ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.11.2025Справа № 910/10159/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКОГОЛЬНО-БЕЗАЛКОГОЛЬНИЙ КОМБІНАТ ДНІПРО"
до Фізичної особи-підприємця Папяна Ваграма Суреновича
про стягнення 9018,58 грн заборгованості
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛКОГОЛЬНО-БЕЗАЛКОГОЛЬНИЙ КОМБІНАТ ДНІПРО" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Папяна Ваграма Суреновича про стягнення заборгованості, а саме: 6610,40 грн - сума боргу, 1597,28 грн - пеня, 646,93 грн - інфляційне збільшення, 163,97 грн 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №1807/80-ДК-АБКД вiд 18.07.2023 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Господарський суд міста Києва ухвалою від 20.08.2025 залишив позовну заяву без руху.
25.08.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.09.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/10159/25, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), відмовив у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Оскільки у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, що забезпечує обмін документам, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.09.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача: 03041, місто Київ, ВУЛИЦЯ РОДИМЦЕВА (Горіхуватський шлях), будинок 9, квартира 9, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Ухвала суду від 03.09.2025 направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернута на адресу суду поштовим відділенням зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Отже, згідно із п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд доходить висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору поставки №1807/80-ДК-АБКД вiд 18.07.2023, позивач поставив відповідачу товар на суму 92341,08 грн.
Однак, відповідач взяті на себе грошові зобов'язання у повному обсязі не виконав, а саме здійснив часткову оплату поставленого товару на суму 85730,68, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 6610,40 грн.
Посилаючись на порушення відповідачем строків оплати, позивач нарахував 1597,28 грн пені, 646,93 грн інфляційних втрат та 163,97 грн 3% річних.
Позиція відповідача
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
18.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛКОГОЛЬНО-БЕЗАЛКОГОЛЬНИЙ КОМБІНАТ ДНІПРО" (далі - постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Папян Ваграмом Суреновичем (далі - покупець) укладено договір поставки №1807/80-ДК-АБКД (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, відповідно до заявок покупця, здійснювати поставку товару, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар та оплатити його вартість за цінами, вказаними у відповідних видаткових накладних.
Найменування (асортимент), ціна і кількість товару вказуються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору. Всі видаткові накладні, що укладені сторонами в період строку дії цього договору, є видатковими накладними, що укладені сторонами в рамках та на виконання цього договору (п. 1.2 договору).
Згідно з п. 2.2 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 18.07.2023) покупець зобов'язаний здійснити оплату товару протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару. Покупець оплачує поставлений постачальником товар за цінами, вказаними у видаткових накладних на дану партію товару. Моментом отримання товару вважається дата підписання видаткової накладної представником покупця, якщо представник покупця не зазначив дату у видатковій накладній, - то дата оформлення (складання) видаткової накладної постачальником.
У п. 2.5 договору сторони погодили, що при наявності у покупця заборгованості з оплати декількох видаткових накладних першою оплачуються видаткова накладна, виписана більш ранньою датою. При цьому постачальник має право відносити платежі, здійснені покупцем з порушенням умов цього договору, на власний розсуд в рахунок оплати накладних, виписаних більш ранньою датою, незалежно від призначення платежу, зазначеного покупцем у платіжних дорученнях.
Відповідно до п. 7.1 договору цей договір складений в 2-х примірниках, які мають однакову юридичну силу, і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін та діє до 31 грудня 2023 року, а в частині виконання зобов'язань - до повного їх виконання. В разі, якщо за 10 днів до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін письмово не повідомить іншу про розірвання договору в зв'язку з його закінченням, договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на тих же умовах щорічно.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 88260,18 грн на підтвердження чого до матеріалів справи долучені видаткові накладні: № 548 від 19.07.2023, № 732 від 08.08.2023, № 804 від 18.08.2023, № 932 від 08.09.2023, № 956 від 11.09.2023, № 1338 від 25.10.2023, № 1589 від 22.11.2023, № 64 від 05.01.2024, № 236 від 16.01.2024, № 1020 від 05.03.2024, № 1527 від 10.04.2024, № 1884 від 01.05.2024, № 2058 від 13.05.2024, №2416 від 31.05.2024, № 2417 від 31.05.2024, № 2727 від 26.06.2024.
Видаткові накладні підписані представниками обох сторін.
На підтвердження факту поставки позивачем також долучені до матеріалів справи товарно-транспортні накладні, які місять підпис відповідача про отримання товару.
Відповідачем було сплачено на користь позивача 81649,78 грн.
За розрахунком позивача, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 6610,40 грн.
Оскільки відповідач оплату заборгованості по договору не здійснив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 6610,40 грн основного боргу, а також 1597,28 грн пені, 646,93 грн інфляційних втрат та 163,97 грн 3% річних.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Позивач на підтвердження факту поставки відповідачу товару на загальну суму 88260,18 грн надав у матеріали справи видаткові накладні: : № 548 від 19.07.2023, № 732 від 08.08.2023, № 804 від 18.08.2023, № 932 від 08.09.2023, № 956 від 11.09.2023, № 1338 від 25.10.2023, № 1589 від 22.11.2023, № 64 від 05.01.2024, № 236 від 16.01.2024, № 1020 від 05.03.2024, № 1527 від 10.04.2024, № 1884 від 01.05.2024, № 2058 від 13.05.2024, №2416 від 31.05.2024, № 2417 від 31.05.2024, № 2727 від 26.06.2024.
Видаткові накладні підписані відповідачем без зауважень та заперечень.
Підписання видаткових накладних, які є первинними обліковими документами, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
У п. п. 2.2 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 18.07.2023) покупець зобов'язаний здійснити оплату товару протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару.
Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
За поставлений товар відповідач розрахувався частково на суму 81649,78 грн.
Невиконане відповідачем зобов'язання за договором у сумі 6610,40 грн підтверджується належними доказами.
Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 6610,40 грн.
На підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховані 646,93 грн інфляційних втрат та 163,97 грн 3% річних.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 646,93 грн інфляційних втрат та 163,97 грн 3% річних.
Також позивачем заявлено до стягнення 1597,28 грн пені.
За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст.549 Цивільного кодексу України).
Частиною 6 статті 232 ГК України (чинний на момент спірних правовідносин) визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У п. 4.1 договору сторони погодили, що у разі прострочення покупцем оплати товару (порушення п. 2.2 договору), покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми боргу, за кожен день прострочення грошового зобов'язання до повного погашення боргу покупцем.
Отже, у п. 4.1 договору сторони погодили інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж визначеного частиною шостою статті 232 ГК України - до повного погашення боргу покупцем.
Розрахунок пені на суму 1597,28 грн є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини перша, друга статті 86 ГПК України).
Враховуючи вище встановлені обставини, приписи ст.74, 76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКОГОЛЬНО-БЕЗАЛКОГОЛЬНИЙ КОМБІНАТ ДНІПРО" до Фізичної особи-підприємця Папяна Ваграма Суреновича про стягнення 6610,40 грн основного боргу, а також 1597,28 грн пені, 646,93 грн інфляційних втрат та 163,97 грн 3% річних.
За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Папяна Ваграма Суреновича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКОГОЛЬНО-БЕЗАЛКОГОЛЬНИЙ КОМБІНАТ ДНІПРО" (51000, Дніпропетровська обл., Царичанський р-н, смт Царичанка, вул. Царичанська, буд. 168, ідентифікаційний код 36710304) 6610,40 грн основного боргу, 1597,28 грн пені, 646,93 грн інфляційних втрат,163,97 грн 3% річних та судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 11.11.2025.
Суддя С.О. Турчин