ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.11.2025Справа №910/13309/25
за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейф ленд»,
ОСОБА_2
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача
ОСОБА_3 ,
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Нілова Ангеліна Олександрівна
про визнання недійсними протоколу загальних зборів учасників та скасування реєстраційних дій,
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Солонюк К.Г.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейф ленд», ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Нілової Ангеліни Олександрівни, у якому просить суд:
- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейф ленд», оформлене протоколом №3 від 23.09.2025;
- скасувати запис про державну реєстрацію від 24.09.2025, зроблений приватним нотаріусом (державним реєстратором) Ніловою А.О №1010351070001002879 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну кінцевого бенефіціарного власника, зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи, зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання у справі на 03.12.2025.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" вчиняти/здійснювати/проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відносно/щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейф Ленд» (код ЄДРПОУ 45072955), а саме:
державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; державну реєстрацію рішення про виділ юридичної особи;
державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи;
державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації;
державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;
проводити передачу реєстраційної справи товариства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, але не виключно, про зміну складу та часток засновників товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, зміну органів управління товариства, зміну місцезнаходження товариства.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 призначено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у засідання на 06.11.2025.
В засіданні 06.11.2025 представник ОСОБА_1 підтримав подану заяву та просив її задовольнити в повному обсязі.
Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд відзначає наступне.
Заява про забезпечення позову мотивована наступним.
24.09.2025 приватним нотаріусом (державним реєстратором) Ніловою А.О. було внесено запис №1010351070001002879 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну кінцевого бенефіціарного власника, зміну розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи, зміну відомостей про засновників (учасників) юридичної особи.
Вищезазначені зміни були зроблені на підставі протоколу №3 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейф Ленд» (код ЄДРПОУ 45072955) від 23 вересня 2025 року, який не був підписаний одним з учасників Товариства у зв'язку з відсутністю його на загальних зборах.
Фактично керівник та другий учасник Товариства ОСОБА_2 в одній особі підробив та подав документи для державної реєстрації змін про збільшення на його користь розміру статутного капіталу з 5000,00 грн. до 505000,00 грн. без згоди другого учасника ОСОБА_1 , яка мала 50% статутного капіталу.
Представник позивача вважає, що враховуючи те, що ОСОБА_2 володіє 99.02 % часток у статутному капіталі Товариства то він має можливість одноособово ухвалювати рішення стосовно Товариства, в тому числі й про припинення юридичної особи, що може призвести до неможливості виконання рішення суду про поновлення прав позивача як учасника товариства у разі задоволення позову.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Якщо позивач звертається до суду з немайновими позовними вимогами, а судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Також у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічний висновок викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
У цій справі позивач звернувся до суду, зокрема з позовними вимогами, а саме про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейф ленд», оформлене протоколом №3 від 23.09.2025 та скасування запису про державну реєстрацію від 24.09.2025, зроблений приватним нотаріусом (державним реєстратором) Ніловою А.О №1010351070001002879 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну кінцевого бенефіціарного власника, зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи, зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, відтак має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
У розумінні положень господарського процесуального законодавства обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018 по справі №910/361/18.
За висновком суду, заява про забезпечення позову мотивована виключно припущеннями позивача щодо ймовірності в майбутньому відповідача вчинити дії щодо подальшої передачі корпоративних прав іншій особі та/або дії щодо припинення юридичної особи.
Суд зазначає, що заборона вчинення дій є крайнім заходом для забезпечення позову і застосовується судом лише у випадках, коли існує реальна загроза неможливості поновлення порушених або оспорених прав заявника.
Таким чином, суд відзначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
Суд зазначає, що заявником у заяві про забезпечення позову не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстраторам вчиняти/здійснювати/проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відносно/щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейф Ленд», може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тобто, саме лише посилання в заяві на імовірність порушення прав особи без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Таким чином, припущення позивача про неможливість ефективного захисту порушених прав позивача у разі не вжиття судом заходів забезпечення позову, не підтверджується жодними належними та допустимими доказами, а тому заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову є необґрунтованою.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Оскільки заявником не було надано доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
За таких обставин, суд визнає подану заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів.
Суддя Н.І. Зеленіна