ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.11.2025Справа № 910/10018/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО"
до Фізичної особи - підприємця Вареника Олександра Сергійовича
про стягнення 335208,10 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст позовних вимог
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця Вареника Олександра Сергійовича про стягнення 335208,10 грн, з яких: 238025,75 грн - заборгованість з орендної плати, 24550,58 грн - заборгованість з відшкодування податку за користування земельною ділянкою, 43565,24 грн - пеня, 17380,21 грн - інфляційне збільшення заборгованості з орендної плати, 4545,55 грн - 3% річних з орендної плати, 7140,77 грн - штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості з орендної плати.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 3299 від 22.12.2020 в частині внесення орендної плати за період з 01.02.2024 по 30.06.2025 та відшкодування податку за користування земельною ділянкою за період з 01.08.2023 по 30.06.2025.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Ухвалою від 19.08.2025 Господарський суд міста Києва залишив позовну заяву без руху.
20.08.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до якої останній зазначив, що позивачем помилково було визначено відповідачем за позовом по справі № 910/10018/25 фізичну особу-підприємця Шаповал Д.О, у зв'язку із чим просив суд відкрити провадження у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" до фізичної особи-підприємця Вареника Олександра Сергійовича про стягнення заборгованості, оскільки всі документи, долучені до позову, стосуються правовідносин, які виникли між КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" та ФОП Вареником О.С. за договором № 3299 від 23.11.2020.
Ухвалою від 20.08.2025 Господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/10018/25, визнав справу №910/10018/25 малозначною, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
04.11.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява від 03.11.2025, відповідно до якої останній, зокрема, зазначає, що у заяві про усунення недоліків від 20.08.2025 та у доданій до неї позовній заяві було допущено помилку в імені відповідача, а саме: відповідачем було вказано фізичну особу-підприємця Вареника Сергія Олександровича, в той час як згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань фізичною особою підприємцем з ідентифікаційним кодом 3325704492 є Вареник Олександр Сергійович, як і визначено у п. 3.2 умов договору №3299 від 22.12.2020.
Поряд з цим, у вказаній заяві від 03.11.2025 позивач надає пояснення з приводу заявлених до стягнення сум заборгованості.
Ухвалою від 05.11.2025 Господарський суд міста Києва виправив описку, допущену в ухвалі Господарського суду міста Києва від 20.08.2025 в частині імені відповідача, зазначивши: "фізична особа-підприємець Вареник Олександр Сергійович".
Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
З огляду на те, що відповідач Фізична особа-підприємець Вареник Олександр Сергійович має зареєстрований електронний кабінет у системі "Електронний суд" ЄСІТС, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.08.2025 була надіслана до його електронного кабінету.
Згідно з п.2 ч.6 ст. ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи ухвала від 20.08.2025 про відкриття провадження у справі була доставлена відповідачу ФОП Варенику О.С. 21.08.2025 О 08:06.; дата отримання судом інформації про доставку документа в електронний кабінет сторони: 21.08.2025 о 09:48. Отже, згідно із п.2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у Фізичної особи-підприємця Вареника Олександра Сергійовича за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 3299 від 22.12.2020, виникла заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.02.2024 по 30.06.2025 у розмірі 238025,75 грн, а також зі сплати відшкодування податку за користування земельною ділянкою за період з 01.08.2023 по 30.06.2025 у розмірі 24550,58 грн.
Посилаючись на порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором оренди позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 238025,75 грн та заборгованості з відшкодування податку за користування земельною ділянкою у розмірі 24550,58 грн, а також нарахованої на підставі п.3.8 договору оренди пені у розмірі 43565,24 грн і штрафу у розмірі 3% річних від простроченої суми заборгованості, що становить 7140,77 грн, та нарахованих на підставі ч.2 ст.625 ЦК України інфляційного збільшення заборгованості з орендної плати у розмірі 17380,21 грн та 3% річних у розмірі 4545,55 грн.
Відповідно до наданих пояснень позивач деталізує розмір заборгованості з орендної плати за період з 01.02.2024 по 30.06.2025, зазначаючи, що заборгованість за лютий 2024 становить 11901,28 грн; за березень 2024 - грудень 2024 становить 135241,90 грн; за січень 2025 - лютий 2025 становить 45441,28 грн; за березень 2025 становить 15147,09 грн; за травень 2025 - червень 2025 становить 30294,20 грн.
Також позивач у поясненнях навів деталізований розрахунок заборгованості з відшкодування податку за користування земельною ділянкою за період з 01.08.2023 по 30.06.2025, зазначивши, що така заборгованість за серпень 2023 становить 866,30 грн; за вересень 2023 - грудень 2023 становить 4211,00 грн; за січень 2024 - грудень 2024 становить 13277,28 грн; за лютий 2025 - червень 2025 становить 6196,00 грн.
Позиція відповідача
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу та в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.
22.12.2020 між Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Фізичною особою - підприємцем Вареником Олександром Сергійовичем (орендар) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (балансоутримувач) укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 3299 від 22.12.2020 (надалі - договір), відповідно до умов якого орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно (надалі - об'єкт оренди), що розташоване за адресою; м. Київ, вул. Вербицького Архітектора, буд. 11 (п.1.1 договору).
Об'єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 117,20 кв.м, що обліковуються на балансі КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (пп.4.1 п.4 договору).
Згідно із пп.6.1 п.6 договору вартість об'єкта, визначена на підставі фінансової звітності балансоутримувача, становить 507433,34 грн (без ПДВ).
Відповідно до умов п.2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна; акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору.
Актом приймання-передачі нерухомого майна від 22.12.2020 (додаток №1 до договору) балансоутримувач передав, а орендар прийняв в орендне користування нежитлові приміщення загальною площею 117,20 кв.м, які розташовані у будівлі центрального теплового пункту за адресою; м. Київ, вул. Вербицького Архітектора, буд.11, що перебувають на балансі КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО".
Згідно з п.3.1 орендна плата становить суму, визначену у підпункті пп.8.1 п.8 договору, та складає 14667,00 грн (без ПДВ) щомісяця. Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою. Також визначено, що компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою та витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю компенсуються орендарем в порядку, передбаченому пунктом 6.5 договору або в інший, не заборонений законодавством спосіб (пп.8.2 п.8 договору). Компенсацію витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою орендар зобов'язаний сплачувати на підставі виставлених балансоутримувачем рахунків (п.6.5 договору).
У п.3.2 договору визначено, що орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди; орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.
Відповідно до п.3.3 договору орендар сплачує орендну плату щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем.
У п.3.7 договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується балансоутримувачем.
Згідно з п.3.8 договору на суму заборгованості орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати; орендар згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні витрати по заборгованості та 3 % річних від простроченої суми заборгованості; у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за ними становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.
У п. 9.2 договору міститься запевнення, що орендар має можливість, забезпечену його власними або залученими фінансовими ресурсами, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі відповідно до цього договору.
Договір набирає чинності в день його підписання сторонами і діє 5 років (п.12.1, пп.11.1 п.1 договору).
Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 3299 підписаний сторонами 20.12.2020.
У позовній заяві позивач зазначає, що протягом строку дії договору розмір орендної плати неодноразово підлягав коригуванню на підставі відповідних рішень Київської міської ради:
- відповідно до рішення Київської міської ради №7531/7572 від 14.12.2023 з 01.01.2024 до 31.12.2024 розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 50% від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва;
- відповідно до рішення Київської міської ради від № 424/10232 05.12.2024 з 01.01.2025 до 31.12.2025 розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 75 % від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва;
- відповідно до рішенням Київської міської ради № 21/10488 від 30.01.2025 (опубліковане 07.04.2025) з 01.03.2025 до 31.12.2025 розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 50 % від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.
Поряд з цим, позивач зазначає, що розмір відшкодування податку за користування земельною ділянкою також підлягав коригуванню, про що оформлювались відповідні коригувальні акти.
Позивачем надані у матеріали справи підписані між сторонами акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з оренди: №80 від 31.01.2024 на суму 13524,19 грн; №575 від 29.02.2024 на суму 13524,19 грн; №1114 від 31.03.2024 на суму 13524,19 грн; №1697 від 30.04.2024 на суму 13524,19 грн; №2214 від 31.05.2024 на суму 13524,19 грн; №2751 від 30.06.2024 на суму 13524,19 грн; №3368 від 31.07.2024 на суму 13524,19 грн; №3881 від 31.08.2024 на суму 13524,19 грн; №4356 від 30.09.2025 на суму 13524,19 грн; №4888 від 31.10.2024 на суму 13524,19 грн; №5419 від 30.11.2024 на суму 13524,19 грн; №6089 від 31.12.2024 на суму 13524,19 грн; №22 від 31.01.2025 на суму 22720,64 грн; №648 від 28.02.2025 на суму 22720,64 грн; №1181 від 31.03.2025 на суму 22720,64 грн; №1809 від 30.04.2025 на суму 15147,10 грн.
Водночас долучено коригувальний акт від 15.04.2025 до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2025.
Поряд з цим позивачем долучені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з відшкодування податку за користування земельною ділянкою: №3803 від 31.08.2023 на суму 1052,75 грн; №4295 від 30.09.2023 на суму 1052,75 грн; №4780 від 31.10.2023 на суму 1052,75 грн; №5227 від 30.11.2023 на суму 1052,75 грн; №5678 від 31.12.2023 на суму 1052,75 грн; №194 від 31.01.2024 на суму 1106,44 грн; №668 від 29.02.2024 на суму 1106,44 грн; №1209 від 31.03.2024 на суму 1106,44 грн; №1818 від 30.04.2024 на суму 1106,44 грн; №2325 від 31.05.2024 на суму 1106,44 грн; №2850 від 30.06.2024 на суму 1106,44 грн; №3269 від 31.07.2024 на суму 1106,44 грн; №3782 від 31.08.2024 на суму 1106,44 грн; №4254 від 30.09.2024 на суму 1106,44 грн; №4787 від 31.10.2024 на суму 1106,44 грн; №5309 від 30.11.2024 на суму 1106,44 грн; №5839 від 31.12.2024 на суму 1106,44 грн; №125 від 31.05.2025 на суму 1239,20 грн; №551 від 28.02.2025 на суму 1239,20 грн; №1073 від 31.03.2025 на суму 1239,20 грн.
Як вбачається з наданих позивачем пояснень відповідач на дату подання позовної заяви підписаних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) з оренди за травень 2025 - червень 2025 та підписаних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) з відшкодування податку за користування земельною ділянкою за квітень 2025 - червень 2025 не повернув позивачу.
За розрахунком позивача заборгованість відповідача перед позивачем за договором в частині внесення орендної плати за період з 01.02.2024 по 30.06.2025 становить 238025,75 грн та в частині відшкодування податку за користування земельною ділянкою за період з 01.08.2023 по 30.06.2025 становить 24550,58 грн.
На підставі ст.625 ЦК України позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у розмірі 4545,55 грн та інфляційне збільшення заборгованості з орендної плати у розмірі 17380,21 грн, а також нарахованих на підставі п.3.8 договору оренди пеню у розмірі 43565,24 грн і штраф у розмірі 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 7140,77 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).
Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Наявним у матеріалах справи актом приймання-передачі нерухомого майна від 22.12.2020 підтверджується передача відповідачу в орендне користування нежитлових приміщень загальною площею 117,20 кв.м, які розташовані у будівлі центрального теплового пункту за адресою; м. Київ, вул. Вербицького Архітектора, буд.11.
Оскільки в матеріалах справи відсутній складений сторонами договору акт про повернення майна з оренди, суд приходить до висновку, що у спірні періоди з 01.02.2024 по 30.06.2025 та з 01.08.2023 по 30.06.2025 відповідач користувався нерухомим майном позивача.
За наслідками користування об'єктом оренди між орендарем та балансоутримувачем підписувались акти здачі-прийняття робіт (надання послуг). Відповідні акти також підписувались на відшкодування податку за користування земельною ділянкою.
З наданих позивачем пояснень та доданої до матеріалів справи оборотно-сальдової відомості по рахунку 377101 за 22.12.2020-24.07.2025 вбачається, що за спірні періоди відповідачем були здійснені часткові оплати з оренди, а саме: 1622,91 грн за лютий 2024, 15147,09 грн за квітень 2025, а також були здійснені часткові оплати з відшкодування податку за користування земельною ділянкою, а саме: 186,45 грн за серпень 2023, 1239,20 грн за січень 2025.
Згідно із наданими позивачем у матеріали справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) з оренди з січня 2024 року по квітень 2025 року, з урахуванням коригувального акту від 15.04.2025 до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2025, оборотно-сальдової відомості по рахунку 377101 за 22.12.2020-24.07.2025 та здійснених часткових оплат заборгованість з орендної плати за період з 01.02.2024 - 30.06.2025 становить 238025,75 грн.
Підписавши зазначені акти, відповідач фактично визнав користування у цей період спірним нерухомим майном, а також правильність здійсненого позивачем розрахунку орендної плати. При цьому матеріали справи не містять заперечень відповідача щодо нарахованої орендної плати у спірний період.
Позивачем не надано підписаних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) з оренди за травень 2025 - червень 2025, оскільки, як вбачається із наданих пояснень останнього, відповідач на дату подання позовної заяви не повернув їх позивачу.
У п.3.3 договору сторони погодили, що орендар сплачує орендну плату щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем. Таким чином, обов'язок орендаря здійснити орендну плату не залежить від підписання відповідних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Згідно із ч.1, 2 ст.762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.
У пункті п.3.5. договору сторони погодили, що орендна плата сплачується відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа місяця за розрахунковим.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи вищевикладене, у відповідача, у зв'язку з укладенням договору та прийняттям в користування об'єкта оренди, виникло зобов'язання зі сплати орендної плати за весь час користування об'єктом оренди.
За розрахунком позивача заборгованість відповідача з орендної плати за договором за вирахуванням часткових оплат становить 238025,75 грн.
Відповідно до наданих позивачем у матеріали справи актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) з відшкодування податку за користування земельною ділянкою за період з серпня 2023 року по березень 2025 року, з урахуванням оборотно-сальдової відомості по рахунку 377101 за 22.12.2020-24.07.2025 та здійснених часткових оплат заборгованість з відшкодування податку за користування земельною ділянкою за період з 01.08.2023 - 30.06.2025 становить 24550,58 грн.
Позивач доказів на спростування заявлених вимог та оплати заборгованості з орендної плати та з відшкодування податку за користування земельною ділянкою відповідач суду не надав.
Згідно з ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд зазначає, що за змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Матеріалами справи підтверджується факт користування відповідачем у спірні періоди об'єктом оренди та наявність у відповідача перед позивачем заборгованості з оплати оренди у розмірі 238025,75 грн та з оплати відшкодування податку за користування земельною ділянкою у розмірі 24550,58 грн.
Відповідно до ч.3 ст.13 та ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ним свого обов'язку з оплати оренди та відшкодування податку за користування земельною ділянкою.
Ураховуючи викладене вище, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з оплати оренди у розмірі 238025,75 грн та оплати відшкодування податку за користування земельною ділянкою у розмірі 24550,58 грн.
Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
На підставі ст.625 ЦК України позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у розмірі 4545,55 грн та інфляційне збільшення заборгованості з орендної плати у розмірі 17380,21 грн, а також, нарахованих на підставі п.3.8 договору оренди, пеню у розмірі 43565,24 грн і штраф у розмірі 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 7140,77 грн.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц).
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та процентів річних від простроченої суми.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.
Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Суд перевірив розрахунок 3% річних, нарахованих за загальний період з 18.03.2024 по 29.07.2025, та встановив, що розрахунок є арифметично правильним, здійснений відповідно до вимог законодавства та умов договору. Отже, позовна вимога про стягнення 3% річних у розмірі 4545,55 грн є обґрунтованою
Дослідивши розрахунок інфляційних втрат (нараховані за загальний період з 18.03.2024 по 29.07.2025), суд встановив, що при розрахунку інфляційних витрат позивач не прийняв до уваги місяць, в якому індекс інфляції був менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція, а саме: липень 2025 року - 99,80). Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат, суд встановив, що обґрунтованими є вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 16934,46 грн.
За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Відповідальність у вигляді пені за несвоєчасне виконання зобов'язання з оплати орендної плати передбачена у п.3.8 договору, відповідно до якого за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати на користь підприємства- балансоутримувача, орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
Частиною 6 статті 232 ГК України (чинного на час виникнення спірних правовідносин та станом на час нарахування пені) передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно із наданого позивачем до позову розрахунку, позивач здійснив нарахування пені на суми заборгованості наростаючим підсумком без врахуванням положень частини шостої статті 232 ГК України.
Пункт 3.8. договору не містить ні іншого строку, відмінного від встановленого частиною 6 статті 232 ГК України, зокрема, який є більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати.
Проте, позивач наведених приписів не врахував та нарахував пеню поза межами визначеного частиною 6 статті 232 ГК України строку.
З урахуванням зазначеного, суд зазначає, що правильними періодами, на які здійснюється нарахування та сумами заборгованості на які здійснюється нарахування є: на заборгованість у сумі 11901,28 грн з 18.03.2024 по 17.09.2024; на заборгованість у сумі 13524,19 грн (суми боргу за березень-грудень 2024 року) з 18.03.2024 по 15.10.2024, з 16.05.2024 по 15.11.2024, з 17.06.2024 по 16.12.2024, з 16.07.2024 по 15.01.2025, 16.08.2024 по 15.02.2025, 16.09.2024 по 15.03.2025, 16.10.2024 по 15.04.2025, 18.11.2024 по 17.05.2025, 16.12.2024 по 15.06.2025, 16.01.2025 по 15.07.2025; на заборгованість у сумі 22720,64 грн (суми боргу за січень-лютий 2025 року) 17.02.2025 по 29.07.2025, з 17.03.2025 по 29.07.2025; на заборгованість у сумі 15147,09 грн (суми боргу за березень, травень - червень 2025 року) з 16.04.2025 по 29.07.2025, з 16.06.2025 по 29.07.2025, з 16.07.2025 по 29.07.2025.
За перерахунком суду обґрунтованою сумою пені є 28033,61 грн, а тому позовні вимоги у цій частині є частково обґрунтованими.
Згідно із ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Положеннями п.3.8. договору сторони погодили, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за ними становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.
Перевіривши розрахунок штрафу суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 7140,77 грн (238025,75 грн х 3% = 7140,77 грн).
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини перша, друга статті 86 ГПК України).
ВИСНОВКИ СУДУ.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО", а саме: про стягнення з Фізичної особи - підприємця Вареника Олександра Сергійовича заборгованості з орендної плати у сумі 238025,75 грн, заборгованості з відшкодування податку за користування земельною ділянкою у сумі 24550,58 грн, пені у сумі 28033,61 грн, інфляційних втрат у сумі 16934,46 грн, 3% річних у сумі 4545,55 грн, штраф у розмірі 7140,77 грн.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Вареника Олександра Сергійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5, ідентифікаційний код 40538421) заборгованість з орендної плати у сумі 238025,75 грн, заборгованість з відшкодування податку за користування земельною ділянкою у сумі 24550,58 грн, пеню у сумі 28033,61 грн, інфляційні втрати у сумі 16934,46 грн, 3% річних у сумі 4545,55 грн, штраф у розмірі 7140,77 грн, судовий збір у сумі 3830,77 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 11.11.2025.
Суддя С.О. Турчин