вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"28" жовтня 2025 р. м. Київ Справа № 910/15807/24
Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання А.Юлдашевої, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини», м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Технокластер», Київська обл., Фастівський р-н., м. Фастів
про стягнення 994196,38 грн.
за участю представників:
від позивача - А.Бакулін
від відповідача - Д.Назарець
До Господарського суду Київської області (далі - суд) надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» б/н від 20.12.2024 року (вх. №133/25 від 20.01.2025) (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Технокластер» (далі - відповідач) про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням Договору №13/02 від 19.04.2022 року у розмірі 994196,38 грн.
Ухвалою суду від 20.01.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/15807/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18.02.2025 року.
До суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву б/н від 03.02.2025 року (вх. №1554/25 від 03.02.2025), в якому відповідач проти позову заперечує.
Також, від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання б/н від 17.02.2025 року (вх. №2239/25 від 17.02.2025) про прийняття попереднього розрахунку судових витрат відповідача.
Ухвалою суду від 18.02.2025 року відкладено підготовче засідання на 18.03.2025 року.
Ухвалою суду від 18.03.2025 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/15807/24 та відкладено підготовче засідання на 15.04.2025 року.
До суду від позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив б/н від 15.04.2025 року (вх. №5107/25 від 15.04.2025).
Ухвалою суду від 05.05.2025 року призначено підготовче засідання у справі №910/15807/24 на 10.06.2025 року.
До суду від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання б/н від 03.06.2025 року (вх. №7642/25 від 03.06.2025) про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 10.06.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу №910/15807/24 до судового розгляду по суті на 08.07.2025 року.
До суду від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява б/н від 04.07.2025 року (вх. №9463/25 від 07.07.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №910/15807/24.
Ухвалою суду від 07.07.2025 року заяву представника Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» б/н від 04.07.2025 року (вх. №9463/25 від 07.07.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №910/15807/24 залишено без розгляду.
До суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшли заперечення б/н від 07.07.2025 року (вх. №9518/25 від 07.07.2025) на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 08.07.2025 року відкладено підготовче засідання на 23.09.2025.
До суду від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява №27-167 від 17.09.2025 року ( вх. № 12931/25 від 19.09.2025) на виконання вимог п. 2 резолютивної частини ухвали суду від 08.07.2025 року.
До суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання б/н від 22.09.2025 року ( вх. № 13024/25 від 23.09.2025) про долучення доказів.
У судовому засіданні 23.09.2025 року суд перейшов до судового розгляду по суті, представники виступили з вступним словом.
Ухвалою суду від 23.09.2025 року відкладено судове засідання на 28.10.2025 року.
Представник позивача у судовому засіданні 28.10.2025 року позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні 28.10.2025 року проти позову заперечив та просив суд у задоволенні позову відмовити.
Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 28.10.2025 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між Акціонерним товариством «Українські енергетичні машини» (за договором - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Технокластер» (за договором - Виконавець) 19.04.2022 укладено Договір №13/02 про надання послуг виробничого характеру (далі - Договір), згідно умов п. 1.1 якого, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати послуги з лазерного різання металевих деталей, в разі необхідності - їх гнуття, зварювання та фарбування (у подальшому - послуги) у відповідності до умов цього Договору та у відповідності до вимог конструкторської та технічної документації Замовника. Замовник зобов'язується прийняти готову продукцію та оплатити надані Виконавцем послуги.
Згідно п. 3.1 Договору, загальна сума Договору складається із вартості наданих послуг по кожному Рахунку, що відображаються в актах наданих послуг, затверджених Сторонами.
Ціна послуг встановлюється, виходячи з діючих цін Виконавця, і відображається в Рахунку Виконавця, виставленому на підставі Заявки Замовника. Оплата вартості послуг здійснюється Замовником на поточний рахунок Виконавця за Рахунками на оплату наступним чином: 100% передоплата протягом 3-х (трьох) банківських днів з дати отримання рахунку Виконавця (п.п. 3.2, 3.3 Договору).
Надання послуг має бути здійснено в терміни, визначені в погодженій Виконавцем Специфікації. Про готовність продукції до приймання Виконавець повідомляє Замовника у телефонному режимі або електронною поштою. Здача-приймання послуг з виготовлення деталей здійснюється Сторонами по Акту наданих послуг протягом 3-х робочих днів з моменту повідомлення Замовника про готовність продукції до приймання. При виявленні недоліків в послугах, Замовник направляє технічного фахівця до Виконавця де, за участю Виконавця, складається акт про недоліки. Датою надання послуги вважається дата підписання Акту наданих послуг (п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Договору).
Пунктом 5.5. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.
У п. 9.1 Договору сторони погодили, що Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами та діє до 31.12.2022 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором.
Сторонами підписано Специфікації №1 б/д, №2 від 22.07.2022, №3 від 11.11.2022, №4 від 13.03.2023, №5 від 03.04.2023, №6 від 17.05.2023, згідно яких визначено найменування послуг, що надаються за Договором, їх кількість, вартість та термін надання таких послуг.
Також, між сторонами укладено Додаткову угоду №1 від 11.11.2022 до Договору, згідно якої в Договір внесено Специфікацію №3 та вартість такої Специфікації; Додаткову угоду №2 від 22.12.2022, якою визначено строк дії Договору до 31.12.2023; Додаткову угоду №3 від 03.04.2023, згідно якої в Договір внесено Специфікацію №3 та вартість такої Специфікації.
Відповідно до Специфікацій до Договору, до вартості послуг за Договором включено також податок на додану вартість в розмірі 20% від вартості.
Позивачем зазначено, що за період з червня 2022 року по серпень 2023 року відповідачем надані а позивачем прийняті та оплачені послуги згідно умов Договору, що підтверджується актами наданих послуг.
Посилаючись на абз. б) п. 187.1 ст. 187, абз. 1 п. 198.2. ст. 198, п.п. 201.1., 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, позивач зазначає, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за договірними відносинами, що склались між АТ «Укренергомашини» та ТОВ «НВП «Технокластер» на підставі Договору у період з червня 2022 року по серпень 2023 року, повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, передбачених Податковим кодексом України.
Проте, станом на день звернення до суду з даним позовом, податкові накладні , які мали бути складені відповідачем у день виникнення податкових зобов'язань за Договором, заблоковані, причина - код ДКПП послуг 25.62 відсутній в таблиці даних платника податку на додану вартість, що є порушенням вимог ст. 201 ПК України та підставою для позбавлення АТ «Укренергомашини» права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та подальше його відшкодування.
Так, заблокованими є податкові накладні № 6 від 16.12.2022 на суму 811440,00 грн. (ПДВ - 135240,00 грн.), № 5 від 18.01.2023 на суму 275033,76 грн. (ПДВ 45838,96 грн.), № 6 від 20.01.2023 на суму 814875,00 грн. (ПДВ - 135812,50 грн.), № 8 від 30.03.2023 на суму 307157,62 грн. (ПДВ 51192,94 грн.), № 1 від 03.04.2023 на суму 528934,88 грн. (ПДВ - 88155,81 грн.), № 9 від 10.04.2023 на суму 718662,24 грн. (ПДВ - 119777,04 грн.), №11 від 14.04.2023 на суму 671065,12 грн. (ПДВ - 111844,19 грн.), № 10 від 14.04.2023 на суму 560105,76 грн. (ПДВ - 93350,96 грн.), №11 від 09.06.2023 на суму 576435,36 грн. (ПДВ - 96072,56 грн.), №1 від 04.07.2023 на суму 543326,16 грн. (ПДВ - 90554,36 грн.), №10 від 11.08.2023 на суму 158142,38 грн. (ПДВ - 26357,06 грн.). Всього на суму 5965178,28 грн. (ПДВ - 994196,38 грн.).
Позивач зазначає, що порушення вимог чинного податкового законодавства відповідачем щодо порядку оформлення та реєстрації податкових накладних за Договором, позбавило АТ «Укренергомашини» права на включення до податкового кредиту ПДВ на загальну суму 994196,38 грн. Факт відсутності реєстрації податкових накладних, які мали би складатися відповідачем за результатами виконання Договору, підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №253028 від 10.07.2024, сформованого у офіційній програмі бухгалтерського обліку «M.E.doc».
Позивачем на адресу відповідача надсилались листи №01/05-687 від 08.09.2023, №01/05- 803 від 26.10.2023, №01/05-948а від 12.12.2023, №01/05-242 від 08.04.2024 стосовно усунення порушень вимог ст. 201 ПК України та реєстрації податкових накладних, які мали би реєструватися відповідачем у результаті виконання Договору. Крім того, для реєстрації податкових накладних, 20.03.2024 на адресу відповідача позивачем направлені акти приймання-передачі матеріалів на кожну партію, товерно-транспортні накладні до них та видаткові накладні. Однак, зазначене не вплинуло на виконання відповідачем зобов'язань з реєстрації податкових накладних за укладеним Договором.
Також, позивачем на адресу відповідача направлено претензію №27-244 від 30.04.2024 про відшкодування завданої порушенням умов Договору шкоди в сумі 994196,38 грн. Однак, вказана претензія залишена відповідачем без задоволення та без відповіді.
Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про відшкодування ТОВ «НВП «Технокластер» на підставі вимог ч. 1 ст. 1172 ЦК України та ч. ч. 1, 2 ст. 224 ГК України шкоди в розмірі 994196,38 грн.
Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві зазначив, що позивачем систематично порушувались умови Договору, що і стало підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних. Відповідачем під час відправки кожної партії деталей позивачу надавались Акти здачі-приймання робіт (надання послуг), Товарно-транспортні накладні, однак, з жодної поставки Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) не повертались, чим порушено п. 2.1.1 Договору. Більшість з актів було повернуто 20.03.2024, а товарно-транспортні накладні взагалі не було повернуто. Відповідно до абз. а) п. 187.1 ст. 187 ПКУ, саме дата зарахування передоплати є датою виникнення податкових зобов'язань, однак, через порушення позивачем п.3.3 Договору щодо здійснення попередньої оплати наданих послуг відповідач виписував більшу частину податкових накладних по факту відвантаження деталей на підставі Актів здачі-приймання робіт (надання послуг), тобто на підставі абз. б) п. 187.1 ст. 187 ПКУ. Відповідач своєчасно оформлював та надавав первинні документи щодо здійснення операцій в рамках Договору та не порушував ст. 201 ПКУ щодо надання на реєстрацію податкових накладних. Позивачем протягом 365 днів не було надано скарг до контролюючих органів щодо порушень ТОВ «НВП «Технокластер» ст. 201 ПКУ задля збереження податкового кредиту на суму 994196,38 грн. Відповідачем подавались до контролюючих органів Повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено 15.12.2023 року, за якими отримано Рішення 10261456/42170098 від 27.12.2023, яким відмовлено у реєстрації через надання документів, складених з порушенням законодавства. На вказане рішення відповідачем подано скаргу №10261456/42170098 від 27.12.2023, за результатами розгляду якої відповідачем отримано Рішення №2674/42170098/2 від 15.01.2024 року про залишення скарги без задоволення. Відсутність первинних документів позбавила відповідача можливості оскарження Рішень податкових органів у судовому порядку.
Згідно ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (стаття 525 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків, відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, є порушення зобов'язання.
Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21).
Відповідно до пп. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин - реєстрації податкових накладних) податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно п. 198.1. ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.3. статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до абз. 1 п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також, на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс). (п. 201.7. ст. 201 ПК України).
Згідно п. 201.10. ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також, податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН покупцем послуг, отже, з огляду на положення статті 201 ПК України, саме на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Технокластер» покладено обов'язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до таких податкових накладних.
Подібні висновки викладені у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2023 у cправі №926/3347/22.
Із встановлених судом вище обставин вбачається, що ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Технокластер», продавець послуг, зобов'язано вчинити дії з реєстрації податкових накладних.
Відповідно до правової позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №925/556/21, збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем у публічно-правових відносинах з державою обов'язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.
Водночас, покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів/послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що, в силу п. 201.10 статті 201 ПК України, зумовлює лише обов'язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.
Оскільки, саме від продавця, який має законом визначений обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також, може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №904/72/22, хоча обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків.
Тому, належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації належним чином податкових накладних (постанова Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21).
Згідно ч. 2 ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У ч. 1 ст. 614 ЦК України зазначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, 21.02.2021 у справі №904/982/19, 21.07.2021 у справі №910/12930/18, 21.09.2021 у справі №910/1895/20 та 18.10.2022 у справі №922/3174/21.
Отже, наявність вини презюмується, тобто, не підлягає доведенню позивачем. Водночас, відповідач, для звільнення від відповідальності, може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили, і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.05.2024 у справі №910/155/23.
На переконання суду, відповідачем доведено належними і допустимими доказами відсутність протиправності своїх дій та вини.
Так, як встановлено судом, та не заперечується сторонами, позивачем порушено умови п. 2.1.2, 3.3, 4.2, 4.3, 5.3.1, 5.3.2. Договору щодо забезпечення обігу належним чином оформлених первинних документів, складених за Договором, та своєчасної оплати авансу.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Складені за результатами надання послуг за Договором акти приймання-передачі наданих послуг, які передавались відповідачем позивачу під час кожної відправки деталей, були повернуті відповідачу 20.03.2024 року, про що зазначено і самим позивачем в позовній заяві, а видаткові накладні повернуто не було, в той час, коли послуги надавались за період з червня 2022 по серпень 2023. Зазначене унеможливило реєстрацію податкових накладних, оскільки, відповідачем не було надано повного пакету документів, необхідних для реєстрації таких накладних.
Зазначене відображено у рішенні ДПС №2674/42170098/2 від 15.01.2024 за результатами розгляду скарги відповідача №10261456/42170098 від 27.12.2023, зокрема, органом ДПС зазначено, що відповідачем не надано копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Відповідачем також зазначено, що позивач, в порушення п. 3.3 Договору, здійснював окремі оплати не впродовж трьох днів від дати кожного рахунку, а частковими платежами до 26.07.2023 (остаточний розрахунок через сім місяців від дати відвантаження продукції),в результаті чого, відповідач, в порушення умов Договору, складав певні податкові накладні за датою виникнення податкових зобов'язань у дату відвантаження виготовленої продукції. Водночас, на авансові платежі відповідні податкові накладні № 5 від 25.06.2022, № 1 від 01.06.2022, № 2 від 10.09.2022 були зареєстровані.
Так судом встановлено, що відповідач звертався до органів ДПС з Повідомленням про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування реєстрацію яких зупинено 15.12.2023 року. Рішенням органу ДПС №10261456/42170098 від 27.12.2023 відмовлено у реєстрації таких накладних через надання документів, складених з порушенням законодавства.
На вказане рішення органу ДПС відповідачем подано Скаргу №10261456/42170098 від 27.12.2023, за результатами розгляду якої, Рішенням №2674/42170098/2 від 15.01.2024, Скаргу відповідача залишено без задоволення з підстав ненадання платником податку копiй первинних документiв щодо постачання/придбання товарiв/послуг, зберiгання i транспортування, навантаження, розвантаження продукцiї, складських документiв (iнвентаризацiйнi описи), у тому числi рахунки-фактури/iнвойси, акти приймання-передачi товарiв (робiт, послуг) з урахуванням наявностi певних типових форм та галузевої специфiки, накладних.
Зі слів відповідача, відсутність первинних документів позбавила його можливості оскарження рішень органу ДПС у судовому порядку.
Як зазначено відповідачем, після отримання від органів ДПС рішення про відмову у задоволенні скарги на податкову накладну № 6, за умови відсутності від позивача необхідних документів, якими було б можливо обґрунтувати наступні скарги на зупинку реєстрації податкових накладних - №1 від 04.07.2023, №11 від 09.06.2023, №1 від 03.04.2023, №6 від 20.01.2023, №10 від 11.08.2023, відповідач дійшов висновку про безперспективність подальшого оскарження зупинки реєстрації податкових накладних.
Крім того, численні спроби зареєструвати наступні податкові накладні призвели до того, що орган ДПС рішенням від 15.01.2025 №890 визнав відповідача таким, що відповідає критеріям ризиковості. З огляду на цю обставину, скарги платника податків на зупинку реєстрації податкових накладних не можуть бути задоволені, оскільки, п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, зобов'язує орган ДПС зупинити реєстрацію податкової накладної такого "ризикового" платника податків до прийняття іншого рішення. Таким чином, з 24.01.2024 не було можливим оскаржувати відмови у реєстрації податкових накладних через визнання ДПС відповідача "ризиковим" платником податків.
Водночас, відповідачем повідомлено, що ним вчиняються необхідні дії для оскарження рішень податкового органу про відмову у реєстрації податкових накладних та дії щодо розблокування поданих накладних, реєстрація яких зупинена, і способи такого оскарження на день ухвалення рішення у даній справі не є вичерпаними.
Також, судом враховано, що 01.01.2022 набрав чинності Закон України від 30.11.2021 №1914-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень", яким внесено зміни, зокрема, до п. 198.6 ст. 198 ПК України.
Абзацом 4 п. 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Законом України від 30.11.2021 №1914-ІХ пункт 198.6 статті 198 ПК України доповнено абзацом 7, за змістом якого, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-ІХ від 15.03.2022 внесені зміни до ПК України, зокрема його ст. 102 доповнено новим п. 102.9.
Так, згідно з п. 102.9 ст. 102 ПК України на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених ПК України, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПК України.
Враховуючи викладене, якщо закінчення терміну 365 календарних днів, встановленого для подання платником податків повідомлення про надання пояснення у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, припадає на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, то такий перебіг строку зупиняється.
Судом встановлено, що реєстрацію спірних податкових накладних не було здійснено, оскільки, така зупинена на підставі п.201.16 ст.201 ПК України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що не реєстрація спірних ПН, станом на момент ухвалення рішення, не є наслідком протиправної поведінки відповідача. Останній виконав свій обов'язок щодо направлення цих накладних на реєстрацію в ЄРПН, однак, така реєстрація була зупинена, враховуючи дискреційні повноваження податкових органів. Строк на закінчення процедури реєстрації для відповідача не сплив, враховуючи його зупинення до завершення правового режиму воєнного стану в Україні.
Також, суд дійшов висновку, що в даній справі відсутній такий елемент цивільного правопорушення як збитки, оскільки, до моменту прийняття податковим органом рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН, позивач не вважається таким, що втратив право на отримання податкового кредиту в розмірі 994196,38 грн., тобто, зазнав об'єктивного зменшення своїх майнових благ. Оскільки, перебіг строку для складення спірних податкових накладних було перервано, позивач не втратив свого права на включення у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 994196,38 грн., а тому, доводи позивача про втрату ним права на податковий кредит є передчасними.
Як зазначено вище, у разі відсутності хоча б одного з елементів складу господарського правопорушення, відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає. Позивач не довів, що він наразі поніс збитки. За вказаних обставин, позивачем не доведено наявності повного складу цивільного правопорушення, що виключає можливість покладення завданих позивачу збитків на відповідача. Водночас, на час розгляду справи відповідач довів, що вчиняє всі необхідні дії для запобіганню завданню збитків позивачу.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що позивач, як на час пред'явлення позову, так і на час розгляду справи по суті, не поніс збитки у розмірі 994196,38 грн., тому, позовні вимоги про стягнення 994196,38 грн. задоволенню не підлягають.
Стосовно заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог №27-643 від 18.12.2023 суд зазначає наступне.
Зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно ст. 601 ЦК України, стосується грошових зобов'язань, в той час, як, відшкодування збитків має характер позадоговірної відповідальності (деліктної чи спеціальної).
Зобов'язання з реєстрації податкової накладної не є грошовим - це обов'язок, покладений ПКУ, за порушення якого може бути заявлено вимогу про відшкодування збитків. В свою чергу, вимога про відшкодування збитків не є однорідною з грошовими вимогами з оплати наданих послуг за договором, а вимоги, що мають різний правовий характер (вимоги про стягнення основного боргу та відшкодування збитків), не підлягають зарахуванню відповідно до ст. 601 ЦК України.
Стосовно посилань відповідача, що позивачем протягом 365 днів не було надано жодних скарг до контролюючих органів щодо порушень ТОВ «НВП «Технокластер» приписів статті 201 ПКУ задля збереження податкового кредиту на суму 994196,38 грн., суд зазначає наступне.
Положення п. 201.10 ст. 201 ПК України, не передбачають можливості включення покупцем товарів/послуг суми ПДВ до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов'язку зі складення та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому покупець зазначених товарів/послуг має право додати до податкової декларації скаргу на такого продавця, однак, подання такої скарги згідно з наведеною нормою у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, не є підставою для включення ним сум податку до складу податкового кредиту.
Відповідні висновки щодо застосування п. 201.10 ст. 201 ПК України у відповідній редакції, викладені Верховним Судом у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17.
Усі інші твердження та заперечення сторін уважно досліджені судом, однак, вони не спростовують вищевикладених висновків суду.
Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» (61037, м. Харків, проспект Героїв Харкова, буд. 199, код ЄДРПОУ 05762269) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Технокластер» (08500, Київська область, Фастівсвький район, м. Фастів, вул. Семена Палія, буд. 22, оф. 23, код ЄДРПОУ 42170098) про стягнення 994196,38 грн. відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата складення повного рішення 11.11.2025 року.
Суддя Д.Г. Заєць