ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.11.2025Справа № 910/13905/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши
За позовом Державного підприємства міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» ( 04074, місто Київ, вул.Автозаводська, будинок 2
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська бронетехніка» (03057, м. Київ, вул. Олександра Довженка, 18)
про стягнення 101 275 341,11 грн.
07.11.2025 до Господарського суду міста Києва від Державного підприємства міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» надійшла позовна заява із вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська бронетехніка» про стягнення 101 275 341,11 грн, з яких 49 801 736,88 грн - пені; 37 404 738,00 грн - штрафу; 14 068 866,23 грн - відсотків за користування коштами попередньої оплати.
В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на те, що відповідачем не було виконано належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за державним контрактом № 22/2-92-EDK-24 на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення від 30.03.2024.
Розглянувши матеріали позовної заяви, Господарський суд міста Києва визнає їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
За приписами ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
У частині 3 вказаної статті вказано, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги предмет позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
Крім того, у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні.
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що предметом спору у даній справі міститься інформація стосовно діяльності підприємства оборонно-промислового комплексу, а тому з метою нерозголошення інформації, яка може негативно вплинути на діяльність держави в умовах правового режиму воєнного стану, існує необхідність розгляду справи у закритому судовому засіданні
Розглянувши клопотання позивача, про розгляд справи у закритому судовому засіданні, суд зазначає наступне.
За приписами ч.1 ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.
Одночасно, частиною 5 вказаної статті передбачено, що розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду виключно у випадках, визначених законом.
Згідно ч.ч. 8, 9 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.
Забезпечення відкритості судового розгляду становить основоположний принцип, закріплений у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Такий публічний характер судового розгляду гарантує сторонам у справі, що правосуддя не здійснюватиметься таємно, без публічного контролю; це також один із засобів підтримання довіри до судів. Здійснення правосуддя і, зокрема, судовий процес набувають легітимності завдяки гласності.
Проте, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Шагін проти України, no. 20437/05, від 10.12.2009, вказано, що існують винятки з вимоги забезпечення відкритості судового розгляду. Це випливає з тексту самого пункту 1 статті 6 Конвенції, який передбачає, що "преса і громадськість можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах... національної безпеки в демократичному суспільстві, ... або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя". Отже, за статтею 6 Конвенції іноді може виявитися необхідним обмежити відкритість і публічність процесу для того, щоб, наприклад, забезпечити безпеку свідків чи нерозголошення відомостей про них або сприяти вільному обміну інформацією та думками при здійсненні судочинства.
Виняткові обставини, що стосуються природи питань, які розглядає суд у відповідному провадженні, можуть виправдати відмову від публічного розгляду (рішення Суду у справі Олюджіч проти Хорватії, no. 22330/05, від 05.02.2009).
Щодо вимоги про публічне проголошення рішень суд постановив, що у кожному випадку форма публічності, що надається «рішенню» згідно з національним законодавством держави-відповідача, повинна визначатися з огляду на особливості відповідного провадження, враховуючи його повноту, та згідно з предметом та метою пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Суду у справі Шмушкович проти України, no. 3276/10, від 14.11.2013).
Враховуючи, предмет розгляду у цій справі, з метою нерозголошення інформації, яка може негативно вплинути на діяльність держави в умовах правового режиму воєнного стану, а також викладені вище приписи законодавства, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи №910/13905/25 у закритому судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 8, 12, 176, 234, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
3. Клопотання позивача про розгляд справи у закритому судовому засіданні задовольнити. Розгляд справи №910/13905/25 здійснювати у закритому судовому засіданні.
4. Підготовче засідання призначити на 10.12.25 о 15:30 год.
Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 13 .
5. Зобов'язати позивача надати суду:
- оригінали наявних документів по суті спору, доданих до позовної заяви (для огляду).
6. Запропонувати відповідачу надати суду:
- у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; докази направлення відзиву позивачу.
7. Звернути увагу відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч.2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об'єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
8. Запропонувати позивачу у строк не пізніше п'яти днів з моменту отримання відзиву від відповідачам подати до суду відповідь на відзив; докази направлення відповіді на відзив всім учасникам справи.
9. Запропонувати відповідачу у строк не пізніше п'яти днів з моменту отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив; докази направлення заперечень на відповідь на відзив всім учасникам справи.
10. Всі заяви, клопотання, заперечення подати до суду в строк до 10.12.2025 з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України.
11. Зобов'язати сторін направити в судове засідання своїх представників, повноваження яких оформити відповідно до вимог, викладених у статті 60 Господарського процесуального кодексу України, та надати суду документи, що підтверджують повноваження представників.
12. Повідомити учасників справи, що публічно доступна інформація по справі, яка розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.
13. Запропонувати учасникам судового процесу подати заяви із зазначенням актуальних електронних адрес та номерів телефонів, для оперативного повідомлення судом про рух справи та надсилання процесуальних документів.
14. Звернути увагу сторін на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами».
15. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.
Суддя О.М. Спичак