номер провадження справи 24/114/25
20.10.2025 Справа № 908/2223/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Коваль А.К., розглянувши матеріали справи № 908/2223/25
за позовом комунального підприємства “Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради (вулиця Фанатська, 23А, місто Запоріжжя, 69006, код ЄДРПОУ 22144952)
до відповідача: Фізична особа підприємець Воронін Володимир Васильович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 41421,65 грн
за участю представників:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява комунального підприємства “Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради до Фізичної особи підприємця Вороніна Володимира Васильовича про стягнення з відповідача заборгованість по оплаті за послуги з управління багатоквартирним будинком № 61 по вул. Історична у м. Запоріжжі, яка утворилась станом на 31.05.2025 у розмірі 41421,65грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 21.07.2025 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2223/25 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.
В обґрунтування позовних вимог посилається на приписи ст. ст. 509, 530, 599, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 7, 12 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору № 594/3 від 28.11.2018 щодо оплати послуг з управління багатоквартирним будинком (приміщення № 15 першого поверху (літ. А-5) в буд. 61 по вул. Історична у м. Запоріжжя), внаслідок чого сума заборгованості відповідача складає 41 421,65 грн за період з 01.06.2020 по 31.05.2025.
Ухвалою суду від 23.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2223/25 за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Присвоєно справі номер провадження 24/114/25. Судове засідання для розгляду справи призначено на 26.08.2025.
Розгляд справи відкладався на 22.09.2025 та на 20.10.2025, про що судом винесено відповідні ухвали.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представників сторін, судовий процес 20.10.2025 ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Правова позиція позивача викладена у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. Своїм правом бути присутніми у судовому засіданні відповідач не скористався. Письмового відзиву не надав.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи були надіслана на адресу відповідача (69106, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 86, кв. 12). Однак, дана кореспонденція повернулася на адресу суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За змістом частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22).
Таким чином Верховний Суд неодноразово висловлював (підтримував) позицію, за якою листи, що повернулися з відміткою "за закінченням терміну зберігання" або "інші причини", є належно врученими. Звісно ж - за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
Відтак, суд, направляючи ухвали у даній справі на адресу відповідача вжив усіх можливих заходів з використанням передбачених нормами ГПК України процесуальних засобів щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 20.10.2025 справу розглянуто, ухвалено рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд
Комунальне підприємство “Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради відповідно до Статуту утворене з метою управління багатоквартирними будинками, забезпечення належного утримання, ремонту спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок.
Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 520 від 01.09.2017 “Про призначення управителів багатоквартирних будинків м. Запоріжжя» комунальне підприємство “Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради призначено управителем багатоквартирних будинків у м. Запоріжжі, за об'єктом конкурсу (група будинків) № 3.
КП “Запоріжремсервіс», є управителем багатоквартирних будинків, в тому числі за адресою вул. Історична, буд. 61 у м. Запоріжжя та у відповідності до укладених договорів надає послуги з управління.
Відповідно до п.п. 1 ч.1 ст. 1 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», багатоквартирний будинок - житловий будинок, у якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.07.2025 нежитлове приміщення № 15 першого поверху (літ. А-2), загальною площею 159,2 кв.м. в буд. 61 по вул. Історична у м. Запоріжжя належить на праві власності Вороніну Володимиру Васильовичу.
21.11.2018 між фізичною собою - підприємцем Вороніним Володимиром Васильовичем (Замовник) та Комунальним підприємством “Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради (Управитель) укладено Договір № 594/З, за умовами п. 1.1. якого управитель зобов'язується забезпечити отримання послуги з управління багатоквартирним будинком, а замовник зобов'язується оплачувати управителю послугу з управління будинком та прибудинкової території.
Об'єктом Договору є нежитлове приміщення № 15 першого поверху (літ. А-2), загальною площею 159,20 кв.м.
Пунктом 2.1. Договору встановлено, що за надані Управителем послуги замовник щомісяця здійснює оплату в розмірі 6,94 грн. за 1 кв.м. загальної площі нежитлового приміщення, тобто 159,20 кв.м. х 6,94 грн. за кв.м. = 1 104,85 грн. в.т.ч. ПДВ.
Послуги оплачуються в готівковій формі або безготівковій формі до 20-го числа наступного місяця (п. 2.4.)
Підписання акту виконаних робіт Договором не передбачено так як надання послуг з управління багатоквартирним будинком закріплено законодавством.
Згідно п. 5.1. цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 05.09.2019. Сторони домовились, що згідно п. 3 ст. 631 ЦК України, правовідносини по цьому правочину починаються з 24.05.2018.
Договір може бути пролонгований, у разі наявності повноважень щодо управління багатоквартирним будинком, в якому знаходиться приміщення Замовника, за основним договором з виконавчим комітетом Запорізької міської ради (п. 5.7.).
Договір не було розірвано або/чи визначено недійсним у судовому порядку. Не існує й інших доказів щодо відкладення/пролонгації або відмови від виконання зобов'язання за вказаним договором. Таким чином, зобов'язання є чинним (дійсним). Зазначена правова позиція ґрунтується постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Великої Палати Верховного Суду (справа №904/7183/17 від 04.07.2018) та постановою Запорізького апеляційного Суду (справа № 335/6798/22 провадження № 22-ц/807/334/23 від 16.01.2023).
Відповідач, як власник нежитлового приміщення у будинку, отримує послуги від відповідача з управління багатоквартирним будинком, про що свідчить відсутність будь-яких зауважень з його боку та укладання Договору № 594/3 від 21.11.2018 та є споживачем і має обов'язки, які передбачені договором, а саме стосовно здійснення витрат на надання вищезазначеної послуги.
Станом на 31.05.2025 у відповідача перед КП “Запоріжремсервіс» нараховується заборгованість у сумі 41421,65 грн
Стягнення з відповідача 41421,65 грн заборгованості по оплаті за послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.06.2020 по 31.05.2025 є предметом судового розгляду у даній справі.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню виходячи з такого.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.
Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Між сторонами склалися господарські правовідносини на підставі укладеного між ними договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
За змістом ч. 1 ст. 903 цього Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Стаття 5 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» до житлової послуги відносить послугу з управління багатоквартирним будинком.
Згідно частини 1, 4 вказаного закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону.
Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи викладене, відповідач відповідно до умов Договору зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату за надані послуги з управління багатоквартирним будинком в розмірі 1104,85 грн, починаючи з травня 2018 року, як погоджено у п. 5.1 договору.
Позивачем при зверненні з позовом до суду визначений період, за який утворилась заборгованість з управління будинком з 01.06.2020 по 31.05.2025.
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача за надані послуги з управління будинком за заявлений період склала 41421,65 коп.
Доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу вказаної суми боргу відповідач не надав.
Відтак, суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості на надані позивачем послуги за період з 01.06.2020 по 31.05.2025 у розмірі 41421,65 грн правомірними.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2422,40 грн, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Керуючись ст. ст. 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи підприємця Вороніна Володимира Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства “Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 22144952, вул. Фанатська, б. 23-А, м. Запоріжжя, 69006) - 41421 (сорок одна тисяча чотириста двадцять одна) грн 65 коп. заборгованості по оплаті за послуги з управління багатоквартирним будинком та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 11.11.2025
Суддя Т.А. Азізбекян