61022, м. Харків, пр. Науки, 5
10.11.2025 Справа №905/1170/25
за заявою: №2025/11/05-1 від 05.11.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна виробнича компанія «Скаетон» про вжиття заходів забезпечення позову по справі:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна виробнича компанія «Скаетон» (03022, м.Київ, вул.Братів Чучупаків, 9)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський комбінат м'ясопродуктів» (84102, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Гранична, 42)
про стягнення 29921551,64 грн
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаційна виробнича компанія «Скаетон», м.Київ звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський комбінат м'ясопродуктів», м.Слов'янськ про стягнення заборгованості у розмірі 29921551,64 грн, яка складається з: основної заборгованості - 26750000 грн, штрафу - 2675000 грн, процентів за користування позикою у розмірі однієї облікової ставки Національного банку України - 45438,36 грн, 3% річних - 150705,51 грн, інфляційних втрат - 300407,77 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №01-31/12/24_ПФД від 31.12.2024 про надання поворотної фінансової допомоги та додаткової угоди до нього №1 від 16.05.2025, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський комбінат м'ясопродуктів» утворилась основна заборгованість в сумі 26750000 грн та борг за процентами у розмірі 45438,36 грн. За твердженням позивача, у зв'язку з невиконанням відповідних платіжних зобов'язань, стягненню з відповідача також підлягають штраф, 3% річних і інфляційні втрати.
Ухвалою суду від 10.11.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/1170/25, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
06.11.2025, разом з позовною заявою, до господарського суду надійшла заява №2025/11/05-1 від 05.11.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна виробнича компанія «Скаетон» про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді:
- накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський комбінат м'ясопродуктів», які знаходяться або будуть знаходитись на всіх його поточних, депозитних, карткових, кореспондентських та інших рахунках у будь-яких банківських установах України, в межах суми 29921551,64 грн;
- накладення арешту на все нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Слов'янський комбінат м'ясопродуктів» на підставі власності або іншому речовому праві, в тому числі, на: земельні ділянки; будівлі, споруди, приміщення; виробничі цеха та складські приміщення; адміністративні будівлі; інше нерухоме майно в межах загальної вартості 29921551,64 грн;
- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Слов'янський комбінат м'ясопродуктів» обтяжувати майно, на яке накладено арешт, будь-якими зобов'язаннями, в тому числі, шляхом: передачі в заставу або іпотеку; передачі в оренду на строк більше одного року; укладання договорів концесії або лізингу; встановлення сервітутів; інших обтяжень.
Обґрунтовуючи подану заяву позивач посилається на те, що відповідачем не вживаються дії відносно погашення заборгованості за договором, що свідчить про ухилення від виконання взятих на себе зобов'язань, у зв'язку з чим необхідно накласти арешт на майно та грошові кошти боржника в межах заявленої суми з одночасним встановленням заборони обтяжувати майно будь-якими зобов'язаннями, що забезпечить можливість виконати рішення у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача.
У вказаній заяві позивач також надав пропозиції щодо зустрічного забезпечення у розмірі 0,5% від суми позову, що становить 149607,76 грн.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна виробнича компанія «Скаетон», суд зазначає про наступне:
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України є правом суду. За змістом ч.2 ст.136 вказаного кодексу підставами для вжиття судом заходів для забезпечення є обставини, що свідчать про істотне ускладнення або навіть унеможливлення виконати рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду, у разі невжиття таких заходів.
Господарський суд, оцінивши надані докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною відповідачу вчиняти певні дії (п.п.1, 2 ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України).
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч.2 ст.136 Господарського процесуального кодексу України.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.4 ст.137 Господарського процесуального кодексу України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві чи іншим особам вчиняти певні дії.
Предметом позову, з яким позивач звернувся до суду, є стягнення грошових коштів у розмірі 29921551,64 грн, з яких: основна заборгованість - 26750000 грн, штраф - 2675000 грн, проценти за користування позикою - 45438,36 грн, 3% річних - 150705,51 грн, інфляційні втрати - 300407,77 грн.
Підставою позову в цій справі є невиконання відповідачем зобов'язань за договором №01-31/12/24_ПФД від 31.12.2024 про надання поворотної фінансової допомоги та додаткової угоди до нього №1 від 16.05.2025 щодо повернення суми позики.
Отже, виконання судового рішення у цій справі (за умови задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від того, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів або майна, за рахунок якого можливе задоволення вимог позивача.
У цьому контексті варто зауважити, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача у будь-який момент як розпорядитися коштами, що знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За наведених умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача у будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Такого висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду в постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 06.12.2023 у справі №917/805/23, від 11.10.2023 у справі №916/409/21, від 15.09.2023 у справі №916/2359/23, від 08.08.2023 у справі №922/1344/23, від 27.04.2023 у справі №916/3686/22, від 22.04.2024 у справі №922/3929/23, що свідчить про усталеність судової практики з цього питання.
Відтак, стала та актуальна практика Верховного Суду покладає на заявника необхідність обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову (таким обґрунтуванням можуть бути, наприклад, наведення обставин неспівмірно малого розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю відповідача порівняно зі стягуваною сумою вимог, відсутність інформації про існування у відповідача нерухомого майна, на яке може бути звернуто стягнення, існування великої кількості судових проваджень щодо відповідача, де останній є боржником тощо), однак визначає, що такі обґрунтування не обов'язково мають бути доведеними доказами вчинення боржником дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Як свідчать матеріали позовної заяви, 31.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіаційна виробнича компанія «Скаетон» (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Слов'янський комбінат м'ясопродуктів» (позичальник) був укладений договір №01-31/12/24_ПФД від 31.12.2024 про надання поворотної фінансової допомоги, за змістом п.п.1.1, 2.1, 4 якого позикодавець зобов'язався передати у власність позичальнику грошові кошти у розмірі 27000000 грн (фінансова допомога), а позичальник зобов'язався повернути фінансову допомогу у строк до 28.02.2025.
Згідно з платіжною інструкцією №462 від 31.12.2024 позивач перерахував на користь відповідача 27000000 грн.
16.05.2025 сторони підписали додаткову угоду №1 до вказаного договору, відповідно до якої визначили, зокрема, наступне:
- позичальник визнає, що він має прострочену заборгованість перед позикодавцем за договором на загальну суму 27000000 грн (п.1);
- з метою досудового врегулювання спору, сторони дійшли згоди, що (п.2): позичальник зобов'язується в строк до 31.10.2025 (включно) перерахувати позикодавцю 19964964,63 грн в рахунок погашення частини наявної заборгованості за договором в наступному порядку: у період з травня 2025 року (включно) по вересень 2025 року (включно) по 50000 грн щомісячно; у жовтні 2025 року - 19714964,63 грн (п.2.1);
- у разі належного (повного та своєчасного) виконання позичальником обов'язків, зазначених у підпункті 2.1 пункту 2 даної додаткової угоди (п.2.2): зобов'язання позичальника перед позикодавцем з погашення (повернення) залишку заборгованості за договором у розмірі 7035035,37 грн припиняються з дати належного (повного та своєчасного) виконання позичальником обов'язків, зазначених у підпункті 2.1 п.2 даної додаткової угоди (п.2.2.1).
Однак, як вказує позивач, відповідач умови додаткової угоди №1 від 16.05.2025 виконав лише частково, перерахувавши на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна виробнича компанія «Скаетон» 250000 грн згідно із платіжними інструкціями: №14799 від 30.06.2025, №14828 від 01.07.2025, №15050 від 23.07.2025, №15632 від 22.09.2025, №15698 від 07.10.2025.
Вищенаведене свідчить про обґрунтованість сумнівів позивача щодо платоспроможності Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський комбінат м'ясопродуктів».
Крім того, згідно з переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом №376 від 28.02.2025 Міністерства розвитку громад та територій України, Слов'янська міська територіальна громада є територією можливих бойових дій, у зв'язку з чим суд погоджується з твердженнями позивача, що господарська діяльність останнього може бути зупинена або взагалі припинена, що матиме наслідком суттєве погіршення фінансового стану та платоспроможності відповідача, з огляду на активні бойові дії на території Донецької області.
До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач, звернувшись до суду із відповідною заявою, має доводити недоцільність чи не співмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач. Вказане mutatis mutandis узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.10.2022 у справі №905/446/22).
Судом враховано співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, та наслідків накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача, яке йому належить на праві власності, в межах суми позову, поданого позивачем.
Варто зауважити, що обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський комбінат м'ясопродуктів», оскільки відповідні грошові кошти та майно залишаються у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ними, у зв'язку з чим заява позивача в цій частині підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для накладання арешту на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Слов'янський комбінат м'ясопродуктів» на підставі інших речових прав, оскільки застосування такого заходу потребує більшої конкретики та предметного дослідження доцільності, в тому числі, яким чином відповідний захід може гарантувати виконання імовірного позитивного судового рішення.
В той же час, з огляду на відсутність в матеріалах позовної заяви та заяви про забезпечення позову відомостей про стан рахунків відповідача, зокрема, щодо наявності у відповідача грошових коштів, достатніх для виконання рішення у цій справі (у разі задоволення/часткового задоволення позову), відомостей про вартість належного на праві власності нерухомого майна, а також необхідність забезпечити реальне виконання рішення суду у цій справі, значну суму ціни позову, суд вважає співмірним, адекватним, достатнім та необхідним також вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Слов'янський комбінат м'ясопродуктів» обтяжувати майно, на яке накладено арешт, будь-якими зобов'язаннями, в тому числі, шляхом: передачі в заставу або іпотеку; передачі в оренду на строк більше одного року; укладання договорів концесії або лізингу; встановлення сервітутів; інших обтяжень.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна виробнича компанія «Скаетон» про забезпечення позову.
Суд також зазначає про відсутність необхідності вирішення питання щодо зустрічного забезпечення станом на день вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому процесуальним законом не встановлено обов'язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ч.1 ст.141 Господарського процесуального кодексу України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.02.2019 у справі №911/1695/18.
Водночас, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права звернутися до Господарського суду Донецької області з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву №2025/11/05-1 від 05.11.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна виробнича компанія «Скаетон» про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити частково.
2. Вжити заходи забезпечення позову в межах справи №905/1170/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна виробнича компанія «Скаетон» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський комбінат м'ясопродуктів» шляхом:
- накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський комбінат м'ясопродуктів», які знаходяться або будуть знаходитись на всіх його поточних, депозитних, карткових, кореспондентських та інших рахунках у будь-яких банківських установах України, в межах суми 29921551,64 грн;
- накладення арешту на все нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Слов'янський комбінат м'ясопродуктів» на підставі власності, в тому числі, на: земельні ділянки; будівлі, споруди, приміщення; виробничі цеха та складські приміщення; адміністративні будівлі; інше нерухоме майно в межах загальної вартості 29921551,64 грн;
- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Слов'янський комбінат м'ясопродуктів» обтяжувати майно, на яке накладено арешт, будь-якими зобов'язаннями, в тому числі, шляхом: передачі в заставу або іпотеку; передачі в оренду на строк більше одного року; укладання договорів концесії або лізингу; встановлення сервітутів; інших обтяжень.
3. В іншій частині заяви - відмовити.
4. Стягувачем за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаційна виробнича компанія «Скаетон» (03022, м.Київ, вул.Братів Чучупаків, 9, код ЄДРПОУ 34181079).
5. Боржником за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов'янський комбінат м'ясопродуктів» (84102, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Гранична, 42, код ЄДРПОУ 31615966).
6. Вжиті заходи діють до вирішення судом питання про скасування забезпечення позову, або до скасування ухвали про забезпечення позову, у встановленому законом порядку вищими судовими інстанціями. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання відповідним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
7. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з 10.11.2025, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження відповідно до ч.1 ст.144 Господарського процесуального кодексу України.
8. Ухвала про забезпечення позову може бути пред'явлена до виконання в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» протягом 3 (трьох) років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.
9. Ухвала може бути оскаржена в Східний апеляційний господарський суд протягом десяти днів з дня повного тексту ухвали в порядку передбаченому розділом IV ГПК України.
Суддя Ю.О.Паляниця
(Юлія Олександрівна Паляниця)