пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
04 листопада 2025 року Справа № 903/51/20 (903/881/25)
за позовом: ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-ІЗІ» Пасічника Олександра Олексійовича
до відповідача 1: Приватного акціонерного товариства "Пиво - безалькогольний комбінат "Радомишль"
відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКЛІПС ІНВЕСТ»
про визнання недійсним договору відступлення права вимоги
в межах розгляду справи №903/51/20
за заявою Головного управління ДПС у Волинській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-ІЗІ», м.Луцьк
про банкрутство
Суддя Шум Микола
Секретар с/з Сосновська Юлія
Учасники справи: н/з
встановив: ухвалою суду від 11.02.2020 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-ІЗІ», визнано вимоги ініціюючого кредитора - Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-ІЗІ» в розмірі 10 526 605 грн. 00 коп. в т. ч. 6 960 221 грн. 02 коп. недоїмки, 3 563 383 грн.98 коп. пені та 21 020 грн. 00 коп. судового збору, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО - ІЗІ», введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО - ІЗІ» строком на сто сімдесят календарних днів до 30 липня 2020 року, розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО -ІЗІ" призначено арбітражного керуючого Кулагіна Олега Олександровича.
На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 12.02.2020 оприлюднено оголошення (повідомлення) про порушення Господарським судом Волинської області провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО - ІЗІ».
Постановою Господарського суду Волинської області від 05.05.2020 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО-ІЗІ» (вул. Єршова, 11, офіс 300, м.Луцьк, код ЄДРПОУ 38527630), відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-ІЗІ» строком на 12 місяців.
Ухвалою суду від 29.07.2025 ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-ІЗІ» (вул. Єршова, 11, офіс 300, м.Луцьк, код ЄДРПОУ 38527630) призначено арбітражного керуючого Пасічника Олександра Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №261 від 09.07.2013 року, адреса: м. Луцьк, вул. Промислова, буд. 1/3, РНОКПП НОМЕР_1 ).
04.09.2025 до суду надійшла позовна ліквідатора товариства Пасічника Олександра Олексійовича до Приватного акціонерного товариства «Пиво-безалькогольний комбінат «Радомишль» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКЛІПС ІНВЕСТ», в якій позивач просить суд: визнання недійсним договору відступлення права вимоги №27-1/12/17 від 27.12.2017, укладений між Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-ІЗІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКЛІПС ІНВЕСТ».
Судові витрати покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовано таким:
За результатами аналізу руху грошових коштів ліквідатором було встановлено, що по рахунку ТОВ «АВТО-ІЗІ» №26003000029104, відкритому у АТ «Укрексімбанк», було здійснено транзакцію з надання зворотної фінансової допомоги ПрАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» за Договором №03/05 від 03.05.2017 на суму 1 800 000,00 грн.
На виконання умов вищевказаного договору 04.05.2017 ТОВ «АВТО-ІЗІ» перерахувало кошти в сумі 1 800 000,00 грн на банківський рахунок ПрАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль».
На звернення ліквідатора щодо підтвердження наявності боргу ПрАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» надав засвідчені копії документів:
Договір №03/05 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 03.05.2017, що укладений з ПрАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль»;
Договір відступлення права вимоги №27-1/12/17 від 27.12.2017, укладеного між ТОВ «АВТО-ІЗІ» та ТОВ «ЕКЛІПС-ІНВЕСТ»;
Повідомлення про відступлення від 27.12.2017;
Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2017.
Згідно умов Договору №03/05 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги ПрАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» повинен був повернути кошти в сумі 1| 800 000,00 гривень ТОВ «АВТО-ІЗІ» не пізніше 02.05.2018.
Проте, 27.12.2017 між ТОВ «АВТО-ІЗІ» та ТОВ «ЕКЛІПС-ІНВЕСТ» укладено договір відступлення права вимоги №27-1/12/17 у відповідності до якого ТОВ «АВТО-ІЗІ» передав ТОВ «ЕКЛШС-ІНВЕСТ» право вимоги боргу в сумі 1 800 000,00 грн. від ПрАТ «ПБК «Радомишль».
Суть договору полягала у передачі права вимоги заборгованості в розмірі 1 800 000 грн від ПрАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» до ТОВ «ЕКЛІПС-ІНВЕСТ». При цьому фактичне отримання зустрічного майнового задоволення або еквівалентної компенсації за передане право вимоги з боку ТОВ «ЕКЛІПС-ІНВЕСТ» не встановлено. За наявною фінансовою документацією жодні кошти на користь ТОВ «АВТО-ІЗІ» у зв'язку з цією операцією не надходили. Договір має ознаки фіктивного та безоплатного відчуження активу.
ТОВ «ЕКЛІПС-ІНВЕСТ» у відповідності до відомостей, які містяться у відкритих джерелах, фігурує в десятках кримінальних, справ, товариство включене до переліку підприємств, які входили до конвертаційного центру; який надавав «послуги» іншим підприємствам, які полягали у незаконних схемах відмивання грошей через фіктивні операції, переведення безготівкових коштів у готівку та у зменшенні податкового навантаження.
ТОВ «ЕКЛІПС-ІНВЕСТ» з 2016 року не здійснювала господарську діяльність, учасником та керівником було призначено підставних осіб, а тому дана юридична особа не могла здійснювати повернення коштів ТОВ «АВТО-ІЗІ», а договір відступлення права вимоги №27-1/12/17 від 27.12.2017 укладалися з метою виведення активів та унеможливлення повернення коштів і | ухилення від сплати коштів.
Листом №1-10-24-15 від 30.10.2024 ліквідатор звернувся до керівника ТОВ «ЕКЛІПС- ІНВЕСТ» із вимогою повернути кошти в сумі 1 800 000,00 грн. згідно договору відступлення права вимоги №27-1/12/17 від 27.12.2017, укладеного між ТОВ «АВТО-ІЗІ» та ТОВ «ЕКЛІПС-ІНВЕСТ». Лист повернуто ліквідатору 20.11.2024 у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання.
Ліквідатор Пасічник О. О. стверджує, що у процесі здійснення ліквідаційної процедури було виявлено обставини, які свідчать про наявність підстав для визнання недійсним договору відступлення права вимоги №27-1/12/17 від 27.12.2017, укладеного між ТОВ «АВТО-ІЗІ» та ТОВ «ЕКЛІПС-ІНВЕСТ».
Правовими підставами позову ліквідатор зазначає ст. 203, 215 ЦК України, ст. 42 КУзПБ.
Ухвалою суду від 08.09.2025 постановлено:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду.
2. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
3. Розгляд справи по суті призначити в судовому засіданні на 07 жовтня 2025 року на 10:20 год.
4. Запропонувати відповідачам подати суду в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову (при наявності), одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду.
5. Запропонувати позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачам; відповідачам - заперечення на відповідь позивача, протягом 3-х днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.
23.09.2025 на адресу суду органами поштового зв'язку повернуто ухвалу суду від 08.09.2025 про відкриття провадження у справі, яка надіслана на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКЛІПС ІНВЕСТ» з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно з інформацією з ЄДР адресою товариства є 08133, Україна, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., місто Вишневе, вулиця Чорновола, будинок 1.
Ухвалою суду від 07.10.2025 розгляд справи по суті відкладено на 04.11.2025.
31.10.2025 до суду від ПрАТ «Пиво-безалькогольний комбінат «Радомишль» надійшов відзив на позовну заяву.
У відзиві відповідач 1 заперечує щодо наведених Позивачем обставин та правових підстав позову.
Повідомляє, що 04.05.2017 ПрАТ «ПБК «Радомишль» отримало від ТОВ «Авто-Ізі» поворотну фінансову допомогу в розмірі 1 800 000 грн. на підставі Договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №03/05 від 03.05.2017 зі строком повернення до 02.05.2018.
В подальшому ТОВ «Авто-Ізі» надало ПрАТ «ПБК «Радомишль» Повідомлення від 27.12.2017 про відступлення на користь ТОВ «Екліпс Інвест» (код ЄДРПОУ 40635181) права вимоги належного виконання зобов'язання за Договором про надання поворотної безвідсоткової допомоги №03/05 від 03.05.2017 на суму 1 800 000 грн., а також надало відповідну копію Договору про відступлення права вимоги №27-1/12/17 від 27.12.2017.
Згідно Акту звірки станом на 31.12.2017 ТОВ «Авто-Ізі» та ПрАТ «ПБК «Радомишль» підтвердили відсутність заборгованості згідно Договору про надання поворотної безвідсоткової допомоги №03/05 від 03.05.2017.
За таких обставин саме ТОВ «Екліпс Інвест» на підставі Договору про відступлення права вимоги №27-1/12/17 від 27.12.2017 став належним кредитором в частині стягнення з ПрАТ «ПБК «Радомишль» боргу в сумі 1 800 000 грн. за Договором про надання поворотної безвідсоткової допомоги №03/05 від 03.05.2017р.
На виконання Договору про відступлення права вимоги №27-1/12/17 від 27.12.2017 ПрАТ «ПБК «Радомишль» повністю погасило заборгованість перед ТОВ «Екліпс Інвест», що підтверджується наступними документами:
- 877 431,28 грн. - платіжна інструкції №2826 від 14.02.2018
- 395 200,00 грн. - платіжна інструкція №1451 від 12.07.2019
- 300 000,00 грн. - платіжна інструкція №1703 від 19.07.2019
- 227 368,72 грн. - Договір відступлення права вимоги №2906-2022-7 від 29.06.2022
Так, згідно трьохстороннього Договору відступлення права вимоги №2906-2022-7 від 29.06.2022 ТОВ «Екліпс Інвест» (первісний кредитор) передав ТОВ «Родючі Лани» (новий кредитор) право вимоги боргу ПрАТ «ПБК «Радомишль» (боржник) на суму 227 368,72 грн., що залишився в межах дії Договору про відступлення права вимоги №27-1/12/17 від 27.12.2017.
На виконання Договору про відступлення права вимоги №2906-2022-7 від 29.06.2022 ПрАТ «ПБК «Радомишль» повністю погасило заборгованість перед ТОВ «Родючі Лани», що підтверджується наступними документами:
- 5 097,28 грн. - платіжна інструкція №36807 від 21.09.2022
- 222 271,44 грн. - платіжна інструкція №36919 від 23.09.2022
Враховуючи вищезазначене ПрАТ «ПБК «Радомишль» повністю погасило заборгованість в сумі 1 800 000 грн., яка виникла на підставі первісного Договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №03/05 від 03.05.2017, укладеного між ТОВ «Авто-Ізі» та ПрАТ «ПБК «Радомишль».
Позивач безпідставно вказує на те, що Договором про відступлення права вимоги №27-1/12/17 від 27.12.2017 не передбачено отримання зустрічного майнового задоволення або еквівалент компенсації за передане право вимоги з боку ТОВ «Екліпс Інвест», а тому договір має ознаки фіктивного та безплатного відчуження активу.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦКУ сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Таким чином, ТОВ «Екліпс Інвест» набувши статусу «кредитора» по відношенню до ПрАТ «ПБК «Радомишль» одночасно набув статусу «боржника» по відношенню до ТОВ «Авто-Ізі» на суму 1 800 000 грн., якою є сума переданого права вимоги за Договором про відступлення права вимоги №27-1/12/17 від 27.12.2017р., оскільки інша сума компенсації за передане право вимоги між Цесіонарієм та Цедентом окремо не визначалась.
Отже, еквівалент компенсації за передане право вимоги з боку ТОВ «Екліпс Інвест» перед ТОВ «Авто-Ізі» становить 1 800 000 грн. зі строком оплати 1 (один) рік з моменту підписання договору, що виключає твердження Позивача про безплатне відчуження активу.
Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правовідносин, в тому числі боржника ПрАТ «ПБК «Радомишль», щодо якого виникли прямі зобов'язання в частині погашення боргу новому кредитору навіть без згоди такого боржника, що прямо передбачено ч.1 ст.516 ЦКУ, і такі зобов'язання боржник ПрАТ «ПБК «Радомишль» виконав повністю перед новим кредитором про що зазначено вище.
Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд дійсно може ухвалити рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.
У разі якщо на виконання правочину було передано свої права іншій особі, і така особа скористалась переданими їй правами, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.
Таким чином, вищезазначений Договір відступлення права вимоги був укладений ТОВ «Авто-Ізі» та ТОВ «Екліпс Інвест» в рамках звичайної господарської діяльності, не забороненої чинним законодавством, спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
В свою чергу Позивач довільно трактує норми ст.203 ЦКУ і щодо вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, самостійно додає таку вимогу як «наявність зустрічного задоволення».
Необхідно враховувати, що саме собою невиконання правочину однією із сторін не означає, що укладено фіктивний правочин з метою виведення грошових коштів.
Внаслідок протермінування строку оплати зі сторони ТОВ «Екліпс Інвест», а це фактично з 28.12.2018, ТОВ «Авто-Ізі» вже мало право звернутись до суду з вимогою про стягнення з боржника ТОВ «Екліпс Інвест» завданих збитків, що є належним способом захисту цивільних прав та інтересів відповідно до ст.16 ЦКУ, однак цього зроблено не було, в тому числі арбітражними керуючими.
В доданих до позовної заяви документах про рух грошових коштів ТОВ «Авто-Ізі» відображено господарські операції в тому числі за 2017-2018 роки.
Поставлення Позивачем під сумнів реальність здійснення господарської операцій за Договором про відступлення права вимоги №27-1/12/17 від 27.12.2017 з мотивів наявності кримінальних справ відносно контрагентів ТОВ «Екліпс Інвест» чи відносно самого ТОВ «Екліпс Інвест» за іншими господарськими операціями, які не пов'язані з ТОВ «Авто-Ізі» та тим більше щодо умов укладання Договору про відступлення права вимоги №27-1/12/17 від 27.12.2017, є протиправним, так як результати оперативно-розшукових заходів у рамках кримінальної справи не є доказами, а лише відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у судовому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом. Отже, отримана під час досудового слідства у кримінальній справі інформація, на яку посилається Позивач в обґрунтування своїх припущень про недобросовісність ТОВ «Екліпс Інвест» чи його контрагентів, не може бути належним підтвердженням умов визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги №27-1/12/17 від 27.12.2017.
Окремо відповідач 1 звертає увагу на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва №1-кп/760/1806/20 від 29.05.2020 у кримінальному провадженні, яке внесено до ЄРДР за №32020100000000045 від 24.01.2020 та додана Позивачем до позовної заяви.
Надаючи як доказ зазначену Ухвалу у кримінальному провадженні Позивач робить висновок про встановлення факту неправомірних дій учасника ТОВ «Екліпс Інвест» ОСОБА_1 пов'язаних з неправомірними діями проведення реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження юридичної особи, зміни складу учасників та призначення директора ТОВ «Екліпс Інвест» ОСОБА_2 , а відтак робить подальші безпідставні висновки про нелегітимність директора ТОВ «Екліпс Інвест» та робить припущення щодо того, чи він особисто підписував такі документи.
Позивачем не наданого жодних доказів, в тому числі пов'язаних з кримінально караними діями, в частині неправомірності дій керівників ТОВ «Екліпс Інвест» та ТОВ «Авто-Ізі» при укладанні та виконанні Договору про відступлення права вимоги №27-1/12/17 від 27.12.2017.
На даний час ТОВ «Екліпс Інвест» зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з відомостями про учасника товариства ОСОБА_1 та керівником товариства ОСОБА_2 про що позивачем надано Витяг з ЄДР від 03.09.25р.
Як зазначалось вище, в межах дії Договору про відступлення права вимоги №27-1/12/17 від 27.12.2017 укладено трьохсторонній Договір відступлення права вимоги №2906-2022-7 від 29.06.2022р. між ТОВ «Екліпс Інвест» (первісний кредитор), ТОВ «Родючі Лани» (новий кредитор) та ПрАТ «ПБК «Радомишль» (боржник) на суму 227 368,72 грн.,
Вищевказане підтверджує здійснення ТОВ «Екліпс Інвест» господарської діяльності як станом на 2016 рік та і до цього часу, а інших доказів щодо неправомірності дій чи обмежень повноважень керівника ТОВ «Екліпс Інвест» Позивачем не надано.
Відповідач 1 також зазначає про порушення строків позовної давності звернення до суду.
12.05.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесено відомості про визнання банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ТОВ «Авто-Ізі».
Відповідно до ч.1 ст.258 ЦКУ для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Відповідно до ч.1 ст.58 КУзПБ суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов'язаний здійснити ліквідацію боржника. Цей строк не може перевищувати 12 місяців, тобто до 13.05.2021.
Отже, ліквідатор ТОВ «Авто-Ізі» звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсним Договору відступлення права вимоги №27-1/12/17 від 27.12.2017 після спливу позовної давності та без відповідного обґрунтування поважності підстав пропуску такого строку.
Враховуючи вищевказане ПрАТ «ПБК «Радомишль» просить застосувати позовну давність до спірних правовідносин за позовом ТОВ «Авто-Ізі» до ПрАТ «ПБК «Радомишль» та ТОВ «Екліпс Інвест» про визнання недійсним Договору відступлення права вимоги №27-1/12/17 від 27.12.2017, відмовити у позові ТОВ «Авто-Ізі».
Відповідачем 1 окремо подано до суду через Електронний суд заяву про застосування строків позовної давності.
В заяві від 31.10.2025 відповідач 1 просить суд справу розглядати без участі свого представника.
ПрАТ «ПБК «Радомишль» надано суду докази надіслання відзиву та клопотань на адресу товариства-банкрута.
Ліквідатор банкрута в заяві від 03.11.2025 просить суд розгляд справи здійснювати без його участі, зазначає, що позовні вимоги підтримує.
Дослідивши наявні у справі докази, взявши до уваги доводи ліквідатора та відповідача 1, господарський суд дійшов висновку про відмову у позові з огляду на таке:
З фактичних обставин справи вбачається, що 03.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТО-ІЗІ» та Приватним акціонерним товариством «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» укладено договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №03/05 від 03.05.2017, згідно з умовами якого ТОВ «АВТО-ІЗІ» зобовязується надати ПрАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» поворотну безвідсоткову фінансову допомогу в розмірі 1 800 000, 00 грн, а ПрАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» зобовязується використати її на свій розсуд та повернути кредитору у повному розмірі не пізніше 02.05.2018.
04.05.2017 ПрАТ «ПБК «Радомишль» отримало від ТОВ «Авто-Ізі» поворотну фінансову допомогу в розмірі 1 800 000 грн. на підставі Договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №03/05 від 03.05.2017 зі строком повернення до 02.05.2018, про що сторони підтверджують.
В подальшому, 27.12.2017 між ТОВ «АВТО-ІЗІ» та ТОВ «ЕКЛІПС ІНВЕСТ» укладено оспорюваний договір відступлення права вимоги №27-1/12/17, згідно з яким ТОВ «АВТО ІЗІ» передає ТОВ «ЕКЛІПС ІНВЕСТ» право вимоги за договором №03/05 від 03.05.2017, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТО-ІЗІ» та Приватним акціонерним товариством «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль». За цим договором ТОВ «ЕКЛІПС ІНВЕСТ» набуває право вимагати від ПрАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» оплати боргу у розмірі 1 800 000, 00 грн.
ТОВ «АВТО-ІЗІ» надало ПрАТ «ПБК «Радомишль» Повідомлення від 27.12.2017 про відступлення на користь ТОВ «Екліпс Інвест» (код ЄДРПОУ 40635181) права вимоги належного виконання зобов'язання за Договором про надання поворотної безвідсоткової допомоги №03/05 від 03.05.2017 на суму 1 800 000 грн., а також надало відповідну копію Договору про відступлення права вимоги №27-1/12/17 від 27.12.2017.
Згідно Акту звірки станом на 31.12.2017 ТОВ «АВТО-ІЗІ» та ПрАТ «ПБК «Радомишль» підтвердили відсутність заборгованості згідно Договору про надання поворотної безвідсоткової допомоги №03/05 від 03.05.2017.
ТОВ «Екліпс Інвест» на підставі Договору про відступлення права вимоги №27-1/12/17 від 27.12.2017 став належним кредитором в частині стягнення з ПрАТ «ПБК «Радомишль» боргу в сумі 1 800 000 грн. за Договором про надання поворотної безвідсоткової допомоги №03/05 від 03.05.2017р.
Судом встановлено, що на виконання Договору про відступлення права вимоги №27-1/12/17 від 27.12.2017 ПрАТ «ПБК «Радомишль» погасило заборгованість перед ТОВ «Екліпс Інвест», що підтверджується наступними документами:
- 877 431,28 грн. - платіжна інструкції №2826 від 14.02.2018 з призначенням платежу «оплата згідно договору відступлення прав вимоги №27-1/12/17 від 27.12.2017»
- 395 200,00 грн. - платіжна інструкція №1451 від 12.07.2019 з призначенням платежу «оплата згідно договору відступлення прав вимоги №27-1/12/17 від 27.12.2017»
- 300 000,00 грн. - платіжна інструкція №1703 від 19.07.2019 з призначенням платежу «оплата згідно договору відступлення прав вимоги №27-1/12/17 від 27.12.2017»
Щодо решти боргу в розмірі 227 368,72 грн, судом встановлено, що 29.06.2022 між ТОВ «Екліпс Інвест» (первісний кредитор), ПрАТ ПБК «Радомишль» (боржник) та ТОВ «Родючі Лани» (новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги №2906-2022-7 від 29.06.2022.
Так, згідно трьохстороннього Договору відступлення права вимоги №2906-2022-7 від 29.06.2022 ТОВ «Екліпс Інвест» (первісний кредитор) передав ТОВ «Родючі Лани» (новий кредитор) право вимоги боргу ПрАТ «ПБК «Радомишль» (боржник) на суму 227 368,72 грн., що залишився в межах дії Договору про відступлення права вимоги №27-1/12/17 від 27.12.2017.
На виконання Договору про відступлення права вимоги №2906-2022-7 від 29.06.2022 ПрАТ «ПБК «Радомишль» повністю погасило заборгованість перед ТОВ «Родючі Лани», що підтверджується документами:
- 5 097,28 грн. - платіжна інструкція №36807 від 21.09.2022 з призначенням платежу «оплата згідно договору відступлення прав вимоги №2906-2022-7 від 29.06.2022»
- 222 271,44 грн. - платіжна інструкція №36919 від 23.09.2022 з призначенням платежу «оплата згідно договору відступлення прав вимоги №2906-2022-7 від 29.06.2022».
Відтак, судом встановлено, що позичальник - ПрАТ «ПБК «Радомишль» повністю повернув отриману від товариства-банкрута ПФД згідно з договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №03/05 від 03.05.2017.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що інститут визнання недійсними правочинів боржника в межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника в межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливого справедливого задоволення вимог кредиторів.
Стаття 42 КУзПБ визначає спеціальні підстави для заявлення вимог про визнання недійсними правочинів за участю боржника, вчинених ним після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство.
Так, однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які мають право розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.
Частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України визначено, що не допускаються дії особи, які вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.
Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов'язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, й це передбачає, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор має право розраховувати, що всі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов'язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.
Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимог іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора.
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.
Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов'язані зі зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов'язання, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.
Правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора.
Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання з погашення заборгованості перед кредитором, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності з огляду на презумпцію фраудаторності правочину, вчиненого боржником на шкоду кредиторам.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.09.2022 у справі №910/16579/20 навела такі висновки.
Фраудаторні правочини у цивілістичній доктрині - це правочини, які вчиняються сторонами з порушенням принципів доброчесності та з метою приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення окремими кредиторами за зобов'язаннями боржника, завдаючи тим самим шкоди цьому кредитору.
У Цивільному кодексі України немає окремого визначення фраудаторних правочинів, їх ідентифікація досягається через застосування принципів (загальних засад) цивільного законодавства та меж здійснення цивільних прав. Спільною ознакою таких правочинів є вчинення сторонами дій з виведення майна боржника на третіх осіб з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов'язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах.
Використання особою належного їй суб'єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди іншим учасникам цивільних правовідносин, задля приховування дійсного наміру сторін при вчиненні правочину є очевидним використанням приватноправового інструментарію всупереч його призначенню та за своєю суттю є "вживанням права на зло". За таких умов недійсність договору як приватноправова категорія є інструментом, який покликаний не допускати, або припиняти порушення цивільних прав та інтересів, або ж їх відновлювати.
Договір, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір), може бути як оплатним, так і безоплатним.
Як встановлено, судом, єдиним кредитором у справі про банкрутств ТОВ «АВТО-ІЗІ» є Головне управління ДПС у Волинській області.
В свою чергу, грошові вимоги палаткової служби до товариства обґрунтовано таким:
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 №140/983/19 позов Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 39400859) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Ізі» (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Єршова, 11/300, ідентифікаційний код юридичної особи 38527630) про стягнення податкового бору задоволено повністю. стягнуто з банківських рахунків, обслуговуючих платника податків, Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Із»" у дохід державного бюджету податковий борг у сумі 10 524 397 грн 65 коп. (десять мільйонів п'ятсот двадцять чотири тисячі триста дев'яносто сім грн 65 коп.) з яких 6 961298 грн. 11 коп. недоїмки, 3 563 099 грн. 54 коп. пені.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 22.06.2019, про що свідчить відповідна відмітка на ньому.
Інкасові доручення від 13.11.2019 про сплату податкового боргу з боржника згідно з рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 повернуті без виконання АТ «Перший Український міжнародний банк», АТ «КРЕДОБАНК», АБ «Південний», ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», АТ «Укрексімбанк», у зв'язку з відсутністю грошових коштів на рахунках ТзОВ «АВТО-ІЗІ».
Податковий борг зменшився 30.07.2019 в результаті надходження до бюджету коштів у рахунок погашення недоїмки/податкового боргу з єдиного внеску платіжним дорученням №1733 від 30.07.2019 в сумі 1 077 грн. 99 коп. та 30.07.2019 нараховано пеню в період з 27.04.2018 по 29.07.2019 на податкове повідомлення рішення №0001601404 від 27.02.2018 в сумі 284 грн. 44 коп.
Станом на день звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство до суду податкова заборгованість ТзОВ «АВТО-ІЗІ» становить 10 523 605 грн. 00 коп. в т. ч. 6 960 221 грн. 02 коп. недоїмка, 3 563 383 грн. 98 коп.
Відповідні обставини встановлені Господарським судом Волинської області під час відкриття провадження у справі.
Суд виснує, що оспорюваний правочин укладений товариством-боржником у 2017 році, однак ліквідатором не зазначено про наявність боргів товариства-боржника перед будь-якими кредиторами в період укладення оспорюваного договору, а заборгованість перед ініціюючим кредитором у справі виникла у 2019 році. Відтак, судом не встановлено одну із визначальних ознак, яка могла б свідчити про те, що той чи інший правочин вчинено на шкоду кредиторові з метою виведення майна. Ліквідатором такі обставини не доведено.
Суд також не може залишити поза увагою ту обставину, що відповідач 1 - ПрАТ «ПБК «Радомишль» повністю повернув позику, отриману згідно з договором №03/05 від 03.05.2017 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, що укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТО-ІЗІ».
Водночас, суд зазначає про те, що укладаючи фраудаторний правочин, боржник свідомо бажає настання правових наслідків у вигляді вибуття відповідного майна з його володіння. Набувач такого майна, який безпосередньо пов'язаний з боржником або з інших обставин не міг не знати про фраудаторний характер правочину, є недобросовісним набувачем.
У разі подальшого відчуження набувачем отриманого на виконання фраудаторного правочину майна на користь іншої особи, яка не є пов'язаною з боржником та водночас не обізнана про придбання майна в особи, що не мала права його відчужувати, такий добросовісний набувач не повинен приймати на себе тягар неправомірних і недобросовісних дій боржника та його недобросовісного контрагента, пов'язаних із вчиненням правочину на шкоду кредиторам та виведенням майна тощо.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові № 924/408/21 (924/287/23) від 22.05.2025 зазначив про те, що визнання фраудаторного правочину недійсним не є безумовною підставою для витребування відчуженого за ним майна з володіння останнього набувача. Необхідною передумовою для цього є встановлення обставин щодо недобросовісності саме цього набувача.
Водночас недобросовісність наміру (мотиву) дій власника - боржника при укладенні визнаного судом недійсним правочину щодо відчуження майна (якщо воно відбулось за його бажанням) не може бути достатньою підставою для витребування майна у добросовісного набувача за останнім правочином в порядку статті 388 Цивільного кодексу України.
У цій справі ліквідатор Боржника просить суд визнати недійсним договір відступлення права вимоги №27-1/12/17 від 27.12.2017, укладений між Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-ІЗІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКЛІПС ІНВЕСТ». При цьому, ліквідатором не враховано ту обставину, що позичальник за договором №03/05 від 03.05.2017 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги повернув отриману від товариства-банкрута фінансову допомогу кредиторові, який набув право вимоги на підставі оспорюваного правочину.
Водночас, ліквідатор не надав суду жодних пояснень та обґрунтувань щодо особи, яка отримала від банкрута фінансову допомогу та фактично повернула (ПрАТ «ПБК «Радомишль») таку фінансову допомогу в аспекті заінтересованості ПрАТ «ПБК «Радомишль» щодо ТОВ «АВТО-ІЗІ», оскільки без встановлення таких обставин позичальник в даному випадку (ПрАТ «ПБК «Радомишль») перебуватиме в невигідному становищі порівняно з недобросовісним позикодавцем. На такого позичальника, який повернув кошти і у випадку встановлення недійсності договору, яким позичальник передав право вимоги за договором новому кредиторів недійсним, буде покладено індивідуальний і надмірний тягар, пов'язаний з необхідністю повернути ПФД належному кредиторові.
Наведене не сприятиме забезпеченню принципу правової визначеності як невід'ємної складової верховенства права, а також може призвести до невиправданого та непропорційного втручання у мирне володіння майном добросовісної особи. При цьому таке втручання буде здійснено на користь особи, що діяла недобросовісно, зловживаючи своїм правом (адже арбітражний керуючий при зверненні з відповідним позовом передусім діє в інтересах боржника), що матиме наслідком порушення справедливого балансу інтересів.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року (далі - Конвенція) передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Водночас визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Суд бере до уваги фактичні обставини справи, а саме те, що позика надана відповідачеві 1 - ПрАТ «ПБК «Радомишль» 04.05.2017 зі строк повернення до 02.05.2018. В свою чергу, ПрАТ «ПБК «Радомишль» позику повертав частинами - платежами у лютому 2018 року, липні 2019 року та червні 2022 року, що свідчить про належне виконання ПрАТ «ПБК «Радомишль» своїх зобов'язань в частині повернення ПФД, хоча і зі значним простроченням платежів. Повернення коштів відбувалося упродовж тривалого часу, що не свідчить про фраудаторність чи фіктивність дій сторін договору та підтверджує добросовісність відповідача 1 ПрАТ «ПБК «Радомишль».
Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що позов у межах справи про банкрутство, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали позовного провадження), але має в силу наведених вище особливостей природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, у тому числі тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника. Вказане сприяє ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення щодо відповідних вимог, а також дотриманню принципу процесуальної економії господарського судочинства, сутність якого полягає в тому, щоб під час розгляду справи в суді для найбільш повного та всебічного розгляду справи використовувати всі встановлені законом засоби з урахуванням строків, визначених нормами процесуального права.
Разом з тим, суд звертає увагу у цій справі на обставину належності та ефективності заявленої ліквідатором Боржника позовної вимоги про визнання недійсними Договору відступлення права вимоги №27-1/12/17 від 27.12.2017, укладений між Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-ІЗІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКЛІПС ІНВЕСТ».
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18).
Також Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (такі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20).
Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).
Подібний за змістом висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19, у якій також зазначено, що рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду необхідно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення, це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним. Тож завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи, у найбільш ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які б спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом, або захисту порушеного права в інший спосіб, тобто вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору в іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у зв'язку із судовим рішенням тощо.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 щодо застосування норм частини 3 статті 216, частин 1, 2 статті 216 Цивільного кодексу України виснував, зокрема, що позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.
Позивач як особа, якій належить право на звернення до суду з позовом за захистом свого права та інтересу, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, що потребують судового захисту, та спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №334/3161/17).
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19).
Провадження у справах про банкрутство є однією із форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (постанова судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15).
Водночас Верховний Суд неодноразово наголошував (зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18(914/608/20)), що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, застосуванням спеціальних способів захисту тощо. З моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.
Зокрема, за змістом преамбули КУзПБ одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Наповнення ліквідаційної маси боржника і, як наслідок, задоволення сукупності вимог кредиторів відбуваються за рахунок майнових активів боржника, вжиття заходів з пошуку, виявлення та повернення яких віднесено до повноважень ліквідатора боржника.
Одним зі способів досягнення максимально можливого справедливого задоволення вимог кредиторів шляхом консолідації майна боржника є визнання недійсними за позовом арбітражного керуючого або кредитора правочинів боржника, укладених на шкоду кредиторам. Однак пред'явлення у межах справи про банкрутство такого позову не завжди може забезпечити ефективне поновлення порушених прав особи, яка звернулася з відповідними вимогами до суду. Це залежить від характеру та природи правовідносин, які склались між їх учасниками.
У разі, якщо внаслідок укладення та виконання фраудаторного правочину розмір активів боржника був зменшений, для поновлення прав потерпілих осіб самого лише визнання його недійсним є недостатньо. Захист прав у такому випадку може забезпечуватися шляхом застосування зобов'язально-правових або речово-правових способів захисту.
За конкретних встановлених обставин справи лише одна позовна вимога про визнання недійним договору про відступлення права вимоги в межах справи про банкрутство не є ефективною та не призведе до ефективного поновлення порушених прав особи, яка звернулася з відповідними вимогами до суду, оскільки не поєднана із застосуванням правових механізмів, спрямованих на відновлення майнового стану осіб до того стану, який існував до вчинення спірного правочину, наповнення ліквідаційної маси боржника для максимального задоволення вимог кредиторів.
Відтак, в сукупності усіх обставин справи про банкрутство ТОВ «АВТО-ІЗІ», а також сукупність наданих доказів конкретно в межах позовної заяви ліквідатора ТОВ «АВТО-ІЗІ», суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог ліквідатора ТОВ «АВТО-ІЗІ», а відтак суд дійшов висновку про відмову у позові.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у позові, то витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 42, 63 КУзПБ, ст. ст. 129, 232, 237, 238, 241 ГПК України, господарський суд,
У позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення
складено 10.11.2025
Суддя Микола ШУМ