Рішення від 10.11.2025 по справі 904/4585/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4585/25

за позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро

до Відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова будівельна компанія", м. Дніпро

Відповідача-2: Департамента адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про визнання припиненими трудові відносини

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова будівельна компанія", Відповідача-2: Департамента адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про:

- визнання припиненими правовідносин з управління (трудових відносин) між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтова будівельна компанія" у зв?язку із звільненням ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова будівельна компанія" за власним бажанням на підставі частини 1 статті 38 Кодексу законів про працю України з дати набрання судовим рішення законної сили;

- виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з розділу "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо", відомостей " ОСОБА_1 - керівник".

Рішенням суду від 21.10.2025 позов задоволено частково.

Позов задовольнити частково. Визнано припиненими правовідносини з управління (трудові відносини) між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтова будівельна компанія" у зв?язку із звільненням ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова будівельна компанія" за власним бажанням на підставі частини 1 статті 38 Кодексу законів про працю України з дати набрання судовим рішення законної сили.

Виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з розділу "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо", відомості "Прохоркіна Лілія Вадимівна - керівник" щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова будівельна компанія".

Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департамента адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.

На адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача-1 витрат позивача на правову допомогу у розмірі 40 000 грн., витрат на оплату послуг за отримання витягу з ЄДРПОУ у розмірі 120 грн. та поштових витрат у розмірі 1384,99 грн.

Дослідивши матеріали справи суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу; витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268) (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

На підтвердження надання адвокатом Дорошенко Оленою Миколаївною адвокатських послуг Прохоркіній Лілії Вадимівні під час розгляду справи № 904/4585/25 заявником надано: договір про надання правничої допомоги № б/н від 03.06.2025, акт здачі-приймання наданої правничої допомоги від 24.10.2025, ордер серія АН №1742383 від 06.07.2025.

Відповідно до акту здачі-приймання наданої правничої допомоги від 24.10.2025, адвокатом були надані юридичні послуги з:

- проведення досудової підготовки для подання позову у справі;

- складання та подання до Господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви;

- забезпечення участі представника у підготовчому засіданні та на стадії розгляду справи по суті.

Згідно з актом здачі-приймання наданої правничої допомоги від 24.10.2025, за надання правничої допомоги клієнтом відповідно до умов договору про надання правничої допомоги від 03.06.2025 у день набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/4585/25 буде сплачено адвокату гонорар в сумі 40000 грн.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначене загальне правило розподілу судових витрат. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, суду надано право з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03.10.2019.

У даному випадку, розмір витрат на правову допомогу адвоката 40 000 грн. явно непропорційний до предмета спору, з урахуванням ціни позову та кількості поданих доказів. Зокрема, позовні вимоги не вимагають здійснення жодних складних розрахунків. Результат вирішення даної справи не впливає на репутацію сторін та не викликав публічного інтересу.

Також судом враховано часткову необґрунтованість позовних вимог позивача та наявність недоліків позовної заяви, які мали наслідком присудження рішенням суду від 21.10.2025 до стягнення з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України суми недоплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

За таких обставин, клопотання позивача про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката слід задовольнити частково. А саме покласти на відповідача-1 витрати позивача на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.

У задоволенні клопотання позивача у частині покладення на відповідача-1 витрат на правову допомогу у розмірі 30 000 грн. слід відмовити.

Крім того, як було вказано вище, позивач просив суд покласти на відповідача-1 витрати на оплату послуг за отримання витягу з ЄДРПОУ у розмірі 120 грн. та поштових витрат у розмірі 1 384,99 грн.

Так, до матеріалів справи позивачем долучено:

- банківську квитанцію № Е345-48LL-27ЕЕ від 18.08.2025 про сплату загалом 115 грн. (110 грн. вартість операції та 5 грн. банківської комісії) за отримання витягу з ЄДРПОУ;

- поштовий чек від 09.06.2025 на суму 1 320 грн. за поштове направлення повідомлення від 09.06.2025 про проведення позачергових загальних зборів учасників та заяви про звільнення від 09.06.2025 на адреси учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова будівельна компанія";

- поштовий чек від 18.08.2025 на суму 64,99 грн. за поштове направлення копії позовної заяви на адресу відповідача-1.

Витрати позивача з оплати 115 грн. за отримання витягу з ЄДРПОУ та поштові витрати у розмірі 1 384,99 грн. підтверджені належними та допустимими доказами, безпосередньо стосуються підготовки цієї справи до розгляду та є необхідними з огляду на предмет цього спору.

А отже, слід покласти на відповідача-1 витрати позивача за отримання витягу з ЄДРПОУ у розмірі 115 грн. та поштові витрати у розмірі 1 384,99 грн.

У задоволенні клопотання позивача у частині покладення на відповідача-1 витрат за отримання витягу з ЄДРПОУ у розмірі 5 грн. слід відмовити, оскільки позивачем не доведено шляхом подання належних та допустимих доказів факту несення ним таких витрат.

За таких обставин, керуючись статтями 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова будівельна компанія" (місце реєстрації: 49000, м. Дніпро, вул. Набережна В.І. Леніна, буд. 29-а; ідентифікаційний код 32905603) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн., витрати за отримання витягу з ЄДРПОУ у розмірі 115 грн. та поштові витрати у розмірі 1 384,99 грн.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні клопотання позивача у частині покладення на відповідача-1 витрат на правову допомогу у розмірі 30 000 грн. та витрат за отримання витягу з ЄДРПОУ у розмірі 5 грн.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Додаткове рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складений та підписаний 10.11.2025.

Суддя М.О. Ніколенко

Попередній документ
131687782
Наступний документ
131687784
Інформація про рішення:
№ рішення: 131687783
№ справи: 904/4585/25
Дата рішення: 10.11.2025
Дата публікації: 12.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (03.11.2025)
Дата надходження: 19.08.2025
Предмет позову: визнання припиненими трудові відносини
Розклад засідань:
21.10.2025 11:00 Господарський суд Дніпропетровської області