05 листопада 2025 року м. Харків Справа №917/1431/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є., суддя Попков Д.О.
секретар судового засідання Гаркуша О.Л.
за участю представників сторін:
позивача - Іващук П.В. (поза межами приміщення суду) - довіреність №1444 від 13.10.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН №5105 від 25.07.2018
відповідача - Машкевич О.С. (поза межами приміщення суду) - ордер серія ВІ№1342962 від 21.10.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1410 від 25.06.2014
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-сервіс Харків" (вх.№2131П/3) на додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 06.10.2025
у справі №917/1431/25 (суддя О.М. Тимощенко, додаткове рішення складено та підписано 06.10.2025)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Сервіс Харків", м. Дніпро,
до Фізичної особи-підприємця Чопенко Володимира Валерійовича, м. Полтава
про стягнення 555.681,00 грн
В провадженні Господарського суду Полтавської області перебувала справа №917/1431/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед - сервіс Харків" до відповідача фізичної особи - підприємця Чопенка Володимира Валерійовича про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 555.681,00 грн.
Рішенням Господарського суду Полтавської області 22.09.2025 відмовлено у задоволенні позову.
24.09.2025 до Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат у зв'язку із розглядом справи №917/1431/25 (вх.№12266) у розмірі 16.000,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Полтавської області від 06.10.2025 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед-Сервіс Харків» (проспект Дмитра Яворницького, 67, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 36456170) на користь фізичної особи - підприємця Чопенко Володимира Валерійовича 10.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в іншій частині заяви відмовлено.
Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені ФОП Чопенком В.В. витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються належними доказами - договором про надання правової допомоги від 28.07.2025, актом наданих послуг від 23.09.2025 та розрахунком виконаних робіт. Разом з тим суд врахував, що відповідачем не надано доказів фактичної оплати гонорару адвокату, а також оцінив характер і складність справи, обсяг виконаних адвокатом дій та принцип розумності й співмірності судових витрат. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є витрати відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 10.000,00 грн, у зв'язку з чим стягнув зазначену суму з позивача на користь відповідача.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мед-сервіс Харків" із вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 06.10.2025 у справі №917/1431/25 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні вимог про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу відмовити у повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу на додаткове рішення ТОВ «Мед-Сервіс Харків» зазначає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив заяву відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оскільки останнім не було надано належних доказів фактичного понесення таких витрат.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.10.2025 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є., суддя Попков Д.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Мед-сервіс Харків"; встановлено строк до 27.10.2025 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 ГПК України; запропоновано учасникам справи до 27.10.2025 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 ГПК України; призначено справу до розгляду на 05.11.2025. Явку учасників справи визнано не обов'язковою.
Відповідач не скористався процесуальним правом наданим ст. 263 ГПК України, відзиву на апеляційну скаргу не надав.
В судовому засіданні 05.11.2025 приймають участь представник позивача - Іващук П.В., який підтримав вимоги апеляційної скарги, просить додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 06.10.2025 у справі №917/1431/25 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката; представник відповідача - адвокат Машкевич О.С., яка просить залишити апеляційну скаргу ТОВ “Мед-сервіс Харків» без задоволення, а додаткове рішення господарського суду - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Відповідно до ст.221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.3 ст.244 Господарського процесуального кодексу України).
На виконання наведених вище вимог процесуального законодавства, до закінчення судових дебатів у справі відповідачем у справі зроблено заяву про розподіл судових витрат та про надання доказів понесення витрат на правову допомогу протягом 5 днів з дня прийняття рішення у справі.
24.09.2025 до Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" від відповідача ФОП Чопенко В.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат у зв'язку із розглядом справи №917/1431/25 (вх.№12266) у розмірі 16.000,00 грн. До заяви також додані додаткові документи.
До вказаної заяви були додані (у копіях):
- договір про надання правової допомоги б/н від 28.07.2025, укладений між фізичною особою - підприємцем Чопенком Володимиром Володимировичем (замовник) та адвокатом Машкевич Ольгою Сергіївною (виконавець);
- розрахунок суми гонорару, складений на виконання зазначеного договору;
- акт наданих послуг від 23.09.2025, підписаний сторонами договору, згідно з яким адвокатом Машкевич Ольгою Сергіївною були виконані роботи (надані послуги) у господарській справі №917/1431/25 на загальну суму 16.000,00 грн.
Позивач подав до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення та клопотання про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу, у яких зазначив, що витрати відповідача на правничу допомогу не підтверджуються матеріалами справи та не є обґрунтованими з огляду на складність спору й кількість підготовлених адвокатом документів, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні заяви ФОП Чопенка В.В. про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, а у разі неврахування наведених доводів - зменшити розмір таких витрат до 8.000,00 грн.
Дослідивши надані відповідачем докази, судова колегія приймає до уваги наступне.
Відповідно до ст.59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч.ч. 2 та 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1-4 статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Статтею 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.
Згідно частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Позивач, звертаючись до суду з апеляційною скаргою просить скасувати додаткове рішення господарського суду та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні заяви про стягнення про стягнення витрат на правову допомогу.
Керуючись частинами 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України, суд вправі відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (правова позиція Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, після ухвалення рішення у справі №917/1431/25 відповідач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат та стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу.
У заяві відповідач зазначив, що під час розгляду справи ним було понесено витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 16.000,00 грн, що підтверджується договором про надання правової допомоги, актом приймання-передачі послуг та розрахунком виконаних робіт.
До заяви про ухвалення додаткового рішення ФОП Чопенком Володимиром Валерійовичем були додані копії: договору про надання правової допомоги б/н від 28.07.2025, укладеного між ФОП Чопенком Володимиром Валерійовичем (замовник) та адвокатом Машкевич Ольгою Сергіївною (виконавець); розрахунку суми гонорару, складеного адвокатом на виконання зазначеного договору; акту наданих послуг від 23.09.2025, підписаного сторонами договору.
Відповідно до пункту 1.1 договору адвокат зобов'язується надавати замовнику правничу допомогу у господарській справі №917/1431/25, що розглядається Господарським судом Полтавської області, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що замовник здійснює оплату послуг виконавцю згідно з наданим виконавцем розрахунком виконаних робіт із зазначенням переліку наданих правничих послуг за цим договором, погодженим із замовником; розрахунок та акт виконаних робіт складаються адвокатом і подаються на оплату після закінчення кожної із судових стадій розгляду справи.
Згідно з умовами договору вартість однієї години роботи адвоката становить 2.000,00 грн, а остаточний розмір гонорару визначається за фактичним обсягом виконаних робіт, підтвердженим актом.
З акту наданих послуг від 23.09.2025 вбачається, що адвокатом Машкевич О.С. у межах договору б/н від 28.07.2025 були надані послуги з ознайомлення з матеріалами справи №917/1431/25 та підготовки правової позиції відповідача, складання та подання відзиву на позовну заяву, підготовки і подання заперечень на клопотання позивача та додаткових письмових пояснень у справі. Загальна вартість наданих послуг відповідно до зазначеного акту визначена сторонами у сумі 16.000,00 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення заяви ФОП Чопенка Володимира Валерійовича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Суд обґрунтовано застосував положення частини четвертої статті 126, частини п'ятої статті 126 та частини шостої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено критерії реальності, розумності та співмірності судових витрат.
Суд першої інстанції встановив, що заявлені відповідачем витрати у сумі 16 000,00 грн підтверджуються договором про надання правової допомоги, актом наданих послуг та розрахунком виконаних робіт, однак доказів фактичної сплати гонорару адвокату не надано. Разом з тим суд урахував характер спору, його незначну складність, обсяг наданих адвокатом послуг, а також відсутність судових засідань за участю представника відповідача.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленої до відшкодування суми витрат до 10 000,00 грн, що колегія суддів визнає обґрунтованим та таким, що відповідає критеріям розумності і співмірності із складністю справи та фактичним обсягом наданої правничої допомоги.
Що стосується доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед-Сервіс Харків», колегія суддів зазначає, що апелянт, заперечуючи проти ухваленого додаткового рішення, посилається на відсутність доказів фактичної сплати відповідачем гонорару адвокату та завищеність заявленої суми витрат на правничу допомогу, вважаючи їх такими, що не відповідають критеріям розумності, співмірності та реальності.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції ці доводи врахував і саме з огляду на відсутність документального підтвердження оплати та характер справи зменшив суму витрат із 16.000,00 грн до 10.000,00 грн. Таким чином, наведені в апеляційній скарзі аргументи вже були предметом дослідження суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку.
Апелянтом не надано жодних нових належних чи допустимих доказів у розумінні статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б спростовували висновки місцевого господарського суду або свідчили про неправильність визначення розміру присуджених витрат. Усі доводи скаржника зводяться до суб'єктивної оцінки обставин справи та не підтверджуються жодними доказами.
З урахуванням принципу змагальності сторін (стаття 13 ГПК України) та розподілу процесуального обов'язку доказування, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не довів неспівмірності або надмірності стягнутої судом першої інстанції суми витрат на професійну правничу допомогу, а тому підстав для скасування або зміни додаткового рішення не вбачається.
Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив додаткове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги позивача без задоволення, а додаткового рішення Господарського суду Полтавської області від 06.10.2025 у справі №917/1431/25 без змін.
Враховуючи, що апеляційна скарга подана на додаткове рішення місцевого господарського суду, за подання якої судовий збір не справляється, питання розподілу судових витрат не вирішується відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст.276, 282, Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-сервіс Харків" залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 06.10.2025 у справі №917/1431/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 10.11.2025.
Головуючий суддя О.А. Істоміна
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя Д.О. Попков