вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" листопада 2025 р. Справа № 911/2928/25
Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., за участю секретаря судового засідання Байдрелової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна енергетична компанія»
про стягнення 1 474 828, 23 гривень
представники учасників справи не з'явилися
12.09.2025 канцелярією Господарського суду Київської області зареєстровано надіслану через підсистему «Електронний суд» позовну заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі - позивач / ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна енергетична компанія» (далі - відповідач / ТОВ «НЕК») про стягнення 1 474 828, 23 грн збитків.
Позов обґрунтований тим, що відповідач, всупереч вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, не здійснив реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму господарської операції 8 848 969, 40 грн, у тому числі ПДВ 1 474 828, 23 грн.
Господарський суд Київської області ухвалою від 17.09.2025, зокрема, прийняв до розгляду позовну заяву ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» та відкрив провадження у справі № 911/2928/25, призначив розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 17.10.2025 та встановив сторонам строки для вчинення процесуальних дій.
Господарський суд Київської області ухвалою від 17.10.2025 у справі № 911/2928/25 відклав судове засідання на 07.11.2025.
У судове засідання 07.11.2025 представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Суд зауважує, що відповідач не скористався наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) правом та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі.
Водночас суд вчинив всі залежні від нього дії з повідомлення ТОВ «НЕК» про розгляд цієї справи, зокрема, копії ухвал Господарського суду Київської області у справі № 911/2928/25 суд надсилав відповідачу засобами поштового зв'язку «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням на адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Однак, поштові відправлення не були вручені адресату та були повернуті підприємством поштового зв'язку на адресу суду за закінченням терміну зберігання.
В розрізі викладеного суд зазначає, що факт неотримання поштової кореспонденції, яка надсилалася судом на адресу сторони, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.
Такі висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17.
До того ж жодних інших поштових адрес відповідача, окрім адреси зареєстрованого місцезнаходження згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, матеріали справи не містять та суду не повідомлено.
Крім того, ухвали суду у справі № 911/2928/25 суд офіційно оприлюднював у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua (далі - Реєстр), як наслідок, відповідні судові рішення знаходяться у вільному доступі, оскільки за змістом ст. 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі «Судова влада України».
З огляду наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачу надано право бути обізнаним із відповідним судовим провадженням та можливістю реалізувати право на участь у судовому процесі у передбаченому процесуальним законом порядку, із поданням заяв та / або письмових пояснень стосовно власної позиції по суті спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відтак, неявка в судове засідання 07.11.2025 представників сторін, які належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без їх участі.
У судовому засіданні 07.11.2025, закінчивши з'ясування обставин справи та перевірку їх доказами, суд перейшов до стадії ухвалення рішення та підписав у цьому засіданні його вступну і резолютивну частини, водночас
Відповідно до змісту наведених у позовній заяві доводів позивача випливає, що 12.01.2022 між ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (за договором - замовник) та ТОВ «НЕК» (за договором - підрядник) було укладено договір підряду № 3317-КОЕ (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується відповідно до умов договору виконати роботи (код робіт згідно державного класифікатора продукції та послуг: 43.21.10) - Нове будівництво мереж 10-0,4 кВ для електропостачання багатоквартирного житлового комплексу з вбудованими паркінгами та вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями громадського, соціального та торгівельного призначення по вул. Молодіжній, 7, с. Новосілки, Києво-Святошинський район Київської області. ІІІ-ІV черги (далі - об'єкт), а замовник приймає та оплачує належним чином виконані роботи.
Також 19.09.2022 між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору підряду №3317-КОЕ від 12.01.2022, якою сторони, зокрема, внесли зміни до основного договору та додатків до нього.
Так, положеннями п. п. 1.7, 2.1 в редакції додаткової угоди № 1 від 19.09.2022, п. 2.2, пп. 2.2.2, 2.2.5 п. 2.2, п. п. 2.7, 3.2, 17.1 договору унормовано, що склад та обсяг робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною договору.
Договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невід'ємною частиною договору (Додаток № 2 до договору) і становить 9 638 100, 30 грн, крім того ПДВ (20 %) 1 927 620, 06 грн, разом - 11 565 720, 36 грн з ПДВ.
Розрахунки за цим договором будуть здійснюватися шляхом перерахування авансового платежу та остаточного розрахунку.
Авансовий платіж здійснюється після підписання цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника у розмірі 30 % від суми договору.
Остаточний розрахунок за виконані за цим договором роботи, замовник здійснить впродовж 90 днів з дати прийняття об'єкта в експлуатацію відповідно до умов цього договору, але не пізніше 90 календарних днів з дати підписання сторонами акта готовності об'єкта.
На дату виникнення податкових зобов'язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) підрядник складає податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі. Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригувань до них у випадку, передбачених законодавством, здійснюється підрядником протягом 3-х календарних днів з дати виникнення податкових зобов'язань (підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України). У разі не надсилання підрядником замовнику податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) або в разі порушення ним порядку її заповнення та / або не реєстрації в межах граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у томи числі внаслідок зупинення її реєстрації, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі суми податкового кредиту з ПДВ, яких замовник повинен отримати, за такою податковою накладною (розрахунком коригування до податкової накладної), протягом 10 (десяти) календарних днів з дати направлення відповідної претензії замовника.
Строки виконання робіт, початок та закінчення робіт / етапів робіт визначаються календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору.
Цей договір може бути скріплений печатками сторін, набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2022, а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, що виникли під час дії договору.
В додатку № 1 в редакції додаткової угоди № 1 від 19.09.2022 до договору підряду № 3317-КОЕ від 12.01.2022 сторонами погоджена договірна ціна.
За доводами позивача, 27.01.2022 ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на рахунок відповідача був перерахований авансовий платіж у розмірі 2 716 750, 96 грн, з яких ПДВ - 452 791, 83 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції № 2010400496 від 27.01.2022.
В подальшому, 21.11.2022 між замовником та підрядником були підписані довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2022 року (форма КБ-2в) та акт вартості устаткування до акта приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2022 року, які свідчать про виконання обумовлених договором підряду № 3317-КОЕ робіт.
Крім того, як зазначає позивач, 21.11.2022 йому був виставлений рахунок № 48 на суму 8 848 969, 40 грн для проведення остаточного розрахунку за договором.
На виконання свого обов'язку впродовж 90 днів з дати прийняття об'єкта в експлуатацію позивач сплатив на рахунок відповідача 8 848 969, 39 грн, з яких 1 474 828, 23 грн сума ПДВ, а саме:
- 26.01.2023 позивач перерахував на рахунок відповідача 2 949 656, 47 грн, з яких ПДВ - 491 609, 41 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції № 2010573953 від 26.01.2023;
- 03.02.2023 позивач перерахував на рахунок відповідача 2 949 656, 47 грн, з яких ПДВ - 491 609, 41 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції № 2010577764 від 03.02.2023;
- 10.02.2023 позивач перерахував на рахунок відповідача 2 949 656, 47 грн, з яких ПДВ - 491 609, 41 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції № 2010580746 від 10.02.2023.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідач виконав будівельні роботи за договором на суму 11 565 720, 36 грн, з яких ПДВ - 1 927 620, 06 грн, що підтверджується відповідними документами (довідками форми КБ-3 та актами форми КБ-2в). Позивач, в свою чергу, повністю оплатив зазначену суму, проте відповідач не виконав зобов'язання щодо реєстрації податкової накладної на додану вартість у сумі 8 848 969, 39 грн, чим позбавив позивача можливості включити сплачену суму ПДВ - 1 474 828, 23 грн - до складу податкового кредиту.
З огляду на викладене, позивач зазначає, що 21.11.2022 відповідачем у Єдиному реєстрі податкових накладних була складена електронна податкова накладна № 3 на суму 8 848 969, 39 грн, у тому числі ПДВ - 1 474 828, 23 грн. Однак органами ДПС реєстрацію зазначеної податкової накладної було зупинено, що підтверджується квитанцією ДПС від 09.12.2022 з реєстровим номером 9264071852. У зазначені квитанції запропоновано ТОВ «НЕК» надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН / РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За твердженнями позивача, станом на день подання цієї позовної заяви податкова накладна № 3 від 21.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстрована, унаслідок чого ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» було позбавлено права на включення суми ПДВ у розмірі 1 474 828, 23 грн до складу податкового кредиту.
Підсумовуючи позивач вказує, що підставою для формування податкового кредиту є зареєстрована в Єдиному реєстрі податкова накладна та / або розрахунок коригування до такої податкової накладної. Оскільки відповідач не виконав обов'язку щодо її реєстрації, позивач був позбавлений можливості включити суму ПДВ до податкового кредиту, що фактично спричинило збитки у розмірі сплаченого податку.
З метою досудового врегулювання спірних правовідносин позивач 27.05.2024 звернувся до відповідача з претензією б/н від 24.05.2024, в якій зазначив, що внаслідок відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних він був позбавлений права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, чим замовнику завдано збитків. У зв'язку з цим ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» вимагало від ТОВ «НЕК» сплати протягом 10 календарних днів з дати отримання вказаної претензії відповідні грошові кошти. Однак, як зазначає позивач, ТОВ «НЕК» залишило зазначену претензію без розгляду та задоволення.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з означеним позовом до суду.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд відповідно до ст. 165 ГПК України, здійснює розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд дійшов таких висновків.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Так, за приписами п. 14.1.181 ст. 14, п. п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів / послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та / або необоротних активів на митну територію України.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 187.1 ст. 187, п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
a) дата зарахування коштів від покупця / замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів / послуг; дата отримання платником податку товарів / послуг.
Згідно із п. п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
При здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця таких товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів / послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та / або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної / розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну / розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна / розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та / або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю / покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів / послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
У разі допущення продавцем товарів / послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та / або порушення продавцем / покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та / або розрахунку коригування покупець / продавець таких товарів / послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця / покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та / або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів / послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів / послуг.
Отже, з викладеного випливає, що на продавця товарів / послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Як зазначає позивач та не спростовано відповідачем під час розгляду справи, у спірних правовідносинах відповідач виконав будівельні роботи на загальну суму 11 565 720, 36 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 1 927 620, 06 грн, які позивач, в свою чергу, оплатив в повному обсязі. Зокрема, позивач здійснив авансовий платіж у сумі 2 716 750, 96 грн, у тому числі ПДВ - 452 791, 83 грн, та остаточний розрахунок у сумі 8 848 969, 40 грн, у тому числі ПДВ - 1 474 828, 23 грн. Водночас відповідач не виконав обов'язку щодо реєстрації податкової накладної на суму 8 848 969, 39 грн, чим позбавив позивача можливості включити сплачений податок до складу податкового кредиту у сумі 1 474 828, 23 грн, позаяк реєстрацію податкової накладної № 3 від 21.11.2022 було зупинено органом ДПС.
Отже, ТОВ «НЕК» у порушення вимог ст. 201 ПК України не зареєструвало належним чином в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на суму 8 848 969, 39 грн, у тому числі ПДВ - 1 474 828, 23 грн, що підтверджується матеріалами справи, тоді як доказів протилежного не надано.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне оцінити норми матеріального права, які визначають право особи на захист порушеного інтересу та способи такого захисту.
Відповідно до ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Верховний Суд у постановах, зокрема від 31.01.2023 у справі № 904/72/22, від 19.04.2023 у справі № 906/824/21, зробив висновки, що хоча обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації належним чинним податкових накладних.
Таким чином, позивач звернувся до суду із належним способом захисту свого порушеного права - позовом про відшкодування збитків, завданих невиконанням відповідачем податкового обов'язку.
Приписами ст. 11, 22, 1166 ЦК України унормовано, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду; шкідливий результат такої поведінки, тобто настання / наявність самої шкоди (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Водночас у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Натомість вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню позивачем, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.
Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17.
Як уже зазначав суд, положення п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачають, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Водночас зазначений пункт не передбачає можливості включення покупцем товарів / послуг суми податку на додану вартість до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов'язку зі складення та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.
В розрізі зазначеного, суд висновує, що саме на відповідача як підрядника покладено обов'язок скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну, оскільки саме від підрядника залежить реалізація замовником майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит за наслідками господарської операції. Отже підрядник залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення таких дій.
Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 925/17/18.
З матеріалів справи випливає, що відповідачем неналежно виконано зобов'язання з реєстрації податкової накладної, за якою сума податку на додану вартість становить 1 474 828, 23 грн, що за обставин цієї справи підтверджує факт неналежного виконання відповідачем вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі.
Оскільки відповідач не виконав вимог податкового законодавства та не здійснив реєстрацію податкової накладної, позивач був позбавлений можливості включити суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту і, відповідно, реалізувати право на зменшення податкового зобов'язання на суму 1 474 828, 23 грн.
Означене свідчить про протиправну поведінку відповідача, яка виразилася у невиконанні вимог податкового законодавства.
Також очевидним є прямий причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача щодо невиконання визначеного законом обов'язку реєстрації податкової накладної та як наслідок неможливістю включення суми податку до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму (1 474 828, 23 грн), яка фактично є збитками цієї особи.
Щодо вини як елемента цивільного правопорушення, суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 614 ЦК України вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується, якщо інше не доведено.
Отже, обов'язок доведення відсутності вини покладається на відповідача, тоді як позивач не зобов'язаний доводити її наявність.
ТОВ «НЕК» доказів реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та сплати податкових зобов'язань, доказів повернення суми податку на додану вартість позивачу або доказів оскарження та скасування рішення органу ДПС про зупинення реєстрації податкової накладної суду не надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вина ТОВ «НЕК» у невиконанні обов'язку щодо реєстрації податкової накладної підтверджується матеріалами справи і не спростовується відповідачем.
Підсумовуючи суд зазначає, що якщо відповідач не виконав встановлений законом обов'язок з реєстрації податкових накладних чи виконав його неналежним чином, що підтверджується рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, то це викликає неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов'язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача.
Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 908/76/18, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, від 31.01.2023 у справі № 904/72/22.
Отже враховуючи викладене, а також доведеність позивачем наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування завданих збитків, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 474 828, 23 грн збитків є доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак їх належить задовольнити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ГПК України та Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1, пп. 1 п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання цієї позовної заяви через підсистему «Електронний суд», ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» було зобов'язано сплатити судовий збір у розмірі 17 697, 94 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволені повністю, витрати по сплаті судового збору у розмірі 17 697, 94 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити позовні вимоги.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна енергетична компанія» (вул. Ярослава Мудрого, буд. 40, м. Біла Церква, Білоцерківський р-н, Київська обл., 09107, ідентифікаційний код 42707933) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (вул. Стеценка, буд. 1 А, м. Київ, 04136, ідентифікаційний код 23243188) 1 474 828 (один мільйон чотириста сімдесят чотири тисячі вісімсот двадцять вісім) грн 23 коп. збитків та 17 697 (сімнадцять тисяч шістсот дев'яносто сім) грн 94 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано: 11.11.2025.
Суддя П.В.Горбасенко