вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" листопада 2025 р. Справа № 911/2882/19
Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., за участю секретаря судового засідання Байдрелової М.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Буд Рітейл» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Буд Рітейл»
про стягнення 3 513 755, 70 грн
представники учасників справи не з'явилися
установив:
У провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/2882/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворина Бетріб» про стягнення 3 513 755, 70 грн.
Господарський суд Київської області рішенням від 04.06.2021, залишеним без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 911/2882/19, задовольнив частково позовні вимоги; стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворина Бетріб» (ідентифікаційний код 30770148) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 2 671 145, 10 грн вартості частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворина Бетріб», пропорційної 17,55 %, та 40 067, 18 грн судового збору; відмовив у задоволенні решти позову.
16.12.2021, на примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 04.06.2021 у справі № 911/2882/19, суд видав відповідний наказ.
Поряд з тим, як випливає з наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей, Товариство з обмеженою відповідальністю «Яворина Бетріб» (ідентифікаційний код 30770148) змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно Буд Рітейл» (ідентифікаційний код 30770148).
З огляду на вказане суд дійшов висновку, що надалі під час розгляду означеної справи найменуванням відповідача (боржника) є Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно Буд Рітейл».
23.10.2025 канцелярією Господарського суду Київської області зареєстровано надіслану Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно Буд Рітейл» (далі - заявник) через підсистему «Електронний суд» заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, згідно змісту якої заявник просить суд визнати виданий Господарським судом Київської області в межах справи № 911/2882/19 наказ таким, що не підлягає виконанню.
Господарський суд Київської області ухвалою від 27.10.2025 у цій справі, прийняв до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Буд Рітейл» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та призначив її розгляд на 07.11.2025.
У судове засідання 07.11.2025 представники сторін не з'явились, водночас про розгляд заяви повідомлені належним чином та завчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа до електронних кабінетів учасників справи та їх представників у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
З огляду вказаного суд дійшов висновку, що учасникам справи надано як право бути обізнаними про прийняті у цій справі рішення, так і можливість реалізувати право на участь у судовому процесі у передбаченому процесуальним законом порядку. До того ж за приписами ч. 3 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка стягувача та боржника у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Буд Рітейл» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов висновку про її задоволення виходячи з такого.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 2, ч. 1 ст. 18, ст. 326 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є принцип обов'язковості судового рішення.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно положень ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Так, 16.12.2021 Господарський суд Київської області видав наказ на виконання рішення Господарського суду Київської області від 04.06.2021 у справі № 911/2882/19, залишеного без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.11.2021, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворина Бетріб» на користь ОСОБА_1 грошових коштів 2 671 145, 10 грн - вартість частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворина Бетріб», пропорційної 17, 55 % та 40 067, 18 грн судового збору.
Водночас положення ст. 328 ГПК України визначають, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника, зокрема, визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Із системного аналізу положень Господарського процесуального кодексу України випливає, що підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Крім того суд зазначає, що перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 328 ГПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави (причини) для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
Отже, в межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Проте, не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 5011-9/15826-2012 та від 12.10.2018 у справі № 910/9026/13.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 по справі № 2-4671/11 вказував, що у випадку визнання листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення.
Як випливає з обґрунтування заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та встановлено судом, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 добровільно сплатили суму коштів, що разом складає 2 745 436, 28 грн, та підтверджується наданими квитанціями № -2592168196 від 04.09.2025 на суму 34 224, 00 грн, № -2598794017 від 09.09.2025 на суму 245 700, 00 грн, № -2602507869 від 12.09.2025 на суму 2 200 000, 00 грн та платіжними інструкціями № 81Т5-ВТТО-213Н-К1Н9 від 16.09.2025 на суму 90 612, 28 грн, № 0.0.4559169060.1 від 25.09.2025 на суму 87 450, 00 грн, № 0.0.4564934616.1 від 01.10.2025 на суму 87 450, 00 грн.
Натомість в призначенні платежів платниками зазначено «Внесення грошових коштів на депозит нотаріуса для передачі ОСОБА_1 » та «Погашення вимог ОСОБА_1 згідно ухвали ГС Запорізької області від 12.08.2025 по справі № 908/1902/25 в порядку ч. 7 ст 41 КУзПБ».
Водночас як випливає з матеріалів заяви та відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень Господарський суд Запорізької області ухвалою від 12.08.2025 у справі № 908/1902/25, зокрема, відкрив провадження про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Буд Рітейл», визнав грошові вимоги кредитора - ОСОБА_1 до боржника у розмірі 2 711 212, 28 грн, 24 224, 00 грн судового збору за подання заяви до суду, та 10 000, 00 грн витрат на правничу допомогу.
Поряд з тим, Господарський суд Запорізької області ухвалою від 12.08.2025 у справі № 908/1902/25 також зазначив, що грошові вимоги ОСОБА_1 підтверджуються рішенням Господарського суду Київської області від 04.06.2025 по справі № 911/2882/19, яке залишено в силі Постановою Верховного Суду від 24.11.2021, яким стягнуто з боржника на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 2 671 145, 10 грн основного боргу та 40 067, 18 грн судового збору.
В розрізі викладених обставин, суд висновує, що квитанції № -2592168196 від 04.09.2025, № -2598794017 від 09.09.2025, № -2602507869 від 12.09.2025 та платіжні інструкції № 81Т5-ВТТО-213Н-К1Н9 від 16.09.2025, № 0.0.4559169060.1 від 25.09.2025, № 0.0.4564934616.1 від 01.10.2025 підтверджують проведення оплати на користь ОСОБА_1 грошових коштів за рішенням Господарського суду Київської області від 04.06.2021 у справі № 911/2882/19, у зв'язку з чим обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Буд Рітейл» відсутній повністю, що є підставою для визнання наказу Господарського суду Київської області від 16.12.2021 у справі № 911/2882/19 таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Буд Рітейл» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 4 ст. 328 ГПК України про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 234, 243, 326-328 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Буд Рітейл» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
2. Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Київської області від 16.12.2021 у справі № 911/2882/19 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворина Бетріб» (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Ватутіна, буд. 106, код ЄДРПОУ 30770148) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) грошові кошти 2 671 145 (два мільйони шістсот сімдесят одну тисячу сто сорок п'ять гривень) 10 коп. - вартість частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворина Бетріб», пропорційної 17, 55 % та 40 067 (сорок тисяч шістдесят сім гривень) 18 коп. судового збору.
Ухвала складена та підписана 11.11.2025, набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення згідно із ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя П.В.Горбасенко