ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.11.2025Справа № 910/13902/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-2004»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Імпекс»
про стягнення 80.802,12 грн
Суддя Сівакова В.В.
Без виклику учасників
07.11.2025 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-2004» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Імпекс» про стягнення 80.802,12 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.05.2025 між позивачем та відповідачем укладено договір-заявку № 30/05/2025, згідно якої відповідач зобов'язався здійснити перевезення вантажу вагою до 10 тонн за маршрутом Нідерланди-Україна, дата завантаження 03-04 червня 2025 роки, а доставки 10-12 червня 2025 року. Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної автомобіль позивача DAF FX480FT (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з напівпричепом (реєстраційний номер НОМЕР_2) 03.06.2025 було завантажено скляними волокнами, а 10.06.2025 вантаж був отриманий в Україні. 10.06.2025 позивачем та відповідачем було підписано акт наданих послуг № 784, який підтверджує факт надання міжнародних транспортних послуг за маршрутом Apeldoorn (Нідерланди) - Харків (Україна). Вартість наданих послуг згідно акту наданих послуг становить 154.385,40 грн. Відповідач претензій по об'єму, якості та строкам надання послуг не мав, що зазначено в акті наданих послуг. Документи, після виконання перевезення вантажу були направлені позивачем відповідачу 18.06.2025, відповідач їх отримав 23.06.2025, що підтверджується експрес-накладною ТОВ «Нова пошта» № 20451188332948. Розрахунок за послуги, відповідно до умов договору, повинен був бути здійснений протягом 10 банківських днів після отримання документів, тобто не пізніше 08.07.2025. 03.07.2025 відповідач частково оплатив міжнародні транспортні послуги в сумі 74.385,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 31. Розрахунок в розмірі 80.000,00 грн до теперішнього часу так і не проведено, чим порушено договірне зобов'язання.
10.11.2025 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти або майно Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Імпекс» в межах ціни позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-2004» про забезпечення позову суд відзначає наступне
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
При цьому обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.
Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно не співвідноситься з предметом позову про стягнення боргу, а отже відсутній конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому заходи про накладення арешту на майно не спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову. Крім цього, позивачем не наведено конкретні характеристики, належного відповідачу майна, на яке вимагається накладення арешту.
Заявником суду не наведено жодних підстав які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову щодо накладення арешту на грошові суми ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача.
Слід зазначити, що та обставина, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВ Імпекс» повністю не сплатило надані позивачем послуги перевезення, не може беззаперечно свідчити про неможливість реального виконання рішення суду та наявність будь-яких труднощів при виконанні такого рішення.
Приймаючи до уваги відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.
Згідно з п. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140 ГПК України, -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-2004» про забезпечення позову відмовити повністю.
Ухвала набрала чинності 11.11.2025. Ухвала підлягає оскарженню протягом десяти днів з дня її підписання.
СуддяВ.В.Сівакова