вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
10.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4661/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., розглянув спір
за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Косміної Ганни Володимирівни, м. Дніпро
про стягнення заборгованості у сумі 197 168 грн 59 коп.
Суддя Рудь І.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Косміної Ганни Володимирівни заборгованість у сумі 197 168 грн 59 коп., з яких: 158 028 грн 56 коп.- основний борг, 7 201 грн 47 коп. - 3% річних, 8 771 грн 40 коп. - пені, 23 167 грн 16 коп. - інфляційних втрат.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання теплової енергії № 020027 від 14.12.2022 в частині своєчасної оплати вартості наданих позивачем послуг.
Ухвалою суду від 26.08.2025 позовну заяву залишено без руху.
28.08.2025 позивачем через систему "Електронний суд" подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою господарського суду від 02.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.
Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду від 02.09.2025 завчасно надіслана відповідачу за його місцезнаходженням, згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.
16.09.2025 на адресу суду повернувся конверт з копією ухвали від 16.06.2025, що направлялася на адресу відповідача, із відміткою відділення поштового зв'язку: “адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, господарським судом врахована правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов.
З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
Предметом доказування є обставини, пов'язані із виконанням відповідачем обов'язку щодо повної та своєчасної оплати вартості послуг з теплопостачання нежитлового приміщення, власником якого вона є.
Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.
Відповідач є власником нежитлове приміщення магазину, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Шолохова, буд. 19.
Відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи, зазначене приміщення є нежитловим та використовується Відповідачем для ведення підприємницької діяльності, як приміщення магазину.
В свою чергу, з Позивач в період з листопада 2022 року по травень 2025 року, здійснює постачання теплової енергії відповідно до умов договору про постачання теплової енергії № 020027 від 14.12.2022 року до приміщення відповідача.
Таким чином, виконавцем послуги з постачання теплової енергії для будинку №19 за адресою: м. Дніпро, вул. Шолохова є позивач - Комунальне підприємство теплових мереж "Теплоенерго".
14.12.2022 між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (далі - виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Косміною Ганною Володимирівною (далі - споживач) було укладено договір про надання послуг з постачання теплової енергії № 020027.
Відповідно до п. 1 договору Виконавець зобов'язується надавати Споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення (далі - послуга) відповідної якості та в обсязі і відповідно до теплового навантаження, а Споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Місце надання послуг з постачання теплової енергії: вул. Шолохова. 19 (п. 3 договору).
Облік послуги з постачання теплової енергії здійснюється за показниками вузлів комерційного обліку.
Одиницею виміру обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).
Для переведення одиниць застосовуються коефіцієнти: 1ГДж = 0,23885Гкал, 1 МВт = 0,8598 Гкал.
Розподіл обсягу теплової енергії, спожитої у будинку, згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» здійснює Виконавець (п. 12 договору).
У разі коли об'єкт теплоспоживання на дату укладення цього договору не обладнано вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії, до встановлення такого вузла (вузлів) обліку, обсяг споживання послуги розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у Додатку №2 до договору та підлягає щомісячному коригуванню Виконавцем за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря.
Теплове навантаження визначається на підставі проектних даних. Споживач зобов'язується надати Виконавцю проектно-технічну документацію, де обумовлені теплові навантаження на кожний об'єкт теплоспоживання. У разі відсутності такої документації, Споживач зобов'язується у тримісячний термін відновити проектний розрахунок теплових навантажень ліцензованою проектною організацією, а обсяг споживання послуг, що надана Споживачу за цей період визначається Виконавцем, як виняток, розрахунковим способом в Додатку№2 до договору на підставі наявних даних про об'єкт теплоспоживання.
Проектування та встановлення вузлів комерційного обліку теплової енергії виконується організаціями, які мають відповідні ліцензії, згідно технічних умов та за узгодженим Виконавцем проектом на межі централізованих інженерно-технічних систем постачання Виконавця та Споживача. У разі встановлення вузла обліку теплової енергії не на межі, до обсягів теплової енергії, визначеної за фактичними показниками вузла комерційного обліку, додаються втрати на дільницях тепломережі від межі централізованих інженерно-технічних систем постачання до місця встановлення вузлів обліку. Розрахунок цих втрат повинен бути виконаний у проекті на встановлення вузла обліку, а у разі відсутності такого - виконується Виконавцем.
Межа централізованих інженерно-технічних систем теплопостачання (межа експлуатаційної відповідальності) вказана в Додатку №3 до договору та не може бути змінена в односторонньому порядку (п. 13 договору).
Споживач вносить плату Виконавцю, яка складається з плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру обсягу спожитої послуги.
Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку послуги включаються до плати Виконавцю і в рахунку відображаються окремо.
У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та обсягу споживання або за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню Виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря (у випадку, визначеному Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку для відшкодування витрат виконавця, пов'язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, а у випадках, визначених Законом України «Про житлово-комунальні послуги», також і витрати на обслуговування приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у об'єктів теплоспоживання багатоквартирного будинку (п. 21 договору).
Тариф на послугу з постачання теплової енергії, що споживається згідно з цим договором, встановлюється органами місцевого самоврядування, відповідно до Постанови НКРЕКП № 1085 від 07.07.2021р.
Станом на дату укладення цього договору на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 802 від 20.09.2022 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та послуги з постачання теплової енергії:
1 Гкал - 5730,65 грн. (без ПДВ) 6876,77 грн. ( з ПДВ).
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу, Виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це Споживачу з посиланням на рішення відповідних органів на офіційному сайті підприємства або в друкованих засобах масової інформації.
У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. За потребою Споживача сторони можуть укладати Додаткову угоду до договору про зміну тарифу(п. 22 договору).
Тривалість розрахункового періоду - це період часу, за який визначається обсяг (кількість) спожитої теплової енергії та здійснюється розрахунок між Виконавцем та Споживачем. Розрахунковим періодом для об'єктів теплоспоживання, які обладнані приладами обліку є період між датами попередньої та фактичної фіксації наданої звітності, для об'єктів без приладу обліку - календарний місяць.
Назва розрахункового періоду співпадає з назвою календарного місяця, на який припадає останній день розрахункового періоду (п. 23 договору).
Виконавець формує та не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, надає рахунок на оплату послуги та акт прийому - передачі (в 2-х примірниках) по формі Додатку№4 до договору на паперовому носії за адресою Виконавця послуг (в окремих випадках надає за допомогою поштового чи електронного зв'язку).
Рахунок на оплату спожитої послуги та акт прийому-передачі надається не пізніше ніж за 10 днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.
Отриманий акт прийому-передачі Споживач або представник Споживача повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Виконавцю на протязі 10 днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:
1) при отриманні за адресою Виконавця - дата вручення представнику Споживача;
2) при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділеннях та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа( по місту -3 дні, по області -5днів, по Україні - 7 днів). При повернені підприємством зв'язку рекомендованого листа з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що Споживач повідомлений про направлені документи;
3) при направлені електронною поштою - дата зафіксована при відправлені листа з електронної пошти Виконавця.
У разі неотримання Виконавцем підписаного акту прийому-передачі, або обґрунтованих заперечень його не підписання, у вищезазначений термін, акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 24 договору).
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця після одержання акту прийому-передачі та рахунку від Виконавця продовж 5 банківських днів, але не пізніше 25 числа місяця наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 25 договору).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом року.
Умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його підписання (ч. 3 ст. 631 ЦК України та ст. 180 ГК України) на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.2021 (п. 40 договору).
Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про припинення, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Суду не надані докази припинення договору від 14.12.2022. Таким чином дія договору неодноразово продовжувалась, договір діяв протягом спірного періоду.
Тарифи, згідно яких формувались рахунки впродовж заявленого періоду, встановлені Рішеннями Виконкому Дніпровської міської ради № 1137 від 29.10.2021 та № 6-21/9 від 24.09.2024 року.
На виконання умов договору від 14.12.2022 з листопада 2022 по квітень 2025 року позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 187 834 грн 56 коп., що підтверджується актами прийому-передачі наданих послуг, копії яких знаходяться в матеріалах справи, а саме:
- акт від 30.11.2022 № 020027 на суму 13 805 грн 56 коп.;
- акт від 31.12.2022 № 020027 на суму 17 359 грн 26 коп.;
- акт від 31.01.2023 № 020027 на суму 19 989 грн 29 коп.;
- акт від 28.02.2023 № 020027 на суму 18 164 грн 81 коп.;
- акт від 31.03.2023 № 020027 на суму 10 528 грн 76 коп.;
- акт від 30.11.2023 № 020027 на суму 7 524 грн 38 коп.;
- акт від 31.12.2023 № 020027 на суму 10 934 грн 53 коп.;
- акт від 31.01.2024 № 020027 на суму 12 175 грн 63 коп.;
- акт від 28.02.2024 № 020027 на суму 8 842 грн 47 коп.;
- акт від 31.03.2024 № 020027 на суму 7 647 грн 32 коп.;
- акт від 30.11.2024 № 020027 на суму 10 537 грн 17 коп.;
- акт від 31.12.2024 № 020027 на суму 12 524 грн 82 коп.;
- акт від 31.01.2025 № 020027 на суму 12 830 грн 76 коп.;
- акт від 28.02.2025 № 020027 на суму 14 479 грн 84 коп.;
- акт від 31.03.2025 № 020027 на суму 10 434 грн 92 коп.;
- акт від 30.04.2025 № 020027 на суму 27 грн 42 коп.;
- акт від 31.05.205 № 020027 на суму 27 грн 42 коп.;
В свою чергу, відповідачем було здійснено часткову оплату на суму 29 806 грн 00 коп., таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 158 028 грн 56 коп.
Позивачем направлялись відповідачеві Акти прийому-передачі теплової енергії та рахунки на їх оплату, Акт звіряння взаємних розрахунків та досудову вимогу, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Однак вони залишились без відповіді, а заборгованість не погашеною.
У зв'язку з тим, що Фізична особа - підприємець Косміна Ганна Володимирівна є власником, спірного приміщення, позивачем здійснено нарахування за послуги постачання теплової енергії за період з грудня 2022 по травень 2025 року у розмірі 158 028 грн 56 коп.
Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 8 771 грн 40 коп., 3% річних у розмірі 7 201 грн 47 коп., втрати від інфляції у розмірі 23 167 грн 16 коп., що є причиною звернення з позовом до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до статті 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Постачання теплової енергії - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
За приписами статей 3, 4 Закону України "Про теплопостачання" відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об'єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон № 2189-VIII).
Так, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відповідно до норм статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
До повноважень Кабінету Міністрів України належить, зокрема, затвердження порядків формування тарифів на комунальні послуги, що встановлюються органами місцевого самоврядування (п. 4 частини першої ст. 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
У статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зазначено, що комунальні послуги це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Статтею 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Відповідно до частини другої ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.
Індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (ч. 2 ст. 7 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги").
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги").
Надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 16 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги").
Виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску.
Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом (ч. 2, 5, 7 ст. 21 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги").
Аналіз даного Закону дає підстави для висновку, що він є нормативним актом спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Пунктом 18 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк (постанова втратила чинність з 01.05.2022 на підставі Постанови КМ України №85 від 02.02.2022).
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 затверджено "Правила надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії".
Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором (п. 37 Правил в редакції Постанови КМ України №1022 від 08.09.2021).
Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб (п. 39 Правил в редакції Постанови КМ України №1022 від 08.09.2021).
За приписами статті 19 Закону України "Про теплопостачання" теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Тобто, Закон не передбачає безоплатного споживання теплової енергії та зобов'язує споживачів здійснювати оплату за фактично отриману теплову енергію.
Положеннями частини першої ст. 193 Господарського Кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).
Укладання договору на постачання теплової енергії передбачено статтями 24, 25 Закону України "Про теплопостачання" та є обов'язковим для сторін на підставі закону.
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить також з наступного.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Враховуючи викладене, відповідач не має правових підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення своєчасної оплати отриманих за договором послуг.
Частиною шостою статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
В пункту 25 договору сторони визначили, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця після одержання акту прийому-передачі та рахунку від Виконавця продовж 5 банківських днів, але не пізніше 25 числа місяця наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 25 договору).
З огляду на положення спірного договору строк викання щомісячних зобов'язань з оплати за спожиту теплову енергію є таки, що настав:
За листопад 2022 року - з 26.12.2022; за грудень 2022 року - з 26.01.2023; за січень 2023 року - з 26.02.2023; за лютий 2023 року - з 26.03.2023; за березень 2023 року - з 26.04.2023; за листопад 2023 року - з 26.12.2024; за грудень 2023 року - з 26.01.2024; за січень 2024 року - з 26.02.2024; за лютий 2024 року - з 26.03.2024; за березень 2024 року - з 26.04.2024; за листопад 2024 року - з 26.12.2025; за грудень 2024 року - з 26.01.2025; за січень 2025 року - з 26.02.2025; за лютий 2025 року - з 26.03.2025; за березень 2025 року - з 26.04.2025; за квітень 2025 року - з 26.05.2025; За квітень 2025 року - з 26.06.2025.
Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов'язання не виконав.
Статтями 74, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
При цьому, матеріали справи не містять заперечень відповідача щодо порядку нарахування та методики розрахунку суми заборгованості за теплову енергію.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію за період з грудень 2022 по травень 2025 у розмірі 158 028 грн 56 коп. заявлені правомірно та підлягають задоволенню.
Крім основного боргу позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 8 771 грн 40 коп. за загальний період з 26.12.2022 по 20.08.2025.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
У разі несвоєчасного здійснення платежів Споживач зобов'язаний сплати пеню в розмірі не більше 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (п. 35 договору).
Так, послуги, які надані відповідачу з теплопостачання, є комунальними послугами, а тому їх регулювання підпадає під норми Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
17.03.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", де зазначено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Оскільки в Україні постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу Covid-19" введено карантин, який припинений 30.06.2023, тому підстави для нарахування пені за період з 26.12.2022 (початок нарахування позивачем) по 30.07.2023 включно відсутні.
Відповідно позовні вимоги про стягнення пені за цей період задоволенню не підлягають.
З урахуванням викладеного позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково за загальний період з 31.07.2023 і до закінчення 6-місячного строку для кожного з нарахувань окремо.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачем під час здійснення розрахунку пені не взято до уваги п. 5 ст. 254 ЦК України, відповідно до якого якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, а також здійснено нарахування з порушенням умов спірного договору щодо визначення розміру пені, який не повинен бути більший 0,01 відсотка від суми боргу за кожен день прострочення.
Таким чином, за розрахунком суду за загальний період з 31.07.2023 до 20.08.2025, розмір пені, який підлягає стягненню, становить 1 929 грн 91 коп.
Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 7 201 грн 47 коп. за загальний період з 26.12.2022 по 20.08.2025 та інфляційні втрати у сумі 23 167 грн 16 коп. за загальний період з лютого 2023 по серпень 2025 року.
Частиною 5 ст. 254 Цивільного кодексу України передбачено що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Перевіркою правильності нарахування 3% річних, судом встановлено, що позивачем не враховано, що в деяких періодах, останній день оплати припав на вихідний день, відповідно строк оплати переноситься на перший робочий день, відповідно прострочка виникає з наступного дня. Тому вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 7 190 грн 00 коп.
Судом встановлено, що під час здійснення розрахунку інфляційних втрат позивачем допущено арифметичну помилку, тому вимога про стягнення інфляційних збитків підлягає частковому задоволенню у розмірі 22 808 грн 05 коп.
За огляду на викладене, з відповідача до стягнення підлягає заборгованість у сумі 189 954 грн 52 коп., з яких:158 028 грн 56 коп. - основний борг, 1 929 грн 91 коп. - пеня, 7 190 грн 00 коп. - 3% річних, 22 808 грн 05 коп. - інфляційні втрати.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Косміної Ганни Володимирівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49081, м. Дніпро, просп. Слобожанський, 29, оф. 504, ідентифікаційний код 32688148) 158 028 грн 56 коп. - основного боргу, 1 929 грн 91 коп. - пені, 7 190 грн 00 коп. - 3% річних, 22 808 грн 05 коп. - інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 333 грн 78 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 10.11.2025.
Суддя І.А. Рудь