ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.11.2025Справа № 910/14001/25
Суддя Сташків Р.Б. розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі»
про забезпечення позову (до подання позову)
особа, яка може отримати статус відповідача Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго»
До Господарського суду міста Києва надійшла заява від Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» (далі - заявник) про забезпечення позову, яка подана через систему електронний суд 10.11.2025 та зареєстрована канцелярією суду 11.11.2025.
У своїй заяві заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову до пред'явлення позову шляхом заборони Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри 25, Ідентифікаційний код 00100227) як Адміністратору комерційного обліку та Адміністратору розрахунків до набрання рішенням суду законної сили виконувати та реалізовувати рішення від 16.07.2025 №01/43490, від 27.06.2025 №01/39920, від 21.08.2025 №01/51156 викладені в листах від 15.08.2025 за №01/49950, від 19.09.2025 за №01/57408, від 19.09.2025 за №01/57407 «Про перекладку даних комерційного обліку» за квітень 2025 року, за травень 2025 року та червень 2025 року по віртуальній точці комерційного обліку (ЕІС-код ТКО 62ZV193111S60286R) щодо спожитих обсягів АТ «Одеський припортовий завод» у частині внесення, використання чи застосування скоригованих даних комерційного обліку у системі управління ринком (платформа DataHub) та при проведенні розрахунків небалансів балансуючої групи, до якої входить АТ «ДТЕК Одеські електромережі» по обсягам споживання електричної енергії АТ «Одеський припортовий завод».
За загальним правилом, встановленим 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Свою заяву про забезпечення позову (до подання позову) заявник мотивує наступним.
22.04.2025 АТ «ДТЕК «Одеські електромережі» приєднано до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії №285, що є публічним договором приєднання та Додатком 1 до Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307, чинний на момент спірних взаємовідносин (далі - Правила ринку), та долучено до реєстру учасників ринку.
Пунктом 1.6 вказаного Договору №285 передбачено, що учасник ринку передає свою відповідальність іншій СВБ шляхом укладання договору щодо участі в балансуючій групі такого учасника ринку у порядку, передбаченому Правилами ринку на час делегування фінансової відповідальності за небаланси учасника ринку іншій СВБ цей Договір призупиняє свою дію лише в частині фінансової відповідальності за небаланси електричної енергії перед ОСП.
Відповідно до глави 1.5 Правил ринку АТ «ДТЕК «Одеські електромережі» стало учасником балансуючої групи згідно укладеного договору про купівлю-продаж електричної енергії для врегулювання небалансів від 19.07.2024 №2-1-2024/2374. Стороною, відповідальною за баланси за вказаним Договором є ТОВ «Д.ТРЕЙДІНГ».
Відповідно до умов п. 1.2 Договору про купівлю-продаж електричної енергії для врегулювання небалансів від 19.07.2024 №2-1-2024/2374 та п. 1.5.5. Правил ринку ТОВ «Д.ТРЕЙДІНГ» несе фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії балансуючої групи (в т.ч. АТ «ДТЕК «Одеські електромережі») перед ПрАТ «НЕК «Укренерго».
З 13.03.2025 постачання електричної енергії АТ «Одеський припортовий завод» здійснювалося ДПЗД «УКРІНТЕРЕНЕРГО» на підставі укладеного Договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії № 03/25. ДПЗД «УКРІНТЕРЕНЕРГО» направило вимогу постачальника на відключення об'єкта (точки комерційного обліку) споживача від 17.03.2025 № 44/11-002513/В на відключення АТ «Одеський припортовий завод» з 22.04.2025.
08.04.2025 АТ «ДТЕК «Одеські електромережі» вказану вимогу відхилило з підстав судової заборони вчиняти будь-які дії з припинення та/або розподілу електричної енергії у справах №916/5187/24 та 916/5167/24.
У свою чергу, ДПЗД «УКРІНТЕРЕНЕРГО» ініціювало суперечки до ПрАТ «НЕК «Укренерго» за період квітня-червня 2025, за результатом розгляду яких ПрАТ «НЕК «Укренерго» дійшов наступного висновку: «ОСР в порушення вимог п. 6.2.8 та п. 7.10 ПРРЕЕ покладає (завантажує) на платформу Датахаб обсяги електричної енергії на постачальника «останньої надії», що спожиті споживачами, які згідно даних інформаційно-телекомунікаційної платформи Датахаб не обліковуються за постачальником «останньої надії», як стороною відповідальної за баланс та які не відключені згідно з вимогою електропостачальника про відключення».
ПрАТ «НЕК «Укренерго» були прийняті рішення від 16.07.2025 №01/43490, від 27.06.2025 №01/39920, від 21.08.2025 №01/51156, якими АТ «ДТЕК «Одеські електромережі» мало виконати проведення коригування даних комерційного обліку шляхом виключення обсягів споживання електроенергії споживачів з обсягів постачання електроенергії ПОН.
15.08.2025 за №01/49950, 19.09.2025 за №01/57408, 19.09.2025 за №01/57407 ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» направив листи «Про перекладку даних комерційного обліку», зі змісту яких йдеться про те, що ПрАТ «НЕК «Укренерго» сформовано оновлені дані комерційного обліку з повідомленням Адміністратора розрахунків про готовність даних комерційного обліку для коригування за квітень 2025 по віртуальній точці комерційного обліку (ЕІС-код ТКО 62ZV193111S60286R), для здійснення перерахунку платежів. Аналогічно за травень 2025 року та червень 2025 року.
Тобто, ПрАТ «НЕК «Укренерго» як АКО виключив спожитий обсяг електричної енергії у квітні-червні 2025 року споживачем АТ «Одеський припортовий завод» з обсягів постачання ДПЗД «УКРІНТЕРЕНЕРГО» та переклав ці обсяги на втрати ОСР - АТ «ДТЕК «Одеські Електромережі».
Заявник посилається на рішення Господарського суду Одеської області від 09.10.2025 у справі №916/1701/25, яким визнано недійсними односторонні правочини ДПЗД «Укрінтеренерго» та АТ «ДТЕК «Одеські Електромережі» щодо відмови виконувати умови договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії №03/25 від 13.03.2025 року та публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1, шляхом ініціювання відключення. Судом у вказаному рішенні встановлено відсутність підстав для припинення електропостачання з 22.04.2025 за договором № 03/25 про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 13.03.2025, вказаний договір має належним чином сторонами виконуватися, а отже весь обсяг спожитий АТ «Одеський припортовий завод» за договором № 03/25 є обсягами постачання ДПЗД «Укрінтеренерго».
Пунктом 1.2 Додатку 10 «Правила коригування» до Правил ринку затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307 вказує на те, що надання АКО оновлених сертифікованих даних комерційного обліку до АР для проведення планового коригування щодо розрахункового місяця здійснюються: не пізніше 15 календарного дня другого місяця, наступного за розрахунковим; не пізніше 15 календарного дня сьомого місяця, наступного за розрахунковим.
Тож, не пізніше 15.11.2025, 15.12.2025, 15.01.2026 Адміністратор розрахунків має виконати рішення Адміністратора комерційного обліку від 16.07.2025 №01/43490, від 27.06.2025 №01/39920, від 21.08.2025 №01/51156, викладені у листах від 15.08.2025 за №01/49950, 19.09.2025 за №01/57408, 19.09.2025 за №01/57407 ПрАТ «НЕК «Укренерго» та розрахувати (визначити) обсяг та вартість небалансів електричної енергії для ТОВ «Д.ТРЕЙДІНГ», як стороні відповідальній за баланс (СВБ) в балансуючу групу якого входить АТ «ДТЕК «ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», що виникли у зв'язку з формуванням АКО оновлених даних комерційного обліку по ТКО АТ «ОДЕСЬКИЙ ПРИПОРТОВИЙ ЗАВОД» за спірний період (квітень-червень 2025), з направленням для оплати ТОВ «Д.ТРЕЙДІНГ» звітів про коригування та коригувальних Актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів за спірний період (квітень-червень 2025).
З метою недопущення настання негативних наслідків, передбачених главою 1.7., пунктами 10.12 та 10.15 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307 (далі - Правила ринку) у вигляді набуття учасником ринку статусу «Переддефолтний» та «Дефолтний» ТОВ «Д.ТРЕЙДІНГ» змушений буде оплатити виставлені АР рахунки з подальшим їх перевиставленням позивачу, як учаснику СВБ, на виконання умов договору про участь у балансуючій групі.
Тож, саме АТ «ДТЕК «ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є кінцевим платником у разі реалізації цих рішень АКО, оскільки ТОВ «Д.Трейдінг» лише виконує функцію розрахункової сторони балансуючої групи і після отримання рахунків зобов'язаний перекласти фінансовий тягар на учасників групи, включно з позивачем.
В свою чергу, оскільки станом на момент подання даної заяви про забезпечення позову спір стосовно правомірності дій ДПЗД «УКРІНТЕРЕНЕРГО» та рішень АКО щодо покладення обсягів споживання електричної енергії по ТКО АТ «ОДЕСЬКИЙ ПРИПОРТОВИЙ ЗАВОД» на Позивача є предметом розгляду у судовій справі № 916/1701/25 і остаточно не вирішено і рішення не вступило в законну силу, виконання учасниками ринку спірних рішень АКО є передчасним.
У разі набуття рішенням Господарського суду Одеської області від 09.10.2025 у справі № 916/1701/25 законної сили, яким встановлено законні підстави віднесення обсягів споживання електричної енергії АТ «ОДЕСЬКИЙ ПРИПОРТОВИЙ ЗАВОД» на балансуючу групу ДПЗД «УКРІНТЕРЕНЕРГО», і якщо на цей момент АР та Позивачем буде виконано спірні рішення АКО, захист порушених прав Позивача та виконання рішення у даній справі шляхом повернення Позивачу сплачених коштів на виконання рішень АКО вкрай буде ускладнено.
Виходячи з вищезазначеного, виконання Відповідачем, як АР, прийнятих рішень у статусі АКО щодо проведення корегувань небалансів електричної енергії по обсягам постачання ДПЗД «УКРІНТЕРЕНЕРГО» споживачу АТ «ОДЕСЬКИЙ ПРИПОРТОВИЙ ЗАВОД» за квітень - червень 2025 спричинить значне додаткове фінансове навантаження на позивача у розмірі 37462222,20 грн, тобто прямі негативні наслідки у вигляді безпідставних нарахувань, втрати значних коштів та ризику порушення умов участі на ринку електроенергії.
За твердженнями заявника, заходи забезпечення позову, зазначені в даній заяві, є вкрай необхідними для захисту його прав та безпосередньо пов'язані із предметом позову, з яким АТ «ДТЕК «Одеські Електромережі» планує звернутися до Господарського суду міста Києва:
- визнати незаконними та скасувати рішення Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) як Адміністратора комерційного обліку від 16.07.2025 №01/43490, від 27.06.2025 №01/39920, від 21.08.2025 №01/51156, викладені у листах від 15.08.2025 за №01/49950, 19.09.2025 за №01/57408, 19.09.2025 за №01/57407 прийнятих за результатами суперечок, ініційованих ДПЗД «УКРІНТЕРЕНЕРГО» щодо даних комерційного обліку споживання електричної енергії споживачами постачальника останньої надії у квітні, травні та червні 2025 р., в частині коригування даних комерційного обліку споживача АТ «ОДЕСЬКИЙ ПРИПОРТОВИЙ ЗАВОД» по віртуальній точці комерційного обліку (ЕІС-код ТКО 62ZV193111S60286R) за період з 22.04.2025 по 10.06.2025 та покладення обсягів спожитої електричної енергії на втрати АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»;
- зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) відновити становище АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», яке існувало до порушення права, шляхом зобов'язання Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» як Адміністратора комерційного обліку вчинити дії щодо зміни сертифікованих даних комерційного обліку (ЕІС-код ТКО 62ZV193111S60286R) в системі управління ринком (на платформі DATAHUB (Датахаб), а саме виключити з облікових даних Оператора системи розподілу АКЦІІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» обсяги електричної енергії спожиті за період з 22.04.2025 по 10.06.2025 АТ «ОДЕСЬКИЙ ПРИПОРТОВИЙ ЗАВОД» (ЕІС-код ТКО 62ZV193111S60286R), які покласти на балансуючу групу електропостачальника ДПЗД «УКРІНТЕРЕНЕРГО», як постачальника «останньої надії» та передати зазначені нові сертифіковані дані комерційного обліку Адміністратору розрахунків та учасникам ринку для здійснення перерахунку платежів.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред'являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Так, згідно зі статями 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 86 ГПК України, cуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.
При цьому, судом має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе відновити свій правовий стан, який існував до імовірного порушення його прав та захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суд зазначає, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача покладається саме на заявника.
Так, заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» як Адміністратору комерційного обліку та Адміністратору розрахунків до набрання рішенням суду законної сили виконувати та реалізовувати рішення від 16.07.2025 №01/43490, від 27.06.2025 №01/39920, від 21.08.2025 №01/51156 викладені в листах від 15.08.2025 за №01/49950, від 19.09.2025 за №01/57408, від 19.09.2025 за №01/57407 «Про перекладку даних комерційного обліку» за квітень 2025 року, за травень 2025 року та червень 2025 року по віртуальній точці комерційного обліку (ЕІС-код ТКО 62ZV193111S60286R) щодо спожитих обсягів АТ «Одеський припортовий завод» у частині внесення, використання чи застосування скоригованих даних комерційного обліку у системі управління ринком (платформа DataHub) та при проведенні розрахунків небалансів балансуючої групи, до якої входить АТ «ДТЕК Одеські електромережі» по обсягам споживання електричної енергії АТ «Одеський припортовий завод».
Предметом майбутнього позову будуть вимоги про визнання незаконними та скасування рішень ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» від 16.07.2025 №01/43490, від 27.06.2025 №01/39920, від 21.08.2025 №01/51156 викладених в листах від 15.08.2025 за №01/49950, від 19.09.2025 за №01/57408, від 19.09.2025 за №01/57407 «Про перекладку даних комерційного обліку» за квітень 2025 року, за травень 2025 року та червень 2025 року по віртуальній точці комерційного обліку (ЕІС-код ТКО 62ZV193111S60286R) щодо спожитих обсягів АТ «Одеський припортовий завод» у частині внесення, використання чи застосування скоригованих даних комерційного обліку у системі управління ринком (платформа DataHub) та при проведенні розрахунків небалансів балансуючої групи, до якої входить АТ «ДТЕК Одеські електромережі» по обсягам споживання електричної енергії АТ «Одеський припортовий завод». А також зобов'язання відповідача відновити становище позивача, яке існувало до порушення права. Тобто майбутній спір матиме немайновий характер.
Отже, судове рішення у разі задоволення такого позову не вимагатиме його примусового виконання. Відтак у цьому випадку не повинна досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а досліджується та оцінюється така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.
Аналогічний висновок викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №904/2641/19.
Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).
Ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
З огляду на викладене вище, у даному випадку, за висновками суду, застосування обраного заявником заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів сторін, а також породження нових позовів.
Наведене підтверджує наявність обґрунтованих підстав для вжиття заходів до забезпечення позову.
Судом враховано, що заходи забезпечення позову є тимчасовими, на період вирішення спору, з метою запобігання розширення кола осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення спору та зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він планує звернутися до суду.
За висновками суду, визначені заявником заходи забезпечення позову гарантуватимуть ефективний захист оспорюваних прав та інтересів заявника, за захистом яких заявник планує звернутися до суду.
Суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч. 3 ст. 138 ГПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Згідно із приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 ГПК України, суд
Заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» про забезпечення позову (до подання позову) задовольнити.
Вжити заходів забезпечення позову (до подання позову) шляхом заборони Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри 25, Ідентифікаційний код 00100227) як Адміністратору комерційного обліку та Адміністратору розрахунків до набрання рішенням суду законної сили виконувати та реалізовувати рішення від 16.07.2025 №01/43490, від 27.06.2025 №01/39920, від 21.08.2025 №01/51156 викладені в листах від 15.08.2025 за №01/49950, від 19.09.2025 за №01/57408, від 19.09.2025 за №01/57407 «Про перекладку даних комерційного обліку» за квітень 2025 року, за травень 2025 року та червень 2025 року по віртуальній точці комерційного обліку (ЕІС-код ТКО 62ZV193111S60286R) щодо спожитих обсягів АТ «Одеський припортовий завод» у частині внесення, використання чи застосування скоригованих даних комерційного обліку у системі управління ринком (платформа DataHub) та при проведенні розрахунків небалансів балансуючої групи, до якої входить АТ «ДТЕК Одеські електромережі» по обсягам споживання електричної енергії АТ «Одеський припортовий завод».
Стягувач: Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» (м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28Б; ідентифікаційний код 00131713).
Боржник: Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри 25; ідентифікаційний код 00100227).
Дана ухвала є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її підписання незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Ухвалу підписано 11.11.2025.
Суддя Сташків Р.Б.