ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.11.2025Справа № 910/9628/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Системи енергопостачання"
до Державного підприємства "Готельний комплекс "Київ" Управління справами Апарату Верховної Ради України"
про стягнення 585185,55 грн.
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Системи енергопостачання" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Готельний комплекс "Київ" Управління справами Апарату Верховної Ради України" про стягнення за Договором від 17.02.2025 № 128/2025-К про постачання електричної енергії споживачу основного боргу в розмірі 568 569,29 грн., інфляційних втрат у сумі 11 999,09 грн. та 4 617,17 грн. 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Дана ухвала суду доставлена відповідачу в його електронний кабінет, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи. Разом із цим, у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
17.02.2025 між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 128/2025-К, відповідно до п. 2.1. якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 3.1. Договору початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є Додатком №1 до цього Договору.
У пункті 5.5. Договору вказано, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Згідно з п. 5.6. Договору розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Пунктом 5.7. Договору передбачено, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.
Згідно з п. 13.1. Договору, цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є Додатком №1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника.
Додатком № 1 до Договору «Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу» передбачено початок постачання з 18.02.2025 року.
У Додатку № 2 до Договору «Комерційна пропозиція» передбачено, що оплата здійснюється у національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника, вказаний у рахунку-фактурі. Оплата здійснюється за графіком:- до 25 числа періоду, що передує розрахунковому - 35% від орієнтовної вартості замовленого обсягу електричної енергії у розрахунковому періоді;- до 08 числа розрахункового періоду - 35% від орієнтовної вартості замовленого обсягу електричної енергії у розрахунковому періоді;- до 08 числа розрахункового періоду - 30% від орієнтовної вартості замовленого обсягу електричної енергії у розрахунковому періоді; - остаточний розрахунок за фактично спожитий обсяг електроенергії - до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, на підставі рахунку виставленого Постачальником.
Відповідно до Акту прийому-передачі електричної енергії від 28.02.2025, підписаного та скріпленого електронною печаткою сторін, позивачем надано відповідачу електричну енергію (активну) у обсязі 21 201 кВт*год загальною вартістю 178 543,80 грн. (з ПДВ).
Також, позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № 01652/0225 від 28.02.2025 за спожиту електричну енергію «Електрична енергія (активна) на суму 128 543,80 грн. із ПДВ, з урахуванням оплачених споживачем 50 000 грн.; термін оплати до 15.03.2025 року.
Відповідно до Акту прийому-передачі електричної енергії від 31.03.2025 позивачем надано відповідачу електричну енергію (активну) у обсязі 33 120 кВт*год загальною вартістю 284 325,40 грн. (з ПДВ). Даний акт підписаний та скріплений електронною печаткою сторін.
У свою чергу, протягом березня 2025 року відповідачем перераховано на користь позивача за електричну енергію грошові кошти в розмірі 175 543,80 грн.
Так, позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 02002/0325 від 31.03.2025 за спожиту електричну енергію «Електрична енергія (активна). Розрахунок за спожиту електричну енергію» на суму 237 325,40 грн. із ПДВ, з урахуванням оплачених споживачем коштів у березні 2025 року та залишку боргу в розмірі 128543,80 грн.; термін оплати до 15.04.2025 року.
30.04.2025 позивачем складено Акт прийому-передачі електричної енергії (підписаний та скріплений електронною печаткою сторін), за яким позивачем надано відповідачу електричну енергію (активну) у обсязі 45 081 кВт*год загальною вартістю 394 569,29 грн. (з ПДВ), та рахунок-фактуру № 02225/0425 від 30.04.2025 за спожиту електричну енергію «Електрична енергія (активна). Розрахунок за спожиту електричну енергію» на суму 394 569,29 грн. із ПДВ; термін оплати до 15.05.2025 року.
Разом із цим, протягом квітня 2025 року відповідач перерахував на користь позивача грошові кошти в розмірі 63 325,40 грн. за електричну енергію.
Відтак, за відповідачем утворилась заборгованість за спожиту електричну енергію за період березень-квітень 2025 року в сумі 568 569,29 грн.
Як слідує з матеріалів справи, сторонами підписані та скріплені печатками (шляхом електронного документообігу) також акт звірки за квітень 2025 року, відповідно до якого загальний розмір боргу відповідача за Договором від 17.02.2025 № 128/2025-К становить 568 569,29 грн.
Із метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з вимогами № 110625/2 від 11.06.2025, № 140725/1 від 14.07.2025 щодо сплати боргу за спожиту електричну енергію за Договором від 17.02.2025 № 128/2025-К.
У відповідь відповідач надав позивачу гарантійні листи щодо оплати заборгованості за спожиту електричну енергію № 15-5/16-36 від 25.03.2025, № 15-5/16-37 від 27.03.2025, № 15-5/16-51 від 25.04.2025 року.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).
Судом установлено, що за відповідачем обліковується заборгованість Договором від 17.02.2025 № 128/2025-К за надану позивачем електричну енергію за період лютий-квітень 2025 року на суму 568 569,29 грн.
Факт надання відповідачу електричної енергії (активна) підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі електричної енергії за період лютий-квітень 2025 року, що підписані та скріплені електронною печаткою обох сторін.
Також, у матеріалах справи містяться підписаний сторонами акт звірки за квітень 2025 року, відповідно до якого відповідач визнав загальний розмір боргу за Договором від 17.02.2025 № 128/2025-К у сумі 568 569,29 грн., та гарантійні листи відповідача щодо оплати заборгованості за спожиту електричну енергію № 15-5/16-36 від 25.03.2025, № 15-5/16-37 від 27.03.2025, № 15-5/16-51 від 25.04.2025 року.
Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача становить 568 569,29 грн. та підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 11 999,09 грн. та 4 617,17 грн. трьох процентів річних.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Із наданого позивачем розрахунку слідує, що позивачем нараховано три проценти річних на відповідні суми боргу за актами прийому-передачі електричної енергії за період лютий-квітень 2025 року, починаючи з 16-го числа наступного місяця, що слідує за розрахунковим, та до 31.07.2025 року. Також, позивачем нараховано інфляційні втрати на суму 568569,29 грн. за період 01.05.2025-30.06.2025 у розмірі 11 999,09 грн.
За арифметичним перерахунком суду, нараховані позивачем інфляційні втрати в сумі 11 999,09 грн. та 4 617,17 грн. трьох процентів річних підлягають стягненню в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Системи енергопостачання" задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "Готельний комплекс "Київ" Управління справами Апарату Верховної Ради України" (01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 26/1; ідентифікаційний код 03539018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Системи енергопостачання" (01024, м. Київ, вул. Банкова, буд. 2, офіс 10; ідентифікаційний код 45063579) 568 569 (п'ятсот шістдесят вісім тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 29 коп. боргу, 11 999 (одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 09 коп. інфляційних втрат, 4 617 (чотири тисячі шістсот сімнадцять) грн. 17 коп. трьох процентів річних, а також 7022 (сім тисяч двадцять дві) грн. 23 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.В. Полякова