вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"11" листопада 2025 р. м. Київ Справа № 911/2758/25
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., дослідивши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»
до Відділу освіти, молоді та спорту Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області
про стягнення 185 101, 91 грн
Без виклику учасників справи;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Відділу освіти, молоді та спорту Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області про стягнення 185 101, 91 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу № 09-7090/24-БО-Т від 17.10.2024 в частині повної оплати за поставлений природний газ. У зв'язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 151 554, 10 грн основного боргу, 23 855, 72 грн пені, 2 326, 51 грн 3 % річних, 7 365, 58 грн інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2758/25. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5, 11 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до відомостей про наявність зареєстрованого «Електронного» кабінету ЄСІТС, Відділ освіти, молоді та спорту Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області як станом на дату відкриття провадження у справі, так і станом на дату розгляду даної справи не має зареєстрованого «Електронного кабінету» в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.
Згідно з ч. 4 ст. 89 ЦК України, відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, з урахуванням того, що у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет в окремій підсистемі «Електронного суду» ЄСІТС, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.09.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 09751, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Медвин, вул. Василенка Олександра, буд. 10.
Зазначене поштове відправлення було вручено відповідачу 12.09.2025 за довіреністю, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0601190018222.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. Відтак, в силу положення п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення поштового конверту, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 02.09.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.
Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області
17.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - постачальник, позивач) та Відділом освіти, молоді та спорту Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області (далі - споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу № 09-7090/24-БО-Т (далі - договір), за змістом п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити споживачу природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ), а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Відповідно до пп. 1.2, 1.3 вказаного правочину, природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для своїх власних потреб. За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.
Згідно з п. 1.4 договору, споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та оператором газорозподільчої мережі (надалі - оператор ГРМ) та присвоєний оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та оператором газотранспортної системи (надалі - оператор ГТС) та присвоєний оператором ГТС персональний ЕІС-код (якщо об'єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережі). Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач.
За змістом п. 2.1 договору, постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу з жовтня 2024 року по 31 грудня 2024 року (включно) в кількості 14,50000 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях (далі також - розрахункові періоди) (тис. куб. м): - жовтень 2024, замовлений обсяг 2,50000 тис. куб. м; - листопад 2024, замовлений обсяг 6,00000 тис. куб. м; - грудень 2024, замовлений обсяг 6,00000 тис. куб. м. Всього замовленого обсягу - 14,50000 тис. куб. м.
У пункті 2.2 договору споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п. 2.1 цього договору, повністю покривають потреби споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених п. 1.2 цього договору. Відповідальність за правильність визначення замовлених обсягів газу покладається виключно на споживача.
За змістом п. 2.3 договору, підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на офіційній платформі оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Відповідно до п. 2.4 договору, перегляд та коригування замолених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів. або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором. В будь-якому випадку обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу.
Згідно з п. 2.5 договору, режим використання природного газу протягом розрахункового періоду (в т.ч. добове використання) споживач визначає самостійно в залежності від своїх власних потреб.
Пунктом 3.1 визначено, що постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Відповідно до п. 3.2 договору, постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на Інформаційній платформі оператора ГТС.
Пунктом 3.4 договору передбачено, що на запит постачальника споживач надає інформацію щодо планового використання газу за розрахунковий період (місяць) в розрізі добових обсягів та до 13:00 поточної доби - оперативну інформацію щодо фактичних обсягів використання газу за минулу добу, планових обсягів використання газу на наступну добу та до 24:00 поточної доби - оперативну інформацію щодо використання газу за поточну добу.
Відповідно до п. 3.5 договору, приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
3.5.1. Споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акта надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий розрахунковий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС та Кодексу ГРМ. (підп. 3.5.1 договору).
3.5.2. На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.
3.5.3. Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акта зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
3.5.4. У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акта до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними споживача та даними остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.
Згідно з п. 3.6 договору, звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.
Пунктом 4.1 договору визначено, що ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658, 33 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20 %, ціна природного газу за 1000 куб. м з ПДВ - 16 390, 00 грн; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124, 16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136, 576 грн, крім того ПДВ 20 % - 27, 315 грн, всього з ПДВ - 163, 89 грн за 1000 куб. м.
Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553, 89 грн.
Згідно з п. 4.2 договору, у разі зміни тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та/або коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді, вони є обов'язковими для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін.
Пунктом 4.3 договору передбачено, що загальна вартість цього договору на дату укладання становить 240 031, 41 грн з ПДВ.
У пункті 5.1 договору сторонами узгоджено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70 % вартості фактично переданого відповідно до акта приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; - остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акта приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
У пункті 5.2 договору сторони дійшли згоди, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов'язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника.
За змістом п. 5.3 договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору.
У разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; 3) у третю чергу - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ та компенсація вартості робіт, пов'язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання споживачу; 4) у четверту чергу - компенсація вартості робіт, пов'язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання споживачу (п. 5.4 договору).
У пункті 6.2 договору визначено, що споживач зобов'язаний, зокрема: - мати діючий (діючі) договір/договори на розподіл природного газу з Оператором(ами) ГРМ на обсяги газу, що постачаються за цим договором (для споживачів, об'єкти яких приєднані до газорозподільних систем) та підтримувати чинність зазначених договорів протягом дії даного договору; - самостійно контролювати власне використання природного газу за цим договором і своєчасно коригувати замовлені обсяги шляхом внесення змін до договору (підписанням додаткової угоди); - самостійно припиняти (обмежувати) використання природного газу у визначених договором випадках; - прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.
Пунктом 6.4 договору передбачено, що постачальник зобов'язаний, зокрема: - виконувати умови цього договору; - забезпечувати відповідно до вимог Кодексу ГТС своєчасну реєстрацію споживача у Реєстрі при дотримання споживачем умов цього договору.
Відповідно до п. 13.1 договору, даний договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє в частині поставки газу до 31.12.2024 (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.
Цей договір може бути підписаний шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису (надалі - КЕП)/удосконаленого електронного підпису (надалі - УЕП), відбитків підписів електронної печатки (за наявності) з використанням сервісів для обміну електронними документами.
Сторони, підписуючи договір, підтверджують, що визнають форми електронних документів, що будуть укладатись сторонами під час дії цього договору, з дотриманням вимог щодо реєстрації КЕП/УЕП та печатки (за наявності) засобами телекомунікаційного зв'язку, підписані з використанням спеціалізованих програмних рішень, зокрема, але не виключно, системи обміну електронним документами «M.E.Doc», «Вчасно».
Перелік документів, які сторони можуть укладати в електронній формі, в тому числі, але не виключно: а) цей договір, додаткові угоди, що укладаються в період дії договору і передбачають внесення будь-яких змін до його умов, додатки до договору/додаткових угод; б) акти приймання-передачі природного газу; в) рахунки-фактури (рахунки) на оплату; г) листи, повідомлення, заяви та інші документи, які мають або можуть подаватися сторонами з метою виконання цього договору.
В розділі 14 договору зазначені адреси та реквізити сторін. Відповідно до розділу 14 договору, код ЕІС постачальника - 56X930000010610Х, код ЕІС споживача - 56XS00017PDF3005.
Суд встановив, що договір постачання природного газу № 09-7090/24-БО-Т від 17.10.2024 підписаний між сторонами шляхом накладання КЕП та відбитків підписів електронних печаток сторін з використанням сервісу для обміну електронними документами «Вчасно», що підтверджується протоколом перевірки КЕП та відбитків підписів електронних печаток.
Звертаючись до суду із даним позовом позивач стверджує, що на виконання умов договору у період з листопада по грудень 2024 року передав у власність відповідача природний газ обсягом 16,50902 тис. куб. м на загальну суму 273 288, 46 грн, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи акт приймання-передачі природного газу за листопад 2024 року від 12.12.2024 на суму 109 502, 64 грн (обсяг переданого газу 6,61492 тис. куб. м) та акт приймання-передачі природного газу від 13.01.2024 на суму 163 758,82 грн (обсяг переданого газу 9,89410 тис. куб. м).
Суд встановив, що долучені позивачем до позовної заяви акти приймання-передачі природного газу за спірний період з боку відповідача не підписані.
Як зазначив позивач, акти приймання-передачі природного газу повинні складатися на підставі, в тому числі даних отриманих від відповідача до 5 числа, однак відповідач всупереч підп. 3.5.2 п. 3.5 договору, не надавав позивачу відповідну інформацію та акти надання послуг з розподілу/транспортування.
За ствердженням позивача, спірні акти приймання-передачі природного газу за період листопад-грудень 2024 року направлялись на адресу відповідача, однак відповідач підписані акт приймання-передачі природного газу за ці періоди позивачу не повернув, у зв'язку із чим в силу приписів підп. 3.5.4 п. 3.5 договору факт постачання та об'єм поставленого природного газу підтверджується даними Інформаційної платформи Оператора ГТС про попередні/остаточні відбори споживачем природного газу у період з 01.11.2024 по 30.11.2024 та у період з 01.12.2024 по 31.12.2024 (копії скріншотів з Інформаційної платформи Оператора ГТС додані до позовної заяви).
ТОВ «Оператор газотранспортної системи Україна» у відповідь на адвокатський запит № 125/3/2-18482 від 03.06.2025 листом № ТОВВИХ-25-8933 від 05.06.2025 повідомило, що обсяг природного газу, використаного споживачем з ЕІС-кодом 56XS00017PDF3005, тобто Відділом освіти, молоді та спорту Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області, за період з 01.11.2024 по 31.12.2024 внесено в алокацію постачальника ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» та становить: з 01.11.2024 по 30.11.2024 - 6614,92 куб. м; з 01.12.2024 по 31.12.2024 - 9894,10 куб. м.
Проте, як зазначає позивач, відповідач зобов'язання за договором в частині оплати поставленого природного газу виконав лише частково, сплативши за поставлений природний газ у спірному періоді грошові кошти в загальній сумі 121 734, 36 грн, на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи банківську виписку за період з 01.01.2024 по 26.05.2025 та лист Відділу освіти, молоді та спорту Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області № 191/01-23 від 07.07.2025, яким відповідач просив позивача переплату по договору № 09-8090/24-БО-Т від 24.12.2024 в сумі 22 411, 03 грн зарахувати в оплату по договору № 09-0790/24-БО-Т від 17.10.2024.
Як зазначив позивач, враховуючи, що відповідач не здійснив оплату поставленого природного газу в повному обсязі, чим порушив вимоги п. 5.1 договору, станом на дату звернення позивачем до суду із позовом відповідач має основну заборгованість перед позивачем за договором в розмірі 151 554, 10 грн.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором в частині здійснення оплати в повному обсязі за поставлений природний газ за період з листопада по грудень 2024 року, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 151 554, 10 грн основного боргу, а також за порушення грошового зобов'язання нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 23 855, 72 грн пені, 2 326, 51 грн 3 % річних та 7 365, 58 грн інфляційних втрат.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір постачання природного газу № 09-7090/24-БО-Т від 17.10.2024 як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом статей 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг у сфері постачання газу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Приписами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом (ч. 3 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу»).
Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що позивач, на виконання договору, у період з листопада по грудень 2024 року поставив відповідачу природний газ обсягом 16, 50902 тис. куб. м на загальну суму 273 288, 46 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу, а саме:
- за актом приймання-передачі природного газу за листопад 2024 року від 12.12.2024 позивачем було поставлено відповідачу природний газ обсягом 6, 61492 тис. куб. м на суму 90 348, 76 грн без ПДВ та надано послугу з транспортування природного газу на суму 903, 44 грн без ПДВ. Всього на суму 109 502, 64 грн з ПДВ;
- за актом приймання-передачі природного газу за грудень 2024 року від 13.01.2025 позивачем було поставлено відповідачу природний газ обсягом 9, 89410 тис. куб. м на суму 135 136, 88 грн без ПДВ та надано послугу з транспортування природного газу на суму 1 351, 30 грн без ПДВ. Всього на суму 163 785, 82 грн з ПДВ.
Суд встановив, що усі долучені позивачем до позовної заяви акти приймання-передачі природного газу за спірний період з боку відповідача не підписані.
Як зазначив позивач, спірні акти приймання-передачі природного газу за період листопад-грудень 2024 року направлялись на адресу відповідача, однак відповідач підписані акт приймання-передачі природного газу за ці періоди позивачу не повернув, у зв'язку із чим в силу приписів підп. 3.5.4 п. 3.5 договору факт постачання та об'єм поставленого природного газу підтверджується даними Інформаційної платформи Оператора ГТС про попередні/остаточні відбори споживачем природного газу у період з 01.11.2024 по 30.11.2024 та у період з 01.12.2024 по 31.12.2024 (копії скріншотів з Інформаційної платформи Оператора ГТС додані до позовної заяви).
ТОВ «Оператор газотранспортної системи Україна» листом № ТОВВИХ-25-8933 від 05.06.2025 повідомило, що обсяг природного газу, використаного споживачем з ЕІС-кодом 56XS00017PDF3005, тобто Відділом освіти, молоді та спорту Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області, за період з 01.11.2024 по 31.12.2024 внесено в алокацію постачальника ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та становить: з 01.11.2024 по 30.11.2024 - 6614,92 куб. м; з 01.12.2024 по 31.12.2024 - 9894,10 куб. м.
Матеріали справи не містять заперечень відповідача щодо якості та обсягу наданих послуг за долученими позивачем актами.
З урахуванням зазначеного вище, суд встановив, позивач належним чином виконав зобов'язання за договором.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу», споживач зобов'язаний, зокрема забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Відповідно до ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
У пункті 5.1 договору сторонами узгоджено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70 % вартості фактично переданого відповідно до акта приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; - остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
У разі відсутності акта приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.
Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
У пункті 5.2 договору сторони дійшли згоди, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов'язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника.
За змістом п. 5.3 договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору.
У разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; 3) у третю чергу - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ та компенсація вартості робіт, пов'язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання споживачу; 4) у четверту чергу - компенсація вартості робіт, пов'язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання споживачу (п. 5.4 договору).
Згідно з ст. 251 ГК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Статтею 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
За приписами ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частиною 3 ст. 254 ЦК України унормовано, що строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
При цьому, визначаючи кінцевий строк оплати поставленого товару, необхідно враховувати приписи ч. 5 ст. 254 ЦК України, за змістом яких якщо останній день строку припадає на вихідний день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Отже, виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства та умов пп. 5.1-5.3 договору, суд дійшов висновку, що строк здійснення відповідачем оплати за поставлений природний газ є таким, що настав, а саме:
- за актом приймання-передачі природного газу за листопад 2024 року від 12.12.2024 є таким, що настав 15.01.2025;
- за актом приймання-передачі природного газу за грудень 2024 року від 13.01.2025 є таким, що настав 17.02.2025 (оскільки 15 число місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період, припадало на вихідний 15.02.2025 (суботу), тому останнім строком оплати товару є перший за ним робочий день).
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов'язання за договором в частині оплати поставленого природного газу за спірний період виконав лише частково, сплативши на користь позивача грошові кошти в загальній сумі 121 734, 36 грн, а саме:
- 21.12.2024 відповідачем здійснено два платежі в сумі 17 003, 76 грн та в сумі 82 319, 57 грн, що підтверджується банківською випискою за період з 01.01.2024 по 26.05.2025. Вказані платежі зараховані позивачем в рахунок оплати природного газу, переданого в листопаді 2024 року;
- 07.07.2025 платіж в сумі 22 411, 03 грн відповідно до листа Відділу освіти, молоді та спорту Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області № 191/01-23 від 07.07.2025, яким відповідач просив позивача переплату по договору № 09-8090/24-БО-Т від 24.12.2024 в сумі 22 411, 03 грн зарахувати в оплату по договору № 09-0790/24-БО-Т від 17.10.2024. Вказану суму позивачем було зараховано наступним чином: 10 179, 31 грн в рахунок оплати природного газу, переданого в листопаді 2024 року, та 12 231, 72 грн в рахунок оплати природного газу, переданого в грудні 2024 року.
Суд зазначає, що закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов'язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов'язків. В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність в нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17.
З урахуванням зазначеного вище, здійснення відповідачем часткової оплати по договору та направлення позивачу листа № 191/01-23 від 07.07.2025, яким відповідач просив переплату по договору № 09-8090/24-БО-Т від 24.12.2024 в сумі 22 411, 03 грн зарахувати в оплату по договору № 09-0790/24-БО-Т від 17.10.2024, свідчать про визнання відповідачем боргу перед позивачем за договором за поставлений природний газу в спірному періоді. Протилежного суду не доведено.
Станом на дату розгляду даної справи в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання відповідачем зобов'язання в частині здійснення оплати за поставлений природний газ за спірний період на загальну суму 151 554, 10 грн, у зв'язку із чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в загальній сумі 151 554, 10 грн. Протилежного суду не доведено, доказів здійснення оплати до суду не надано.
Оскільки відповідач не у повній мірі виконав взяті на себе зобов'язання з оплати поставленого газу, що ним не спростовано шляхом подання доказів, він є таким, що порушив взяті на себе зобов'язання.
Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених позивачем, не надав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню повністю в сумі 151 554, 10 грн.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 23 855, 72 грн пені, 2 326, 51 грн 3 % річних, 7 365, 58 грн інфляційних втрат.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 7.2 договору, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пені, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Позивач за прострочення строків оплати поставленого природного газу, керуючись умовами пп. 5.1 та 7.2 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 23 855, 72 грн, розраховану наступним чином:
- за листопад 2024 року позивачем нараховано пеню в сумі 1 454, 66 грн за період прострочення з 16.01.2025 до 06.07.2025 з урахуванням здійснених відповідачем оплат;
- за грудень 2024 року позивачем нараховано пеню в сумі 22 401, 06 грн за період прострочення з 18.02.2025 до 31.07.2025 з урахуванням здійсненої відповідачем оплати.
Суд, перевіривши розрахунок позивача сум пені, з урахуванням умов договору, порядку розрахунків, погодженого сторонам, та здійснених відповідачем оплат, в межах розрахунку позивача, дійшов до висновку, що розрахунок пені є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку із чим позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю в сумі 23 855, 72 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не установлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Стаття 625 ЦК України застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язання.
Суд звертає увагу позивача, що Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 роз'яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: - час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; - час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 2 326, 51 грн 3 % річних та 7 365, 58 грн інфляційних втрат за загальний період прострочення з 16.01.2025 до 31.07.2025, розраховані наступним чином:
- за листопад 2024 року позивачем нараховано 3 % річних в сумі 143, 90 грн за період прострочення з 16.01.2025 до 06.07.2025 з урахуванням здійснених відповідачем оплат та 529, 57 грн інфляційних втрат за період прострочення з 01.02.2025 до 30.06.2025;
- за грудень 2024 року позивачем нараховано 3 % річних в сумі 2 182, 61 грн за період прострочення з 18.02.2025 до 31.07.2025 з урахуванням здійсненої відповідачем оплати та 6 836, 01 грн інфляційних втрат за період прострочення з 01.03.2025 до 31.07.2025.
Суд, перевіривши розрахунок позивача сум 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, порядку розрахунків, погодженого сторонам, та здійснених відповідачем оплат, в межах розрахунку позивача, дійшов до висновку, що розрахунок позивача є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку із чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю у зв'ялених позивачем сумах.
Суд наголошує на тому, що відповідач був обізнаний про розгляд справи судом, однак позовних вимог не оспорив, заборгованість шляхом подання відповідних доказів не спростував, контррозрахунку до суду не подав.
Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Приймаючи до уваги висновки суду про повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 422, 40 грн.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області (місцезнаходження: вул. Василенка Олександра, буд. 10, с. Медвин, Білоцерківський р-н, Київська обл., 09751; код ЄДРПОУ 43913543) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ 42399676) 151 554, 10 грн основного боргу, 23 855, 72 грн пені, 2 326, 51 грн 3 % річних, 7 365, 58 грн інфляційних втрат та 2 422, 40 грн судового збору.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 11.11.2025.
Суддя Л.В. Сокуренко