номер провадження справи 26/70/25
Іменем України
25.09.2025 Справа № 908/1036/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, розглянувши матеріали справи
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю “Консалтинговий центр “Ініціатива», код ЄДРПОУ 40260226 (49044 Україна, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 11)
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю “Швейна фабрика “ПРАЙМ», код ЄДРПОУ 44717147 (69035 Україна, м. Запоріжжя, вул. Міхновського Миколи, буд. 8-А)
про банкрутство
Представники сторін:
від кредитора - не з'явився
від боржника - не з'явився
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.06.2025 відкрито провадження у справі № 908/1036/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Швейна фабрика “ПРАЙМ»; визнано грошові вимоги ТОВ “Консалтинговий центр “Ініціатива» до боржника у розмірі 58 238 181,78 грн основного боргу, 30 280,00 грн судового збору за подання до суду заяви, та авансована грошова винагорода арбітражному керуючому - 72 000,00 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Штельманчука М.С.; попереднє засідання призначено на 17.07.2025 о 10-45.
На офіційному веб-порталі судової влади України здійснено публікацію оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство за № 76305 від 09.06.2025р.
Ухвалою від 26.08.2025 віднесено кредиторські вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю “Консалтинговий центр “Ініціатива» у розмірі 58 238 181,78 грн основного боргу до четвертої черги задоволення, 30 280,00 грн - витрати на сплату судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство - до першої черги задоволення, авансована грошова винагорода арбітражному керуючому - 72 000,00 грн - до першої черги задоволення; закрито провадження з розгляду заяви Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області з кредиторськими вимогами до боржника на суму 126 363,00 грн; підсумкове засідання суду призначено на 25.09.2025р. о 10-00.
Представники сторін своїм правом на участь у судовому розгляді справи 25.09.2025. не скористалися, у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Справа розглядається відповідно до приписів ст. 202 ГПК України - за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
До суду надійшли клопотання розпорядника майна боржника про припинення процедури розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю “Швейна фабрика “ПРАЙМ»; визнання боржника банкрутом; відкриття ліквідаційної процедури; призначення ліквідатором арбітражного керуючого Штельманчука М.С.; протоколи від 10.09.2025 зборів та комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “Швейна фабрика “ПРАЙМ»; заява арбітражного керуючого Штельманчука М.С. на участь у справі; матеріали інвентаризації майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Швейна фабрика “ПРАЙМ»; звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату основної грошової винагороди за період з 05.06.2025 по 10.09.2025 на суму 76 000,00 грн.
Як вбачається із протоколу зборів кредиторів кредиторами прийнято рішення про схвалення звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату основної грошової винагороди за період з 05.06.2025 по 10.09.2025 на суму 76 000,00 грн; визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Ліквідатором вирішено призначити арбітражного керуючого Штельмачука М.С., який виконував функції розпорядника майна боржника та надав суду відповідну згоду.
Вивчивши подані документи та наявні матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання боржника банкрутом та переходу до ліквідаційної процедури, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно з частиною першою статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.
За змістом частини першої статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.
За приписами ч.1 статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства (далі-КУзПБ) у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.
Розглянувши матеріали інвентаризації майна боржника, судом установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Швейна фабрика “ПРАЙМ» не має активів за рахунок яких можливо було б погасити кредиторську заборгованість, а також підприємство неспроможне відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Наявні активи боржника та дебіторська заборгованість відсутні.
Згідно з відповідями уповноважених органів на запити розпорядника майна боржника, у Товариства з обмеженою відповідальністю “Швейна фабрика “ПРАЙМ» не виявлено майна та активів, достатніх для відновлення його платоспроможності.
Стосовно ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства на підприємстві відповідно до «Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства», затверджені наказом Міністерства економіки України № 14 від 19.01.2006 р. (у редакції наказу Міністерства економіки України № 1361 від 26.10.2010 р.) та Наказу Міністерства юстиції України від 10.09.2020 р. № 3105/5 "Про затвердження порядку проведення аналізу фінансово-господарського стану суб'єктів господарювання щодо наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства" було установлено наступне:
- підписання завідомо невигідних для підприємства (у тому числі фіктивних) договорів встановити не можливо;
- необгрунтованої виплати грошових коштів, необгрунтованої передачі третім особам майна встановити не можливо;
- зменшення розміру, приховування та заниження оцінки майна, яке знаходиться у розпорядженні підприємства; майно, що реалізовувалось визначено за початковою балансовою вартістю, нараховано знос відповідно до вимог законодавства. Іншої оцінки підприємство не проводило за відсутності попиту встановити не можливо;
- штучне збільшення розміру кредиторської та дебіторської заборгованості встановити не можливо;
- продаж задіяних у виробничо-господарській діяльності основних засобів (особлива увага приділяється договорам відчуження майна або оренди майна, зокрема перевіряється відповідність ціни реалізації ринковій та наявність дозволу на вказані операції органу, уповноваженого управляти майном) встановити не можливо;
- продаж товарів (робіт, послуг), які виготовляє підприємство, за ціною, нижчою за собівартість, без належних економічних підстав (наприклад, регульована ціна реалізації, яка корегується за рахунок коштів державної підтримки; продаж за передоплатою; тимчасове зниження ціни в рекламних цілях; продаж морально застарілої продукції; продаж продукції, що не користується попитом; продаж товарних залишків готової продукції для перелрофілювання або запуску нового виробництва; продаж товарних залишків (сезонної продукції) у зв'язку із закінченням сезону тощо) встановити не можливо;
- продаж товарів (робіт, послуг), які виготовляє підприємство, за ціною, нижчою за собівартість, без належних економічних підстав (наприклад, регульована ціна реалізації, яка корегується за рахунок коштів державної підтримки; продаж за передоплатою; тимчасове зниження ціни в рекламних цілях; продаж морально застарілої продукції; продаж продукції, що не користується попитом; продаж товарних залишків готової продукції для перепрофілювання або запуску нового виробництва; продаж товарних залишків (сезонної продукції) у зв'язку із закінченням сезону тощо) встановити не можливо;
- у разі збиткової діяльності підприємства спрямування отримуваних грошових засобів та інвестицій на закупівлю товарів, робіт, послуг, безпосередньо не задіяних у виробничо - господарській діяльності встановити не можливо.
Викладене дає підстави стверджувати про те, що до Товариства з обмеженою відповідальністю “Швейна фабрика “ПРАЙМ» неможливо застосувати відновлювальні процедури з огляду на недостатність реальних активів, за рахунок яких можливо здійснювати господарську діяльність, а також самої господарської діяльності. Ліквідаційна процедура - єдина процедура, яку можливо застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю “Швейна фабрика “ПРАЙМ».
Отже, у боржника виявлена недостатність майна для задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до статті 1 КУзПБ під банкрутством розуміється визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строком на дванадцять місяців.
Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов'язаний здійснити ліквідацію боржника. Цей строк не може перевищувати 12 місяців.
Відповідно до ч. 5 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства до компетенції кредиторів належить прийняття рішення про: звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство; частиною 8 ст. 48 встановлено, що до компетенції комітету кредиторів належить рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого.
Виходячи з положень ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів є способом волевиявлення кредиторів.
10.09.2025 року відбулися збори кредиторів ТОВ “Швейна фабрика “ПРАЙМ» на яких прийнято рішення клопотатись перед господарським судом про припинення процедури розпорядження майном боржника, визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Штельманчука М.С.
Згідно із ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Господарський суд вважає за необхідне, скасувати арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника.
Відповідно до ч. 3 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, слід здійснити офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.
У відповідності до п.3 ч.1 ст.12 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1, 2 ст.30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого санацією встановлюється зборами кредиторів під час схвалення плану санації і не може бути меншим за чотири розміри мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реалізацією становить три розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
Відповідно до ч. 6 ст. 30 КУзПБ арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, звіт арбітражного керуючого Штельманчука М.С. є обґрунтованим, визначена сума документально підтверджена і відповідає вимогам ст. 30 Кодексу, звіт арбітражного керуючого затверджений зборами кредиторів Боржника (протокол від 10.09.25).
Враховуючи наведене, слід затвердити звіт арбітражного керуючого Штельманчука М.С. про нарахування і виплату основної грошової винагороди у розмірі 76 000,00 грн за період з 05.06.2025 по 10.09.2025.
Керуючись статтями 2, 30, 58, 59, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 12, 234, 235, 243 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Припинити процедуру розпорядження майном Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Швейна фабрика “ПРАЙМ», код ЄДРПОУ 44717147 (69035 Україна, м. Запоріжжя, вул. Міхновського Миколи, буд. 8-А) та припинити повноваження арбітражного керуючого Штельманчука М.С. як розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Швейна фабрика “ПРАЙМ».
2. Визнати банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю “Швейна фабрика “ПРАЙМ», код ЄДРПОУ 44717147 (69035 Україна, м. Запоріжжя, вул. Міхновського Миколи, буд. 8-А) та відкрити відносно нього ліквідаційну процедуру на строк, що не може перевищувати 12 місяців.
3. Господарську діяльність Товариства з обмеженою “Швейна фабрика “ПРАЙМ», код ЄДРПОУ 44717147 (69035 Україна, м. Запоріжжя, вул. Міхновського Миколи, буд. 8-А) завершити.
4. Строк виконання всіх грошових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю “Швейна фабрика “ПРАЙМ», код ЄДРПОУ 44717147 (69035 Україна, м. Запоріжжя, вул. Міхновського Миколи, буд. 8-А) вважати такими, що настав 25.09.2025.
5. Призначити ліквідатором банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю “Швейна фабрика “ПРАЙМ» арбітражного керуючого Штельманчука М.С. (свідоцтво №194 від 28.02.13, адреса вул. Шевченка, 37, кім.4, м.Дніпро, Україна, 49044).
6. Оприлюднити у встановленому ч. 3, 4 ст. 59 КУзПБ порядку повідомлення про визнання боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Швейна фабрика “ПРАЙМ», код ЄДРПОУ 44717147 (69035 Україна, м. Запоріжжя, вул. Міхновського Миколи, буд. 8-А) банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, текст якого додається.
7. Припинити повноваження органів управління Банкрута щодо управління Банкрутом та розпорядження його майном.
8. Скасувати арешти, накладені на майно Товариства з обмеженою відповідальністю “Швейна фабрика “ПРАЙМ», код ЄДРПОУ 44717147 (69035 Україна, м. Запоріжжя, вул. Міхновського Миколи, буд. 8-А).
9. Затвердити звіт арбітражного керуючого Штельманчука М.С. про нарахування і виплату основної грошової винагороди у розмірі 76 000,00 грн за період з 05.06.2025 по 10.09.2025.
10. Протягом 15-ти днів з дня призначення ліквідатора посадові особи Банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію Банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності Банкрута ліквідатору.
11. Ліквідатору до завершення ліквідаційної процедури забезпечити виконання дій та заходів, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства та за результатами роботи по ліквідації підприємства-банкрута надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу та ліквідаційний баланс Банкрута.
12. Копію постанови надіслати: учасникам у справі про банкрутство, Відділу з питань банкрутства ГТУЮ у Запорізькій області, Департаменту адміністративних послуг.
Постанова набирає законної сили у день її підписання - 11.11.2025р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 256-259 ГПК України.
Суддя О.О. Юлдашев