ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.10.2025Справа № 910/8080/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Балансенерго"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Шевчук М.Д.
представники учасників справи:
від позивача: Ступіна О.О.
від відповідача: Остапенко С.Л.
В судовому засіданні 21.10.2025, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Балансенерго" (далі - ТОВ "Балансенерго", позивач) до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 515 878 549,52 грн.
У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання ПрАТ "НЕК "Укренерго" свого грошового зобов'язання за договором про участь у балансуючому ринку № 2178-04015 від 03.11.2021, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.
У позові ТОВ "Балансенерго" просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 418 329 910,03 грн., інфляційні втрати в сумі 77 346 328,91 грн., 3 % річних у сумі 20 202 310,58 грн., що разом становить 515 878 549,52 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 за вказаним позовом було відкрите провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
06.08.2025 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому відповідач проти позову заперечив, зазначив, що за договором № 2178-04015 від 03.11.2021 заборгованість була сплачена частково. Крім того, порушення зобов'язання за договором сталось у зв'язку з порушенням контрагентами відповідача зобов'язань перед ПрАТ "НЕК "Укренерго", а оскільки, останнім не надано доказів порушення установленого законом алгоритму розрахунків за балансуючу електроенергію, то підстав для нарахування матеріальних втрат у відповідача немає.
14.08.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій ТОВ "Балансенерго" проти доводів відповідача, викладених у відзиві заперечило, вважало, їх безпідставними, вказало, що наявність у відповідача основного боргу доведено у повному обсязі, а нарахування матеріальних втрат виконано з дотриманням вимог закону. У той час, не заперечило проти часткової сплати боргу.
19.08.2025 відповідачем були подані заперечення на відповідь на відзив позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2025, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі було закрито, переданий до суду спір призначено до розгляду по суті.
У судовому засіданні, під час розгляду справи по суті, представник позивача свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти заявлених до нього вимог - заперечив, вказав про часткову сплату основного боргу, у решті вимог - просив відмовити. Також підтримав клопотання про відстрочення виконання рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
03.11.2021 ПрАТ "НЕК "Укренерго" приєдналось до умов договору (ідентифікатор № 2178-04015, дата акцептування 03.11.2011) про участь у балансуючому ринку (далі - договір), та був долучений до реєстру постачальників послуг з балансування. У вказаному повідомленні зазначено, що цей договір є публічним, укладений з урахуванням статті 634 Цивільного кодексу України та розміщений на офіційному сайті НЕК "Укренерго" https://ua.energy/.
Відповідно до пункту 1.1 договору також визначено, що цей договір є публічним договором приєднання до пропонованого договору в цілому (п. 1.1).
Умовами п. 10.1 договору визначено, що цей договір може бути змінений ОСП в односторонньому порядку у разі внесення Регулятором змін до типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії, який є додатком 1 до Правил ринку. Договір зі змінами оприлюднюється на веб-сайті ОСП (п. 10.3 договору).
На підставі цього договору ППБ зобов'язується надавати балансуючу електричну енергію на навантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об'єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов'язується продавати балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього договору та Правил ринку (п. 1.2 договору).
Надання ППБ ОСП заяви-приєднання в цілому до цього договору, що є додатком до цього договору, є погодженням пропозиції на приєднання до цього договору, а також зобов'язанням щодо виконання Правил ринку. Заява-приєднання надається з відкладальною обставиною, якою з реєстрація ППБ ОСП (п. 1.3 договору).
Для розрахунків за цим договором використовуються обсяги електричної енергії, купленої-проданої на балансуючому ринку ППБ (п. 3.1 договору).
ОСП формує та направляє акт купівлі-продажу до ППБ не пізніше календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання акта відбувється в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладання КЕП. ППБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до ППБ акта розглядає та повертає один примірник акта, підписаного зі своєї сторони. У разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно до акта ППБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обгрунтовані зауваження щодо цього акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До вирішення спору обсяг та вартість електричної енергії визначається за зазначеним в акті. Якщо ППБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до ППБ акта не ініціював та не направив до ОСП підписаний сторонами примірник акта, то такий акт вважається не підписаним ППБ (п. 4.3 договору).
ОСП зобов'язується здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату проданої ППБ балансуючої електричної енергії на умовах, визначених Правилами ринку та цим договором (п. 5.4 договору).
Договір набирає чинності з моменту акцептування ОСП заяви-приєднання ППБ, про що ОСП повідомляє ППБ, і є чинним до 31 грудня поточного року включно, у якому була надана заява-приєднання, з подальшою його пролонгацією (п. 9.1, 9.2 договору).
Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем у період з липня 2022 по квітень 2025 було поставлено, а відповідачем - отримано балансуючу енергію на загальну суму 1 086 471 777,42 грн., що підтверджується актами купівлі-продажу балансуючої електричної енергії від 31.07.2022, від 31.08.2022, від 01.09.2022, від 31.01.2023, від 28.2.2023, від 31.03.2023, від 30.04.2023, від 31.05.2023, від 30.06.2023, від 31.07.2023, від 31.08.2023, від 30.09.2023, від 31.10.2023, від 30.11.2023, від 31.12.2023, від 31.01.2024, від 29.02.2024, від 31.03.2024, від 30.04.2024, від 31.05.2024, від 30.06.2024, від 31.07.2024, від 31.08.2024, від 30.09.2024, від 31.10.2024, від 30.11.2024, від 31.12.2024, від 31.1.2025, від 28.02.2025, від 31.03.2025, від 30.04.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з тим, судом встановлено, що під час розгляду справи відповідач сплатив частину боргу, а саме - 132 464 799,10 грн., що підтверджується копією банківської виписки за період з 21.07.2025 по 20.10.2025, наявною у матеріалах справи, а також платіжними дорученнями за вказаний період.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України провадження у справі закривається у разі відсутності предмету спору.
Враховуючи сплату відповідачем заборгованості в сумі 132 464 799,10 грн. під час розгляду справи, відповідне грошове зобов'язання припинилося, а тому провадження у цій частині позовних вимог підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору.
Крім того, із матеріалів справи вбачається, що частина заборгованості - у сумі 9 115 216,96 грн. була сплачена відповідачем до відкриття провадження у справі, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківської виписки за період з 27.05.2025 по 18.07.2025 з рахунку відповідача, що свідчить про відсутність порушеного права позивача на час відкриття провадження у справі. При цьому, перерахування відповідачем коштів на вказану суму до відкриття провадження у справі ПрАТ "НЕК "Укренерго" не заперечує.
Відповідно до ч. 4 п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення (закриття) провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Балансенерго" в частині стягнення з відповідача заборгованості за балансуючу енергію у сумі 9 115 216,96 грн. задоволенню не підлягають.
Таким чином судом встановлено, що несплаченим у відповідача залишився борг на суму 276 749 893,97 грн. (418 329 910,03 грн. - 9 115 216,96 грн. - 132 464 799,10 грн.).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оскільки доказів, які б свідчили про сплату цієї частини заборгованості, відповідач суду не надав, доводів позивача не спростував, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ПрАТ "НЕК "Укренерго" заборгованості в сумі 276 749 893,97 грн. підлягають задоволенню.
При цьому, доводи відповідача, викладені у відзиві, суд до уваги не приймає, оскільки за змістом ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Сторони є суб'єктами господарювання, а отже, в разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій (близька за змістом правова позиція викладена у п. 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17).
Також, оскільки відповідачем зобов'язання за договором було виконано неналежним чином, позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати у сумі 77 346 328,91 грн. та 3 % річних у сумі 20 202 310,58 грн.
Так, частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 роз'яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Перевіривши розрахунок позивача по матеріальним втратам та періоди, по яким заявлено інфляційне нарахуванням з урахуванням зазначеної практики Об'єднаної палати Касаційного господарського суду, а також 3 % річних, суд вважає, що вимоги про нарахування інфляційної складової та 3 % річних є арифметично вірними.
Отже, з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 77 346 328,91 грн. та 3 % річних у сумі 20 202 310,58 грн., тобто, у сумах, заявлених позивачем.
Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання судового рішення на 1 рік, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1, 3 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Відповідно до положень статті 331 ГПК України задоволення заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (тяжке захворювання фізичної особи або членів її сім'ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Вищенаведеними нормами встановлено, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування. Тобто особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
При цьому питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача. Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.07.2020 у справі № 908/1884/19.
Обґрунтовуючи заяву про відстрочення виконання рішення суду, заявник посилається на складне фінансове становище, відсутність коштів, значну заборгованість перед відповідачем, а також обставини щодо військової агресії РФ проти України.
Дослідивши заяву ПрАТ НЕК "Укренерго", суд вважає, що останнім не було доведено наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення у даній справі та, як наслідок, наявність обґрунтованих підстав для надання відстрочки його виконання. Відповідних доказів цим обставинам відповідачем суду не надано.
А скрутне фінансове становище чи невиконання контрагентами своїх зобов'язань перед боржником не є безумовними підставами для відстрочення виконання рішення суду.
ПрАТ НЕК "Укренерго" також не надано жодних доказів на підтвердження погіршення фінансового стану чи призупинення діяльності підприємства внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Тим більше, судом враховано, що не тільки відповідач продовжує працювати в умовах воєнного стану, а й позивач, на господарську діяльність якого також негативно впливають наслідки, пов'язані з військовою агресією російської федерації.
Отже, враховуючи наведене та зважаючи на матеріальні інтереси обох сторін, суд дійшов висновку про відмову в наданні відстроченні виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Одночасно суд враховує положення ч. 9 ст. 129 ГПК України, відповідно до яких у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
За таких обставин, враховуючи, також закриття провадження в частині вимог про стягнення основної заборгованості за відсутністю предмета спору та те, що даний спір виник внаслідок порушення ПрАТ "НЕК "Укренерго" своїх зобов'язань за договором про участь у балансуючому ринку, судовий збір у сумі 1 059 800,00 грн., сплачений позивачем, суд покладає на відповідача.
Керуючись ст. 73-79, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 132 464 799,10 грн. закрити.
2. Позовні вимоги задовольнити частково.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, Україна, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок, 25; ідентифікаційний код 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Балансенерго" (40031, Україна, Сумська обл., місто Суми, вулиця Сумської Тероборони, будинок 1; ідентифікаційний код 43613244) основний борг у сумі 276 749 893 (двісті сімдесят шість мільйонів сімсот сорок дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто три) грн. 97 коп., інфляційні втрати у сумі 77 346 328 (сімдесят сім мільйонів триста сорок шість тисяч триста двадцять вісім) грн. 91 коп., 3 % річних у сумі 20 202 310 (двадцять мільйонів двісті дві тисячі триста десять) грн. 58 коп., судовий збір у розмірі 1 059 800 (один мільйон п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот) грн. 00 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. У решті вимог - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 11 листопада 2025 року.
Суддя О.В. Котков