Справа № 132/3520/25
3/132/1912/25
Іменем України
11 листопада 2025 року м. Калинівка
Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Карнаух Н.П., розглянувши матеріал, який надійшов з батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, студента 2 курсу Калинівського технологічного фахового коледжу, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 2 ст. 126 КУпАП,
До Калинівського районного суду Вінницької області з батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України 20.10.2025 надійшов протокол серії ЕПР1 № 482976 від 14.10.2025, із додатками, про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Згідно із цим протоколом, 14.10.2025 о 12 год. 40 хв. у м. Калинівка, траса АД Т0219, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом, а саме мотоциклом марки «Viper F5», без державного номерного знаку, не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1а Правил дорожнього руху - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортним засобом, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2025 ці матеріали передано на розгляд судді Карнауху Н.П.
Після отримання матеріалів розгляд справи призначено на 08:20 год. 03.11.2025.
У судове засідання з'явився ОСОБА_2 і його батько ОСОБА_3 . Під час розгляду справи ОСОБА_2 повністю визнав свою провину, щиро розкаявся у вчиненому та запевнив, що подібне більше не повториться. З його слів, того дня він скористувався мотоциклом, щоб доїхати до коледжу на навчання. Громадського транспорту із села, де він проживає, майже немає. Автобус потрібно довго чекати, він ходить рідко і нерегулярно, а відстань від місця проживання до навчального закладу 18 км, тому, їхати велосипедом далеко.
Законний представник неповнолітнього - батько ОСОБА_3 , вказав, що син більше не керує вказаним транспортним засобом, він провів з ним бесіду. Пояснив, що очікували коли сину буде 18 років, щоб він пішов вчитися в автошколу і вже отримав посвідчення водія одразу на кілька категорій.
Крім того, ОСОБА_2 заявив клопотання у судовому засіданні про оголошення перерви в розгляді справи, для надання можливості отримати та подати до матеріалів справи характеристики щодо себе, зокрема з навчального закладу, сільської ради.
У зв'язку з цим у розгляді справи було оголошено перерву, наступне засідання призначено на 08:20 год. 11.11.2025, про що учасники справи були повідомленні під розписку у судовому засіданні.
До Калинівського районного суду 10.11.2025 від ОСОБА_2 надійшла характеристика з місця його навчання, а саме Калинівського технологічного фахового коледжу, відповідно до якої ОСОБА_4 навчається на другому курсі в Калинівського технологічному фаховому коледжі на спеціальності G3 Еклектична інженерія з 01.09.2025. За період навчання в закладі освіти зарекомендував себе студентом з достатнім рівнем знань. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно. Основні риси його характеру: урівноваженість, відповідальність, скромність, тактовність. Поводить себе завжди спокійно, стримано, має добре сформовані навички культурної поведінки. Йому властиву самодисципліна, самоконтроль, самокритичність. ОСОБА_5 добрий, трудолюбивий, завжди готовий прийти на допомогу товаришам. Користується повагою та авторитетом серед викладачів та одногрупників.
У призначене судове засідання ОСОБА_2 та його законний представник, як неповнолітнього до суду не з'явилися, відомостей про причини їх неявки до суду не надходило.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 до суду 11.11.2025 не з'явився, згідно із матеріалами справи був обізнаний про розгляд Калинівським районним судом Вінницької області справи щодо нього, 03.11.2025 ОСОБА_2 був присутній під час розгляду справи, давав пояснення, за його участі було досліджено усі матеріали справи, у зв'язку із чим, суддя дійшов висновку про можливість завершення розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, суд дійшов такого висновку.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 482976 від 14.10.2025 вбачається, що 14.10.2025 о 12 год. 40 хв. у м. Калинівка, траса АД Т0219, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом, а саме мотоциклом марки (моделі) «Viper F5», без державного номерного знаку, не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1а Правил дорожнього руху - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортним засобом, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.
Відповідно до підпункту «а» пункту 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно із положеннями частин 9, 10 статті 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Диспозицією частини 2 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом і тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, в повному обсязі доведена матеріалами справи, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення за серією ЕПР1 № 482976 від 14.10.2025;
письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 14.10.2025, його усними поясненнями, наданими в судовому засіданні;
відеозаписами з портативних відеореєстраторів працівників патрульної поліції та іншими матеріалами справи.
Відповідно до положень статті 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Згідно з приписами статті 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 КУпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 КУпАП.
Статтею 24-1 КУпАП передбачено, що за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
При здійсненні провадження про притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка є неповнолітньою суди зобов'язані забезпечувати точне й неухильне застосування діючого законодавства, своєчасний та якісний їх розгляд, керуватися Конституцією України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема Конвенцією ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, Мінімальними стандартними правилами ООН, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх від 29 листопада 1985 року («Пекінські правила»), а також враховувати практику Європейського суду з прав людини.
Так, за змістом Мінімальних стандартних правил ООН, що стосуються провадження правосуддя стосовно неповнолітніх («Пекінські правила»), які прийняті резолюцією 40/33 Генеральної Асамблеї 1985 року, і які спрямовують на те, що система правосуддя по відношенню до неповнолітнього направлена в першу чергу на забезпечення добробуту неповнолітнього й забезпечення того, щоб будь-які міри впливу на останнього були завжди пропорційні, як з індивідуальними даними особистості правопорушника, так із обставинами правопорушення.
Здійснюючи провадження щодо неповнолітніх, у кожному окремому випадку судді, суд зобов'язані зважати, що особа набуває повної процесуальної дієздатності лише з досягненням повноліття та враховувати, що національним законодавством та міжнародними договорами закріплено особливий підхід до неповнолітніх правопорушників, що зумовлює застосування інших, відмінних від тих, які застосовуються до дорослих, форм реалізації адміністративної відповідальності.
Таким чином, закріплений законом особливий підхід до неповнолітніх правопорушників зумовлює застосування інших, відмінних від тих, які застосовуються до дорослих (повнолітніх), форм реалізації адміністративної відповідальності, що повністю узгоджується з Конвенцією ООН про права дитини від 20.11.1989 року, Мінімальними стандартними правилами ООН, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх від 29.11.1985 року («Пекінські правила»), а також з практикою Європейського суду з прав людини та з іншим національним законодавством стосовно неповнолітніх.
Оцінюючи дії неповнолітнього, суд зважає на те, що його життєвий досвід є ще недостатній, й за наявності упущень у вихованні, ОСОБА_2 міг неправильно оцінити лінію своєї поведінки, а тому, для гарантування правового захисту суд вважає необхідним зважити на його вікові особливості в момент вчинення адміністративного правопорушення, та у відповідності до принципу 5.1 «Пекінських правил» (Мінімальних стандартних правил Організації Об'єднаних Націй, які стосуються здійснення правосуддя щодо неповнолітніх) від 29.11.1985 року бере до уваги що «…реакція на неповнолітніх правопорушників повинна ґрунтуватися на врахуванні не лише тяжкості правопорушення, а й особливостей їх особистості»
З урахуванням вищенаведеного, враховуючи, що ОСОБА_2 будучи неповнолітнім, вчинив адміністративне правопорушення, яке не потягло за собою негативних наслідків, з урахуванням відомостей про його особу, зокрема, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності, самостійного доходу немає, беручи до уваги склад та матеріальний стан його сім'ї, визнання ним вини і щире каяття, відсутність негативно характеризуючих даних щодо його особи, суддя вважає, що виправлення неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку, передбаченому КУпАП, а шляхом застосування до нього заходу впливу, передбаченого статтею 24-1 КУпАП, а саме у виді догани, яке здатне забезпечити позитивний виховний вплив на нього.
Дана позиція суду обумовлена принципами справедливості та гуманізації щодо відповідальності неповнолітнього особи.
Суд не є каральним органом. Суд потрібен для відновлення справедливості та встановлення вини особи, яка вчинила правопорушення. У разі встановлення такої вини притягнення особи до відповідальності, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Особливості вікової психології неповнолітніх дають змогу обмежитися щодо таких осіб порівняно більш м'якими заходами, достатніми для забезпечення їх виправлення і перевиховання. Суспільство не має права висувати до неповнолітніх такі самі суворі вимоги, як до своїх дорослих членів.
У відповідності до положень ст.ст. 40-1, 284 КУпАП, судовий збір з неповнолітнього ОСОБА_2 стягненню не підлягає, оскільки він не піддається адміністративному стягненню.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 24-1, 126, 221, 283-284, 287, 294 КУпАП, суддя,
Неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП.
Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_2 захід впливу, передбачений статтею 24-1 КУпАП, у виді догани.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.П. Карнаух