вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"31" жовтня 2025 р. Cправа № 902/1219/24(152/469/25)
Господарський суд Вінницької області у складі
головуючого судді Лабунської Т.І.
за участю: секретаря судового засідання - Марчук А.П.
за відсутності учасників справи
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до: Фермерського господарства "Карат" (вул. Святомиколаївська, 2Г, смт. Чернівці, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24100, код 32067642)
про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки та стягнення несплаченої орендної плати, пені та штрафу
в межах справи № 902/1219/24
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕАРФІЛД" (вул. Гавела Вацлава, буд. 8, м. Київ, 03124, код 43296758)
до: Фермерського господарства "КАРАТ" (вул. Святомиколаївська, буд. 2Г, смт. Чернівці, Могилів-Подільський рн., Вінницька обл., 24100, код 32067642)
про банкрутство
В провадженні Господарського суду Вінницької області знаходиться справа № 902/1219/24 за заявою ТОВ "КЕАРФІЛД" про банкрутство ФГ "Карат".
Ухвалою суду від 24.12.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство ФГ "КАРАТ", введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Болховітіна В.М.
Ухвалою суду від 02.04.2025 затверджено план санації ФГ "Карат", введено процедуру санації та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Болховітіна В.М.
16.06.2025 до Господарського суду Вінницької області від Шаргородського районного суду Вінницької області надійшла справа № 152/469/25 за позовом ОСОБА_1 до ФГ "Карат" про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки та стягнення несплаченої орендної плати, пені та штрафу.
Так, ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 22.05.2025 постановлено передати цивільну справу № 152/469/25 за позовом адвоката Дмитрійчук Анжеліки Анатоліївни, що поданий в інтересах ОСОБА_1 до ФГ "Карат" про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки та стягнення несплаченої орендної плати, пені та штрафу до Господарського суду Вінницької області для розгляду в межах справи № 902/1219/24 про банкрутство ФГ "Карат".
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.06.2025, справу № 152/469/25, розподілено судді Лабунській Т.І., з призначенням єдиного унікального номеру судової справи - № 902/1219/24(152/469/25).
Ухвалою суду від 19.06.2025 матеріали справи № 152/469/25 прийнято до свого провадження для розгляду в межах справи № 902/1294/24 про банкрутство ФГ "Карат". Вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи № 902/1219/24(152/469/25) по суті призначено на 12.09.2025.
12.09.2025 до суду від керуючого санацією ФГ "Карат", арбітражного керуючого Болховітіна В.М. надійшли пояснення № 02-05/136 від 11.09.2025 щодо позову, в яких зазначено, що позивачем не пред'являлися кредиторські вимоги до відповідача у розмірі суми систематично несплаченої орендної плати, на яку посилається позивач у поданому позові, ані в процедурі розпорядження майном боржника, ані в процедурі санації, а відразу пред'явлено позов про розірвання договору оренди без заявлення вимоги про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати.
Арбітражний керуючий вважає, що підстави для задоволення вимог пред'явленого позову Позивача відсутні, оскільки відповідна вимога позову позивача, не узгоджується із цілями та завданнями провадження у справі про банкрутство та плану санації щодо максимального задоволення сукупності вимог кредиторів за рахунок, в тому числі, реалізації сільськогосподарської продукції, за якнайвищою ціною майна неплатоспроможного боржника та неможливості задоволення вимог окремого кредитора поза межами конкретної конкурсної процедури.
Ухвалою суду від 12.09.2025 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи № 902/1219/24(152/469/25) по суті на 13.10.2025.
13.10.2025 до суду від позивача надійшла заява про відмову від позову в частині стягнення заборгованості по орендній платі за 2021-2024 роки із штрафними санкціями, згідно Договору оренди землі б/н від 15.10.2021 у розмірі 28 337,94 грн., пені у розмірі - 1282,46 грн., штрафу у розмірі 34949,02 грн. та надійшли заперечення на письмові пояснення ФГ «Карат».
Проте, 13.10.2025 судове засідання у справі не відбулося з об'єктивних причин.
Ухвалою суду від 14.10.2025 судове засідання з розгляду справи № 902/1219/24(152/469/25) по суті призначено на 31.10.2025.
31.10.2025 учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що стверджується довідками про доставку електронного листа до електронного кабінету у системі ЄСІТС.
Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд враховує, що неявка сторін чи їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.
За приписами ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
В судовому засіданні 31.10.2025 судом розглянуто такі документи:
1) Пояснення ФГ "Карат" щодо позову ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Враховуючи наведене, з метою повного і всебічного з'ясування обставин справи суд, з урахуванням ст. 42 ГПК України, дійшов висновку про долучення вказаних пояснень до матеріалів справи.
2) Заперечення позивача від 11.10.2025 на письмові пояснення ФГ "Карат".
У вказаних запереченнях позивач просить долучити їх до матеріалів справи №902/1219/24(152/469/25), поновити строк та долучити до матеріалів справи №902/1219/24 (152/469/25) відповідь керуючого санацією ФГ "Карат" Болховітіна В.М. за вих.02-05/146 від 02.10.2025 року та адвокатський запит від 27.09.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи викладене, з метою повного та всебічного розгляду всіх обставин даної справи, суд дійшов висновку про долучення до матеріалів справи №902/1219/24(152/469/25) заперечень позивача від 11.10.2025, поновлення позивачу строк та долучення до матеріалів справи №902/1219/24(152/469/25) відповіді керуючого санацією ФГ "Карат" Болховітіна В.М. за вих. №02-05/146 від 02.10.2025 та адвокатський запит від 27.09.2025.
Також в судовому засіданні 31.10.2025 судом розглянуто заяву позивача про відмову від позову в частині стягнення заборгованості по орендній платі за 2021-2024 роки із штрафними санкціями, згідно Договору оренди землі б/н від 15.10.2021 у розмірі 28 337,94 грн., пені у розмірі - 1282,46 грн., штрафу у розмірі 34949,02 грн., та закриття провадження у справі в цій частині.
Стосовно вказаної заяви позивача суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема подавати заяви, клопотання, користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, зокрема, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з ч.ч. 1-3, 5 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Як визначено п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову суд перевіряє чи не обмежений представник сторони у повноваженнях на її вчинення.
Суд перевірив повноваження особи, що підписала заяву про відмову в позову в частині стягнення заборгованості та згідно з відомостями, наявними у матеріалах справи не виявив обмежень представника позивача на вчинення відповідних дій.
Судом встановлено, що заяву про відмову від позову в частині стягнення заборгованості подано та підписано представником позивача, адвокатом - Дмитрійчук А.А., повноваження якої підтверджуються ордером на надання правничої допомоги серії АВ №1194311. Згідно ордеру повноваження адвоката не обмежуються.
Таким чином, представник позивача не обмежений у повноваженнях на вчинення такої процесуальної дії як відмова від позову в частині стягнення заборгованості.
Враховуючи те, що відмова позивача від позову в частині стягнення заборгованості є формою реалізації процесуальних прав позивача, не суперечить законодавству та не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, заява підписана уповноваженим представником, дії якої щодо відмови від позову в частині стягнення заборгованості не суперечать інтересам особи, яку він представляє, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за 2021-2024 роки із штрафними санкціями, згідно Договору оренди землі б/н від 15.10.2021 у розмірі 28 337,94 грн., пені у розмірі - 1282,46 грн., штрафу у розмірі 34949,02 грн. та закрити провадження у справі в цій частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Одночасно суд роз'яснює позивачу, що ч. 3 ст. 231 ГПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
У судовому засіданні 31.10.2025 ухвалено рішення. З огляду на відсутність учасників справи, судом долучено вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення до матеріалів справи.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, встановив наступні обставини.
Позов мотивовано тим, що 15.10.2021 між позивачем - ОСОБА_1 (Орендодавцем) та ФГ "Карат" (Відповідач/Орендар), в особі голови Мординського Андрія Станіславовича, укладено Договір оренди земельної ділянки б/н з кадастровим номером 0525387800:01:003:0393, площею 2,7433 га, що розташована на території Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, територія колишньої Стрільницької сільської ради колишнього Шаргородського району Вінницької області.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 29.12.2021, індексний номер витягу: 293171727 на підставі договору оренди землі б/н від 15.10.2021 за ФГ «КАРАТ» 27.12.2021 зареєстроване інше речове (право оренди) на вказану земельну ділянку з кадастровим номером: 0525387800:01:003:0393, номер запису про інше речове право: 45998656.
Згідно пункту 9 Договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: 10 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 8 379 грн. на рік.
Відповідно до підпункту «б» пункту 31 Договору, Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату у порядку, у строки та у формі, які передбачені цим Договором.
Отже, між Позивачем та ФГ «КАРАТ» склалися орендні правовідносини, на підставі договору оренди землі, що укладений в законом передбачений спосіб та порядок, скріплений підписами сторін, підписаний уповноваженими представниками та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Однак, в порушення пунктів 9, 11, підпункту «б» пункту 31 Договору, орендарем - ФГ «КАРАТ» починаючи з моменту укладення договору оренди земельної ділянки б/н від 15.10.2021 по теперішній час Позивачу систематично не сплачується орендна плата за користування земельної ділянки з кадастровим номером: 0525387800:01:003:0393, площею 2,7433 га, що у свою чергу згідно пункту 38 Договору, є підставою для розірвання вказаного правочину за рішенням суду.
Заборгованість ФГ «КАРАТ» по орендній платі виникла впродовж чотирьох років, є систематичною, завдала Позивачу майнової шкоди та шкоди її інтересам, оскільки орендодавець земельної ділянки систематично не отримує орендну плату, тобто не було досягнуто цілей правочину на які його сторона Позивач розраховувала в момент укладення Договору.
Відтак відбулося істотне порушення умов Договору, що згідно частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України та пункту «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, є підставою для його розірвання та підставою звернення до суду із даним позовом.
За умовами вказаного Договору б/н від 15.10.2021 після припинення дії договору оренди орендар зобов'язаний повернути земельну ділянку орендодавцю у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав їх в оренду.
Отже, вимога про повернення земельних ділянок є похідною від вимоги про розірвання договору оренди. Тож враховуючи наявності правових підстав (пункт «д» частини першої статті 141 ЗК України) для розірвання договорів оренди неодмінним є обов'язок орендаря повернути земельні ділянки, що були у його користуванні.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив:
ОСОБА_1 (далі-Позивач) є власником земельної ділянки з кадастровим номером: 0525387800:01:003:0393, площею 2,7433 та, цільове призначення (використання) земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Стрільницької сільської ради, колишнього Шаргородського району Вінницької області.
15.10.2021 між позивачем - ОСОБА_1 (Орендодавцем) та ФГ "Карат" (Відповідач/Орендар), в особі голови Мординського Андрія Станіславовича, укладено Договір оренди земельної ділянки б/н з кадастровим номером 0525387800:01:003:0393, площею 2,7433 га, що розташована на території Шпиківської селищної ради.
Пунктом 6 Договору передбачено, що земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.
Відповідно до пункту 8 Договору, договір укладено на 10 (Десять) років.
Згідно пункту 9 Договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: 10 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 8 379 грн. на рік.
Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації (пункт 10 Договору).
Пунктом 11 Договору передбачено, що орендна плата вноситься в такі строки: до 31 грудня поточного року.
Також, відповідно до пункту 14 Договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором:
у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором;
стягується пеня у розмірі 0,01 % відсотків несплаченої суми за кожний день прострочення.
Відповідно до підпункту «б» пункту 31 Договору, Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату у порядку, у строки та у формі, які передбачені цим Договором.
Пунктом 38 Договору визначено, що дія Договору припиняється шляхом його і розірвання у тому числі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у невиконання другою стороною обов'язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
За невиконання або неналежне виконання Договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору (пункт 41 Договору).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 29.12.2021, індексний номер витягу: 293171727 на підставі договору оренди землі б/н від 15.10.2021 за ФГ «КАРАТ» 27.12.2021 зареєстроване інше речове (право оренди) на вказану земельну ділянку з кадастровим номером: 0525387800:01:003:0393, номер запису про інше речове право: 45998656.
Як вбачається з відповіді Головне управління ДПС у Вінницькій області листом № 4235/5/02-32-04-01-12 від 01.05.2025 повідомило, що за даними Інформаційних систем ДПС України, ФГ "Карат" (код 32067642) протягом 2021, 2022, 2023, 2024 років не декларувало, не нараховувало та не сплачувало земельний податок, в тому числі щодо зазначеної в Ухвалі Ділянки.
У поданих Додатках З "РОЗРАХУНОК загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік" за 2022-2024 роки до податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи за 2023 - 2025 роки ФГ "Карат" земельну ділянку площею 2,7433 га з кадастровим номером 0525387800:01:003:0393 не зазначено.
Додатково контролюючий орган зазначив, що облік надходжень в інформаційних базах ДПС України здійснюється в цілому по ІКП відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) без розмежування та відповідного обліку надходжень окремо по земельній ділянці з певним кадастровим номером.
Крім того, у вказаному листі повідомлено, що у ГУ ДПС України, відсутня технічною. методологічна можливість відокремлення сум сплати ПДФО, який утримано з доходу ОСОБА_1 по земельній ділянці з кадастровим номером 0525387800:01:003:0393 .
Як вбачається з відповіді керуючого санацією ФГ "Карат" арбітражного керуючого Болховітіна В.М. № 02-05/146 від 02.10.2025 на адвокатський запит, останній вказує, що за даними бухгалтерського обліку заборгованість ФГ "Карат" перед ОСОБА_1 становить 16 379,00 грн.: за 2023 - 8 000,00 грн., за 2024 - 8 379,00 грн.
Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, оплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Згідно зі ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується зі ст. 93 Земельного кодексу України, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
За приписами ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (тут і надалі в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України, ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Абз. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.
Відповідно до 7 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про оренду землі", орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Суд враховує, що Відповідачем будь-яких доказів на підтвердження сплати орендної плати за землю до суду не подано.
Ч. 3 та 4 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" встановлені підстави для розірвання договору оренди землі: за згодою сторін; на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом; розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Поряд з цим, ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
У ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України встановлено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, як систематична несплата земельного податку або орендної плати (пункт "д").
При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов'язання), є підставою для розірвання такого договору.
Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина 2).
Таким чином, факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо несплати орендної плати є істотним порушенням та підставою для розірвання такого договору.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, у тому числі розірвання договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 сформувала висновок, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У постанові від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тлумачення п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України, ч. 2 ст. 651 ЦК України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо (аналогічна правова позиція викладена у Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.10.2019 у справі № 293/1011/16-ц).
У постанові від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 Велика Палата Верховного Суду вказала, що пункт "д" частини першої статті 141 ЗК України як спеціальна норма права передбачає самостійну і достатню підставу для розірвання договору оренди землі у разі систематичної повної несплати орендної плати. У цьому випадку немає потреби оцінювати істотність порушення та застосовувати загальне правило, передбачене в частині другій статті 651 ЦК України, оскільки законодавство передбачає додаткову (до загальних) підставу розірвання договору оренди землі; якщо орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, то застосуванню підлягає загальне правило частини другої статті 651 ЦК України, а не припис пункту "д" частини першої статті 141 ЗК України. Якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, укладаючи такий договір, то такий договір має бути розірваний саме на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Згідно з пунктом "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як "систематичність" та "несплату", зокрема, орендної плати.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 звертає увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватно-правових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.
Судова практика у розумінні поняття "систематичність" у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року справі №183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня 2024 року у справі № 629/2698/23; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23).
Отже достатньою правовою підставою для розірвання як договору оренди є саме систематична (два та більше випадків) несплата орендної плати, передбаченої договором.
Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 24 травня 2023 у справі № 542/51/22.
Згідно п. 38 Договору визначено, що дія Договору припиняється шляхом його і розірвання у тому числі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у невиконання другою стороною обов'язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Зазначене дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання як договору оренди, так і договору суборенди земельної ділянки, тоді як разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.
Відповідно до інформації, наданої керуючим санацією у ФГ "Карат" наявна заборгованість перед Оліх Ю.П. в сумі 16 379,00 грн., з яких за 2023 - 8 000,00 грн., за 2024 - 8 379,00 грн.
Відтак, заборгованість є систематичною, оскільки повинна була вноситися щорічно, а згідно наявної інформації не вносилася протягом 2 років.
Таким чином, судом встановлено, що орендар - ФГ "Карат" всупереч умовам договору та вимогам чинного законодавства тривалий час належним чином не виконує свої зобов'язання зі сплати орендної плати, що є наслідком систематичної несплати орендної плати.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що ФГ "Карат", систематично несплачуючи орендну плату, допустило істотне порушення його умов, чим позбавило позивача матеріальної вигоди, на яку той розраховував за фактом передачі землі в оренду, а тому така обставина є підставою для дострокового розірвання договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЗУ "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Отже, вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання договору оренди землі, а тому також підлягає задоволенню.
За вказаних вище обставин, зважаючи на наведені вище приписи законодавства та наявні в справі докази, систематична несплата відповідачем орендної плати за договором від 15.10.2021 є підставою для задоволення позову, розірвання договору оренди землі б/ н від 15.10.2021 та повернення земельної ділянки орендодавцю.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування "вірогідності доказів" на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухвалені рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову в частині розірвання договору та повернення земельної ділянки, то витрати по сплаті судового збору в цій частині, відповідно до ст. 129 ГПК України, слід віднести на відповідача, а витрати позивача по сплаті судового збору за вимогу про стягнення заборгованості слід залишити за позивачем.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 11, 12, 13, 18, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 191, 196, 210, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 255, 256, 326, 327 ГПК України -
1. Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення заборгованості по орендній платі за 2021-2024 роки із штрафними санкціями, згідно Договору оренди землі б/н від 15.10.2021 у розмірі 28 337,94 грн., пені у розмірі - 1282,46 грн., штрафу у розмірі 34949,02 грн.
2. Закрити провадження у справі № 902/1219/24 (152/469/25) у частині стягнення заборгованості по орендній платі за 2021-2024 роки із штрафними санкціями, згідно Договору оренди землі б/н від 15.10.2021 у розмірі 28 337,94 грн., пені у розмірі - 1282,46 грн., штрафу у розмірі 34949,02 грн.
3. У решті вимог позов задовольнити.
4. Розірвати договір оренди землі б/н від 15.10.2021, укладений між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та фермерським господарством "Карат" (вул. Святомиколаївська, 2Г, смт. Чернівці, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24100, код 32067642), про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.12.2021 вчинено запис про інше речове право за № 45998656.
5. Зобов'язати фермерське господарство "Карат" (вул. Святомиколаївська, 2Г, смт. Чернівці, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24100, код 32067642), повернути/ передати Оліх Юлії Петрівні ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку площею 2,7433 га з кадастровим номером 0525387800:01:003:0393 за Актом приймання - передачі земельної ділянки.
6. Стягнути з фермерського господарства "Карат" (вул. Святомиколаївська, 2Г, смт. Чернівці, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24100, код 32067642) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
8. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
9. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
10. Копію рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси: представнику ОСОБА_1 , адвокату Дмитрійчук А.А. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; арбітражному керуючому - Болховітіну В.М. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ФГ "КАРАТ" - karatfg@ukr.net.
Повне рішення складено 10 листопада 2025 р.
Суддя Лабунська Т.І.
віддрук. прим.:
1 - до справи