майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
11 листопада 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1291/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Тимошенка О.М.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу без повідомлення учасників
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія " Нафтогаз Трейдинг"
до Відділу освіти, молоді та спорту Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області
про стягнення 725305,12 грн.
Зміст позовних вимог та заперечень.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 725305,12 грн., з яких : 645789,84 грн. боргу за поставлений природний газ у лютому-квітні 2025 по договору постачання природного газу №05-8349/24-БО-Т від 28.01.25; 67820,06 грн. пені; 6563,23 грн. 3% річних; 5131,99 грн. інфляційних.
Рух справи.
24.09.2025 до суду надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою від 25.09.25 суд відкрив провадження у справі №906/1291/25 за вказаною позовною заявою та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Відповідач отримав вказану ухвалу 30.09.25, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції.
Встановлені судом обставини.
28 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія " Нафтогаз Трейдинг" (постачальник, позивач) та Відділу освіти, молоді та спорту Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області (споживач/ відповідач) укладено договір №05-8349/24-БО-Т постачання природного газу (а.с.10), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити споживачеві природний газ за ДК021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо", а споживач зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах цього договору.
Підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу підтверджено, що в період з січня 2025 по квітень 2025, на виконання умов договору постачання, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 1632241,97 грн. (а.с.19-20).
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб (пункт 1.2. договору постачання).
З відповіді на адвокатський запит Оператора ГТС від 27.08.25 №ТОВВИХ-25-13384, вбачається, що відповідачем (ЕІС-код:56ХS00016KFDL00B) спожито природний газ з ресурсу позивача в обсягах, які визначені в актах приймання-передачі природного газу за вказаний період (а.с.32,33).
За умовами пункту 5.1. договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами в наступному порядку:
- 70% вартості за фактично переданий природний газ здійснюється до останнього числа місяця, наступного за місяцем поставки газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місцем , в якому споживач повинен був сплатити 70% за відповідний розрахунковий період.
Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого газу виконав частково внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду та на час розгляду справи у суді перед позивачем існує заборгованість за поставлений газ у лютому-квітні 2025 року в сумі 645789,84 грн. (а.с.9).
Висновки суду та норми права.
За нормами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (частина третя статті 12 цього Закону).
Частиною 2 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу" до обов'язків споживачів природного газу віднесено забезпечення своєчасної та повної оплати вартості природного газу згідно з умовами договорів. У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом (частина 3 статті 13 цього Закону).
Отже, постачання природного газу споживачам є різновидом господарської діяльності, що здійснюється на підставі договору постачання, який укладається між постачальником та покупцем (споживачем) із визначенням взаємних прав та обов'язків сторін такого господарського договору. Законодавцем до обов'язків споживача віднесено забезпечення своєчасної та повної оплати вартості придбаного (спожитого) природного газу, невиконання чи неналежне виконання якого тягне за собою наслідки у вигляді відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач контррозрахунку суми боргу не надав.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 645789,84грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.7.2 договору просить стягнути з відповідача 67820,06 грн. пені, 6563,23 грн. 3% річних, 5131,99 грн. інфляційних (а.с.7,8).
За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.
Згідно п.7.2 договору, у разі прострочення споживачем оплати він зобов'язується сплатити 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, інфляційних і 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно, тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в заявленому розмірі.
За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідач контррозрахунку суми боргу та відзиву на позов не надав.
Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Оскільки позовні вимоги задоволенні повністю, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача.
Керуючись статтями 129, 236,237,238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області (13337, Житомирська область, Бердичівський район, селище Гришківці, вул.Червоний Промінь,4; код 42735489) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія " Нафтогаз Трейдинг" (04116, м.Київ, вул.Шолуденка,1; код 42399676) - 45789,84 грн. боргу, 67820,06 грн. пені, 6563,23 грн. 3% річних, 5131,99 грн. інфляційних, 8703,66 грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 11.11.25
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати:
1- в справу
- позивачу до ЕК
2- відповідачу рек. з повідом.