вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
10.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4046/25
За позовом Фізичної особи-підприємця Мартинюка Валерія Олексійовича, с. Яворницьке, Синельниківський район, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагроальянс", смт. Роздори, Синельниківський район, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій
Суддя Ярошенко В.І.
Без участі (виклику) представників сторін
Фізична особа-підприємець Мартинюк Валерій Олексійович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагроальянс" в якій просить суд стягнути заборгованість за договором № ТП-164-ДАА на внутрішні перевезення вантажів автомобільним транспортом від 03.07.2023 у розмірі 69 919, 77 грн, з яких: основна заборгованість у розмірі 60 859, 13 грн, штраф відповідно до п. 5.5. договору у розмірі 1 631, 02 грн, інфляційні втрати за вказаний період у розмірі 6 089, 92 грн, 3% річних у розмірі 1 339, 70 грн.
Ухвалою суду від 24.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання даної ухвали.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпроагроальянс» на користь Фізичної особи - підприємця Мартинюка Валерія Олексійовича заборгованість у розмірі 60 859, 13 грн, пеню у розмірі 1 631, 02 грн, 3% річних у розмірі 1 339, 70 грн, інфляційні втрат у розмірі 5 956, 02 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 417, 76 грн.
27.10.2025 від Фізичної особи-підприємця Мартинюка Валерія Олексійовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в якій позивач просить суд стягнути зТовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагроальянс" судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 15 000 грн.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Враховуючи те, спір у даній справі було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а рішення ухвалено без виклику (повідомлення) сторін, суд вважає можливим ухвалити додаткове судове рішення в тому самому порядку.
Ухвалою суду від 28.10.2025 заяву Фізичної особи-підприємця Мартинюка Валерія Олексійовича про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду без повідомлення (виклику) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
10.11.2025 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме акт здачі-приймання наданих послуг.
За викладених обставин, суд розглядає заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).
Фізична особа - підприємець Мартинюк Валерій Олексійович просить суд розподілити понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом позову у розмірі 15 000 грн.
В підтвердження витрат, які має сплатити позивач у зв'язку з розглядом даної справи, суду надано наступні докази: копія договору про надання правової допомоги б/н від 14.07.2023; копія додаткової угоди № 1 від 23.10.2025 до договору про надання правової допомоги; копію ордеру серії АЕ № 1407641 від 23.07.2025; копія свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю серія ДП № 5258 від 19.11.2021 на ім'я Довженко О.В.
З матеріалів справи вбачається, що 14.07.2023 між адвокатом Довженко О.В. та Фізичною особою - підприємцем Мартинюком Валерієм Олексійовичем укладено договір про надання правової допомоги б/н.
Відповідно до пункту 1.1 договору, адвокат зобов'язується за завданням клієнта надавати клієнту правничу допомогу, а клієнт зобов'язується оплатити надання послуг та фактичні витрати адвоката, необхідні для виконання цього договору.
Під послугами у цьому договорі розуміється наступне: захист, представництво та надання інших видів правничої допомоги. Адвокат надає правничу допомогу у вигляді:
- забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта;
- представництва інтересів клієнта в будь-яких судах (у т.ч. в будь-яких інстанціях та будьякої юрисдикції), а також в інших державних органах (у т.ч., але не виключно, правоохоронних, контролюючих тощо) та органах місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами, в органах державної виконавчої служби та перед приватними виконавцями;
- надання клієнту правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Згідно з пунктом 3.1 договору, платою клієнта за надання правничої допомоги за цим договором є гонорар, що виплачується на користь адвоката. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт.
Вартість надання правничої допомоги (розмір гонорару) за цим договором може визначатися сторонами у додатках/додаткових угодах до цього договору.
Якщо вартість надання правничої допомоги (розмір гонорару) за цим договором, додатками/додатковими угодами не встановлена, то вона визначається, виходячи з обсягу фактично витраченого адвокатом часу на надання правничої допомоги клієнту та погодинної ставки, яку сторони за взаємною згодою визначили в розмірі 1500 грн. (без ПДВ) за одну годину роботи адвоката (п. 3.2 договору).
Оплата вартості (гонорару) фактично наданої правничої допомоги здійснюється клієнтом в узгоджені сторонами строки, а якщо такі строки сторонами узгоджені не були, то надана у минулому місяці правнича допомога оплачується не пізніше 10-го числа поточного місяця (п. 3.4 договору).
Відповідно до п. 4.1 договору, факт надання передбачених цим договором послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг.
Адвокат зобов'язаний після фактичного надання послуг підготувати і надати (відправити) клієнту два примірники акта. При цьому сторони домовились, що акт може складатися за будь-який період часу та включати в себе всі послуги, які були надані адвокатом клієнту протягом відповідного періоду часу. Клієнт протягом 3 банківських днів після отримання двох примірників акта зобов'язаний підписати акт, скріпити своєю печаткою та повернути адвокату один примірник акта, а у разі відмови від його підписання протягом вказаного строку надати адвокату письмові обґрунтовані зауваження та (або) заперечення до змісту акта та (або) послуг. У випадку, якщо протягом вказаного строку клієнт не поверне адвокату один примірник підписаного і скріпленого печаткою клієнта акта та не надасть адвокату письмові обґрунтовані зауваження та (або) заперечення до змісту акта та (або) послуг, то вважається, що акт підписаний клієнтом без зауважень та заперечень (п. 4.2 договору).
Пунктом 9.1 договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення/їх печатками та діє по 31.12.2025 включно, а в частині оплати клієнтом адвокату гонорару та здійснення клієнтом передбачених цим договором компенсацій (відшкодувань) витрат адвоката, пов'язаних з наданням послуг, - до повного виконання таких зобов'язань.
Сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги б/н від 23.10.2025, якою на виконання пункту 3.2 договору, сторони погодили вартість правничої допомоги, яка була надана клієнту в рамках стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОАГРОАЛЬЯНС» за договором № ТП-164-ДАА на внутрішні перевезення вантажів автомобільним транспортом від 03.07.2023 року, зокрема:
- усна юридична консультація (1 год);
- складання позовної заяви, представництво та супровід адвокатом клієнта в Господарському суді Дніпропетровської області в рамках справи № 904/4046/25 за позовом Фізичної особи підприємця Мартинюка Валерія Олексійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОАГРОАЛЬЯНС» про стягнення за договором на внутрішні перевезення вантажів автомобільним транспортом в розмірі 69 919, 77 грн, по якій 20.10.2025 ухвалено рішення суду про задоволення позовних вимог клієнта, у розмірі 15 000 грн.
Згідно з даними акта виконаних робіт (наданих послуг) від 23.10.2025 до договору, сторонами погоджено, що наступні послуги:
- консультація клієнта, обговорення суті спору, правової позиції та комплексу заходів з правничої допомоги; укладання договору про надання правової (правничої допомоги) - 1 год; ціна 1 500 грн;
- складання позовної заяви, представництво та супровід адвокатом клієнта - 3 год; ціна 10 000 грн;
- направлення позову сторонам та суду - 1 год; ціна 500 грн;
- підготовка, написання та направлення клопотання про стягнення судових витрат 2 год; ціна 3000 грн.
Загальна вартість наданих послуг зафіксована та становить 15 000 грн.
Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Приймаючи рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує позицію Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведену у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.01.2023 у cправі № 908/2702/21, відповідно до яких під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п'ятій-сьомій статті 129 ГПК України і не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Господарський суд надав оцінку наданим позивачу послугам професійної правової допомоги та дійшов таких висновків.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у статті 126 Господарського процесуального кодексу України та у статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співрозмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тому стягнення адвокатських витрат у зазначеній позивачем сумі не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості.
Так, категорія справи надання послуг, не потребувала вивчення судової практики тощо.
Суд зазначає, що написання позовної заяви не потребувало від адвоката значних зусиль, оскільки спір є малозначним. Дії щодо збирання доказів та вивчення судової практики адвокатом не вчинялись, оскільки в позивача наявні всі необхідні документи, що стосуються договору.
На думку суду, є завищеною вартість послуги, зокрема, суд вважає, що надані позивачем послуги з складання позовної заяви та супровід адвокатом клієнта, включають в себе, в тому числі, послуги з направлення позову сторонам та суду, а також підготовку, написання та направлення клопотання про стягнення судових витрат.
Додатково судом враховано правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, згідно з яким стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Крім цього, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 908/2702/21 здійснивши правовий аналіз норм статей 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Отже, Верховний Суд висновує, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п'ятій-сьомій статті 129 ГПК України.
Приймаючи рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує позицію Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведену у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.01.2023 у cправі № 908/2702/21, відповідно до яких під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п'ятій-сьомій статті 129 ГПК України і не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
З огляду на специфіку справи, обсяг, вид та зміст наданих послуг, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі № 904/4046/25 є завищеним, а, отже, не вбачається розумна необхідність понесення Фізичною особою - підприємцем Мартинюком В.О. судових витрат у заявленому до відшкодування розмірі на суму 15 000 грн, тому обґрунтованими визнаються судом витрати в розмірі 10 000 грн, які і покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпроагроальянс». Решту витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн суд розподіляє та покладає на позивача.
Керуючись ст.ст. 123, 124, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву Фізичної особи - підприємця Мартинюка Валерія Олексійовича про розподіл судових витрат задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпроагроальянс» (52532, Дніпропетровської області, смт. Роздори, вул. Робоча, буд. 10-Б; код ЄДРПОУ 34590337) на користь Фізичної особи - підприємця Мартинюка Валерія Олексійовича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в суді у розмірі 10 000 грн, видати наказ.
В іншій частині відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.І. Ярошенко