ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.11.2025Справа № 910/10390/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-1" (м. Київ)
про стягнення 488 240,67 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники учасників судового процесу: не викликались.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-1" про стягнення 488 240,67 грн, з яких: 467 803,04 грн - заборгованість за спожиту електричну енергію за період з грудня 2024 року по травень 2025 року, 14 046,47 грн - інфляційних втрат та 6 391,16 грн 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.
Копія цієї ухвали була вручена відповідачу в його електронний кабінет, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.
Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
04.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-1" (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №3412174ПУ (далі - Договір), додатком до якого є Комерційна пропозиція постачальника універсальних послуг ТОВ "Київські енергетичні послуги" Споживачу (далі - Комерційна пропозиція).
Відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно з п. 5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до Договору.
Пунктом 5.8 Договору визначено, що розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць.
Пунктом 4.1 Комерційної пропозиції передбачено, що оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника, зазначений у договорі або розрахункових документах.
Згідно з п. 5.1 Комерційної пропозиції розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися у строк вказаний у рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим, не залежно від отримання рахунку.
Споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз на місяць за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим (п. 5.5 Комерційної пропозиції).
Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.
Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 (далі - Закон).
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 56 Закону постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Звертаючись до суду з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" зазначає, що ним формувалися та видавалися рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії відповідно до даних комерційного обліку (інформація про обсяги споживання), які надавалися оператором системи розподілу - ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" у відповідності до вимог п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, та глави 9.14 Розділу IX, глави п. 12.4 Розділу XII Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311.
Відповідна інформація підтверджена у додатку №6 до листа ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" № 33527/3/01/5 від 25.07.2025.
На підставі даних про спожиті відповідачем обсяги електроенергії позивачем сформовано та видано рахунки, зокрема, за розрахункові періоди з грудня 2024 року по травень 2025 року:
- від 01.01.2025 №3412174/12/1 на суму 123 487,20 грн;
- від 01.02.2025 №3412174/1/1 на суму 117 050,40 грн;
- від 01.03.2025 №3412174/2/1 на суму 116 013,60 грн;
- від 01.04.2025 №3412174/3/1 на суму 68 718,24 грн;
- від 01.05.2025 № 3412174/4/1 на суму 53 589,60 грн;
- від 01.06.2025 № 3412174/5/1 на суму 50 755,68 грн.
На підставі даних, одержаних від оператора системи розподілу про коригування обсягів спожитої відповідачем електричної енергії, позивачем скориговано нарахування за окремі розрахункові періоди, а саме:
- рахунком від 01.05.2025 № 3412174/4/1 скориговано нарахування в сторону зменшення за розрахункові періоди з грудня 2024 на суму - 2 764,80 грн, січень 2025 на суму 1 607,04 грн та лютий 2025 року на суму 5 460,48 грн.
Відповідач здійснив часткову оплату за розрахунковий період "березень 2025" : 14.04.2025 на суму 30 000,00 грн та 28.04.2025 на суму 15 000,00 грн.
Таким чином, за доводами позивача, відповідачу з коригувань було поставлено електричну енергію за Договором на суму 519 782,40 грн, з яких оплачено 51 979,36 грн, тож його заборгованість за Договором становить 467 803,04 грн.
16.06.2025 позивачем направлено відповідачу вимогу про сплату заборгованості за електричну енергію на суму 467 803,04 грн, яка залишена без задоволення.
Означену вимогу відповідачем залишено без відповіді та задоволення, що зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що за наявними доказами розмір заборгованості відповідача за Договором складає 467 803,04 грн. Доказів сплати означеної суми чи відсутності у відповідача обов'язку з її сплати сторонами до матеріалів справи не надано.
Крім суми основного боргу, позивачем також нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача 14 046,47 грн інфляційних втрат та 6 391,16 грн 3 % річних.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки сум інфляційних втрат та 3 % річних, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність.
За змістом частини 3 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачем відзиву на позовну заяву чи будь-яких заперечень по суті спору не подано, доводів і тверджень позивача в установленому законом порядку не спростовано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-1" (04210, м. Київ, пр. Героїв Сталінграду (пр. Володимира Івасюка) буд. 16/Д; ідентифікаційний код 30044995) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 31; ідентифікаційний код 41916045) 467 803 (чотириста шістдесят сім тисяч вісімсот три) грн 04 коп. заборгованості, 6 391 (шість тисяч триста дев'яносто одну) грн 16 коп. 3% річних, 14 046 (чотирнадцять тисяч сорок шість) грн 47 коп. інфляційних втрат та 5 859 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко