вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"10" листопада 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/830/25
Господарський суд Закарпатської області у складі: судді Сисина С.В., за участі секретаря судового засідання Повідайчик Т.В., розглянувши у судовому засіданні справу
за позовом Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, код ЄДРПОУ - 36541721, місцезнаходження - 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Поштова, будинок 3,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосервіс-Уж», код ЄДРПОУ - 42370840, місцезнаходження - 89412, Закарпатська область, Ужгородський район, село Оноківці, вулиця Проектна, будинок 3, квартира 13,
про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення, інфляційних втрат, пені та 3% річних,
за участі представників сторін:
від позивача - Клещевої С.С. (у порядку самопредставництва),
від відповідача - не з'явився,
Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою від 23.07.2025 за №3201-17/86 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карен» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості, інфляційних втрат, пені та 3% річних за договором оренди нежитлового приміщення у загальному розмірі 28322,20 грн. Позовні вимоги обґрунтовані позивачем з посиланням на укладення між сторонами договору оренди нежитлового приміщення №1023/0 від 19.11.2015 та укладення додатку №1 від 25.11.2015 до договору щодо уточнення терміну його дії до 19.11.2025.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисина С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2025.
Ухвалою суду від 29.07.2025 позовну заяву Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради до ТОВ «Карен» про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення, інфляційних втрат, пені та 3% річних у розмірі 28332,20 грн (зареєстровану за вхідним №02.3.1-05/901/25 від 24.07.2025) - залишено без руху. Встановлено позивачу - 8 днів для усунення недоліків позовної заяви.
На виконання вимог ухвали суду від 29.07.2025 від позивача надійшла заява від 30.07.2025 №32.01-17/95 про усунення недоліків позовної заяви (зареєстрована за вхідним № 02.3.1-02/6831/25), до якої долучені докази усунення недоліків позовної заяви, про які зазначено в ухвалі суду.
Згідно з ухвалою від 05.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначено судове засідання на 03.09.2025 на 10:00.
Разом з тим, згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/31-к від 18.08.2025 судді Сисину С.В. надано відпустку з 25.08.2025 по 12.09.2025, а тому згідно ухвали від 18.08.2025 суд призначив наступний розгляд справи 15.09.2025.
Враховуючи тимчасову непрацездатність судді Сисина С.В. станом на 15.09.2025 (про що Господарським судом Закарпатської області було проінформовано учасників справи шляхом опублікування відповідних інформацій про перебування судді на лікарняному на офіційному сайті суду), призначене на 15.09.2025 судове засідання у справі не відбулося. А тому згідно ухвали від 07.10.2025 суд призначив розгляд справи на 10.11.2025 на 16:00.
З довідки про доставку електронного листа, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», вбачається, що документ в електронному вигляді «Ст.234 ГПК України Ухвала суду (із призначенням дати)» від 07.10.2025 у справі № 907/830/25 (суддя Сисин С.В.) було надіслано одержувачу - позивачу в його Електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету учасника справи 07.10.2025 о 20:42.
В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022р. у справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.
Враховуючи відсутність у відповідача зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, ухвали суду від 05.08.2025, від 18.08.2025, від 07.10.2025 направлені Товариству з обмеженою відповідальністю «Карен» по адресу, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, поштовою кореспонденцією згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень відповідно №0601178091887 від 05.08.2025, №0601183148897 від 19.08.2026, №R067014080829 від 08.10.2025.
25.08.2025 на адресу суду повернулося рекомендоване поштове відправлення №0601178091887 від 05.08.2025 разом з ухвалою від 05.08.2025, причина повернення - «за закінченням терміну зберігання».
08.09.2025 на адресу суду повернулося рекомендоване поштове відправлення №0601183148897 від 19.08.2026 разом з ухвалою суду від 18.08.2025, причина повернення - «за закінченням терміну зберігання».
27.10.2025 на адресу суду повернулося рекомендоване поштове відправлення №R067014080829 від 08.10.2025 разом з ухвалою суду від 07.10.2025, причина повернення - «за закінченням терміну зберігання».
Щодо повернення на адресу суду ухвал суду від 05.08.2025, від 18.08.2025, від 07.10.2025 (із зазначенням причин повернення - «за закінченням терміну зберігання»), які направлялися судом відповідачу у встановленому законом порядку, суд зазначає, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, лише відповідач за власним волевиявленням не скористалась правом отримати кореспонденцію від суду, а тому він вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.
Так, відповідно до ч. 3 та 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з пунктами 3, 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 8, 11, 15, 17, 81, 82, 83, 99 Правил надання послуг поштового зв'язку свідчить, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі №904/2584/19; у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18).
Отже, сторони про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 10.11.2025 належним чином повідомлялися.
У судове засідання 10.11.2025 відповідач не уповноважив свого представника для участі в справі, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.
Представник позивача в судовому засіданні 10.11.2025 заявила клопотання про відкладення судового розгляду справи, з метою повторного повідомлення відповідача при призначене судове засідання.
Задовольнивши таке клопотання представника позивача, судом враховано, що відповідно до ч.1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з ч.1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Відповідно до ч.ч. 1 та 5 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Отже, суд вважає за можливим задовольнити клопотання представника позивача з метою реалізації учасниками справи їх процесуальних прав та обов'язків та беручи до уваги принципи змагальності, рівності та верховенства права.
Разом з тим, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частина 1 статті 252 ГПК України передбачає, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2, 3, 6 статті 216 ГПК України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами. Якщо в судовому засіданні було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було оголошено перерву.
Водночас, суд враховує, що згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 ГПК України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Савенкова проти України», №4469/07 від 02.05.2013, «Папазова та інші проти України», №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).
А тому з врахуванням мотивів цієї ухвали, з метою виконання завдань господарського судочинства та дотримання положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з метою забезпечення принципів змагальності, справедливості, рівності сторін, верховенства права, суд дійшов висновку про відкладення судового засідання поза межами встановленого процесуального строку, визначеного частиною першою статті 248 ГПК України. При цьому суд звертає увагу, що ним створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42 і 46 ГПК України.
За частиною 2 статті 232 ГПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи та оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвали.
Згідно відповіді № 28031148 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, сформованої на запит суду, встановлено, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Карен», код ЄДРПОУ - 32511075, не має зареєстрованого електронного кабінету.
Відтак, суд інформує відповідача, що згідно положень ч. 1 ст. 6 ГПК України, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно з ч. 6 ст. 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Частиною 7 ст. 42 ГПК України передбачено, що якщо ГПК України передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Відтак, суд звертає увагу відповідачеві про наявність у нього передбаченого законом обов'язку зареєструвати власний електронний кабінет відповідно до вимог ч. 6 ст. 6 ГПК України, що надасть змогу ознайомитися з матеріалами позовної заяви та сприятиме обміну документами між учасниками справи в електронній формі.
Керуючись ст. 2, 6, 7, 13, 183, 197, 202, 216, 234, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити усне клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.
2. Розгляд справи відкласти на 27 листопада 2025 р. на 11:15 та повідомити учасників справи, що засідання відбудеться у приміщенні суду за адресою: м. Ужгород, вул.Коцюбинського, 2а, зал судового засідання № 1.
3. У порядку абзацу 3 ч. 7 ст. 42 ГПК України звернути увагу відповідачу на його обов'язок зареєструвати свій електронний кабінет на виконання вимог ч. 6 ст. 6 ГПК України, що також надасть відповідачеві можливість ознайомлюватися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль) та забезпечить йому швидкий обмін документами по справі.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя С.В. Сисин