04 листопада 2025 року м. Харків Справа № 922/4799/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.,
за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,
учасники справи в судове засідання не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№1980Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 07.08.2025, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Ольшанченко В.І., дата складання повного рішення - 18.08.2025, у справі №922/4799/24
за позовом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків,
до 1-го відповідача Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, Харківська обл, Лозівський р-н, с. Близнюки, 2-го відповідача ОСОБА_1 , Харківська обл, Лозівський р-н, с. Верхньоводяне,
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, Селянське (фермерське) господарство "Мрія", Харківська обл, Лозівський р-н, с. Верхньоводяне,
про визнання недійсним договору, припинення права власності та зобов'язання вчинити певні дії
Головне управління Держгеокадастру у Харківській області звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області та ОСОБА_1 , в якій просить суд:
1. Визнати недійсним договір купівлі-продажу (викупу) земельної ділянки від 30.12.2021, зареєстрований в реєстрі за №2368, укладений між ОСОБА_1 та Близнюківською селищною радою Лозівського району Харківської області на підставі рішення ХХІІ сесії VIIІ скликання Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області №596-VIIІ від 23.12.2021, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 6320685500:03:000:0951.
2. Припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6320685500:03:000:0951 та зобов'язати Близнюківську селищну раду Лозівського району Харківської області прийняти земельну ділянку з кадастровим номером 6320685500:03:000:0951 у комунальну власність.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, зокрема на статтю 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та пункт 6-1 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України.
ГУ Держгеокадастру у Харківській області вважає, що Близнюківською селищною радою Лозівського району Харківської області при прийнятті рішення XXII сесії VIII скликання Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області від 23.12.2021 року №596-VIII "Про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на викуп земельної ділянки для ведення фермерського господарства" та укладенні відповідного договору купівлі-продажу (викупу) земельної ділянки було порушено вимоги земельного законодавства, а гр. ОСОБА_1 протиправно отримав земельну ділянку у власність та безпідставно передав її в оренду СФГ "Мрія".
Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.08.2025 у позові відмовлено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу (викупу) земельної ділянки від 30.12.2021, зареєстрований в реєстрі за №2368, укладений між ОСОБА_1 та Близнюківською селищною радою Лозівського району Харківської області на підставі рішення ХХІІ сесії VIIІ скликання Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області №596-VIIІ від 23.12.2021, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 6320685500:03:000:0951. Зобов'язано Близнюківську селищну раду Лозівського району Харківської області прийняти земельну ділянку з кадастровим номером 6320685500:03:000:0951 у комунальну власність. Стягнуто з Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області та ОСОБА_1 судові витрати на користь Головного управління Держгеокадастру у Харківській області судові витрати у сумі по 9 458, 09грн з кожного.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що земельна ділянка, яка надавалась ОСОБА_1 у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства, з моменту створення та реєстрації у встановленому законом порядку СФГ "Мрія" перейшла у користування до створеного суб'єкта господарювання, оскільки таку діяльність здійснює саме фермерське господарство як юридична особа, відповідно, і речові права на таку ділянку належать такому господарству відповідно до положень Закону України "Про фермерське господарство".
З моменту державної реєстрації СФГ "Мрія" у правовідносинах користування земельною ділянкою відбулася фактична заміна користувача, а обов'язки землекористувача з того дня перейшли до вказаного селянського (фермерського) господарства.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу (викупу) земельної ділянки від 23.12.2021, зареєстрованого в реєстрі за №2368, укладеного між ОСОБА_1 та Близнюківською селищною радою Лозівського району Харківської області на підставі рішення ХХІІ сесії VIIІ скликання Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області №596-VIIІ від 23.12.2021 предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 6320685500:03:000:0951.
Щодо позовних вимог припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6320685500:03:000:0951 та зобов'язати Близнюківську селищну раду Лозівського району Харківської області прийняти земельну ділянку з кадастровим номером 6320685500:03:000:0951 у комунальну власність суд зазначив, що порядок припинення права на землю регулюється Главою 22 Земельного кодексу України, яка визначає вичерпний перелік підстав як для припинення права власності на земельну ділянку, так і для припинення права користування земельною ділянкою, проте, позивач не наводить передбачених статтями 140-149 Земельного кодексу України підстав для такого припинення.
Щодо заяви ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності, суд зазначив, що правові підстави для звернення із позовом та об'єктивна можливість такого звернення були напряму пов'язані зі змінами у нормативно-правових актах, оскільки до набрання чинності змін у законодавстві, звернення із позовами про визнання недійсними угод, укладених із порушенням встановленого законом порядку до суду не належали до компетенції ГУ Держгеокадастру у Харківській області, отже, відсутні підстави вважати, що позов заявлено не в межах трирічного строку позовної давності.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду від 07.08.2025, ОСОБА_1 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 07.08.2025 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Понесені судові витрати просить покласти на позивача.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що він, як фізична особа, який до 01.01.2002 отримав право постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства, був наділений правом, передбаченим положеннями пункту 6-1 Розділу Х Перехідні положення Земельного Кодексу України, а Близнюківська селищна рада Лозівського району Харківської області при прийнятті рішення ХХІІ сесії VІІІ скликання Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області №596-VІІІ від 23.12.2021 діяла на підставі, в межах повноважень та спосіб, передбачені чинним на той час законодавством. На думку апелянта, він правомірно, враховуючи право на отримання у власність такої земельної ділянки, в силу законодавчих положень використав право у встановленому законом порядку та добросовісно набув право власності на майно - земельну ділянку.
Апелянт вважає, що суд безпідставно не врахував, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували необхідність здійснення перереєстрації спірної земельної ділянки саме на фермерське господарство, а не на фізичну особу.
Також апелянт вважає, що місцевий господарський суд ототожнив статус користувача (при постійному користуванні) зі статусом власника після реєстрації права власності в 2021 році. Вказані висновки, на йогу думку, не відповідають практиці Верховного Суду.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2025, для розгляду справи №922/4799/24, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 07.08.2025 у справі №922/4799/24. Призначено справу до розгляду на "07" жовтня 2025 р. о 15:00 годині.
02.10.2025 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.
Зазначає, що чинним на момент створення СФГ "Мрія" законодавством було передбачено одержання земельної ділянки як обов'язкової умови для набуття правосуб'єктності СФГ як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов'язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто, закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ. З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства, як юридичної особи, відбувається автоматичний перехід права постійного користування земельною ділянкою до фермерського господарства.
Позивач зазначає, що хоча Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не передбачена самостійна підстава державної реєстрації права постійного землекористування за СФГ земельною ділянкою, яка була отримана засновником (членом) фермерського господарства, відповідно до статті 27 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Таким чином, вважає, що право постійного землекористування фермерського господарства могло бути зареєстровано й на підставі рішення суду, у разі відмови державного реєстратора від здійснення реєстраційних дій.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 задоволено заяву ОСОБА_1 про участь його представниці в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Постановлено судове засідання у справі №922/4799/24, призначене на "07" жовтня 2025 р. о 15:00 годині, провести за участю ОСОБА_1 в особі його представниці - адвокатки Смірнової Наталії Андріївни в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за допомогою програмного забезпечення з використанням власних технічних засобів заявника.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 07.10.2025 представниця апелянта оголосила доводи апеляційної скарги.
Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечує.
Третя особа своїм правом на участь у судовому засіданні не скористалася, її представник у судове засідання не з'явився.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 оголошено перерву у судовому засіданні до "04" листопада 2025 р. о 14:30 год. Постановлено судове засідання, призначене на 04.11.2025 о 14:30 годині провести за участю ОСОБА_1 в особі його представниці - адвокатки Смірнової Наталії Андріївни в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за допомогою програмного забезпечення з використанням власних технічних засобів заявника.
30.10.2025 до Східного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив ГУ Держгеокадастру у Харківській області на апеляційну скаргу. Зазначає, що наведені позивачем правові позиції Верховного Суду не підтверджують безумовного чи автоматичного переходу права постійного користування земельною ділянкою від фізичної особи - засновника фермерського господарства - до створеного господарства. Йдеться лише про можливість реєстрації такого переходу за наявності правових підстав. Відсутність таких підстав або документів не свідчать про те, що фізична особа втратила це право, тим більше що на момент надання земельної ділянки чинне законодавство не передбачало переходу права користування до створеної юридичної особи автоматично. Постанова КМУ №1127 від 25.12.2015 року, яка була чинною на час укладення договору купівлі-продажу не передбачала перереєстрації земельної ділянки, наданої фізичній особі для створення фермерського господарства на юридичну особу ФГ "Мрія". Тільки з 02.05.2023 року Постановою КМУ №1132 було внесено положення, що деталізувало порядок реєстрації землі для фермерського господарства через юридичну особу.
17.10.2025 від СФГ "Мрія" надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.
Також зазначає, що висновок про перехід права постійного користування земельною ділянкою у повному обсязі до СФГ не ґрунтується на нормах законодавства, чинного на час набуття права користування вказаною земельною ділянкою та створення СФГ "Мрія". Як зазначає СФГ "Мрія", порядок реєстрації прав за фермерським господарством існує тільки з 02.05.2023 згідно з постановою КМУ №432, тобто, після виникнення спірних правовідносин. Застосування норм законодавства 2023 року до відносин 30.12.2021 суперечить статті 58 Конституції України.
03.11.2025 до Східного апеляційного господарського суду від представниці апелянта надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та його представника. Крім того, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
04.11.2025 до Східного апеляційного господарського суду від Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області надійшла заява про розгляд справи за відсутності її представника за наявними у справі документами.
Зазначає, що позиція Близнюківської селищної ради викладена письмово. Всі аргументи та обґрунтування щодо суті спору наведені у відзиві (поясненнях), поданих до суду першої інстанції в установленому порядку. Відсутні нові обставини, які потребують усного пояснення. Питання, що є предметом розгляду, ґрунтуються на письмових доказах, які вже долучено до матеріалів справи.
Учасники справи своїм правом на участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 04.11.2025 не скористались, були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання.
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду скарги, учасники справи висловили доводи і вимоги щодо апеляційної скарги, в тому числі письмово, а апелянт, 1-ий відповідач і третя особа просять розглядати скаргу без участі їх представників, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відповіді на відзив на апеляційну скаргу доводи апелянта, доводи та заперечення позивача, 1-го відповідача та третьої особи, викладені у відзивах на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено місцевим господарським судом, 18.08.2001 ОСОБА_1 був наданий Державний акт ІІ-ХР №019023 на право постійного користування земельною ділянкою площею 36, 4674га для ведення селянського (фермерського) господарства, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №13.
Рішенням ХХІІ сесії VIII скликання Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області №596-VIII від 23.12.2021 "Про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на викуп земельної ділянки для ведення фермерського господарства" було вирішено надати згоду гр. ОСОБА_1 на викуп земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 36, 4674га, що знаходиться за межами населених пунктів Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області (колишня Самійлівська сільська рада Близнюківського району Харківської області), кадастровий номер 6320685500:03:000:0951, вартістю 1 007 812, 75грн.
Відповідно до пункту 2 вказаного вище рішення було затверджено умови розрахунків при продажу гр. ОСОБА_1 на викуп земельних ділянок сільськогосподарського призначення, площею 36, 4674га, що знаходяться за межами населених пунктів Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області (колишня Самійлівська сільська рада Близнюківського району Харківської області) зокрема, з кадастровим номером 6320685500:03:000:0951.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 23.12.2024, ОСОБА_1 створено Селянське (фермерське) господарство "Мрія", державну реєстрацію якого проведено 31.08.2001 за №14491200000000030.
Право постійного користування земельною ділянкою зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.11.2021, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 948852463206, номер запису про право власності 45153335.
30.12.2021 між Близнюківською селищною радою Лозівського району Харківської області (продавець) та громадянином ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу (викупу) земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства в порядку пункту 6-1 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України (надалі - договір), за яким продавець на підставі рішення ХХІІ сесії VIII скликання Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області №596-VIII від 23.12.2021 передає за плату у власність покупцю, а покупець приймає у власність земельну ділянку з кадастровим номером 6320685500:03:000:0951, розташовану на території Самійлівської сільської ради Лозівського (кол. Близнюківського) району Харківської області, загальною площею 36, 4674га, у тому числі, рілля 36, 4674га, та сплачує за неї обговорену грошову суму. Цільове призначення земельної ділянки для ведення фермерського господарства, вид використання: для ведення фермерського господарства, категорія земель землі сільськогосподарського призначення.
Договір посвідчено приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Даниленко Н.В. за реєстраційним №2368.
Згідно з пунктом 1.2 договору, ця земельна ділянка перебуває у комунальній власності, повноваження щодо розпорядження цією земельною ділянкою належать продавцю відповідно до законодавства.
У пункті 1.3 договору зазначається, що вказана земельна ділянка належить продавцю на праві власності, що підтверджено інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої державну реєстрацію права власності за продавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено 02.04.2021, номер запису про право власності 41386614. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 948852463206.
Відповідно до пункту 1.4 договору, земельна ділянка була надана покупцеві у постійне користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ХР №019023, виданого Самійлівською сільською радою Близнюківського району Харківської області, 18.08.2001, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №12.
Пунктом 2.1 договору визначено, що ціна продажу земельної ділянки за цим договором становить 1 007 812, 75грн, які сплачені покупцем продавцю повністю до підписання цього договору шляхом перерахування коштів на рахунок спеціального фонду селищного бюджету UA62899998031414941000020585 ГУК Харків обл./СТГ Близнюки/33010100, код 14360570.
Своїм підписом під цим договором сторони підтверджують факт повного розрахунку за відчужувану земельну ділянку і фінансових претензій один до одного не мають. Зазначена ціна є остаточною і змінам не підлягає.
Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.10.2021, нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 1 007 812, 75грн.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.11.2024 земельну ділянку з кадастровим номером 6320685500:03:000:0951 30.12.2021 зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу (викупу) земельної ділянки для ведення фермерського господарства, серія та номер: 2368, виданого 30.12.2021.
11.11.2022 у Державному реєстрі речових прав було вчинено запис 48455580 про те, що громадянин ОСОБА_1 передав земельну ділянку з кадастровим номером 6320685500:03:000:0951 в оренду Селянському (фермерському) господарству "Мрія", засновником якого він є, на підставі договору оренди землі від 09.02.2022.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до статті 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі статтею 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент створення фермерського господарства), сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.
Статтею 23 Земельного кодексу України визначено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Згідно зі статтями 50, 51 Земельного кодексу України, громадянам України, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, передаються за їх бажанням у власність або надаються в користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки, включаючи присадибний наділ. Передача земельної ділянки у приватну власність або надання її в користування здійснюється із земель запасу, а також земель, вилучених у встановленому порядку. Громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.
Відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням фермерських господарств, регулюються, крім Земельного кодексу України, Законом України "Про фермерське господарство", який є спеціальним нормативно-правовим актом.
Згідно із частиною 1 статті 1 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (в редакції, чинній на момент створення фермерського господарства) селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.
Частина 2 статті 4 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" передбачає, що земельні ділянки громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства передаються у приватну власність і надаються в користування, в тому числі на умовах оренди.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування, в тому числі в оренду, подають до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, підписану головою створюваного селянського (фермерського) господарства. У заяві зазначаються: бажані розмір і місце розташування ділянки, кількість членів селянського (фермерського) господарства, документально підтверджується їх досвід роботи в сільському господарстві та наявність кваліфікації або спеціальної підготовки, обґрунтування щодо розмірів земельної ділянки і перспектив діяльності селянського (фермерського) господарства. Заяву громадянина про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування за погодженням з сільською, селищною Радою народних депутатів розглядає у місячний термін районна (міська) конкурсна комісія та районна, міська, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Рада народних депутатів, і в разі проходження конкурсного відбору та згоди відповідна Рада замовляє за рахунок Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств державній землевпорядній організації проект відведення ділянки, який розробляється в першочерговому порядку. Проект відведення земельної ділянки погоджується із власником землі або землекористувачем (за винятком випадків відведення земельної ділянки із земель запасу) відповідно районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами та органом архітектури. Рішення щодо передачі і надання земельних ділянок громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства відповідні Ради народних депутатів приймають на найближчій сесії.
Відтак, ОСОБА_1 набув право постійного користування земельною ділянкою відповідно до чинних на той час норм Земельного кодексу України та Закону України "Про селянське (фермерське) господарство".
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції від 20.08.2021) заявником є, зокрема, власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.
Статтею 4 вказаного Закону передбачено, що державній реєстрації прав підлягають, зокрема, речові права, похідні від права власності: речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; право довірчої власності (крім права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов'язань); інші речові права відповідно до закону.
Стаття 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" закріплює особливості державної реєстрації прав на земельні ділянки державної та комунальної власності. Так, рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав. Під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування. Державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов'язковим урахуванням пунктів 3 та 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".
Відповідно до пункту 81-2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції від 02.07.2021), для державної реєстрації права власності та права постійного користування на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у постійне користування із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування.
При цьому, судова колегія зазначає, що лише через 2 роки після реєстрації права постійного користування за ОСОБА_1 та укладенням договору купівлі - продажу (викупу) земельної ділянки, постановою Кабінету Міністрів України від 02.05.2023 №432 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сферах державної реєстрації" та, зокрема, Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень доповнено пунктом 81-10 такого змісту: 81-10. Державна реєстрація прав на земельні ділянки, надані для ведення фермерського господарства, у зв'язку із створенням юридичної особи з організаційно-правовою формою фермерське господарство проводиться за відповідною юридичною особою на підставі документів, необхідних для такої реєстрації, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком, виданих на ім'я засновника, члена такого фермерського господарства.
З аналізу наведеного вбачається, що постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 не було передбачено порядку реєстрації земельних ділянок, виділених фізичній особі для створення в майбутньому фермерського господарства, яка звернулась для проведення реєстрації права користування на юридичну особу (фермерське господарство).
16.11.2021 на підставі державного акту на право постійного користування землею у Державному реєстрі речових прав було здійснено запис про право постійного користування земельною ділянкою, правокористувачем за якою було зазначено ОСОБА_1 .
Отже, реєстрація ОСОБА_1 права постійного користування земельною ділянкою, яка відбулась 16.11.2021 (тобто до прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 02.05.2023 № 432 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сферах державної реєстрації"), у повному обсязі відповідала вимогам чинного на той момент законодавства.
Позивач не ставить під сумнів законність набуття ОСОБА_1 права постійного користування земельною ділянкою, що є предметом спору.
Відповідно до пункту 6-1 розділу Х Земельного кодексу України (в редакції від 28.10.2021), громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної і комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства, а також орендарі земельних ділянок, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до 2010 року, мають право на викуп таких земельних ділянок у власність з розстрочкою платежу до десяти років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок, без проведення земельних торгів. У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу право власності переходить до покупця після сплати першого платежу. Вимоги частини сьомої статті 130 цього Кодексу не поширюються на земельні ділянки, які придбаваються відповідно до цього пункту. Право викупу також належить громадянам України - спадкоємцям громадян, яким належало право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної і комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства (крім випадків, коли такі земельні ділянки були передані у власність чи користування фізичним або юридичним особам). Якщо таких спадкоємців декілька, земельна ділянка придбавається ними у спільну часткову власність, де частки кожного із спадкоємців у праві власності є рівними. Права постійного користування та довічного успадковуваного володіння земельними ділянками державної та комунальної власності зберігаються за суб'єктами відповідного права, які не здійснили викуп таких ділянок відповідно до абзацу першого цього пункту.
З огляду на викладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 був наділений правом, передбаченим положеннями пункту 6-1 Розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України, а Близнюківська селищна рада Лозівського району Харківської області при прийнятті рішення ХХІІ сесії VIII скликання №596-III від 23.12.2021 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним на той час законодавством, відтак, відсутні підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу (викупу) земельної ділянки від 30.12.2021, зареєстрований в реєстрі за №2368, укладений між ОСОБА_1 та Близнюківською селищною радою Лозівського району Харківської області на підставі рішення ХХІІ сесії VIIІ скликання Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області №596-VIIІ від 23.12.2021, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 6320685500:03:000:0951.
Доводи позивача, що земельна ділянка на праві постійного користування для ведення СФГ надавалась ОСОБА_1 не як громадянину України, а як спеціальному суб'єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства спростовуються тим, що наведеними вище положеннями передбачено право громадянина України для одержання земельної ділянки у постійне користування, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство.
Із матеріалів справи не вбачається і позивач не посилається на те, що право постійного користування набуто ОСОБА_1 з порушенням законодавства.
Укладення оспорюваного договору вчинено відповідно до вимог пункту 6-1 розділу Х Земельного кодексу України (в редакції від 28.10.2021).
Безпідставними є доводи позивача, що положення статті 9 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" було передбачено як обов'язкову умову створення і державну реєстрацію СФГ, оскільки у спірних правовідносинах ОСОБА_1 після набуття права постійного користування на земельну ділянку створив і зареєстрував СФГ "Мрія".
Поряд з цим, як зазначено вище, постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 не було передбачено порядку реєстрації земельних ділянок, виділених фізичній особі для створення в майбутньому фермерського господарства, яка звернулась для проведення реєстрації права користування на юридичну особу (фермерське господарство).
У спірних правовідносинах дії відповідачів не суперечили положенням пункту 6-1 розділу Х Земельного кодексу України (в редакції від 28.10.2021), якими передбачено, що громадяни України, яким належить право постійного користування, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства, мають право на викуп таких земельних ділянок у власність.
Обставини перебування земельної ділянки у власності ОСОБА_1 , як засновника СФГ "Мрія", не спростовує обставини набуття останнім прав володіння і користування земельною ділянкою, наданої його засновнику для ведення фермерського господарства.
У позові ГУ Держгеокадастру посилається на постанови Верховного Суду, відповідно до правових висновків в цілому яких, після реєстрації фермерського господарства та набуття ним статусу юридичної особи, обов'язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалась відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.
Однак, у спірних правовідносинах 2-им відповідачем з дотриманням усіх норм діючого на час вчинення відповідних дій законодавства реалізовано передбачене законом право набуття земельної ділянки у власність.
Поряд з цим, позивачем не наведено жодної норми законодавства, порушення якої допущено відповідачами у справі, при тому, що позивач не спростовує обставини набуття права користування земельною ділянкою у постійне користування за ОСОБА_1 .
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо обґрунтованості позовних вимог Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та наявності підстав для визнання недійсним договору купівлі - продажу (викупу) від 30.12.2021, зареєстрованого в реєстрі за №2368, укладений між ОСОБА_1 та Близнюківською селищною радою Лозівського району Харківської області на підставі рішення ХХІІ сесії VIIІ скликання Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області №596-VIIІ від 23.12.2021, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 6320685500:03:000:0951 і обов'язку селищної ради прийняти земельну ділянку у комунальну власність.
Правова позиція позивача ґрунтується тільки на правових позиціях Верховного Суду, які орієнтують на обов'язкове створення фермерського господарства після отримання земельної ділянки в постійне користування. Втім, механізми такої реєстрації були прописані в нормативних актах вже після укладення угоди між відповідачами.
Щодо висновків, викладених у постанові від 23.06.2020 по справі №922/989/18 Великої Палати Верховного Суду, на які посилається позивач, суд зазначає, що обставини у зазначеній справ не є релевантними до обставин даної справи, оскільки в справі №922/989/18 предметом позову було визнання за СФГ права постійного користування земельною ділянкою після виходу голови ФГ зі складу господарства та в подальшому смерті такої фізичної особи, яка отримувала земельну ділянку для ведення фермерського господарства. Крім того, у справі №922/989/18 Наказом ГУ Держгеокадастру було припинено право постійного користування земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення, у зв'язку зі смертю користувача земельної ділянки. Верховний суд зазначив, що у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства.
Враховуючи викладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу (викупу) земельної ділянки недійсним та відсутність підстав для їх задоволення.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що позовна вимога про припинення права власності на спірну земельну ділянку та прийняття селищною радою земельної ділянки в комунальну власність є похідними від вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу (викупу) земельної ділянки. Оскільки суд відмовляє в позові в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу (викупу) земельної ділянки, похідні вимоги також задоволенню не підлягають, як безпідставні.
Разом з тим, суд зазначає, що дії ОСОБА_1 з набуття права постійного користування, реєстрації права постійного користування і набуття права власності на земельну ділянку повністю відповідають вимогам законодавства, позбавлення права власності у спірних правовідносинах не ґрунтується на законі та суперечить приписам статті 9 Конституції України, статей 17, 18 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", статті 19 Закону України "Про міжнародні договори" та положенням Конвенції про захист прав і основних свобод людини, та матиме наслідком непропорційне втручання у право на мирне володіння майном.
Щодо клопотання ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності, суд зазначає, що в силу приписів частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи (такі висновки викладені, зокрема Верховним Судом України у постановах від 09.11.2016 у справі №6-1457цс16 та від 09.11.2016 №6-2170цс16). У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску (постанова Касаційного господарського суду Верховним Судом від 26.03.2018 у справі №922/273/17).
У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у позові з підстав його необґрунтованості, тому клопотання ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності не розглядається.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та не дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, рішення Господарського суду Харківської області від 07.08.2025 у справі №922/4799/24 - скасувати і ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача. Судові витрати ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись статтями 129, 256, 269-270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 1 ч. 1 ст. 277, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Господарського суду Харківської області від 07.08.2025 у справі №922/4799/24 скасувати і ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822, вул. Космічна, будинок 21, поверх 8-9, м. Харків, 61165) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ) 27 217, 80грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 11.11.2025.
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін
Суддя І.А. Шутенко