пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
11 листопада 2025 року Справа № 903/887/25
Господарський суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича
секретар судового засідання - Гандзілевська Яна Вікторівна
за участю представників сторін:
від позивача: Сергеєва Г.О.
від відповідача: н/з
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/887/25 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВБРУД» про стягнення 5851832,18 грн,
06.09.2025 представник Військової частини НОМЕР_1 сформував в системі “Електронний суд» позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВБРУД» про стягнення 5851832,18 грн, в т.ч.:
- 572241,36 грн за Договором від 28.03.2025 № 251/4Д, у тому числі пеня за порушення терміну початку виконання робіт у сумі 250929,37 грн., пеня за порушення строків завершення будівництва у сумі 107104,00 грн., штраф у розмірі семи 7% вартості робіт за прострочення понад тридцять днів у сумі 214208,00 грн.;
-755848,21 грн. за Договором від 28.03.2025 № 53/4Д, у тому числі пеня за порушення терміну початку виконання робіт у сумі 342732,79 грн., пеня за порушення строків завершення будівництва у сумі 198907,42 грн., штраф у розмірі семи 7% вартості робіт за прострочення понад тридцять днів у сумі 214208,00 грн.;
-755848,21 грн. за Договором від 28.03.2025 № 54/4Д, у тому числі пеня за порушення терміну початку виконання робіт у сумі 342732,79 грн., пеня за порушення строків завершення будівництва у сумі 198907,42 грн., штраф у розмірі семи 7% вартості робіт за прострочення понад тридцять днів у сумі 214208,00 грн.;
- 755848,21 грн. за Договором від 28.03.2025 № 56/4Д, у тому числі пеня за порушення терміну початку виконання робіт у сумі 342732,79 грн., пеня за порушення строків завершення будівництва у сумі 198907,42 грн., штраф у розмірі семи 7% вартості робіт за прострочення понад тридцять днів у сумі 214208,00 грн.;
-755848,21 грн. за Договором від 28.03.2025 № 57/4Д, у тому числі пеня за порушення терміну початку виконання робіт у сумі 342732,79 грн., пеня за порушення строків завершення будівництва у сумі 198907,42 грн., штраф у розмірі семи 7% вартості робіт за прострочення понад тридцять днів у сумі 214208,00 грн.;
- 755848,21 грн. за Договором від 28.03.2025 № 59/4Д, у тому числі пеня за порушення терміну початку виконання робіт у сумі 342732,79 грн., пеня за порушення строків завершення будівництва у сумі 198907,42 грн., штраф у розмірі семи 7% вартості робіт за прострочення понад тридцять днів у сумі 214208,00 грн.;
- 755848,21 грн. за Договором від 28.03.2025 № 58/4Д, у тому числі пеня за порушення терміну початку виконання робіт у сумі 342732,79 грн., пеня за порушення строків завершення будівництва у сумі 198907,42 грн., штраф у розмірі семи 7% вартості робіт за прострочення понад тридцять днів у сумі 214208,00 грн.;
- 755848,21 грн. за Договором від 28.03.2025 № 60/4Д, у тому числі пеня за порушення терміну початку виконання робіт у сумі 342732,79 грн., пеня за порушення строків завершення будівництва у сумі 198907,42 грн., штраф у розмірі семи 7% вартості робіт за прострочення понад тридцять днів у сумі 214208,00 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договорів підряду на будівництво фортифікаційних споруд від 28.03.2025.
Ухвалою суд від 15.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Відповідач ухвалу суду отримав 17.09.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Отже, строк для подачі відзиву до 02.10.2025.
Відзив на адресу суду не надходив.
14.10.2025 представниця позивача сформувала в системі “Електронний суд» заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 14.10.2025 розгляд підготовчого засідання відкладено на 28.10.2025 о 10:30 год. в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 28.10.2025 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 11.11.2025 о 11:30 год. в режимі відеоконференції за заявою представниці Військової частини НОМЕР_1 Сергеєвої Галини Олегівни.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції представниця позивача просила суд позов задовольнити повністю, також вказала, що сума боргу становить 5851832,18, однак по договору від 28.03.2025 № 59/4Д нарахування слід здійснювати на суму 3014176,31 грн .
Відповідач в призначене засідання не з'явився, разом з цим належним чином був повідомлений про час та дату розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.172).
Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів і вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.240 ГПК України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.
Як слідує з матеріалів справи, між Військовою частиною НОМЕР_1 (надалі за текстом - Замовник) та ТОВ «ВРБУД» (надалі за текстом - Підрядник) було укладено Договори підряду на будівництво фортифікаційних споруд (далі - Договори):
1. Договір від 28.03.2025 № 251/4Д на виконання будівельних робіт по об'єкту «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 537».
2. Договір від 18.03.2025 № 53/4Д на виконання будівельних робіт по об'єкту «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 523».
3. Договір від 18.03.2025 № 54/4Д на виконання будівельних робіт по об'єкту «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 530».
4. Договір від 18.03.2025 № 56/4Д на виконання будівельних робіт по об'єкту «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 520».
5. Договір від 18.03.2025 № 57/4Д на виконання будівельних робіт по об'єкту «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 531».
6. Договір від 18.03.2025 № 59/4Д на виконання будівельних робіт по об'єкту «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 525».
7. Договір від 18.03.2025 № 58/4Д на виконання будівельних робіт по об'єкту «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 527».
8. Договір від 18.03.2025 № 60/4Д на виконання будівельних робіт по об'єкту «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 522».
Відповідно до пункту 1.1 вищевказаних Договорів, Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами виконати Роботи з розробки проектно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт по визначеним в укладених Договорах об'єктах, а Замовник зобов'язується прийняти виконані на умовах Договорів роботи та оплатити їх вартість.
Пунктом 1.4 вказаних Договорів визначено, що роботи виконуються за етапами:
І етап - Проектування: виконання вишукувальних робіт (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування), розроблення проєктної документації стадії “Робочий проєкт» (у склад якого повинен входити Генеральний план), у тому числі проходження експертизи з отриманням позитивного експертного звіту та передача Замовнику відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4), що є невід'ємною частиною Договору.
ІІ етап - Будівельні роботи відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4).
Згідно до п. 2.1 договору, вартість робіт по кожному Договору визначена за Договірною ціною (Додаток №1) та є складовою частиною вартості робіт по Об'єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва Об'єкта.
Відповідно до п.3.1 договору строки виконання робіт за Договором від 28.03.2025 № 251/4Д визначені Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4).
Відповідно до п.3.1.строки виконання робіт за Договорами від 18.03.2025 № 53/4Д, №54/4Д, № 56/4Д, № 57/4Д, № 59/4Д, № 58/4Д, № 60/4Д визначені Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4). та встановлюються до 31.05.2025 включно.
Відповідно до п. 3.2 договору, підрядник розпочинає виконання робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт, але не пізніше 5 календарних днів після підписання Договору підряду.
У відповідності до п. 8.4 вищезазначених Договорів Підрядник зобов'язаний щомісячно до 10 (десятого) числа наступного місяця інформувати Замовника про хід виконання робіт, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо).
Підпунктом «а» п. 4.1.1 укладених Договорів передбачено право Замовника розірвати Договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши Підрядника (цінний лист із описом вкладення), у разі якщо Підрядник не розпочав будівництво Об'єкта протягом 10 календарних днів з дати підписання Договору підряду. У такому випадку підтвердженням прострочення є акт огляду будівельного майданчика, складений уповноваженими представниками Замовника разом із представниками Підрядника.
Відповідно до п. 13.1 вказаних Договорів за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним Договором, Сторони несуть відповідальність передбачену цими Договорами та чинним законодавством України.
Пунктом 13.3 Договорів підряду встановлено, що за порушення терміну початку виконання робіт по Договору (пункт 3.1. Договору), Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % (нуль цілих одну десятих відсотка) Договірної ціни за кожний день нерозпочатої роботи.
Відповідно до п. 13.5 Договорів підряду за порушення строків завершення будівництва по Договору, Підрядник сплачує Замовникові пеню у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) Договірної ціни, за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад тридцять днів з Підрядника додатково стягується штраф на користь Замовника у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Укладеними Договорами підряду встановлені наступні строки початку виконання робіт за Договором та завершення будівельних робіт:
1. Договір від 28.03.2025 № 251/4Д початок виконання робіт - не пізніше 14.05.2025, строк завершення - 30.06.2025.
2. Договір від 18.03.2025 № 53/4Д початок виконання робіт - не пізніше 14.04.2025, строк завершення - 31.05.2025.
3. Договір від 18.03.2025 № 54/4Д початок виконання робіт - не пізніше 14.04.2025, строк завершення - 31.05.2025.
4. Договір від 18.03.2025 № 56/4Д початок виконання робіт - не пізніше 14.04.2025, строк завершення - 31.05.2025.
5. Договір від 18.03.2025 № 57/4Д початок виконання робіт - не пізніше 14.04.2025, строк завершення - 31.05.2025.
6. Договір від 18.03.2025 № 59/4Д початок виконання робіт - не пізніше 14.04.2025, строк завершення - 31.05.2025.
7. Договір від 18.03.2025 № 58/4Д початок виконання робіт - не пізніше 14.04.2025, строк завершення - 31.05.2025.
8. Договір від 18.03.2025 № 60/4Д початок виконання робіт - не пізніше 14.04.2025, строк завершення - 31.05.2025.
В порушення пунктів 1.4, 3.1, 3.2, 8.4 укладених Договорів підряду ТОВ «ВРБУД» у строки, встановленні Договорами до виконання робіт за договорами не приступив, розроблення проєктної документації стадії “Робочий проєкт», проходження експертизи з отриманням позитивного експертного звіту, передачу їх Замовнику не здійснив, про хід виконання робіт не проінформував, станом на кінцеві терміни виконання будівельних робіт за Договорами будівельні роботи по об'єктам не тільки не завершив, а і взагалі не розпочав.
Відсутність початку будівельних робіт по об'єктах, передбачених укладеними договорами підтверджена Актами огляду будівельних майданчиків, складеними уповноваженим представником Замовника та директором ТОВ «ВРБУД» Байдужа Б.І.:
1. Договір від 28.03.2025 № 251/4Д Акт огляду будівельного майданчику від 08.07.2025.
2. Договір від 18.03.2025 № 53/4Д Акт огляду будівельного майданчику від 08.07.2025.
3. Договір від 18.03.2025 № 54/4Д Акт огляду будівельного майданчику від 08.07.2025.
4. Договір від 18.03.2025 № 56/4Д Акт огляду будівельного майданчику від 08.07.2025.
5. Договір від 18.03.2025 № 57/4Д Акт огляду будівельного майданчику від 08.07.2025.
6. Договір від 18.03.2025 № 59/4Д Акт огляду будівельного майданчику від 08.07.2025.
7. Договір від 18.03.2025 № 58/4Д Акт огляду будівельного майданчику від 08.07.2025.
8. Договір від 18.03.2025 № 60/4Д Акт огляду будівельного майданчику від 08.07.2025.
Враховуючи викладені обставини, підрядник роботи за Договорами не розпочав, закінчення будівельних робіт у визначені Договорами строки стало явно неможливим, у зв'язку з чим Замовником прийнято рішення про розірвання Договорів в односторонньому порядку.
10.07.2025 поштовим відправленням №4903503163513 на адресу ТОВ «ВРБУД» військовою частиною НОМЕР_1 направлено повідомлення про розірвання вищезазначених Договорів підряду у встановленому укладеними Договорами порядку (Опис вкладення у цінний лист від 10.07.2025). Поштове відправлення на адресу ТОВ «ВРБУД» 28.07.2025 повернуто до відділення без вручення, що підтверджується поштовим конвертом з відміткою про повернення та фіскальним чеком оплати за повернення відправлення.
Таким чином, вищезазначені Договори підряду є розірваним в односторонньому порядку з 03.08.2025.
Відповідно до ст.11 ЦК України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (ст. 877 ЦК України).
Відповідно до ст. 599 ЦК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Як визначено ст. 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
Як визначено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із частинами першою, другою статті 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до частини третьої статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни, то договірні санкції підлягають нарахуванню за весь період прострочення до дати розірвання договору. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Згідно із частиною четвертою статті 631 ЦК України закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Отже, розірвання договору за згодою сторін або за рішенням суду, у тому числі у разі розірвання договору в односторонньому порядку з підстав, передбачених частинами другою-четвертою статті 849 ЦК України, не звільняє сторону від відповідальності за порушення договору, що мало місце під час дії договору, що означає, що договірні санкції підлягають нарахуванню за весь період прострочення зобов'язання та до дати розірвання договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №904/3385/24 від 24.02.2025.
Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Згідно статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
У відповідності до ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Згідно ст. 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з представленими господарському суду розрахунками до позовної заяви позивачем відповідно до умов договору нараховано відповідачу:
-2650058,90 грн - пеня за порушення терміну початку виконання робіт;
-1499455,94 грн - пеня за порушення строків завершення будівництва;
-1713664,00 грн - штраф у розмірі семи 7% вартості робіт за прострочення понад тридцять днів.
Разом з цим, судом враховано, що Термін початку будівельних робіт ІІ етапу за договором від 28.03.2025 № 251/4Д, визначений Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4) - 14.05.2025, за договорами від 18.03.2025 № 53/4Д, № 54/4Д, № 56/4Д, № 57/4Д, № 59/4Д, № 58/4Д, № 60/4Д - 14.04.2025.
Термін завершення будівельних робіт, визначений Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4) - 30.06.2025 (за договором від 28.03.2025 № 251/4Д) та 31.05.2025 (за договорами від 18.03.2025 № 53/4Д, № 54/4Д, № 56/4Д, № 57/4Д, № 59/4Д, № 58/4Д, № 60/4Д).
Дата розірвання договорів - 03.08.2025.
Разом з цим, судом враховано, що оскільки зазначені договори підряду є розірваними в односторонньому порядку з 03.08.2025, у зв'язку з чим договірні санкції підлягають нарахуванню позивачем лише до дати розірвання договорів, а саме по 02.08.2025 включно.
Також, оскільки, у відповідності до договорів, строк завершення будівельних робіт 30.06.2025 та 31.05.2025, то період порушення строків завершення будівництва - 01.07.2025 та 01.06.2025 відповідно.
Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок, суд дійшов висновку, що правомірним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача:
-2620478,90 грн - пеня за порушення терміну початку виконання робіт (за період з 14.05.2025 по 02.08.2025 по договору від 28.03.2025 № 251/4Д та за період з 14.04.2025 по 02.08.2025 за договорами від 18.03.2025 № 53/4Д, № 54/4Д, № 56/4Д, № 57/4Д, № 59/4Д, № 58/4Д, № 60/4Д);
-1447600,08 грн - пеня за порушення строків завершення будівництва (за період з 01.07.2025 по 02.08.2025 по договору від 28.03.2025 № 251/4Д та за період з 01.06.2025 по 02.08.2025 за договорами від 18.03.2025 № 53/4Д, № 54/4Д, № 56/4Д, № 57/4Д, № 59/4Д, № 58/4Д, № 60/4Д);
-1713664,00 грн - штраф у розмірі семи 7% вартості робіт за прострочення понад тридцять днів.
В нарахуванні 70089,20 грн пені за порушення терміну початку виконання робіт та пені за порушення строків завершення будівництва слід відмовити за безпідставністю.
Судом було застосовано розрахунки, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення “ЛІГА:ЗАКОН».
Контррозрахунку відповідачем не подано.
Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована підлягає до задоволення в сумі 5781742,98 грн, в т.ч.: 1447600,08 грн - пеня за порушення строків завершення будівництва, 2620478,90 грн - пеня за порушення терміну початку виконання робіт та 1713664,00 грн - штраф у розмірі семи 7% вартості робіт за прострочення понад тридцять днів. В решті позову відмовити (70089,20 грн).
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в частині задоволених позовних вимог в сумі 69381,00 грн. (5781742,98 грн х 70221,98 / 5851832,18 грн) відповідно до ст. 129 ГПК України слід віднести на нього.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Аналогічна позиція викладена у п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").
Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.
Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 256 ГПК України, суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВРБУД» (вул. Нова, 6А, селище Ратне, Ковельський район, 44101, код ЄДРПОУ 41917677) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 5781742,98 грн (п'ять мільйонів сімсот вісімдесят одна тисяча сімсот сорок дві гривні 98 коп), в т.ч.: 1447600,08 грн - пеня за порушення строків завершення будівництва, 2620478,90 грн - пеня за порушення терміну початку виконання робіт,1713664,00 грн - штраф у розмірі семи 7% вартості робіт за прострочення понад тридцять днів, а також 69381,00 грн (шістдесят дев'ять тисяч триста вісімдесят одна гривня) витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позову відмовити (70089,20 грн).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення суду підписано 11.11.2025.
Суддя І. О. Гарбар