вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"11" листопада 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/882/22
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Любомир Вікторович, розглянувши матеріали справи
за позовом Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради
до відповідача Фізичної особи-підприємця Грицик Лариси Олексіївни
про стягнення
Встановив:
У листопаді 2022 року Департамент звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Грицик Л. О. про стягнення 279 829,39 грн заборгованості з орендної плати за договором від 18.02.2014 № 1691/1 оренди земельної ділянки площею 1,2617 га, яка знаходиться в м. Ужгороді на вул. Електрозаводській, 35, кадастровий номер 2110100000:34:001:0228. Позов мотивовано неналежним виконанням ФОП Грицик Л. О. з 01.01.2020 до 31.12.2020 (включно) зобов'язань зі сплати орендної плати за Договором з урахуванням додаткової угоди від 30.10.2018.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03 березня 2023 року у справі № 907/882/22 (суддя Пригуза П. Д.), яке Західний апеляційний господарський суд своєю постановою від 24 жовтня 2024 року залишив без змін, задовольнив позов повністю та стягнув з ФОП Грицик Л. О. на користь Департаменту 279 829,39 грн заборгованості за Договором за період січень - грудень 2020 року та 4200,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Надалі постановою Великої Палата Верховного Суду від 15 жовтня 2025 року задоволено касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Грицик Лариси Олексіївни, скасовано рішення Господарського суду Закарпатської області від 03 березня 2023 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 907/882/22, а справу № 907/882/22 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/882/22 визначено головуючого суддю Андрейчука Л.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 жовтня 2025 року.
Ухвалою від 28 жовтня 2025 року суд прийняв справу № 907/882/22 до провадження, постановив здійснювати її розгляд в порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі на 04 грудня 2025 року.
03 листопада 2025 року відповідач подав до канцелярії суду заяву про відвід судді Андрейчука Л.В. від розгляду справи №907/882/22. Вказана заява обґрунтована сумнівами в неупередженості та об'єктивності судді, оскільки суддею Андрейчуком Л.В. ухвалено рішення у справі № 907/146/24 від 26.09.2024 яким стягнуто з Грицик Лариси Олексіївни на користь Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради заборгованість за договором оренди землі в розмірі 314 477,88 грн. Зі змістом такого рішення заявник не погодився та подав апеляційну скаргу, розгляд якої триває.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04 листопада 2025 року головуючий у справі № 907/882/22 суддя Андрейчук Л.В. визнав заявлений відвід необґрунтованим та постановив передати заяву Фізичної особи-підприємця Грицик Л. О. про відвід судді Андрейчука Л. В. від розгляду справи № 907/882/22 для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2025, заяву про відвід передано на розгляд судді Лучку Р. М.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06 листопада 2025 року у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Грицик Лариси Олексіївни від 03.11.2025 про відвід судді Андрейчука Любомира Вікторовича від розгляду справи № 907/882/22 відмовлено.
Разом з тим, головуючим суддею Андрейчуком Л.В. заявлено самовідвід від розгляду заяви з огляду на наступне.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення цього Суду у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
За приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам /справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 36 цього Кодексу, яка врегульовує питання недопустимості повторної участі судді у розгляді справи. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з ч. 1 ст. 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36, і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відвід (самовідвід) - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Згідно із ч. 3 ст. 38 ГПК України, самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.\
Згідно із ч. 9 ст. 39 ГПК України, питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Європейський суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Таку презумпцію спростувати досить складно. Критерієм суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (приcяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи.
Визначення юридичного змісту оціночної категорії "безсторонній суд" зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
За приписами ст. 2 Основних принципів незалежності судових органів, підготовлених ООН у 1985 році визначено, що судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з боку будь-кого або з будь-якої причини.
За ст. 8 Основних принципів судді повинні завжди поводити себе таким чином, щоб забезпечити повагу до своєї посади і зберегти безсторонність та незалежність судових органів.
Згідно з міжнародно-правовими гарантіями незалежності судів, суддя має здійснювати свої суддівські функції незалежно, на основі власної оцінки фактів і відповідно до усвідомленого розуміння права, вільно від будь-якого впливу. Він має бути незалежним від суспільства в цілому і від конкретних сторін спору, який вирішує.
Здійснюючи суддівські функції, суддя має бути незалежним від інших суддів у зв'язку з рішеннями, які зобов'язаний ухвалювати незалежно. Він повинен виявляти і пропагувати високі стандарти суддівської поведінки, щоб підвищувати рівень довіри громадськості до суду, яка є головною умовою для підтримання незалежності суддів.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
За приписами ст. 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
Частиною 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22.02.2013 року, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
Статтею 10 Кодексу суддівської етики встановлено, що суддя повинен виконувати обов'язки судді безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності професійних суддів, народних засідателів та присяжних при здійсненні правосуддя.
Рішенням Ради суддів України №1 від 04.02.2016 був затверджений Коментар до Кодексу суддівської етики (далі - Коментар)
В цьому Коментарі зазначено, що суддя повинен дбати про те, щоб його поведінка була бездоганною з точки зору стороннього спостерігача. Дії та поведінка судді повинні підтримувати впевненість громадськості у чесності й непідкупності судових органів. Не досить лише вершити правосуддя; потрібно, щоб його звершення було очевидним для загалу.
В Коментарі до статті 15 Кодексу зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Головуючий суддя Андрейчук Л.В. ухвалив рішення у справі № 907/146/24 від 26.09.2024, яким стягнуто з Грицик Лариси Олексіївни на користь Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради заборгованість за договором оренди землі в розмірі 314 477,88 грн. Зі змістом такого рішення заявник не погодився та подав апеляційну скаргу, розгляд якої триває. Суб'єктний склад та предмет спору в межах справ № 907/882/22 та №907/146/24 є співставними та випливають із подібних правовідносин, а вказаним обставинам головуючим суддею вже було надано оцінку відповідно до рішення суду від 26.09.2024 у справі №907/146/24. Наведена обставина не може бути підставою для висновку щодо наявної упередженості чи заінтересованості складу суду. Однак, суд враховує, що з суб'єктивної точки зору учасників справи діючий склад суду при розгляді даної справи може вважатися не цілком безстороннім.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який серед іншого, полягає в усуненні всіх розумних сумнівів сторін та сторонніх осіб щодо безсторонності такого суду.
Відповідно до прецедентної практики Європейського Суду з прав людини об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).
Тобто, суд повинен бути, по-перше, суб'єктивно вільний від упередження чи зацікавленості в результаті справи, по-друге, він також має бути безсторонній з об'єктивної точки зору, тобто має запропонувати досить гарантій для виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності
З огляду на викладене, самовідвід судді Андрейчука Л.В. від розгляду №907/882/22 підлягає задоволенню, а матеріали відповідної справи - передачі уповноваженому працівнику Господарського суду Закарпатської області для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.
Керуючись ст. ст. 35, 38, 39, 40, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити самовідвід судді Господарського суду Закарпатської області Андрейчука Любомира Вікторовича від розгляду справи № 907/882/22.
Матеріали справи №907/882/22 передати уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Ухвала виготовлена та підписана 11.11.2025
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя Любомир Андрейчук