майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
про повернення заяви
11 листопада 2025 р. Справа № 906/1474/25.
Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.,
розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ЗЛАГОДА" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти (вх. г/с №01-44/3581/25 від 10.11.2025) у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ЗЛАГОДА"
до: Фізичної особи - підприємця Юрченко Людмили Вікторівни
про стягнення 2 316,00грн
10 листопада 2025 через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ЗЛАГОДА" до Фізичної особи - підприємця Юрченко Людмили Вікторівни про стягнення 2 316 грн.
Одночасно з позовною заявою заявником подано Заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти (вх. г/с №01-44/3581/25 від 10.11.2025) (тут і далі за текстом - Заява про забезпечення позову від 10.11.2025).
У Заяві про забезпечення позову від 10.11.2025 заявник, на підставі ст. 137 ГПК України, просить Суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно Фізичної особи-підприємця Юрченко Людмили Вікторівни в межах суми позову в розмірі 2 316 грн, судового збору у розмірі 3028 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 42000, 00 грн;
- накладення арешту на грошові кошти Фізичної особи-підприємця Юрченко Людмили Вікторівни в межах суми позову в розмірі 2 316 грн, судового збору у розмірі 3028, 00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 42000, 00 грн, що знаходиться на всіх рахунках Фізичної особи-підприємця Юрченко Людмили Вікторівни у банківських та/або фінансових установах, які будуть виявлені виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.
Заява про забезпечення позову від 10.11.2025 мотивована тим, між Відповідачем та Позивачем було укладено договір поставки алкогольних виробів, відповідно до якого Позивач поставив Відповідачу товар на умовах відстрочення платежу, що відраховуються з моменту поставки товару Відповідачу за накладною (товарний кредит). Відповідач не вживає жодних заходів для добровільної оплати заборгованості, поставлений Відповідачу товар (алкогольні напої) є товаром, який завжди користується широким попитом серед населення, має великий термін придатності, що гарантує отримання доходів від реалізації таких товарів.
Відповідно до умов договору, Відповідачу була надана відстрочка для оплати товару з дати поставки товару постачальником, що дозволяло відповідачу продати такий товар покупцю та розрахуватися з Позивачем. Такі обставини спричинили реальні побоювання що Відповідач буде і надалі ухилятися від виконання свого зобов'язання за договором та, в подальшому, буде ігнорувати рішення суду у даній справі.
Заявник доводить, що на даний момент існують ризики умисного ухилення Відповідача від виконання судового рішення у разі постановлення його на користь Позивача, зокрема, шляхом виведення Відповідачем наявних грошових коштів з власних рахунків, закриття торгових точок, ліквідація юридичної особи тощо. Вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав Позивача на час вирішення спору в суді, а в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду, а невжиття цих заходів може ускладнити або унеможливити виконання судового рішення в разі його постановлення на користь Позивача. Систематичні невиконання Відповідачем умов договорів поставки щодо оплати товару, як з Позивачем так і з іншими контрагентами, небажання Відповідача погасити заборгованість перед Позивачем, викликають обґрунтовані припущення з Позивача, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у Відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Заява про забезпечення позову від 10.11.2025 не оплачена судовим збором.
Процесуальна позиція Суду - повернути Заяву про забезпечення позову від 10.11.2025 без розгляду. Мотиви Суду.
Статтею 139 ГПК України встановлено вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч.5 ст. 139 ГПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 4 ст. 139 ГПК України визначено, що у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом:
- накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заявник у Заяві про забезпечення позову від 10.11.2025 просить Суд вжити такі заходи забезпечення позову, а саме:
- накласти арешт на все рухоме майно Фізичної особи-підприємця Юрченко Людмили Вікторівни в межах суми позову в розмірі 2 316 грн, судового збору у розмірі 3028 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 42 000, 00 грн;
- накласти арешт на все нерухоме майно Фізичної особи-підприємця Юрченко Людмили Вікторівни в межах суми позову в розмірі 2 316 грн, судового збору у розмірі 3028 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 42 000, 00 грн;
- накласти арешт на грошові кошти Фізичної особи-підприємця Юрченко Людмили Вікторівни, які знаходяться на всіх рахунках Фізичної особи-підприємця Юрченко Людмили Вікторівни у банківських та/або фінансових установах, які будуть виявлені виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.
Відповідно до ч.5 ст.139 Кодексу до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
На підставі ч. 4 ст. 236 Кодексу суд також враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у cправі №908/964/21 (908/2696/21) як щодо підстав для застосування ч.4 ст.140 Кодексу (існування виняткових обставин), так і правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.07.2022 у cправі № 921/607/21 щодо процесуальних наслідків незастосування ч. 4 ст.140 Кодексу під час вирішення питання про забезпечення позову.
Таким чином, у Заяві про забезпечення позову від 10.11.2025 зазначено фактично три самостійні заходи забезпечення позову, однак не оплачені судовим збором.
Судовий збір за вказані три самостійні заходи забезпечення позову мав складати 4 542, 00 грн (1 514, 00 х 3) (підп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025рік" ).
Відповідно до ч.7 ст. 140 ГПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
До викладеного, Суд доповнює.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.11.2024 у справі №757/47946/19-ц зауважує, що перелік ухвал, на які апеляційна скарга може бути подана окремо від рішення суду, наведений у частині першій статті 255 ГПК України. Законодавець цілеспрямовано обмежив коло процесуальних питань, результат вирішення яких - ухвали суду - підлягають самостійному апеляційному оскарженню, з огляду на пріоритетність вирішення тих чи інших процесуальних питань. Надання учасникам судового процесу права на апеляційне оскарження всіх ухвал суду першої інстанції окремо від рішення суду незалежно від їх процесуальної суті і значення стало б передумовою для зловживання учасниками справи процесуальними правами та безпідставного затягування розгляду справи, що не відповідало б основним завданням судочинства.
Водночас, на переконання Великої Палати Верховного Суду, наведений у частині першій статті 255 ГПК України перелік судових рішень не є вичерпним: ухвала, зазначена в цій нормі процесуального права, безумовно може бути оскаржена в апеляційному порядку; за відсутності ухвали в зазначеному переліку встановленню та оцінці судом підлягає те, чи перешкоджає ця ухвала подальшому провадженню в справі та/або чи може вона бути оскаржена разом із рішенням суду (тобто чи є в особи, яка подає апеляційну скаргу, можливість поновити свої права в інший спосіб).
У контексті Заяви про забезпечення позову від 10.11.2025, Суд зауважує, що повернення її без розгляду з підстав несплати судового збору перешкоджає повторному зверненню учасника процесу з аналогічною заявою у разі не усунення її недоліків.
Так, згідно ч. 10 ст.174 ГПК України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
Суд констатує, що Заяву про забезпечення позову від 10.11.2025 з підстав несплати судового збору не можна залишити без руху.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 255 Кодексу ухвала суду про повернення заяви позивачеві (заявникові) підлягає апеляційному оскарженню.
Керуючись ч. 7 ст. 140, ст.ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Повернути без розгляду по суті заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ЗЛАГОДА" (код ЄДРПОУ 45522165) від 10.11.2025 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти (вх. г/с №01-44/3581/25 від 10.11.2025).
Ухвала набрала законної сили 11.11.2025 та підлягає апеляційному оскарженню.
Суддя Машевська О.П.
Друк:
1 - в справу
2 - заявнику ТОВ "Українска злагода" (через Ел. суд)