ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.11.2025справа №910/10463/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/10463/25
за позовом Корпорації «ТСМ Груп» (вул. Ямська, буд. 72, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 37034171)
до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 24584661)
про стягнення 201 871,79 грн 3% річних та 936 688,20 грн втрат від інфляції,
за участю представників:
позивача - Носика Б.М. (ордер від 17.01.2023 серія АЕ №1174276; в режимі відеоконференції з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом»);
відповідача - Касьянова М.Г. (довіреність від 23.07.2024 №б/н; в режимі відеоконференції з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом»).
1. Стислий виклад позовних вимог
Корпорація «ТСМ Груп» (далі - Корпорація) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - Товариство) 201 871,79 грн 3% річних та 936 688,20 грн втрат від інфляції, нарахованих за порушення зобов'язання за договором на виконання комплексних робіт від 15.06.2020 №12/20 (зареєстрований 21.07.2020 за №20-123-08-20-06467; далі - Договір).
Позовні вимоги мотивовано тим, що:
- 15.06.2020 Корпорацією (генеральний підрядник) і Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно - Українська атомна електрична станція» (замовник; правонаступником якого є Товариство) було укладено Договір, за умовами якого генеральний підрядник зобов'язується за завданням замовника з дотриманням вимог законодавства виконати комплекс робіт: «ВП Южно - Українська АЕС. Технічне переоснащення комплексу інженерно-технічних засобів системи фізичного захисту північної частини периметра. І етап. Роздільна гребля, КПП-4. Будівельні роботи» в цілому або за етапами в обсягах та у строки, що зазначені у графіку виконання робіт (додаток №2) та у відомостях обсягів робіт (додаток №4) до вказаного Договору;
- на виконання умов Договору позивачем виконано роботи на загальну суму 30 564 449,06 грн, що підтверджується довідками від 30.07.2021 №1 і від 30.09.2021 №2, та довідкою від 28.010.2022 №3, актами приймання виконаних будівельних робіт;
- строк оплати робіт, виконання яких підтверджено: довідкою від 30.07.2021 №1 (форма КБ-3) сплив 04.10.2021; довідкою від 30.09.2021 №2 (форма КБ-3) сплив 03.12.2021, довідкою від 28.01.2022 (форма КБ-3) сплив 04.04.2022;
- замовник свої грошові зобов'язання належним чином не виконав, виконані роботи не оплатив;
- 26.04.2022 Корпорація (первісний кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Управління механізованих робіт» (новий кредитор; далі - Управління) укладено договір №1220-УМР/П про відступлення права вимоги до Товариства, відповідно до умов якого позивач відступив на користь Управління частину вимог на суму 25 468 036,55 грн за Договором;
- залишок заборгованості, право вимоги на яку залишилось у позивача, у сумі 5 093 607,31 грн відповідачем не сплачено, що стало підставою для звернення до суду про стягнення суми основного боргу, 3 % річних та втрат від інфляції;
- рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 у справі №910/2991/24 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства на користь Корпорації 5 093 607,31 грн основного боргу, 1 грн 3 % річних, 48 723,89 грн втрат від інфляції, 62 889,52 грн судового збору, 7 000 витрат на професійну правничу допомогу;
- нарахування 3% річних та втрат від інфляції у справі №910/2991/24 були здійснені по 11.03.2024 та лютий 2024 року відповідно;
- заборгованість відповідача, стягнута за рішенням Господарського суду міста Києві у справі №910/2991/24, була примусово стягнута виконавчою службою 09.07.2025 та перерахована позивачу 10.07.2025;
- розрахунки 3% річних здійснені на всю суму простроченої заборгованості 5 093 607,31 грн за період з дати, по яку рішенням Господарського суду міста Києві у справі №910/2991/24, від 18.06.2024 у справі №910/2991/24 стягнуто 3% річних та втрати від інфляції за порушення строків оплати за Договором, по день виконання вказаного рішення;
- у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання за Договором позивачем нараховано 201 871,79 3 % річних (за період з 12.03.2024 по 08.07.2025) та 936 688,20 грн втрат від інфляції (за період з 12.03.2024 по 30.06.2025).
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Товариство 18.09.2025 подало суду відзив на позов, в якому зазначило таке:
- наявні обставини очевидної неспівмірності заявленої до стягнення суми процентів річних та втрат від інфляції, що є винятковими підставами для зменшення 3 % річних та втрат від інфляції;
- станом на 18.09.2025 (дата підпису відзиву) ринок електричної енергії України перебуває в кризовому стані; накопичена заборгованість поставила під загрозу стабільну безпечну роботу Товариства та виконання ним своїх зобов'язань перед державою, працівниками, кредиторами, державними банками та контрагентами; основна причина накопичення боргу є заборгованість державного підприємства «Гарантований покупець» (далі - ДП «Гарантований покупець») перед Товариством; у зв'язку із значним зростанням простроченої заборгованості ДП «Гарантований покупець» перед Підприємством, суттєвим зменшенням обсягу відпуску електроенергії, виникла серйозна фінансова криза не платежів, що, в свою чергу, призвело до порушення строків виконання зобов'язань з оплати за договорами;
- відповідно до довідки від 01.09.2025 № 01-45579 про взаємні розрахунки філії «ВП ПАЕС» Товариства та Корпорацією за період 01.07.2020 по 01.09.2025 відступлено: 5 756 325,66 грн за актами від 28.01.2022 №1, №3, №4, №6, №8; 21 325 521,42 грн за актом від 30.09.2021 №2; 3 479 796,78 грн за актами від 30.07.2021 №5 і №7, вказане свідчить про відсутність вини відповідача у несвоєчасній оплаті робіт, а отже і про відсутність підстав для покладання на відповідача відповідальності за таке прострочення;
- втрата відповідачем значної частини виробничих потужностей внаслідок окупації Запорізької АЕС, покладання на відповідача в умовах воєнного положення додаткового фінансового тягаря у вигляді спеціальних обов'язків на ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільного інтересу і необхідність в таких умовах підтримувати безпеку АЕС (Рівненської, Хмельницької, Південноукраїнської) є надзвичайними обставинами, які перешкодили відповідачу своєчасно виконати свої зобов'язання;
- стягнення з Підприємства відсотків річних та втрат від інфляції у значних розмірах може підірвати можливості виконання стратегічним підприємством своїх пріоритетних для безпеки держави завдань - підтримання безпечної експлуатації атомних енергоблоків та виконання соціально важливої державної місії, а саме забезпечення доступності електричної енергії для споживачів.
3. Стислий виклад відповіді позивача на відзив
Корпорація 22.09.2025 подала суду відповідь на відзив, в якій, зокрема, вказала, що відповідач у відзиві не спростував обставини та аргументи, викладені в позові, а сам факт укладення Договору лише підтверджує наявність заборгованості та ніяк не свідчить про причини її виникнення.
4. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 13.10.2025.
Товариство 18.09.2025 подало суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами, до 1 000 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.11.2025.
Представник позивача у судовому засіданні 03.11.2025 оголосив вступне слово та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача оголосив вступне слово та заперечив проти задоволення позовних вимог
Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з'ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209 і 210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.
У судовому засіданні 03.11.2025 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.
Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
15.06.2020 Корпорацією (генеральний підрядник) і Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно - Українська атомна електрична станція» (правонаступником якого є Товариство; замовник) було укладено Договір, за умовами якого:
- генеральний підрядник зобов'язується за завданням замовника з дотриманням вимог законодавства виконати комплекс робіт з теми: «ВП Южно-Українська АЕС. Технічне переоснащення комплексу інженерно-технічних засобів системи фізичного захисту північної частини периметра. І етап. Роздільна гребня, КПП-4. Будівельні роботи» в цілому або за етапами в обсягах та у строки, що зазначені у графіку виконання робіт (додаток №2) та у відомостях обсягів робіт (додаток №4) до Договору (пункт 1.1 Договору);
- згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі - ДКПП) дані роботи відносяться до коду 43.29 «Роботи будівельно-монтажні, інші» (пункт 1.2 Договору);
- генеральний підрядник здає в обумовлені терміни виконані роботи замовнику, за свій рахунок усуває дефекти, що виявилися в процесі виробництва робіт і в межах гарантійного терміну експлуатації; замовник зобов'язується прийняти та сплатити виконані роботи (пункт 1.3 Договору);
- місцем виконання Договору є м. Южноукраїнськ (пункт 1.4 Договору);
- договірна ціна робіт, доручених до виконання генеральному підряднику, зменшується на 1 661,84 грн, і складає: 30 563 787,22 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 5 093 964,54 грн (пункт 2.1 Договору в редакції додаткової угоди від 04.06.2021 №3/20-123-08-20-064767/3);
- договірна ціна Договору є динамічною, визначається відповідно до положень ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» (пункт 2.2 Договору);
- терміни виконання робіт визначені в графіку виконання робіт (додаток №2), який є невід'ємною частиною Договору (пункт 3.1 Договору);
- виконання будівельно-монтажних робіт здійснюється генеральним підрядником згідно з графіком виконання робіт та відомостями обсягу робіт (додаток №4) (пункт 3.2 Договору);
- оплата за виконані роботи здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок генерального підрядника після підписання сторонами довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, складеної на підставі актів виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В протягом 45 банківських днів (пункт 4.1 Договору);
- Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 30.03.2023 (пункт 16.6 Договору в редакції додаткової угоди від 21.12.2020 №2).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 у справі №910/2991/24 за позовом Корпорації до Товариства про стягнення 5 240 793,55 грн позов задоволено частково; стягнуто з Товариства на користь Корпорації: 5 093 607,31 грн основного боргу; 1 грн 3% річних; 48 723,89 грн втрат від інфляції; 62 889,52 грн судового збору і 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 у справі №910/2991/24 скасовано частково, викладено його резолютивну частину в такій редакції: « 1. Позов Корпорації «Тсм Груп» - задовольнити частково. 2. Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код: 24584661) на користь Корпорації "Тсм Груп" (03150, м. Київ, вул. Ямська, буд. 72, ідентифікаційний код: 37034171) 5 093 607 (п'ять мільйонів дев'яносто три тисячі шістсот сім) грн 31 коп. - основного боргу, 49 738 (сорок дев'ять тисяч сімсот тридцять вісім) грн 45 коп. - 3% річних, 97 447 (дев'яносто сім тисяч чотириста сорок сім) грн 79 коп. - інфляційних втрат, а також 62 889 (шістдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять) грн 52 коп. - судового збору, 7 000 (сім тисяч) грн - витрат на професійну правничу допомогу.».
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2025 у справі № 910/2991/24 постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 в частині стягнення 49 738,45 грн 3% річних, 62 889,52 грн судового збору, 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, 3 633,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 залишено без змін.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 у справі №910/2991/24 в частині стягнення 1 грн 3% річних, 62 889,52 грн судового збору і 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката скасовано, викладено відповідну резолютивну частину рішення у такій редакції «Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (адреса: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код - 24584661) на користь Корпорації «Тсм Груп» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Ямська, буд. 72; ідентифікаційний код - 37034171) 3% річних - 49 738 (сорок дев'ять тисяч сімсот тридцять вісім) грн 45 коп., судового збору - 62 889 (шістдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять) грн 52 коп., витрат на професійну правничу допомогу - 7 000 (сім тисяч) грн».
Судом у межах розгляду справи №910/2991/24 встановлено факт належного виконання Корпорацією комплексу робіт на загальну суму 30 561 643,86 грн, що підтверджується:
- довідкою від 30.07.2021 №1 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2021 (форма КБ-3) на суму 3 479 796,78 грн., складеною на підставні актів приймання виконаних будівельних робіт за липень 2021 (форма № КБ-2В) від 30.07.2021 №5 на суму 590 544,06 грн і від 30.07.2021 №7 на суму 2 889 252,72 грн;
- довідкою від 30.09.2021 №2 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2021 (форма КБ-3) на суму 21 325 521,42 грн, складеною на підставні акта приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 (форма № КБ-2В) від 30.09.2021 №2 на суму 21 325 521,42 грн;
- довідкою від 28.01.2022 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2022 (форма КБ-3) на суму 5 756 325,66 грн, складеною на підставні актів приймання виконаних будівельних робіт за січень 2022 (форма № КБ-2В) від 28.01.2022 №1 на суму 2 190 595,02 грн, від 28.01.2022 №3 на суму 537 094,98 грн, від 28.01.2022 №4 на суму 368 947,62 грн, від 28.01.2022 №6 на суму 53 333,16 грн і від 28.01.2022 №8 на суму 2 606 354,88 грн.
26.04.2022 позивачем (первісний кредитор) і Управлінням (новий кредитор) було укладено договір №1220-УМР/П про відступлення права вимоги до відповідача, за умовами якого Корпорація відступила на користь Управління частину вимог на суму 25 468 036,55 грн за Договором.
В той же час, залишок заборгованості (5 093 607,31 грн), право вимоги на яку залишилось у позивача, Товариством не сплачено.
Заборгованість Товариства за рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 у справі №910/2991/24 була стягнута в примусовому порядку та перерахована Корпорації 10.07.2025 платіжною інструкцією №5821 на суму 5 191 055,10 грн.
У межах справи №910/2991/24 судом було стягнуто з відповідача суми втрат від інфляції за період з 31.10.2023 по 11.03.2024 та 3% річних за період з 14.11.2023 по 11.03.2024.
В межах даної справи Корпорація нараховує Товариству 201 871,79 грн 3% річних за період з 12.03.2024 по 08.07.2025 та 936 688,20 грн втрат від інфляції за період з 12.03.2024 по 30.06.2025.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до частини першої статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 зі справи №910/4590/19 зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок судом встановлено, що періоди нарахування сум 3% річних і втрат від інфляції розраховані позивачем правильно, сума втрат від інфляції розрахована також правильно, проте сума 3% розрахована позивачем неправильно.
За перерахунком суду сума 3% річних становить 202 627,89 грн.
Разом з тим, частиною другою статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Відтак, оскільки суд не може виходити за межі заявленої позивачем до стягнення суми 3% річних, то стягненню з Товариства підлягає 201 871,79 грн 3% річних та 936 688,20 грн втрат від інфляції за розрахунком позивача.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Компанія вказує, що: 04.03.2022 м. Енергодар Запорізької області та відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Товариства (ВП ЗАЕС) були захоплені Збройними Силами Російської Федерації та до теперішнього часу перебувають в тимчасовій окупації; Енергодарська міська територіальна громада, у якій розташована ВП ЗАЕС, віднесена до тимчасово окупованих Російською Федерацією території України з 02.03.2022 згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309; з моменту окупації ВП ЗАЕС працює в екстремальних умовах, на початку захоплення атомна станція працювала на мінімальних потужностях, а вже з вересня 2022 року відпуск електричної енергії у мережу зі станції не здійснюється; разом з цим, для підтримання життєздатності атомних блоків живлення станції відбувається за рахунок виробленої електричної енергії іншими атомними станціями України; в структурі електроенергії, виробленої відокремленими підрозділами Товариства, до моменту окупації військовими Російської Федерації найбільшу частку складала електроенергія, вироблена саме ВП ЗАЕС, оскільки з 15 діючих атомних енергоблоків енергосистеми України - 6 енергоблоків належать ВП ЗАЕС; таким чином, на теперішній час відповідачем втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії; поряд з цим, Товариство продовжує нести витрати з утримання об'єктів і персоналу ВП ЗАЕС, не одержуючи від діяльності цього відокремленого підрозділу жодного доходу; зокрема, зазначені втрати виробничих потужностей вкрай негативно вплинули на фінансовий стан відповідача; так, за період 2022 року Товариством отримані збиток в розмірі 6,75 млрд. грн, що підтверджується звітом про фінансові результати за 2022 рік (розділ І, код рядка 2355 «Чистий фінансовий результат»).
Разом з тим, заборгованість за Договором виникла у відповідача до введення на території України воєнного стану (24.02.2022), відтак посилання Товариства на надзвичайні обставини є безпідставними.
Окрім того, за наявною на офіційному сайті Товариства фінансовою звітністю за 9 місяців 2022 року баланс відповідача на кінець звітного періоду склав 251 379 793 тис. грн.
Тобто Товариство мало можливість належним чином виконати умови Договору в частині вчасної оплати виконаних позивачем робіт.
Що ж до посилань відповідача на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2020 зі справи №902/417/18 як підставу для зменшення розміру нарахованих сум 3% річних і втрат від інфляції на 99%, то слід зазначити таке.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2023 зі справи №917/991/22 Касаційний суд висловив таку позицію: « 7.46. Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
7.47. Інфляційні втрати (індекс споживчих цін) - це показник, який характеризує зміни загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для невиробничого споживання (постанова Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №341/915/16-ц).
7.48. Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 на які посилається скаржник).
7.49. Таким чином вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу. Такі висновки викладено і у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18 (на яку посилається скаржник).
7.50. Визначені частиною другою статті 625 ЦК України право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг)».
Крім того, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.10.2023 зі справи №904/4334/22 Касаційний суд зазначив: «При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання і виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Як вірно зазначено апеляційним господарським судом, суд не може за клопотанням відповідача (боржника) зменшити розмір заявлених до стягнення інфляційних втрат».
Таким чином, нарахована позивачем сума втрат від інфляції зменшенню не підлягає.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі №903/602/24 викладено таку правову позицію щодо можливості зменшення розміру відсотків, нарахованих відповідно до частини другої статті 625 ЦК України до спорів щодо зменшення розміру відсотків річних: «три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов'язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних».
Разом з тим, позивачем у даній справі заявлено вимогу про стягнення 3% річних, а тому розмір нарахованих позивачем відсотків є мінімально можливим та подальшому зменшенню не підлягає.
Також позивач просить стягнути з відповідача 30 000 грн витрат на правову допомогу.
В свою чергу, відповідача просив зменшити розмір витрат на правову допомогу до 1 000 грн.
Відповідно до частин першої і третьої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої і частини п'ятої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Корпорацією і Адвокатським об'єднанням «Віннерлекс» 05.08.2021 було укладено договір про надання правничої допомоги, за умовами якого адвокатське об'єднання зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити відповідно до умов договору надану адвокатським об'єднанням правову допомогу та витрати, пов'язані з виконанням договору, що здійснюються адвокатським об'єднанням.
17.01.2023 Корпорацією надано ордер серія АЕ №1174276 на ім'я адвоката Носика Богдана Миколайовича, який не містить обмежень прав адвоката.
Згідно з підписаною 25.07.2025 позивачем і Адвокатським об'єднанням «Віннерлекс» специфікацією №151 до договору від 05.08.2021, сторонами погоджено надання професійної правничої допомоги Корпорації під час розгляду Господарським судом міста Києва справи про стягнення з Товариства втрат від інфляції та 3% річних за Договором, в тому числі зі складання, оформлення і подання позовної заяви, всіх інших необхідних процесуальних документів; фіксований розмір гонорару - 30 000 грн.
Оплата вказаних коштів підтверджується платіжною інструкцією від 28.07.2025 №1779 на суму 30 000 грн.
Враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, обсяг наданих адвокатом послуг (складання позовної заяви з додатками та відповіді на відзив, участь у судових засіданнях), прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає 30 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, підстав для зменшення розміру даних витрат до 1 000 грн судом не встановлено.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Корпорації «ТСМ Груп» (вул. Ямська, буд. 72, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 37034171) до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 24584661) про стягнення 201 871,79 грн 3% річних та 936 688,20 грн втрат від інфляції задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 24584661) на користь Корпорації «ТСМ Груп» (вул. Ямська, буд. 72, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 37034171): 201 871 (двісті одну тисячу вісімсот сімдесят одну) грн 79 коп. 3% річних; 936 688 (дев'ятсот тридцять шість тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн 20 коп. втрат від інфляції; 13 662 (тринадцять тисяч шістсот шістдесят дві) грн 72 коп. судового збору і 30 000 (тридцять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.
Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11.11.2025.
Суддя Оксана Марченко