Рішення від 10.11.2025 по справі 134/1517/25

Крижопільський районний суд Вінницької області

2/134/623/2025

Справа № 134/1517/25

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ

Іменем України

10 листопада 2025 року Крижопільський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді - Лабая О.В.,

з участю секретаря судового засідання Трачук С.В.

розглянувши за правилами спрощеного провадження у селищі Крижопіль цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернулось із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 23100,00 грн., з яких 7000,00 грн. заборгованість за кредитом; 12600,00 грн. заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, 3500,00 грн. сума заборгованості по штрафним санкціям

Позовна заява мотивована неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за договором про надання фінансового кредиту № 46196-04/2024 від 27.04.2024 укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ», за яким відповідач отримав кредит сумі 7000,00 грн. зі сплатою процентів строком на 120 календарних днів за допомогою електронного підпису одноразовим індикатором шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок, проте відповідач належним чином не виконав умови кредитного договору внаслідок чого виникла заборгованість.

Надалі 19.09.2024 року між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 19092024, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Аванс кредит» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Аванс кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Ухвалою суду від 25.09.2025 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судові засідання не з'являвся, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, в позовні заяві вказав про розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належно повідомлявся про час та місце розгляду справи за адресою його реєстрації.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно із ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.04.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 46196-04/2024 (далі - Кредитний договір)

Пунктом 1.1. Кредитного договору визначено, що товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 7000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобовязується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 1.2 Кредитного договору визначено. Що кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 27.04.2024. Наданий кредит клієнт зобов'язується погасити в останній день строку кредитування. дата погашення кредиту 24.08.2024.

За користування кредитом товариством нараховується проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована. (пункт 1.4 Кредитного договору).

Денна процентна ставка становить 1,50% та застосовується у межах строку кредитування , вказаного в п.1.2.цього договору (пункт 1.4.1 Кредитного договору).

Відповідно до п.1.6 Кредитного договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5375-41хх-хххх-2521 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Укладання договору відбувається згідно Закону України «Про електрону комерцію». Після здійснення акцепту позичальником оферти Товариства, що є укладенням Договору відповідно до ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», товариство накладає на оригінал договору кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу, а оригінал Договору завантажується (надсилається ) в особистий кабінет клієнта (пункт 2.18 Кредитного договору).

Відповідно до п. 3.1 вказаних договорів сторони домовилися, за користування кредитом Товариством нараховується виключно проценти. Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється згідно з графіком платежів, який є невід'ємною частиною цього договору. Порядок нарахування платежів за прострочення клієнтів виконання (не виконання, часткове виконання ) зобовязань за цим договором передбачено в п. 5.3. цього договору.

Відповідно до п. 3.3 договорів, нарахування процентів за цими договорами здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в п. 1.2 договору, починаючи з дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом). При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня.

Згідно п. 4.1.2 вказаних договорів, у разі затримання клієнтом сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі відповідно до процедури встановленої чинним законодавством України. При цьому, клієнт погоджується, що повідомлення про повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» направляється товариством в особистий кабінет клієнта або поштою.

Відповідно до п. 5.3 вказаних договорів, у випадку прострочення клієнтом сплати кредиту та процентів відповідно до термінів встановлених в графіку платежів товариство нараховує неустойку у вигляді пені в розмірі 50,00% від суми одержаної клієнтом за цим договором, при цьому загальний розмір нарахованого штрафу не може перевищувати граничні обмеження, встановлені нормами чинного законодавства України про споживче кредитування. Штраф підлягає оплаті клієнтом протягом строку кредитування.

ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» свої зобов'язання перед відповідачем ОСОБА_1 за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 7000,00 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Судом встановлено, що 19.09.2024 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» укладено договір факторингу № 19092024.

Відповідно до реєстру боржників від 19.09.2024 на умовах договору клієнт відступає фактору наступні права вимоги до наступних боржників, зокрема ОСОБА_1 на загальну суму заборгованості 23100,00 грн., з яких 7000,00 грн. заборгованість по основному боргу; 12600,00 грн. - заборгованість по відсоткам, 3500,00 грн. сума заборгованості по штрафних санкціям.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст.1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Окрім того, відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.

Згідно ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що кредитний договір № 46196-04/2024 від 27.04.2024, укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», шляхом накладання електронного підпису W0559.

Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 46196-04/2024 від 27.04.2024 року, в частині позовних вимог заборгованість за тілом кредиту - 7000,00 грн.

Щодо позовних вимог в частинні стягнення відсотків за користуванням кредитом суд вказує наступне.

Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Згідно з частиною п'ятою статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Пункт 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» визначає, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Частина п'ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначає, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Кредитний договір було укладено після набрання чинності вказаним Законом 27 квітня 2024 року, тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п'ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Суд враховує, що пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо необхідно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень закону.

Частиною 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Отже, відсоткова ставка встановлена договором не відповідає умовам чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У частинах першій та другій статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За змістом ч. 5 ст. 216 ЦК України, суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

З огляду на викладене, слід дійти висновку про те, що, оскільки кредитний договір укладено після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», то умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 1,50% є нікчемною в силу положень частини п'ятої статті 8 та частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Тому суд розраховує заборгованість за укладеним між сторонами договором, виходячи з встановленої ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки 1 %.

Так, 7000 грн. (сума отримана у позику та не повернута протягом строку дії договору) х 1,00 % = 70,00 грн. (сума коштів, що має сплачуватися відповідачем щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами).

Розрахунок заборгованості, згідно зі спірним кредитним договором, позивачем визначено за період з 27.04.2024 року (дату видачі кредиту) по 24.08.2024 року включно (останній день нарахування відсотків відповідно до розрахунку), що становить в сукупності 120 днів.

Таким чином, заборгованість відповідача по несплачених відсотках за Кредитним договором № 46196-04/2024 від 27.04.2024 року становить та підлягає задоволенню в сумі 8400,00 грн., а саме: (70 грн. (сума коштів, що має сплачуватися відповідачем щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами) х 120 днів (строк протягом якого розрахована заборгованість).

Як встановлено судом, ОСОБА_1 нараховано суму боргу з урахуванням неустойку від простроченої суми в розмірі 3500,00 гривень, відповідно до п. 5.3 Кредитного договору.

Щодо стягнення неустойки суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента «Про ведення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, з 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, у подальшому його дія неодноразово продовжувалася і триває по цей час.

Ураховуючи, що заборгованість за неустойкою нарахована відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання за кредитним договором у період дії воєнного стану, то позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця неустойки за таке прострочення.

Оскільки воєнний стан в Україні продовжений та триває і на день винесення рішення суду, з огляду на це вимоги про стягнення нарахованих позивачем неустойки від простроченої суми в розмірі 3500,00 грн. до задоволення не підлягають.

Ураховуючи наведене, позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором № 46196-04/2024 від 27.04.2024, що складається з 7000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 8400,00 грн. заборгованості за відсотками.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2018,46 грн.

Керуючись ст.ст.2,12,13,76,81,141,247,258,259,263-265,280-289 ЦПК України, ст.ст. 512, 516, 526, 627, 629, 1048, 1049,1050,1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у AT «ТАСкомбанк») суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 15400 (п'ятнадцять тисяч чотириста) гривень, з яких: 7 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8400,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 2018 (дві тисячі вісімнадцять) гривень 46 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри буд.30, фактична адреса: 074000, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд.2, поверх 4, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Суддя:

Попередній документ
131688728
Наступний документ
131688730
Інформація про рішення:
№ рішення: 131688729
№ справи: 134/1517/25
Дата рішення: 10.11.2025
Дата публікації: 12.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Крижопільський районний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (16.10.2025)
Дата надходження: 23.09.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості за Кредитним договором
Розклад засідань:
16.10.2025 09:30 Крижопільський районний суд Вінницької області
10.11.2025 10:00 Крижопільський районний суд Вінницької області