ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.10.2025Справа № 910/5482/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Батій О.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу
за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»
до 1) Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі»
про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії та відновити становище, яке існувало до порушення прав
за участю представників:
від позивача: Рудюк Ю.А.
від відповідача-1: Мартьянова Л.В.
від відповідача-2: Дем'яненко О.І.
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі - ДПЗД «Укрінтеренерго», позивач) до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПрАТ «НЕК «Укренерго», відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» (далі - ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі», відповідач-2) про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії та відновити становище, яке існувало до порушення прав.
У обґрунтування позову ДПЗД «Укрінтеренерго» зазначило, що неправомірні дії відповідачів з покладення на позивача, як постачальника «останньої надії», обсягів спожитої електричної енергії після втрати чинності наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148 та завершення 90-денного терміну договору електропостачання споживачам - ПрАТ «Цинк», ТОВ «Проско Ресурси», ТОВ «Торгмонтаж», ПАТ «Енергомашспецсталь», ТОВ «Краматорський металопрокатний завод», ТОВ «Краматорський феросплавний завод», ПрАТ «Старокраматорський машинобудівельний завод», ТОВ «Слов'янська індустріальна спілка «Сода», ТОВ «Армус-рент», КПТМ «Криворіжтепломережа» та ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» порушують права ДПЗД «Укрінтеренерго» на достовірні дані комерційного обліку в системі управління ринком електричної енергії щодо купівлі-продажу зазначеної електричної енергії для споживачів та погіршують його фінансовий стан як постачальника «останньої надії».
У позові ДП «Укрінтеренерго» просить:
1) визнати неправомірними та незаконними дії ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі», як адміністратора комерційного обліку та постачальника послуг комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, щодо покладання обсягів 1 637 290 кВт*год спожитої електричної енергії споживачами з 07.12.2023 по 31.12.2023 на ДПЗД «Укрінтеренерго», як сторону відповідальну за баланс;
2) визнати неправомірними та незаконними дії ПрАТ «НЕК «Укренерго», як адміністратора комерційного обліку та адміністратора розрахунків, щодо покладання обсягів 1 637 290 кВт*год спожитої електричної енергії споживачами з 07.12.2023 по 31.12.2023 на ДПЗД «Укрінтеренерго», як сторону відповідальну за баланс;
3) зобов'язати ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі», як оператора системи та адміністратора комерційного обліку, вчинити дії шляхом зміни сертифікованих даних комерційного обліку в системі управління ринком (платформа ММS), скасувати сертифіковані дані комерційного обліку щодо обсягів 1 637 290 кВт*год електричної енергії, покладених на балансуючу групу електропостачальника ДПЗД «Укрінтеренерго», як постачальника «останньої надії», що спожиті за точками комерційного обліку/площадками вимірювання (ЕІС-кодами) споживачами: ПрАТ «Цинк», ТОВ «Проско Ресурси», ТОВ «Торгмонтаж», ПАТ «Енергомашспецсталь», ТОВ «Краматорський металопрокатний завод», ТОВ «Краматорський феросплавний завод», ПрАТ «Старокраматорський машинобудівельний завод», ТОВ «Слов'янська індустріальна спілка «Сода», ТОВ «Армус-Рент», КПТМ «Криворіжтепломережа» та ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», провести нове формування сертифікованих даних та покласти обсяги 1 637 290 кВт*год електричної енергії, що використані з 07.12.2023 по 31.12.2023, на втрати оператора системи - ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» та передати зазначені нові сертифіковані дані комерційного обліку адміністратору розрахунків та учасникам ринку для здійснення перерахунку платежів;
4) зобов'язати ПрАТ «НЕК «Укренерго», як оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку, вчинити дії шляхом зміни сертифікованих даних комерційного обліку в системі управління ринком (платформа ММS), скасувати сертифіковані дані комерційного обліку щодо обсягів 1 637 290 кВт*год електричної енергії, покладених на балансуючу групу електропостачальника ДПЗД «Укрінтеренерго», як постачальника «останньої надії», що спожиті за точками комерційного обліку/площадками вимірювання (ЕІС-кодами) споживачами: ПрАТ «Цинк», ТОВ «Проско Ресурси», ТОВ «Торгмонтаж», ПАТ «Енергомашспецсталь», ТОВ «Краматорський металопрокатний завод», ТОВ «Краматорський феросплавний завод», ПрАТ «Старокраматорський машинобудівельний завод», ТОВ «Слов'янська індустріальна спілка «Сода», ТОВ «Армус-Рент», КПТМ «Криворіжтепломережа» та ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», провести нове формування сертифікованих даних та покласти обсяги 1 637 290 кВт*год електричної енергії, що використані з 07.12.2023 по 31.12.2023, на втрати оператора системи - ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» та передати зазначені нові сертифіковані дані комерційного обліку адміністратору розрахунків та учасникам ринку для здійснення перерахунку платежів;
5) відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів ДПЗД «Укрінтеренерго», шляхом заборони ПрАТ «НЕК «Укренерго» використовувати при здійснені будь-яких розрахунків з ДПЗД «Укрінтеренерго» дані комерційного обліку, що спожиті за точками комерційного обліку/площадками вимірювання (ЕІС-кодами) споживачами ПрАТ «Цинк», ТОВ «Проско Ресурси», ТОВ «Торгмонтаж», ПАТ «Енергомашспецсталь», ТОВ «Краматорський металопрокатний завод», ТОВ «Краматорський феросплавний завод», ПрАТ «Старокраматорський машинобудівельний завод», ТОВ «Слов'янська індустріальна спілка «Сода», ТОВ «Армус-Рент», КПТМ «Криворіжтепломережа» та ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» з 07.12.2023 по 31.12.2023 в обсязі 1 637 290 кВт*год;
6) відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів ДПЗД «Укрінтеренерго», шляхом зобов'язання ПрАТ «НЕК «Укренерго» вчинити дії шляхом формування та надання нових актів корегування (врегулювання) до актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів, актів коригування до актів приймання-передачі послуги (послуг з передачі електричної енергії) із зазначенням скасованих сертифікованих даних комерційного обліку щодо обсягів електричної енергії, що спожиті за точками комерційного обліку/площадками вимірювання (ЕІСкодами) споживачами з 07.12.2023 по 31.12.2023 на ДПЗД «Укрінтеренерго», як сторону відповідальну за баланс.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.05.2025 за вказаним позовом було відкрите провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідач-1 (ПрАТ «НЕК «Укренерго») у строк, встановлений законом, надав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав, зазначив, що зобов'язання позивача, як постачальника «останньої надії», з постачання електричної енергії вказаним споживачам не припинилося навіть після втрати чинності наказу Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148, при цьому позивач не надіслав споживачам повідомлення про завершення дії договору через платформу «Датахаб» та не вказав конкретну дату припинення цього договору, чим порушив вимоги Правил роздрібного ринку електричної енергії. У спірних правовідносинах ПрАТ «НЕК «Укренерго» рекомендувало позивачу та відповідачу-2 звернутися за роз'ясненням до НКРЕКП щодо трактувань положень наказу № 148 від 06.05.2022, проте, оскільки врегулювання спору не відбулося, ПрАТ «НЕК «Укренерго» самостійно сформувало оновлені дані комерційного обліку та повідомило адміністратора розрахунків про готовність даних комерційного обліку для коригування, зокрема, й за грудень 2023 року для здійснення перерахунку платежів.
Відповідач-2 (ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі») також надав відзив на позов, в якому проти заявлених вимог заперечив, вказав, що вони є необґрунтованими, ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» при покладенні обсягів споживання електричної енергії вищевказаними споживачами на ДП «Укрінтеренерго» керувався наказом № 148 від 06.05.2022, яким встановлено, що постачальник «останньої надії» на період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування здійснює постачання електричної енергії тим споживачам, у яких відсутній електропостачальник. При цьому наказ Міністерства енергетики України від 10.10.2023 № 307 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства енергетики від 13.04.2022 № 148», на який посилається позивач, суперечить змісту конституційного принципу незворотності дії закону у часі та негайної норми процесуального права. Так, всім споживачам, у яких на 06.05.2023 (дату набуття чинності наказу № 148) був відсутній електропостачальник, електропостачання здійснюється постачальником «останньої надії» на весь період дії воєнного стану, на відміну від нових споживачів, які переводяться до постачальника «останньої надії» після набуття чинності наказу № 307, а саме - з 07.12.2023, на яких розповсюджуються положення щодо строку, який не може перевищувати 90 днів.
У відповідях на відзиви відповідачів позивач зауважив, що у спірних правовідносинах учасники роздрібного ринку керуються вимогами Закону України «Про ринок електричної енергії» та іншими нормативно-правовими актами з урахуванням Положення № 148, проте, з 07.12.2023 ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» не мало законодавчих підстав покладати обсяги споживання вказаних споживачів на ДПЗД «Укрінтеренерго». Оскільки зобов'язання позивача з електропостачання в даному випадку припинилося, то положення Правил роздрібного ринку електричної енергії про повідомлення споживачів щодо закінчення дії договору не застосовуються, а технічна можливість вчинення вказаних дій через платформу «Датахаб» була відсутня. ДПЗД «Укрінтеренерго» виконало належним чином приписи та положення щодо інформування споживачів та оператора системи про завершення постачання електричної енергії споживачу постачальником «останньої надії» з 07.12.2023, а ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» мав виконати приписи підпункту 1 п. 7.5 ПРРЕЕ та ст. 64 вказаного Закону, а в разі їх невиконання - ПрАТ «НЕК «Укренерго» повинне було покласти обсяги споживання на ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» згідно з п. 6.2.8 ПРРЕЕ.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 17.07.2025, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.
Представники відповідачів-1, 2 проти заявлених вимог заперечили з підстав, наведених у відзивах, просили відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов ДПЗД «Укрінтеренерго» задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.
Установлено, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 1344 від 06.11.2018 ДПЗД «Укрінтеренерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р «Про визначення Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" постачальником "останньої надії"», на позивача були покладені спеціальні обов'язки, а саме - виконання функцій постачальника "останньої надії" (далі - ПОН) на період з 01.01.2019 до 31.12.2022 на всій території України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.
ПрАТ «НЕК «Укренерго» є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго». Відповідно до ст. 53 Закону України «Про ринок електричної енергії» на ПрАТ «НЕК «Укренерго» покладено функції адміністратора комерційного обліку (далі - АКО), який забезпечує організацію та адміністрування комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, а також виконує функції центральної агрегації даних комерційного обліку.
ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» діє на підставі ліцензії на розподіл електричної енергії, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 27.11.2018 № 1531, та виконує функції оператора системи розподілу електричної енергії (далі - ОСР).
Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» листами від 16.05.2022 № 08-29/85, від 31.05.2022 № 08-29/889, від 07.06.2022 № 08-29/912, від 10.06.2022 № 08-29/928, від 01.07.2022 № 08-29/977, від 24.07.2022 № 08-29/912, від 24.07.2022 № 08-29/912 повідомило споживачів, що вони віднесені до категорії споживачів, постачання електроенергії яким здійснює постачальник «останньої надії» (ДПЗД «Укрінтеренерго»), а саме: ПрАТ «Цинк» - з 25.05.2022; ТОВ «Проско Ресурси» - з 06.06.2022; ТОВ «Торгмонтаж» - з 09.06.2022; ПАТ «Енергомашспецсталь», ТОВ «Краматорський металопрокатний завод», ТОВ «Краматорський феросплавний завод», ПрАТ «Старокраматорський машинобудівельний завод», ТОВ «Слов'янська індустріальна спілка «Сода» - з 10.06.2022; ТОВ «Армус-рент» - з 01.07.2022; КПТМ «Криворіжтепломережа» - з 24.07.2022; ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» - з 18.08.2022.
Поряд з цим судом встановлено, що між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» виникли відносини щодо реєстрації ОСР, як постачальника послуг комерційного обліку (ППКО), та зобов'язання з надання останнім інформації з даними комерційного обліку спожитої/виробленої/переданої електричної енергії в систему управління ринком (платформа MMS) для використання ПрАТ «НЕК «Укренерго», як АКО та адміністратора розрахунків, для подальших розрахунків з ДПЗД «Укрінтеренерго», в межах укладених між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ДПЗД «Укрінтеренерго» двосторонніх договорів - договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0044-02022 та договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 03.05.2019 № 0044-01022.
Відносини між учасниками роздрібного ринку електричної енергії врегульовано положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, якими також встановлено окремий порядок укладення договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".
Так, частиною 6 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.
Відповідно до частини 11 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник "останньої надії" зобов'язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.
Згідно з ч. 8, 9 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 3.4.4 глави 3.4 розділу III ПРРЕЕ, які кореспондуються з умовами, що зазначені в Комерційній пропозиції № 8 від 07.11.2023 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", яка є додатком 1 до договору, постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.
Разом з тим наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану» (набув чинності 06.05.2022) було затверджене Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану (далі - Положення № 148).
Нормами абзацу 2 пункту 7 вказаного Положення встановлено, що постачальник «останньої надії» у період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування (кpім випадку зміни постачальника за ініціативою споживача в порядку глави 6.1 розділу VI ПРРЕЕ) здійснює постачання електричної енергії тим споживачам, у яких відсутній електропостачальник, в тому числі яким станом на 04 березня 2022 року постачання електричної енергії здійснював постачальник «останньої надії».
У подальшому наказом Міністерства енергетики України № 307 від 10.10.2023 (далі - Наказ № 307), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 24.10.2023 за № 1859/40915 та був оприлюднений 06.12.2023 в Офіційному віснику України за № 98, Наказ № 148 визнано таким, що втратив чинність.
Позивач стверджує, що він, як постачальник «останньої надії», належно виконував покладені на нього обов'язки та постачав електричну енергію споживачам ПрАТ «Цинк», ТОВ «Проско Ресурси», ТОВ «Торгмонтаж», ПАТ «Енергомашспецсталь», ТОВ «Краматорський металопрокатний завод», ТОВ «Краматорський феросплавний завод», ПрАТ «Старокраматорський машинобудівельний завод», ТОВ «Слов'янська індустріальна спілка «Сода», ТОВ «Армус-рент», КПТМ «Криворіжтепломережа» та ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» понад термін, визначений Законом України «Про ринок електричної енергії» та умовами договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», до 06.12.2023.
Водночас, на думку позивача, вже з 07.12.2023 ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» не мало законодавчих підстав застосовувати наказ Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148, а саме - покладати обсяги споживання електричної енергії вищевказаними споживачами на ДПЗД «Укрінтеренерго», як постачальника «останньої надії», а тому своїми діями відповідач-2 порушив положення ч. 9 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункт 6.2.8 та пункт 7.5 ПРРЕЕ.
Матеріали справи свідчать, що листами № 44/09-5952/ПОH, № 44/09-6471/ ПОH, № 44/09-5958/ПОH, № 44/09-6000/ПОH, № 44/09-6293/ПОH, № 44/09-6245/ПОH, № 44/09-5969/ПОH, № 44/09-5944/ПОH, № 44/09-6004/ПОH, № 44/09-6152/ПОH, № 44/09-5867/ПОH від 09.11.2023 ДПЗД «Укрінтеренерго» повідомило своїх споживачів про те, що договір вважається припиненим в частині постачання електричної енергії з дати втрати чинності/скасування Положення № 148, якщо на день втрати чинності/скасування зазначеного положення постачання електричної енергії споживачу здійснюється більше ніж 90 діб.
Також листом № 44/09-3130/ПОН від 10.11.2023 ДПЗД «Укрінтеренерго» поінформувало ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі», ПрАТ «НЕК «Укренерго» та обласні військові адміністрації про завершення постачання електричної енергії споживачам постачальника «останньої надії» з дати втрати чинності/скасування Наказу № 148 із зазначенням таких споживачів.
Оскільки станом на 10.11.2023 позивачу не було відомо дати втрати чинності наказу № 148 та закінчення постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», а також у зв'язку з відсутністю технічної можливості відобразити за 21 день в інформаційно-телекомунікаційній платформі «Датахаб» процес «Заявка на закінчення дії договору на постачання», ДПЗД «Укрінтеренерго» звернулося до ПрАТ «НЕК «Укренерго», як адміністратора комерційного обліку, з листами № 44/09-3227/ПОН та № 44/09-1506 від 17.11.2023, в яких просило не вчиняти дії з покладення обсягів площадок споживачів, які знаходяться на постачанні постачальника «останньої надії» більше 90 днів, на позивача, як сторону відповідальну за баланс, та виключити площадки споживачів з реєстру ТКО інформаційно-телекомунікаційної платформи Datahub з 00 год.00 хв. дня, наступного за днем оприлюднення Наказу № 307.
Крім того листом № 44/09-1589 від 05.12.2023 ДПЗД «Укрінтеренерго» повідомило оператора системи, що 06.12.2023 в Офіційному віснику України за № 98 буде оприлюднено наказ Міністерства енергетики України від 10.10.2023 № 307 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148» та про те, що останнім днем постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» споживачам, що перебувають на постачанні електричної енергії більше 90 днів є 06.12.2023.
На зазначені звернення ПрАТ «НЕК «Укренерго» надало відповіді (листи № 01/62854 від 21.11.2023 та № 01/63193 22.11.2023), в яких вказало, що повідомлення ДПЗД «Укрінтеренерго» про завершення дії договору поза «Датахаб» в період дії зобов'язань постачальника «останньої надії» на підставі Наказу № 148 та без вказівки конкретної дати припинення договору є дією, яка не відповідає вимогам діючих нормативно-правових актів, зокрема ПРРЕЕ, тому ДПЗД «Укрінтеренерго» має ініціювати процеси завершення постачання електричної енергії зі споживачами за ініціативою ПОН відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів та вимог договорів про надання послуг з постачання.
Не погодившись з рішенням НЕК «Укренерго» щодо вирішення суперечки між ДПЗД «Укрінтеренерго» та ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» з питання обсягів електричної енергії за грудень 2023 року, позивач ініціював процедуру досудового врегулювання спору, подавши відповідну заяву № 44/09-981/пон від 13.03.2024 до НКРЕКП (Регулятор), ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» та НЕК «Укренерго».
Листом № 4756/20.4/7-24 від 02.05.2025 НКРЕКП повідомила позивача, що з метою отримання необхідної для врегулювання спору інформації, вона звернулася до Міністерства енергетики України щодо надання роз'яснення стосовно дати завершення ДПЗД «Укрінтеренерго», як постачальником «останньої надії», електропостачання споживачам у зв'язку зі скасуванням Наказу № 148. До отримання зазначених роз'яснень від Міністерства енергетики України НКРЕКП зупинила розгляд спору, відтак, заява ПОН про досудове врегулювання спору з боку Регулятора є невирішеною.
Поряд з цим встановлено, що ДПЗД «Укрінтеренерго» отримало звіт ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) вищенаведених споживачів постачальника "останньої надії" за грудень 2023 року з протоколом підпису.
Зі свого боку ДПЗД «Укрінтеренерго» прийняло на облік розрахунковим шляхом обсяги за грудень 2023 року лише за період з 01.12.2023 по 06.12.2023, що становить 550 055 кВт*год. Обсяги за грудень 2023 року, які ДПЗД «Укрінтеренерго» вважає неприйнятними, становлять 1 637 290 кВт*год.
У цьому позові ДПЗД «Укрінтеренерго» вказує на неправомірність дій відповідачів з покладення на нього обсягів електричної енергії, спожитої ПрАТ «Цинк», ТОВ «Проско Ресурси», ТОВ «Торгмонтаж», ПАТ «Енергомашспецсталь», ТОВ «Краматорський металопрокатний завод», ТОВ «Краматорський феросплавний завод», ПрАТ «Старокраматорський машинобудівельний завод», ТОВ «Слов'янська індустріальна спілка «Сода», ТОВ «Армус-рент», КПТМ «Криворіжтепломережа» та ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» у період з 07.12.2023 по 31.12.2023 у розмірі 1 637 290 кВт*год, оскільки вважає, що 90-денний термін дії договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" припинився, починаючи з 07.12.2023.
Вирішуючи спір по суті та перевіряючи доводи учасників справи, суд виходить з наступного.
Як вже зазначалося, згідно з приписами ч. 6 - 10 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.
Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.
Порядок заміни електропостачальника на постачальника "останньої надії" визначається правилами роздрібного ринку. Зокрема розділом 6 ПРРЕЕ встановлений порядок зміни електропостачальника.
Так, пунктом 6.2.3 ПРРЕЕ передбачено, що в разі необрання споживачем електропостачальника після розірвання договору з попереднім електропостачальником або незабезпечення власного споживання шляхом купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на організованих сегментах ринку, адміністратор розрахунків в одноденний термін переводить такого споживача на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" шляхом зміни записів у реєстрі точок комерційного обліку електропостачальника щодо постачальника "останньої надії" у порядку, визначеному Правилами ринку, з одночасним повідомленням операторів системи.
При цьому пунктом 6.2.4 ПРРЕЕ визначено, що початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Адміністратор розрахунків повідомляє дату переведення споживача (споживачів) на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" постачальнику (постачальникам) послуг комерційного обліку.
Відповідно до пункту 1.2.9 ПРРЕЕ постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", який розробляється постачальником "останньої надії" на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до цих Правил) та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у частині першій статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до п. 66 частини першої статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника "останньої надії" відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником. Відповідний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2024 у справі 910/14138/22, від 04.04.2023 у справі № 905/1791/21, від 20.09.2021 у справі № 910/8958/20.
Таким чином суд приймає до уваги те, що електропостачальник "останньої надії" не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу (що не перевищує 90 днів) і такий договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії. Тобто такий договір укладається автоматично з моменту початку постачання електричної енергії і діє протягом строку, що не перевищує 90 днів. У випадку повторного початку фактичного постачання електричної енергії споживачу внаслідок настання обставин, визначених у частині першій статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", відбувається нове приєднання до публічного договору постачання електричної енергії на новий обмежений строк.
При цьому в матеріалах справи відсутні докази наявності договірних відносин між споживачами (ПрАТ «Цинк», ТОВ «Проско Ресурси», ТОВ «Торгмонтаж», ПАТ «Енергомашспецсталь», ТОВ «Краматорський металопрокатний завод», ТОВ «Краматорський феросплавний завод», ПрАТ «Старокраматорський машинобудівельний завод», ТОВ «Слов'янська індустріальна спілка «Сода», ТОВ «Армус-рент», КПТМ «Криворіжтепломережа» та ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат») та іншими постачальниками електроенергії у період з 07.12.2023 по 31.12.2023.
Водночас матеріали справи свідчать, що 07.11.2023 ДПЗД «Укрінтеренерго» оприлюднило на офіційному сайті нову Комерційну пропозицію № 8 від 07.11.2023, що є додатком 1 до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (набула чинності з 01.12.2023).
Отже судом встановлено, що у вказаний період зазначеними споживачами здійснювалися нові приєднання до публічного договору позивача про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" на підставі дій цих споживачів у вигляді фактичного споживання електричної енергії за відсутності договору з іншим електропостачальником.
Однак вищевикладене не позбавляє суб'єктів господарювання - споживача та ПОН - права припинити договір про надання послуг з постачання електричної енергії у встановленому законодавством порядку. Зокрема ПРРЕЕ передбачений порядок дострокового припинення договору за ініціативою електропостачальника з повідомленням заінтересованих сторін про припинення дії договору.
Так, згідно з п. 3.2.15 глави 3.2 розділу ІІІ ПРРЕЕ у разі закінчення строку дії договору про постачання електричної енергії або дострокового його розірвання (за ініціативою електропостачальника) електропостачальник не пізніше ніж за 20 календарних днів до передбачуваного дня припинення дії договору та постачання електричної енергії повинен повідомити про це споживача, відповідного (відповідних) оператора (операторів) системи та постачальника "останньої надії", на території діяльності якого розташовані електроустановки такого споживача, та адміністратора комерційного обліку із зазначенням дати припинення постачання електричної енергії.
У «Датахаб» таке інформування реалізовано за процесом «Закінчення постачання». Це інформування має бути виконано учасником ринку, який на момент ініціації такого процесу є постачальником електричної енергії за площадкою 3 комерційного обліку, в означений термін, шляхом ініціації відповідного процесу в системі «Датахаб» відповідно до термінів, зазначених в п. 3.2.15 ПРРЕЕ.
Позивач посилається на інформаційні листи, якими він надсилав повідомлення про можливе скасування Наказу № 148 та припинення дії договору. Однак слід зазначити, що ці листи не містять чіткої дати завершення постачання електричної енергії, вони мають лише припущення щодо ймовірної дати публікування Наказу № 307 та припинення дії договору. При цьому такою інформацією не володіли ні відповідачі, ні споживачі.
Отже, вказані інформаційні листи не можуть вважатися офіційними повідомленнями або іншими документами, які б породжували обов'язок щодо зміни електропостачальника чи припинення електричної енергії споживачам, відтак, зобов'язання ПОН щодо здійснення постачання електричної енергії споживачам відповідно до вимог Положення № 148 на поточний момент не перервані, то передбачувана дата припинення дії договору між споживачами та ПОН не може бути остаточно визначена.
Також слід зазначити, що відповідно до п. 12.4.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, АКО виконує заходи щодо забезпечення функціонування центральної інформаційно-телекомунікаційної платформи «Датахаб» та ведення централізованого реєстру ТКО на ринку електричної енергії, адміністрування процесів зміни електропостачальника та припинення електропостачання, а також централізоване керування та інформаційний обмін даними комерційного обліку для здійснення розрахунків на ринку електричної енергії.
Функціональність «Датахаб» за цими процесами відповідає поточним вимогам нормативно правових актів, зокрема ПРРЕЕ та Наказу 148 та, за фактом його скасування, також буде приведена у відповідність до актуального на той момент набору нормативно-правових актів. АКО, за погодженням з НКРЕКП та інформуючи учасників ринку, з 15.09.2022 здійснює поетапне впровадження функціональності за процесами зміни електропостачальника, в т.ч. на ПОН, припинення/відновлення постачання, підключення/відключення та ін. в Датахаб.
Таким чином надсилання позивачем учасникам ринку повідомлень про завершення дії договору поза «Датахаб» в період дії зобов'язань ПОН на підставі Положення № 148 та без зазначення конкретної дати в якості передбаченого дня припинення договору є дією, яка не відповідає вимогам діючих нормативно-правових актів, зокрема ПРРЕЕ.
Окремо слід врахувати, що питання строку дії договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" під час введення в Україні воєнного стану є предметом окремого правового регулювання згідно з Положенням № 148, яке було чинним у період з 06.05.2022 до 06.12.2023.
Зокрема вказаним Положенням Міністерство енергетики України врегулювало можливість постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" у строк, що перевищує 90 днів.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що Положення № 148 втратило чинність на час спірних відносин з огляду на наступне.
Так, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 18.06.2020 № 5-р(II)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): "закон пізніший має перевагу над давнішим" (lex posterior derogat priori); "закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogat generali)" "закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим" (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
Визначаючи співвідношення між загальною та спеціальною нормою, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання (висновок викладено в пункті 9.56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.02.2023 у справі № 910/18214/19).
Таким чином, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, спеціальна норма не суперечить загальній нормі та не скасовує її, а лише встановлює певні винятки із загальної норми. Тому спеціальна норма застосовується лише до тих відносин, щодо яких вона встановлює спеціальне правило (відмінне від загального). У решті, тобто у відносинах, які не охоплені спеціальною нормою, підлягає застосуванню загальна норма.
Зокрема, відповідно до пункту 1 Положення № 148, яким передбачено особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, учасники роздрібного ринку електричної енергії керуються вимогами Закону України "Про ринок електричної енергії" та іншими нормативно-правовими актами, з урахуванням цього Положення, для забезпечення стабільної роботи ринку електричної енергії в умовах воєнного стану.
Статтею 1 Закону України від 12.05.2015 «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до частини 2 статті 9 цього Закону Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Статтею 17 вказаного Закону встановлено, що органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об'єднання, а також громадяни зобов'язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.
Згідно з ч. 1 статті 20 наведеного Закону правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.
За приписами частини 8 статті 16 Закону України «Про ринок електричної енергії» у разі введення особливого періоду електроенергетичні підприємства діють згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, які регулюють функціонування електроенергетики в умовах особливого періоду.
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507, Міністерство енергетики України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство енергетики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує: формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі; формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів газового палива та у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання.
Пунктом 8 цього Положення визначено, що Міністерство енергетики України у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання. Накази Міністерства енергетики України, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Нормативно-правові акти Міністерства енергетики України підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку. Накази Міністерства енергетики України, видані в межах повноважень, передбачених законом, обов'язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.
Так, наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148 (чинним до 06.12.2023), затверджено Положення № 148, яким передбачено особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану.
Відповідно до абзацу 2 пункту 7 Положення № 148 постачальник «останньої надії» у період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування (крім випадку зміни постачальника за ініціативою споживача в порядку глави 6.1 ПРРЕЕ) здійснює постачання електричної енергії тим споживачам, у яких відсутній електропостачальник, в тому числі яким станом на 04.03.2022 постачання електричної енергії здійснював постачальник «останньої надії».
Таким чином нормами Положення № 148, як спеціального підзаконного нормативно-правового акта, встановлено особливості правового регулювання відносин, пов'язаних зі строком дії договорів про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», у період воєнного стану та визначено строк здійснення постачальником «останньої надії» постачання електричної енергії тим споживачам, у яких відсутній електропостачальник, в тому числі яким станом на 04.03.2022 постачання електричної енергії здійснював постачальник «останньої надії» - на весь період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.
Отже, хоча Положення № 148 має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України,Законом України "Про ринок електричної енергії", втім, його норми є обов'язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватися останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, у разі укладення угод відповідно до статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" під час дії воєнного стану.
Усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, судом взяті до уваги, однак, на думку суду вони не спростовують зроблених вище висновків та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Водночас, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому він зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції захисту прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даному випадку, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень чинного законодавства України, суд вважає, що при ухваленні даного рішення ним повно і всебічно з'ясовано обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, та надано оцінку всім аргументам та поданим учасниками справи доказам.
Отже, з урахуванням встановлених обставин справи у сукупності з наявними у справі доказами, суд дійшов висновку, що позов ДПЗД «Укрінтеренерго» задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у позові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні позову Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії та відновити становище, яке існувало до порушення прав.
Скорочене рішення оголошене в судовому засіданні 30 жовтня 2025 року.
Повне судове рішення складене 10 листопада 2025 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Суддя Головіна К. І.