розглянувши матеріали заяви керівника Бориспільської окружної прокуратури про зміну предмету позову, у справі
за позовом Виконувача обов'язків керівника Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вороньківської сільської ради, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Вороньків
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лайт Трейдінг Груп», м. Київ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ
про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою
Секретар судового засідання Самусь В.С.
за участю представників:
прокурор: Білоконь І.А.;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: Гуйван Т.П. (довіреність №ДП 24701/25-0369 від 12.09.2025 р.)
встановив:
Господарським судом Київської області в порядку загального позовного провадження розглядається справа за позовом Виконувача обов'язків керівника Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вороньківської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лайт Трейдінг Груп», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», в якому прокурор просить усунути перешкоди у здійсненні Вороньківською сільською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 3220882900:03:002:0202 загальною площею 1,9999 га шляхом її повернення від Товариства з обмеженою відповідальністю “Лайт Трейдінг Груп» на користь Вороньківської сільської ради.
03.11.2025 р. керівник Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вороньківської сільської ради звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову, в якій він просить прийняти заяву про зміну предмету позову та розглядати п. 2 прохальної частини позову у наступній редакції:
«Витребувати на користь держави в особі Вороньківської сільської ради Бориспільського району з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Лайт Трейдінг Груп» (код 36686434) земельну ділянку водного фонду з кадастровим номером 3220882900:03:002:0202 загальною площею 1,9999 га».
Заява про зміну предмету позову не відповідає вимогам розділу III Господарського процесуального кодексу України.
Заява про зміну предмету позову є складовою позову, який у процесуальному сенсі є зверненою до суду вимогою про захист прав і інтересів. З огляду на це недодержання вимог при подачі заяви про зміну предмету позову має ті ж правові наслідки, що визначені законом для позовної заяви.
Суд зазначає, що заява про зміну предмету позову має відповідати вимогам щодо форми і змісту позовної заяви, що визначені статтею 162 та вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає вимоги щодо документів, які додаються до позовної заяви. Невідповідність заяви таким вимогам є підставою для настання процесуальних наслідків, що встановлені Господарським процесуальним кодексом України у випадку подання позовної заяви без додержання вимог, встановлених законом.
09.04.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292-ІХ, підпунктом 1 пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, зокрема, до статей 164, 174 Господарського процесуального кодексу України.
Так, за приписами ч. 6 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 4292-ІХ) у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Законом № 4292-ІХ також доповнено статтю 390 Цивільного кодексу України частиною п'ятою наступного змісту:
« 5. Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.»
Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що за наслідками розгляду справи про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади суд ухвалює рішення про витребування майна виключно за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. При цьому, ухвалюючи рішення про витребування майна, суд вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Перерахування грошових коштів здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Таким чином, попереднє внесення на депозитний рахунок суду вартості спірного майна, оціненої згідно із законом, є обов'язковою матеріально-правовою передумовою для витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади.
Судом встановлено, що прокурором до заяви про зміну предмету позову не додано документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання заяви про зміну предмету позову (03.11.2025 р.).
Водночас, в поданій заяві про зміну предмету позову прокурор стверджує про недобросовісність відповідача. Суд зауважує, що відповідно до ч. 5 ст. 12 Цивільного кодексу України, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.
Отже добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне.
Разом з тим, доведення вказаних обставин в контексті норм Господарського процесуального кодексу України, зокрема і спростування зазначеної презумпції, можливе виключно на стадії судового розгляду справи по суті, оскільки лише на цій стадії суд: досліджує надані сторонами докази, встановлює обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, а також здійснює правову оцінку поведінки сторін у межах реалізації ними тих чи інших прав.
Зважаючи на наведене вище, суд дійшов висновку про те, що заява про зміну предмету позову подана без додержання вимог, викладених у частині 6 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, адже прокурором не надано документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна. При цьому така вартість спірного майна (у даному випадку земельної ділянки) має бути визначена, зокрема станом на дату подання заяви про зміну предмету позову.
Отже, суд дійшов висновку, що прокурором при зверненні до суду порушено приписи ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Постановив:
1. Залишити заяву про зміну предмету позову без руху.
2. Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 10 днів з дня отримання прокурором даної ухвали.
3. Запропонувати прокурору надати до суду:
- експертно-грошову оцінку спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3220882900:03:002:0202, здійснену в порядку, визначеному законом, чинну на дату заяви про зміну предмету позову від 03.11.2025 р.;
- докази внесення на депозитний рахунок Господарського суду Київської області грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3220882900:03:002:0202, експертно-грошова оцінка якої здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання заяви (03.11.2025 р.).
4. Попередити прокурора про те, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута прокурору.
Ухвала набирає законної сили після її підписання відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню.
Суддя О.О. Рябцева