11.11.2025 року м. Дніпро Справа № 908/1504/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області
на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.08.2025р.
(суддя Боєва О.С., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 14.08.2025р.)
у справі
за позовом: Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області
до відповідача: Фермерського господарства “ТЮЛЬПАН-АСД»
про стягнення суми 26 955,91 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.07.2025 закрито провадження у справі № 908/1504/25 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, за відсутністю предмета спору.
04.08.2025р. до господарського суду надійшла заява Фермерського господарства “ТЮЛЬПАН-АСД» (відповідач у справі), про виправлення описки в ухвалі Господарського суду Запорізької області від 31.07.2025р. по справі № 908/1504/25.
2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.08.2025р. у справі № 908/1504/25 заяву Фермерського господарства “ТЮЛЬПАН-АСД» про виправлення описки в ухвалі суду від 31.07.2025 у справі № 908/1504/25 задоволено. Виправлено описку, допущену в першому реченні абзацу першого описової частини ухвали Господарського суду Запорізької області від 31.07.2025р. у справі № 908/1504/25, викладено його в наступній редакції: “До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про стягнення з відповідача: Фермерського господарства “ТЮЛЬПАН-АСД» суми 26 955,91 грн. несплаченої орендної плати за 2023 рік та 2024 рік за договором оренди земельної ділянки, кадастровий номер 2322186800:01:001:0100, площею 37,6337 га». Виправлено з власної ініціативи описку, допущену в першому абзаці описової частини ухвали Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі №908/1504/25 від 26.05.2025р., викладено його в наступній редакції: “До Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про стягнення з відповідача: Фермерського господарства “ТЮЛЬПАН-АСД» суми 26955,91 грн. несплаченої орендної плати за 2023 рік та 2024 рік за договором оренди земельної ділянки, кадастровий номер 2322186800:01:001:0100, площею 37,6337 га».
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Степненська сільська рада Запорізького району Запорізької області звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.08.2025р. у справі № 908/1504/25, у задоволенні заяви ФГ "Тюльпан-АСД" від 02.08.2025р., про виправлення описки відмовити.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обгрунтування апеляційної скарги Скаржник посилається на те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права з наступних підстав.
Зокрема, Скаржник вказує на те, що використання в текстах ухвал суду від 31.07.2025р. про закриття провадження та від 26.05.2025р. про відкриття провадження у справі терміну «заборгованість» стосовно заявленої до стягнення суми, не є опискою у розмінні процесуального законодавства, до якої необхідно застосувати положення ст. 243 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник зазначає на тому, що ФГ «Тюльпан-АСД» у заяві про виправлення описки просить суд виправити допущену в ухвалі від 31.07.2025 по справі 908/1504/25 описку шляхом заміни по тексту ухвали суду помилково зазначених формулювань «заборгованість», «заборгованість з орендної плати» на формулювання «несплачена орендна плата», яке на думку відповідача є правильним, проте, ФГ «Тюльпан-АСД» не зазначило у чому саме полягає істотність характеру описки, за виправленням якої відповідач звернувся до суду. Степненською сільською радою заявлено суду вимогу про стягнення з відповідача грошової суми в розмірі 26 955,91 грн., яку позивач у позовній заяві називає несплаченою орендною платою за 2023 рік та 2024 рік. Оскільки Степненська сільська рада звернулась до суду з позовом про стягнення суми 26 955,91 грн., як зазначено, несплаченої орендної плати за 2023 рік та 2024 рік, то вказана сума не сплачена внаслідок недотримання відповідачем визначених умов пункту 10 договору оренди земельної ділянки від 16.05.2006 щодо розміру та строків сплати орендної плати. За загально прийнятим визначенням «заборгованість» - це сума фінансових зобов'язань, грошових боргів, що підлягає погашенню, поверненню в певний термін. Обидва терміни - «заборгованість» і «несплачена сума», вказують на невиконане фінансових зобов'язань. При цьому, термін «заборгованість» вживається у більш формальному контексті, особливо у бухгалтерському обліку, юридичних питаннях, судових рішеннях, тощо. Натомість термін «несплачена сума» є більш загальним терміном, що описує будь-який борг, який не був погашений вчасно. У контексті справи № 908/1504/25 терміни «несплачена орендна плата» та «заборгованість з (зі сплати) орендної плати» стосуються невиконання орендарем перед орендодавцем зобов'язань, що виникли з договору оренди землі, та є тотожними за смислом (трактуванням). Отже, заявлена у справі № 908/1504/25 сума є за своєю суттю фінансовим зобов'язанням відповідача, строки виконання якого визначені умовами договору оренди землі від 16.05.2006р.. Тому, зазначення в ухвалі суду від 31.07.2025 про закриття провадження та від 26.05.2025 про відкриття провадження, що позов стосується «заборгованості з орендної плати» за договором оренди землі, к.н. 2322186800:01:001:0100:, на думку Скаржника, не викривляє зміст судового рішення; не несе в собі явну неточність або незрозуміле формулювання; не має істотного характеру; не впливає на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність; має прояв виключно в оцінному сприйнятті (розумінні) представника відповідача.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Відповідач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2025р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2025р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи № 908/1504/25.
Матеріали справи №908/1504/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2025р. апеляційну скаргу Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.08.2025р. у справі № 908/1504/25 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених ч. 10 цієї статті та ч. 2 ст. 271 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в п.п. 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Суд констатує, що предметом оскарження є судова ухвала, котрою внесено виправлення у судове рішення.
Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.10.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.08.2025р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
7. Встановлені судом першої інстанції обставини справи.
Степненською сільською радою Запорізького району Запорізької області було подано до Господарського суду Запорізької області позовну заяву “Про стягнення несплаченої орендної плати за договором оренди земельної ділянки к.н. 2322186800:01:001:0100» (вх. № 1639/08-07/25 від 21.05.2025). В прохальній частині позовної заяви викладені наступні позовні вимоги: “ 1. Стягнути з Фермерського господарства “Тюльпан-АСД» (ЄДРПОУ 22133032, 70431, Запорізька область, Запорізький район, с. Лежине, вул. Привокзальна, 102) на користь Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (ЄДРПОУ 05383342, 70432, Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Травнева, 50) 26 955 (двадцять шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн 91 коп. несплаченої орендної плати за 2023 рік та 2024 рік за договором оренди земельної ділянки, к.н. 2322186800:01:001:0100, площею 37,6337 га. 2. Судові витрати покласти на відповідача».
23.05.2025р. до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовної заяви з додатками (в т.ч. позовною заявою (уточненою), в якій вказано про те, що подана позовна заява на першому аркуші містить помилку при зазначенні юридичної адреси Степненської сільської ради в частині найменування вулиці, а саме: зазначена вул. Першотравнева (до перейменування у зв'язку із декомунізацією), замість правильного: вул. Травнева. Будь-які інші зміни до позову не вносились.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.05.2025р. позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1504/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.07.2025 закрито провадження у справі № 908/1504/25 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, за відсутністю предмета спору.
04.08.2025р. до господарського суду надійшла заява Фермерського господарства “ТЮЛЬПАН-АСД» (відповідач у справі), в якій Фермерське господарство “ТЮЛЬПАН-АСД» просило суд виправити допущену в ухвалі Господарського суду Запорізької області від 31.07.2025 по справі №908/1504/25 описку, шляхом заміни у першому абзаці зазначеної ухвали суду формулювання “заборгованість з орендної плати» на “несплачена орендна плата». В обґрунтування заяви відповідач зазначає, що позивач, звертаючись до суду з позовом, просив стягнути з відповідача, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, несплачену оренду плату за 2023 та 2024 рік, а не заборгованість з орендної плати. Зазначені обставини підтверджуються як змістом самої позовної заяви (мотивувальної та прохальної частини), так і інформацією про справу № 908/1504/25, розміщеною на сайті Судової влади України. Крім того, згідно з інформацією Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка наявна в матеріалах справи, у відповідача заборгованість зі сплати орендної плати відсутня. Позивачем не заявлялись вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати. Таким чином, в ухвалі суду від 31.07.2025 (перший абзац), на думку відповідача, допущено описку, а саме - замість формулювання “несплачена орендна плата» помилково зазначено “заборгованість з орендної плати».
Степненська сільська рада Запорізького району Запорізької області у запереченні щодо заяви ФГ “ТЮЛЬПАН-АСД» про виправлення описки, зокрема, зазначила, що обидва терміни - “заборгованість» і “несплачена сума» вказують на невиконане фінансове зобов'язання. У контексті справи № 908/1504/25 терміни “несплачена орендна плата» та “заборгованість з (зі сплати) орендної плати» стосуються невиконання орендарем перед орендодавцем зобов'язань, що виникли з договору ордени землі, та є тотожними за смислом (трактуванням). Отже, зазначення в ухвалі суду від 31.07.2025 у справі 3 908/1504/25 про закриття провадження, що позов стосується “заборгованості з орендної плати» за договором оренди земельної ділянки, к.н. 2311186800:01:001:0100: - не викривляє зміст судового рішення; - не несе в собі явну неточність або незрозуміле формулювання; - не має істотного характеру; - не впливає на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність; - має прояв виключно в оцінному сприйнятті (розумінні) представника відповідача. Просила відмовити у задоволенні заяви Фермерського господарства “ТЮЛЬПАН-АСД» про виправлення описки в ухвалі Господарського суду Запорізької області від 31.07.2025р. у справі № 908/1504/25.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.08.2025р. у справі № 908/1504/25 заяву Фермерського господарства “ТЮЛЬПАН-АСД», про виправлення описки в ухвалі суду від 31.07.2025 у справі № 908/1504/25 задоволено. Виправлено описку, допущену в першому реченні абзацу першого описової частини ухвали Господарського суду Запорізької області від 31.07.2025 у справі № 908/1504/25, викладено його в наступній редакції: “До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про стягнення з відповідача: Фермерського господарства “ТЮЛЬПАН-АСД» суми 26955,91 грн. несплаченої орендної плати за 2023 рік та 2024 рік за договором оренди земельної ділянки, кадастровий номер 2322186800:01:001:0100, площею 37,6337 га». Виправлено з власної ініціативи описку, допущену в першому абзаці описової частини ухвали Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі №908/1504/25 від 26.05.2025, викладено його в наступній редакції: “До Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про стягнення з відповідача: Фермерського господарства “ТЮЛЬПАН-АСД» суми 26955,91 грн несплаченої орендної плати за 2023 рік та 2024 рік за договором оренди земельної ділянки, кадастровий номер 2322186800:01:001:0100, площею 37,6337 га».
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Запорізької області, про виправлення описки в судовому рішенні.
Відповідно до ч.1 ст. 243 ГПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Верховний Суд у постанові від 15.01.2021р. у справі №905/2135/19 зазначив, що відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 243 ГПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив судове рішення.
Отже, законом передбачені випадки, коли недоліки рішення суду можуть бути усунені тим самим судом, що його ухвалив.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмового викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо), що має вплив на зміст судового рішення та його виконання. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо).
Арифметична помилка - це неточність у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків.
Вирішуючи питання про виправлення описок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто виникли в процесі виготовлення тексту рішення).
Таким чином, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок допускається, якщо це не змінює (не порушується) суті судового рішення.
Схожі позиції викладені у постановах Верховного Суду від 15.02.2023р. у справі № 922/2381/16, від 27.09.2023р. у справі № 916/1220/23, від 30.04.2024р. у справі № 911/1392/23.
Мотивуючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що предметом позову Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області у даній справі № 908/1504/25 були вимоги про стягнення 26955 грн. 91 коп. саме несплаченої орендної плати за 2023 рік та 2024 рік за договором оренди земельної ділянки, к.н. 2322186800:01:001:0100, площею 37,6337 га. При цьому, в першому реченні абзацу першого описової частини ухвали Господарського суду Запорізької області від 31.07.2025р. у справі № 908/1504/25, при її технічному виготовленні було допущено описку, а саме зазначено, що до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про стягнення з відповідача: Фермерського господарства “ТЮЛЬПАН-АСД» суми 26 955,91 грн. заборгованості з орендної плати за 2023 рік та 2024 рік за договором оренди земельної ділянки, кадастровий номер 2322186800:01:001:0100, площею 37,6337 га.. Аналогічну описку також було допущено в першому абзаці описової частини ухвали Господарського суду Запорізької області від 26.05.2025р. про відкриття провадження у даній справі № 908/1504/25. Відтак, суд дійшов висновку про задоволення заяви Фермерського господарства “ТЮЛЬПАН-АСД» та виправлення відповідної описки в першому реченні абзацу першого описової частини ухвали Господарського суду Запорізької області від 31.07.2025р. у справі № 908/1504/25, допущеної при її технічному виготовленні, замінивши слова: “заборгованості з орендної плати» на - “несплаченої орендної плати».
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З огляду на принцип диспозитивності у господарському процесі (ст.ст. 2, 14 ГПК України), позивач розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
З положень ч. ч. 1, 3 ст. 162 ГПК України, зокрема слідує, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, зміст позовних вимог.
Таким чином, у позовній заяві, в тому числі її прохальній частині, позивач самостійно визначає (формулює) позовні вимоги, з якими він звертається до суду та які просить задовольнити.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що звертаючись із позовною заявою Степненська сільська рада Запорізького району Запорізької області просила суд стягнути з Фермерського господарства “ТЮЛЬПАН-АСД» саме несплаченої орендної плати за 2023 рік та 2024 рік за договором оренди земельної ділянки, к.н. 2322186800:01:001:0100, площею 37,6337 га..
Проте, як вірно зазначив суд першої інстанції та що вбачається з матеріалів справи, при технічному виготовленні ухвали Господарського суду Запорізької області від 31.07.2025р. у справі № 908/1504/25 та ухвали Господарського суду Запорізької області від 26.05.2025р., про відкриття провадження у справі, в першому реченні абзацу першого описової частини ухвал було допущено описку щодо вірного зазначення предмету спору, а саме, замість словосполучення “несплаченої орендної плати» зазначено словосполучення “заборгованості з орендної плати».
Отже, в першому реченні абзацу першого описової частини ухвали суду першої інстанції від 31.07.2025р. у даній справі дійсно мала місце очевидна описка, внаслідок неправильного зазначення предмету спору.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що виправлення судом першої інстанції описки в ухвалі Господарського суду Запорізької області від 31.07.2025р. по справі №908/1504/25 було спрямовано саме на усунення неточності щодо вірного зазначення предмету позову, шляхом застосування процесуального інструменту, обумовленого ст. 243 ГПК України.
З огляду на викладене, доводи скаржника про те, що судом першої інстанції інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали невірно застосовано норми процесуального права, зокрема, ст. 243 ГПК України, судом апеляційної інстанції відхиляються, як помилкові та безпідставні, спростовуються наявними матеріалами справи, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвалу місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.
10. Судові витрати
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, на підставі ст. 129 ГПК України, покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.08.2025р. у справі №908/1504/25 - залишити без змін.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін